Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

E-mail для повідомлень про корупційне правопорушення: korupciya_dnabb@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 До Всеукраїнського дня бібліотек


Урядова гаряча линія

Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


 Прес-реліз

Засідання бібліотечного клубу «Національні святині»
Тема: «Історія малих міст України: місто Кодима Одеської області».
Місце та час проведення: м. Київ, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, 6 червня 2012 р., об 14 год. 00 хв.

 

Прес-реліз


Кодима – місто районного підпорядкування у північно-західній частині Одеської області. Розташоване у верхів”ї річки Кодими (прав. прит. р. Південний Буг). Офіційно виникнення міста датується 1754 р. Район утворено у 1930 р. Має залізничну станцію, яка знаходиться на магістралі Одеса-Київ за 242 км від обласного центру. За офіційними статистичними даними станом на 1 січня 2011 р. кількість мешканців становила 8 932 особи.
Назва міста походить від однойменної річки. Існує версія, що слово «кодим» вживається ще з половецьких часів і означає «схід». За народними переказами, назва міста пішла від прізвиська запорізького козака Кодимки, який заснував тут з товаришами зимівник.
Герб. Герб міста затверджений Кодимською міською радою 12 травня 2004 р. Автор – художник, скульптор, педагог Віктор Іванович Локтіонов. На блакитному щіті скульптура «Жінки-трудівниці» (розташована в місті на площі Пашкевич), понизу, червона стрічка на якій дата заснування міста, на її кінцівках дубове листя та гілка червоної горобини. Зверху на щиті темно-зелена стрічка з назвою міста – КОДИМА, жовтого кольору.
З історії. Ці терени були заселені з давніх часів, про що свідчать археологічні розкопки, яки виявили тут землеробські поселення епохи бронзи (кінець II – початок І тис. до н. є.).
В часи розселення слов”янських племен, ще до утворення Київської Русі, межиріччя Південного Бугу та Дністра обжили племена уличів, яки у VІІІ-ІХ ст. чинили стійкий опір київським князям. У Х ст. Київська Русь підкорила землі уличів і здобула вихід до Дунаю і Чорного моря.
У середині ХІІІ ст. – початок татаро-монгольського нашестя, значна частина населення цих земель була знищена, а решта обкладена даниною.
Наприкінці ХІV ст. литовський князь Вітовт відібрав у татар Південне Поділля на шляху до Чорного моря.
У ХV ст. Кримське ханство та Туреччина захопили ці території, почався тривалий період господарського та культурного занепаду краю. Звідси татарські орди вчиняли набіги на території України, Литви та Польщі. У той час на теренах України з”являється народна сила для захисту рідного краю – козацтво. Кордоном між українськими землями, і Кримським ханством протягом кількох століть була річка Кодима.
У кінці XVII ст. стосунки козаків та татар стали менш войовничими. Між колишніми ворогами все частіше виникали військові і не тільки союзи, жваво розвивалася торгівля.
У ХVІІІ ст. землі по лівому берегу р. Кодими перейшли до володіння магнатського роду Любомирських. Саме з цих часів розпочинається активне заселення земель кодимського порубіжжя українцями, поляками, молдаванами. Тоді Кодима була відома як хутір, господарями якого були великі землевласники Конецьпольські та Варвара Заморська. У 1754 р. князь Йосип Любомирський розпорядився, щоб хутір перенесли, а на його місці побудували поселення.
Після другого поділу Польщі (1793) Кодима увійшла до складу Росії. На початку ХІХ ст. через Кодиму проходили важливі торгові шляхи між Поділлям, Волинню, Київщиною та чорноморськими портами. Це сприяло економічному розвитку краю. Населення Кодими та навколишніх сіл займалось землеробством та торгівлею. Після реформи кріпосного права (1861) розорені селяни зайнялися ремеслами. В Кодимі наприкінці ХІХ ст. були шевські, швацькі і ковальські майстерні, крамниці, вапняковий завод, паровий млин. Будівництво залізниці Одеса-Балта, яка почала діяти у 1865 р., відіграло важливу роль у розвитку економічного життя: у травні 1870 р. через Кодиму, де було споруджено залізничну станцію, розпочався регулярний рух потягів. Кодима стає важливим пунктом з перевезення різноманітних ватажів, зокрема, худоби і хліба. Швидкий господарський розвиток сприяв зростанню населення. В кінці ХІХ ст. в Кодимі (яка була на той час містечком Балтського повіту) проживало понад три тисячі осіб.
Перша світова війна (1914-1918) спустошила Кодиму: закрились майже всі майстерні, панувало безробіття, зубожіли селянські господарства. Зріс революційний настрій серед населення.
Після подій 1917 р. і в період громадянської війни Кодимщина з причини свого географічного положення побувала під владою всіх основних політичних сил, які боролись за владу в Україні. В лютому 1920 р. на території краю було остаточно встановлено радянську владу.
У 1930 р. Кодима, яка була у складі Крутянського району, стала районним центром Молдавської автономії. У 1938 р. була віднесена до розряду селищ міського типу. У 1940 р. Кодима стала районним центром Одеської області.
22 липня 1941 р. Кодима була окупована фашистами. Визволили Кодиму від окупантів 22 березня 1944 р. війська 2-го Українського фронту під командуванням генерала армії І. С. Конєва. До кінця 1944 р. почалась відбудова зруйнованого війною господарства.
У 1979 р. Кодима стає містом районного підпорядкування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 878 від 26 липня 2001 р. «Про затвердження Списку історичних населених місць України» місто Кодима включено до «Списку історичних населених місць України».
Пам”ятки архітектури. Маєток графа Розенфельда, представника дому Романових – пам”ятка архітектури кінця ХІХ  - початку ХХ ст. Сьогодні тут розташований Кодимський районний історико-краєзнавчий музей. У 30-х роках ХХ ст. в будівлі розташовувалась школа, потім дитячий садок. З 2004 р. велися ремонтні роботи під облаштування музею – відкриття якого відбулося 27 вересня 2007 р. Дев”ять залів музею містять експозиції: «Археологічні знахідки»; «Козацтво»; «Ремесла на території Кодимщини»; «Побут українського селянина кінця ХІХ - середини ХХ ст.»; «Інтер”єр графської зали»; «Історичні події початку ХХ ст.»; «Велика Вітчизняна війна»; «Радянський період 50-80 рр. ХХ ст.»; «Виставкова зала». Фонди музею нараховують близько 2 500 одиниць музейних експонатів.
Ще одна пам”ятка архітектури міста – Кодимський Хресто-Воздвиженський православний храм. До 1947 р. храм був римо-католицьким костелом, який було побудовано у 1850 р. На початку 90-х рр. ХХ ст. була розпочата реконструкція храму з метою зміни зовнішнього і внутрішнього вигляду та інтер”єру і створення рис православного хрестиянського храму. Побудовано дзвіницю і встановлено куполи. Також побудовано двоповерхову будівлю для хрещення та занять недільної школи.

