Засідання бібліотечного клубу «Національні святині» «Історія малих міст України:
Тема: Заходи бібліотеки
Дата:20-07-2008 19:00:00


10 червня 2008 р. в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного було проведено засідання бібліотечного клубу «Національні святині», яким розпочато новий бібліотечний проект «Історія малих міст України». Проект покликаний привернути увагу громадськості до вивчення історії міст і містечок, їх культури, архітектурних пам’яток, розвитку регіонального краєзнавства, збереження культурного надбання держави. Перше засідання бібліотечного клубу «Національні святині» присвячене історії міста Бар Вінницької області.

Герб Мальовниче українське історичне місто Бар – сучасний районний центр у Вінницькій області, розташований на лівому березі річки Рів. Давнє місто Рів, що знаходилося на правому березі річки, згадується в історичних документах 1401 р. Тепер там знаходиться село Чемериси-Барські.

  За результатами досліджень історії Барського староства, яке провів М. Грушевський, відомо, що у 1538 р. за дорученням Бони Сфорци – королеви Польщі – в заплаві ріки Рів розпочато будівництво замку, який отримав назву Бар на честь міста Барі (Італія), де Бона Сфорца народилася. Це будівництво поклало основу міста й відкрило нову сторінку в історії України та Польщі. 

   

 У ХVІ-ХVІІІ ст. місто Бар було дуже відомим у Східній Європі та Поділлі у зв’язку з його королівським і магдебурзьким статусом, замком та укріпленнями, місцезнаходженням і значенням як центру ремесла та торгівлі. Місто неодноразово потрапляло до описів іноземних мандрівників того часу. Впродовж ХVІ-ХVІІІ ст. місто було адміністративним центром Барського староства Подільського воєводства, «залізним щитом» південного кордону Речі Посполитої у ХVІ ст., цитаделлю на порубіжжі Східного і Західного Поділля. У той час вирували значні політичні події та пристрасті у зв’язку з постійними нападами татар, турків, походами козацьких військ Максима Кривоноса і Богдана Хмельницького в роки національно-визвольної війни середини ХVІІ ст., рухами опричників, повстаннями гайдамаків. Місто Бар було центром військово-політичного об’єднання, відомого в історії як Барська конфедерація. Розгром повстання конфедератів у 1772 р. російськими військами став приводом для першого поділу Речі Посполитої. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар увійшов у 1793 р. до її складу як повітове місто, а з 1797 р. став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. У другій половині ХІХ ст. Бар стає значним торговельно-ремісничим містом. Розвиток промисловості та ремесел сприяв виникненню культурно-освітніх закладів.


 Історія міста Бара знайшла відображення в магістерській дисертації М. Грушевського, наукових працях М. Яворовського, М. Орловського, О. Пламеницької, Є. Сіцінського, В. Січинського. З Барського краю походять багато відомих людей: народний месник Устим Кармелюк, герой Визвольної війни Данило Нечай, родина Григоровичів-Барських. З Барською землею пов’язані життя та творчість М. Коцюбинського, Ю. Словацького, Г. Яблонського.
 
У місті збереглися історичні пам’ятки: залишки кам’яної фортеці, жіночий кармелітський монастир ХVІІІ ст. (нині діючий монастир сестер бенедиктинок-місіонерок), Свято-Успенський храм ХVІІІ ст., де зберігається копія чудотворної ікони Божої Матері «Барська», костел Св. Анни початку ХХ ст.

 У роботі бібліотечного клубу взяла участь делегація істориків, краєзнавців, педагогів міста Бара, очолювана Барським міським головою О.Д. Козаком.
  На засіданні клубу виступив заступник редактора газети «Барчани», яка широко висвітлює культурне життя міста Бар, краєзнавець Є.Й. Меснянкін, співробітники Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського: заступник директора з науково-методичної роботе та міжрегіональним зв’язкам О.А. Бакалець, викладач методики образотворчого мистецтва Т.Й. Песовська-Січко, учитель-методист, краєзнавець, Почесний громадянин міста Бар М.П. Йолтухівский, кандидат мистецтвознавства, доцент, викладач музики А.І. Сторожук. Про сучасний стан і перспективи розвитку міжнародних зв’язків міста Бара розповів Барський міський голова О.Д. Козак. Учасники заходу ознайомилися з виступом кандидата історичних наук, доцента, відомого археолога Л.І. Виногродської, котра розповіла про проведення сучасних археологічних досліджень Барського замку. У роботі клубу взяла участь доктор історичних наук, професор М.Ф. Дмитрієнко, яка розповіла про наукові зв’язки Інституту історії України й Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського. Тема сучасного розвитку міста Бара на основі стратегії розвитку і діючого механізму державного захисту соціокультурного простору прозвучала у виступах заступника директора Інституту місцевої демократії, директора Центру соціокультурного проектування і комунікативних технологій М.М. Мосунова, кандидата архітектури, доцента кафедри дизайну архітектурного середовища Київського національного університету будівництва і архітектури О.А.А. Крижанівського, президента Академії проблем безпеки життєдіяльності, директора Науково-дослідного, проектного інституту архітектури і містобудування О.В. Мамітова.
    

До роботи клубу долучилися депутати та керівники місцевих рад Київщини, представники мас-медіа (редактор газети «Європейське суспільство», депутат Васильківської міської ради Б.І. Корчинський, селищний голова м. Ворзеля С.О. Кухарський), представники навчальних, дослідницьких та виробничих установ та підприємств м. Києва (ректор Інституту реклами М.О. Ліфінцев, директор Інституту місцевої демократії В.П. Рубцов, головний художник-реставратор корпорації «Укрреставрація» Н.П. Дорофієнко), бібліотечні працівники м. Києва та багато ін.

 Усі присутні мали надзвичайну нагоду стати учасниками творчої лабораторії Хору автентичного співу «Голоси предків», який створений при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського (керівник А.І. Сторожук).
   

Активна робота краєзнавців, істориків, мистецтвознавців, археологів міста Бара Вінницької області з вивчення історії міста, відношення барчан до минувшини свого рідного краю наочно демонструє потребу української нації у збереженні національної спадщини в різних її проявах та необхідність розвитку сучасних регіонів, районів та населених місць України.

  

Новий проект бібліотечного клубу «Національні святині» підняв дуже актуальне питання сьогодення – популяризація і збереження архітектурної спадщини України.
  


Перейти до оригіналу статті >>>

Это статья с сайта Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного
http://www.dnabb.org
URL этой статьи:
http://www.dnabb.org/modules.php?name=News&file=article&sid=10