Використана література:

1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року / Держ. ком. статистики України ; відп. за вип. Г. М. Тимошенко. – К. : Держ. ком. статистики України, 2011. – 112 с.
2. Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. Кіровоградська область / Ін-т історії АН УРСР ; голов. редкол. П. Т. Тронько; редкол. т. Д. С. Сиволап – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. – 816 с. : іл.
3. Міста і села України / Укр. вид. консорціум, Укр. наук. т-во краєзнавства, геральдики та фалеристики, Укр. фонд культури ; авт.-упоряд. В. В. Болгов. - К. : УВК, 2008. - 555 с. : іл. - Загл. обл. : Міста і села України: Історико-краєзнавчі нариси. - Бібліогр.: с. 547.
4. Офіційний сайт Кодимської райдержадміністрації http://kodima-rda.odessa.gov.ua
5. Неофіційний сайт Кодими http://kodyma-city.narod.ru
6. Офіційний інформаційний ресурс НДІ пам”яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" http://www.spadshina.org.ua





   Рейтинг статьи   
Отлично
Очень хорошо
Хорошо
Нормально
Плохо

   Опции   
Напечатать текущую страницу Напечатать текущую страницу
Отправить статью другу Отправить статью другу
   Ссылки по теме   
Будівництво бібліотек в сучасних умовах: проблеми і перспективи
До 100-річчя Н. Б. Чмутіної
Штейнберг Яків Аронович (1896–1982)
Місто Берислав Херсонської області
Місто Вознесенськ Миколаївської області

Комментарии к статье "Прес-реліз"
Вы не можете отправить комментарий анонимно, пожалуйста зарегистрируйтесь или войдите под своим логином




Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.14 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //