Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

E-mail для повідомлень про корупційне правопорушення: korupciya_dnabb@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 До Всеукраїнського дня бібліотек


Урядова гаряча линія

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Подорожуючи містами

Автономна Республіка Крим

Автономна Республіка Крим утворена в лютому 1991 р. Адміністративний центр - м. Сімферополь.

Розташована на півдні України на Кримському півострові, який відрізняється різноманітністю природних ландшафтів. Північну частину півострова займає степ, південні райони - покриті лісами Кримські гори. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти - у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова - гора Роман-Кош (1545 м).

Клімат рівнинної частини помірно континентальний з відносно м'якою малосніжною зимою (середня температура січня -1оС) і помірно жарким посушливим літом (середня температура липня +23оС). Кількість опадів становить 320-470 мм на рік. Клімат Кримських гір має перехідний характер з м'якою (у передгір'ї), помірно холодною (у горах) зимою (середня температура січня 0о, -4оС), порівняно теплим (у горах) літом (середня температура липня +21о, +16оС). Кількість опадів змінюється від 500 мм (у передгір'ї) до 1100 мм (у горах) на рік. На Південному березі Криму клімат має риси середземноморського з м'якою зимою (середня температура лютого +3оС) і помірно теплим посушливим літом (середня температура серпня +24оС). Середньорічна кількість опадів становить 350-635 мм. Поверхня в північній і центральній частинах - низинна плоска лесова рівнина, на заході з пологими підвищеннями Тарханкутської височини; на сході - пагорбкуватість Керченського півострова. Південна (гірська) частина простирається у вигляді дуги шириною 60 км і довжиною 180 км.

Станом на 01.01.2012 р. до Автономної Республіки Крим входило 14 районів, 16 міст, 56 селищ і 948 сіл. Населення області налічувало 1963,0 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1232,2 тис. осіб, сільське - 730,8 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 28 міст і селищ міського типу Автономної Республіки Крим: Сімферополь, Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Сімеїз, Старий Крим, Судак, Феодосія, Форос, Чорноморськ, Щебетовка, Ялта.

На території Автономної Республіки Крим знаходиться 7 227 пам'яток археології, з них 21 - національного значення; 3861 пам'ятка історії, з них 13 - національного значення; 1004 пам'ятки архітектури та містобудування, з них 216 - національного значення; 520 пам'яток монументального мистецтва.

На території Автономної Республіки Крим збереглася значна кількість античних, середньовічних і більш «молодих» пам'яток печерного і наземного містобудування, які практично не зустрічаються в інших регіонах України. Тут збереглися численні православні, мусульманські і, рідше, іудейські культові споруди, починаючи з античних часів. У Криму також збереглися численні різностильові палацові, садибні й дачні будівлі, переважно ХІХ-ХХІ ст. Тут знаходяться 6 природних заповідників, значна кількість ландшафтних і геологічних пам'яток природи з різним природоохоронним статусом.


Вінницька область

Вінницька область утворена 27 лютого 1932 р. Адміністративний центр - м. Вінниця.

Розташована у центральній частині України. Територія області знаходиться у межах Подільської і Придніпровської височин, що становлять собою хвилясту лесову рівнину (абсолютні висоти 200-362 м), нахилену в південно-східному напрямку. Рівнина поцяткована численними глибоко врізаними (до 60-130 м) долинами великих рік Дністра, Південного Бугу та їхніми численними притоками.

Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим вологим літом (середня температура липня +19оС). Кількість опадів, три чверті яких припадає на літній період, становить 480-590 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Вінницької області входило 27 районів, 18 міст, 29 селищ і 1466 сіл. Населення області налічувало 1634,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 815,8 тис. осіб, сільське - 818,4 тис. осіб, що свідчить про практично рівномірне розселення міського і сільського населення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 13 міст Вінницької області: Вінниця, Бар, Бершадь, Гайсин, Жмеринка, Іллінці, Могилів-Подільський, Немирів, Погребище, Тульчин, Хмільник, Шаргород, Ямпіль.

У Вінницькій області на державному обліку перебуває 1434 пам'ятки археології, з них 14 - національного значення; 1798 пам'яток історії, з них 5 - національного значення; 640 пам'яток архітектури та містобудування, з них 167 - національного значення; 201 пам'ятка монументального мистецтва, з них 3 - національного значення.

На території Вінницької області збереглися давньослов'янські печерні храми, різностильові (у т.ч. оборонні) православні, католицькі, іудейські культові споруди XVI-ХХ ст. Від фортечних будівель, яких тут була значна кількість, до наших днів збереглися перебудовані фрагменти (вежі, мури) та залишки земляних валів і ровів. Громадські споруди представлені різноманітними і численними палацами та садибними будівлями, адміністративними будинками, парковими спорудами і пам'ятками XVIII-ХХ ст.


Волинська область

Волинська область утворена в 1939 р. після приєднання цієї території до складу колишньої Української РСР. Адміністративний центр - м. Луцьк.

Розташована в Західній Україні. На півночі знаходиться в межах Поліської низовини, що становить собою морено-зандрову і терасову рівнину; на півдні - Волинська височина, поверхня якої (240-270 м) розчленована неглибоко врізаними балками і долинами річок.

Клімат області помірно континентальний, з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Кількість опадів, 70% яких припадає на теплий період, становить 600-650 мм на рік. Поверхня області рівнинна із загальним нахилом на південь (максимальна висота 292 м).

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Волинської області входило 16 районів, 11 міст, у т.ч. 8 малих міст, 22 селища і 1054 села. Населення області налічувало 1038,6 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 539,1 тис. осіб, сільське - 499,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 9 міст Волинської області: Луцьк, Берестечко, Володимир-Волинський, Горохів, Камінь-Каширський, Ковель, Любомль, Рожище, Устилуг.

На території Волинської області знаходиться 149 пам'яток археології, з них 16 - національного значення; 1282 пам'ятки історії, з них 7 - національного значення; 495 пам'яток архітектури та містобудування, з них 200 - національного значення; 35 пам'яток монументального мистецтва, з них 1 - національного значення.


Донецька область

У сучасних межах Донецька область утворена 3 червня 1938 р. (у 1938-1961 рр. - Сталінська), коли з її складу відокремили Ворошиловградську (нині Луганська) область. Адміністративний центр області - м. Донецьк.

Розташована на південному сході Україні. Рельєф області переважно рівнинний (висота до 200 м), розчленований ярами і балками. На північному сході знаходиться Донецький кряж висотою до 367 м. На заході кряж переходить у Придніпровську низовину, а на півдні - в Приазовську низовину. На півдні - вузька смуга Причорноморської низовини, яка уступами обривається до Азовського моря. Характерною особливістю рельєфу Донецької області є наявність форм антропогенного походження - териконів, кар'єрів тощо.

Клімат області континентальний, з посушливо-суховійними явищами. Середня температура січня від -5 до -8оС, липня - від +21 до +23оС). Кількість опадів становить 500 мм на рік.

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Донецької області входило 18 районів, 52 міста, 131 селище і 1118 сіл. Населення області налічувало 4403,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 3987,4 тис. осіб, сільське - 415,8 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 8 міст Донецької області: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Слов'яногірськ, Слов'янськ.

На території Донецької області знаходиться 13 пам'яток архітектури національного значення.


Житомирська область

У сучасних межах Житомирська область утворена 22 вересня 1937 р. Адміністративний центр - м. Житомир.

Розташована на півночі України. Рельєф має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Південна і південно-західна частини області лежать у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. У північно-східній частині Житомирської області знаходиться Поліська низовина, на півночі - Словечансько-Овруцький кряж з найвищою точкою 316 м над рівнем моря. На території області також є Білокоровицько-Топилянський і Озерянський кряжі.

Клімат помірно континентальний, з вологим літом і м'якою зимою. Середня температура січня -10оС, липня - близько +20оС. Кількість опадів становить: на півночі - 600 мм на рік, на півдні - 570 мм на рік.

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Житомирської області входило 23 райони, 11 міст, 43 селища і 1613 сіл. Населення області налічувало 1273,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 740,4 тис. осіб, сільське - 532,8 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Житомирської області: Житомир, Бердичів, Коростень, Коростишів, Новоград-Волинський, Овруч, Радомишь.

На території Житомирської області знаходиться 64 пам'ятки архітектури та містобудування, 4 пам'ятки історії, 1 пам'ятка монументального мистецтва, 12 пам'яток археології.


Закарпатська область

Закарпатська область утворена 22 січня 1946 р. після приєднання цієї території до складу Української РСР. Адміністративний центр - м. Ужгород.

Розташована в Західній Україні на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. Близько двох третин території області займають Карпатські гори, решту - Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат і України - гора Говерла (2061 м).

Клімат помірно континентальний, середня температура січня -4оС, липня +21оС.

Станом на 01.01.2012 р. до Закарпатської області входило 13 районів, 11 міст, 19 селищ і 579 сіл. Населення області налічувало 1250,8 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 465,3 тис. осіб, сільське - 785,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 9 міст Закарпатської області: Ужгород, Берегове, Виноградів, Іршава, Мукачеве, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст.

У Закарпатській області на державному обліку перебуває 137 пам'яток архітектури національного значення.


Запорізька область

Запорізька область утворена 10 січня 1939 р. Адміністративний центр - м. Запоріжжя.

Розташована на південному сході України. Більшість території має рівнинну поверхню. Найбільш підвищена місцевість - в середньо-східній частині області - Приазовська височина. На півдні, між Приазовською височиною і Азовським морем, розташована західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше р. Молочної переходить у Причорноморську, що зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно-східними окраїнами Придніпровської височини.

Клімат помірно континентальний, з малосніжною і переважно теплою зимою (середня температура січня -4оС) та спекотним літом (середня температура липня +23оС). Середня кількість опадів становить 448 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Запорізької області входило 20 районів, 14 міст, 22 селища і 914 сіл. Населення області налічувало 1791,6 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1379,3 тис. осіб, сільське - 412,3 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 6 міст Запорізької області: Запоріжжя, Бердянськ, Гуляйполе, Мелітополь, Оріхів, Токмак.

У Запорізькій області на державному обліку перебуває 5 пам'яток архітектури національного значення.


Івано-Франківська область

Івано-Франківська область утворена в 1939 р. після приєднання цих земель до складу Української РСР. Область є одним з найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України.  Адміністративний центр - м. Івано-Франківськ.

Розташована у Західній Україні на стику двох великих природно-географічних підрозділів - Східноєвропейської рівнини та Карпат. Має різноманітний рельєф і поділяється на райони, які відмінні між собою геологічною будовою, різницею висот над рівнем моря, флорою і фауною.

Поверхня області доволі різнорідна. У її західній частині розташовані гори Карпати, що підрозділяються на гірські масиви Горгани і Чорногора, уздовж північно-східного краю яких простирається 30-60-кілометрова смуга Передкарпатської височини або передгір'я, обмежена з другої сторони долиною Дністра. Південна частина області - Опілля, що є північно-західним краєм Подільської височини (абсолютні висоти до 430 м). Головні водні артерії області - Дністер і Прут зі своїми численними притоками Бистрицею, Гнилою Липою, Лімницею, Пістинькою, Черемошем та ін.

Клімат помірно континентальний. У рівнинній частині зима м'яка (середня температура січня -4оС), літо тепле (середня температура липня +19оС). У гірській частині клімат значно суворіший - середня температура січня -6оС, липня +16оС. Річна кількість опадів змінюється від 600-800 мм (Прикарпаття) до 1400 мм (Карпати) і більша їхня частина, відповідно 73% і 65%, припадає на теплий період року.

За статистичними даними станом на 01.01.2012 р. до Івано-Франківської області входило 14 районів, 15 міст, 24 селища і 765 сіл. Населення області налічувало 1380,1 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 597,7 тис. осіб, сільське - 782,4 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 14 міст Івано-Франківської області: Івано-Франківськ, Болехів, Бурштин, Галич, Городенка, Долина, Калуш, Коломия, Косів, Надвірна, Рогатин, Снятин, Тисмениця, Тлумач.

На території Волинської області знаходяться 3947 об'єктів архітектурно-культурної спадщини, з них 162 - національного значення.


Київська область

Київська область утворена 27 лютого 1932 р. Адміністративний центр - м. Київ.

Розташована на півночі України. Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. Поверхня області - горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. Північна частина розташована на Поліській низовині (висота до 198 м), лівобережжя - на Придніпровській низовині з розвиненими річковими долинами, а південно-західна частина - на Придніпровській височині, що є найбільш розчленованою і припіднятою частиною області (абсолютні висоти до 273 м).

Клімат помірно континентальний, середня температура січня -6оС, липня - +19,5оС. Середня кількість опадів - 500-600 мм на рік, основна частина випадає влітку.

Станом на 01.01.2012 р. до Київської області входило 25 районів, 26 міст, 30 селищ і 1126 сіл. Населення області налічувало 1719,5 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1059,1 тис. осіб, сільське - 660,4 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Київської області: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Яготин.

У Київській області на державному обліку перебуває 137 пам'яток архітектури національного значення.


Кіровоградська область

Кіровоградська область утворена 10 січня 1939 р. Адміністративний центр - м. Кіровоград.

Розташована у центральній частині України на південних схилах Придніпровської височини, що обумовлює нерівний горбистий рельєф. На її території знаходиться велика кількість балок і ярів.

Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою (середня температура січня -5,5оС) і спекотним літом (середня температура липня - +21оС).

Станом на 01.01.2012 р. до Кіровоградської області входило 21 район, 12 міст, 27 селищ і 996 сіл. Населення області налічувало 1002,4 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 622,9 тис. осіб, сільське - 379,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 5 міст Кіровоградської області: Кіровоград, Бобринець, Новомиргород, Новоукраїнка, Олександрія.

У Кіровоградській області на державному обліку перебуває 15 пам'яток архітектури та містобудування національного значення.


Луганська область

Луганська (тоді Ворошиловградська) область утворена в 1938 р. Адміністративний центр - м. Луганськ.

Є найсхіднішою адміністративно-територіальною одиницею України. Поверхня області в північній частині становить пологохвилясту лесову рівнину (абсолютні відмітки 120-240 м) - Донецька височина, де знаходиться найвища точка Лівобережної України - гора Могила-Мечетка висотою 367 м. Найхарактернішою рисою височини є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. У долині рік Міуса та Нагольної висота Донецької височини знижується, і східні схили переходять у Приазовську берегову рівнину.

Клімат помірно континентальний з холодною і малосніжною зимою з частими відлигами (середня температура січня -8оС) та спекотним з посухами літом (середня температура липня +22оС). Кількість опадів, 70% яких припадає на теплий період року, становить 400-550 мм на рік. Головні водні артерії - ріка Сіверський Донець та її ліві притоки Красна, Айдар, Деркул з високими правими крейдяними берегами.

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Луганської області входило 18 районів, 37 міст, 109 селищ і 782 села. Населення області налічувало 2272,7 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1971,6 тис. осіб, сільське - 301,0 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Луганської області: Луганськ, Алчевськ, Зимогір'я, Краснодон, Лисичанськ, Сватове, Старобільськ.

На території Луганської області збереглося небагато різностильових православних культових споруд XVIII-XX ст. Архітектурна спадщина громадського призначення представлена переважно спорудами найбільш активного періоду освоєння регіону - ХІХ-ХХ ст. Це адміністративні і садибні будинки, комплекси споруд кінних заводів, численні пам'ятники часів СРСР, переважна більшість яких пов'язана з встановленням радянської влади, промисловим освоєнням краю і Другою світовою війною. Тут знаходиться природний заповідник, три відділення якого розкидані по території області.


Львівська область

Львівська область утворена 4 грудня 1939 р. Адміністративний центр - м. Львів.

Розташована у західній частині України. Рельєф області сформований з трьох географічних окраїн: Розточчя, Побужжя та Львівської височини. Розточчя - високий вал, що з'єднує Поділля з Люблінською височиною. В околицях Львова Розточчя має вигляд узгір'їв, порослих лісом, сильно порізаних глибокими долинами і ярами, які підіймаються до 400 м і тягнуться в напрямі з південного заходу на південний схід. Побужжя тягнеться на схід від Розточчя і має в околиці Львова назву Грядового Побужжя. Характеризується різнобіжними грядами, що пальцеподібно виступають з Розточчя на схід. Львівська височина утворює вище розташовану плоску рівнину, що простягається між південною частиною Побужжя, Опіллям, Львівсько-Люблінською депресією і південним кінцем Розточчя. На території області знаходиться Верхньодністровська улоговина.

Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою з відлигами (середня температура січня -5оС) і теплим літом (середня температура липня - +18оС). Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

Станом на 01.01.2012 р. до Львівської області входило 20 районів, 44 міста, 34 селища і 1850 сіл. Населення області налічувало 2540,9 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1544,8 тис. осіб, сільське - 996,1 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 36 міст Львівської області: Львів, Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великі Мости, Винники, Глиняни, Городок, Добромиль, Дрогобич, Жидачів, Жовква, Золочів, Кам'янка-Бузька, Комарне, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Перемишляни, Пустомити, Рава-Руська, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Яворів.

У Львівській області на державному обліку перебуває 822 пам'ятки архітектури та містобудування національного значення, 7 пам'яток історії, 14 пам'яток археології, 7 історико-культурних заповідників.


Миколаївська область

Миколаївська область утворена 22 вересня 1937 р. Адміністративний центр - м. Миколаїв.

Розташована у південній частині України. Поверхня області являє собою рівнину, нахилену в південному напрямі. Більша частина області лежить у межах Причорноморської низовини. На півночі простягаються Подільська височина (правобережжя Південного Бугу) та Придніпровська височина (лівобережжя Південного Бугу). До території області належать острів Березань і Кінбурнська коса.

Клімат помірно континентальний, з малосніжною порівняно теплою зимою (середня температура січня -4,5оС) і спекотним літом (середня температура липня - +27оС). Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні до 450 мм на півночі області.

Станом на 01.01.2012 р. до Миколаївської області входило 19 районів, 9 міст, 17 селищ і 894 села. Населення області налічувало 1178,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 798,1 тис. осіб, сільське - 380,1 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 4 міста Миколаївської області: Миколаїв, Вознесенськ, Очаків, Первомайськ.

У Миколаївській області на державному обліку перебуває 14 пам'яток архітектури та містобудування національного значення, 3 пам'ятки історії, 25 пам'яток археології, 1 історико-культурний заповідник.


Одеська область

Одеська область утворена 27 лютого 1932 р. Адміністративний центр - м. Одеса.

Розташована на півдні України. Поверхня області, розташованої переважно у межах Причорноморської низовини, пологохвиляста і плоска лесова рівнина. Вона поступово знижується в південно-західному напрямку від 160 до 20 м і сильно розчленована глибоко врізаними (40-70 м) річковими долинами, балками і ярами. Велика рівнина Північного Причорномор'я дуже часто різко обривається до моря, утворюючи високий (до 40 м), ускладнений численними зсувами берег.

Клімат помірно континентальний з м'якою малосніжною нестійкою зимою (середня температура січня -3оС) і спекотним сухим літом (середня температура липня +22оС). Кількість опадів, більша частина яких припадає на літній період року (часто у вигляді злив), становить 380-500 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Одеської області входило 26 районів, 19 міст, у т.ч. 15 малих міст, 33 селища і 1125 сіл. Населення області налічувало 2388,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1595,0 тис. осіб, сільське - 793,3 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 10 міст Одеської області: Одеса, Ананьїв, Балта, Білгород-Дністровський, Болград, Вилкове, Ізмаїл, Кілія, Кодима, Рені.

На території Одеської області збереглася значна кількість православних, мусульманських, католицьких, іудейських та інших культових споруд ХІІІ-ХХ ст. Тут можна помилуватися унікальними одиничними оборонними (ХІІІ-XV ст.) і палацовими (ХІХ ст.) комплексами архітектурних споруд. До наших днів збереглися архітектурні пам'ятки громадського призначення (особняки, адміністративні будинки і будівлі навчальних і лікувальних закладів), часто зустрічаються військові й цивільні монументи XVIII-ХІХ ст. В області розташований Дунайський біосферний заповідник і різноманітні природні об'єкти з нижчим охоронним статусом.


Полтавська область

Полтавська область утворена 22 вересня 1937 р. Адміністративний центр - м. Полтава.

Розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. Найвища точка на лівобережжі області (202,6 м) розташована за 5 км на захід від Опішні. На правобережній Придніпровській височині найвища точка поверхні 204 м. Найнижча точка поверхні Полтавщини - 64 м - берег Дніпродзержинського водосховища. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ.

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня -3,7оС, середня температура липня +21,4оС. Річна кількість опадів складає 580-480 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Полтавської області входило 25 районів, 15 міст, 21 селище і 1811 сіл. Населення області налічувало 1477,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 904,9 тис. осіб, сільське - 572,3 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 9 міст Полтавської області: Полтава, Гадяч, Зіньків, Кременчук, Лохвиця, Лубни, Миргород, Пирятин, Хорол.

У Полтавській області на державному обліку перебуває 61 пам'ятка архітектури та містобудування національного значення, 8 пам'яток історії, 10 пам'яток археології, 3 історико-культурні заповідники.


Рівненська область

Рівненська область утворена 22 вересня 1937 р. Адміністративний центр - м. Рівне.

Розташована на північному заході України. За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, що розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини (переважні висоти 140-180 м, мінімальна висота 134 м у долині р. Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200-300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Повчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайному півдні в межах області заходять схили Подільської височини, зокрема Вороняки, де розташована найвища точка Рівненщини - 372 м.

Клімат помірно континентальний з вологим теплим літом і м'якою зимою з частими відлигами. Середня температура січня -4,8, -5,6оС, середня температура липня +18,1, +18,6оС). Річна кількість опадів складає 600-650 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Рівненської області входило 16 районів, 11 міст, 16 селищ і 1000 сіл. Населення області налічувало 1154,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 551,3 тис. осіб, сільське - 602,0 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 6 міст Рівненської області: Рівне, Дубно, Дубровиця, Корець, Острог, Радивилів.

У Рівненській області на державному обліку перебуває 106 пам'яток архітектури та містобудування національного значення, 20 пам'яток археології, 3 історико-культурні заповідники.


Сумська область

Сумська область утворена в 10 січня 1939 р. Адміністративний центр - м. Суми.

Розташована у північно-східній частині України. Західна частина території Сумщини розташована у межах Придніпровської низовини, східна - відрогів Середньоруської височини (абсолютні висоти 110-240 м над рівнем моря). Плоскій, пологохвилястій поверхні області особливої привабливості додають мальовничі, витіюваті врізані долини річок Ворскли, Десни, Псела, Сейма та Сули.

Клімат помірно континентальний, з порівняно м'якою зимою (середня температура січня -7оС, -8оС) і теплим (середня температура липня +19оС) вологим літом (510-590 мм опадів на рік).

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Сумської області входило 18 районів, 15 міст, в тому числі 12 малих, 20 селищ і 1466 сіл. Населення області налічувало 1152,3 тис осіб, у т. ч. міське населення становить 779,2 тис. осіб, сільське - 373,1 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 12 міст Сумської області: Суми, Білопілля, Ворожба, Глухів, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Тростянець.

На території Сумської області розташовано 687 пам'яток археології, з них 17 - національного значення; 1451 пам'ятка історії, з них 3 - національного значення; 515 пам'яток архітектури та містобудування, з них 127 - національного значення; 95 пам'яток монументального мистецтва.

На території області збереглися православні культові споруди XVII-ХІХ ст. у стилі українського бароко і класицизму, що зустрічаються переважно в Північній Україні. Світська архітектурна спадщина XVII-ХІХ ст. представлена різноманітними зразками цивільних будівель, серед яких палаци, маєтки з парками, адміністративні будинки, пам'ятники.


Тернопільська область

Тернопільська область утворена 4 грудня 1939 р. (до 1944 р. - Тарнопільська область). Після приєднання території до складу УРСР. Адміністративний центр - м. Тернопіль.

Розташована у Західній Україні. Значна частина території області розташована у межах Подільської височини (250-400 м над рівне моря), і тільки крайня північно-західна частина - на рівнині Малого Полісся. В області розташовано чимало природних пам'яток, серед яких Товтрове пасмо (Медобори), Кременецькі гори, долини Дністра та його притоки, Дністровський каньйон, численні печери (найдовша в Європі карстова печера Оптимістична), водоспади, скелі та парки.

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Середньорічна кількість опадів, більша частина яких припадає на теплу пору року, становить 650-700 мм.

Станом на 01.01.2012 р. до Тернопільської області входило 17 районів, 18 міст, у т.ч. 17 малих міст, 17 селищ і 1023 сіл. Населення області налічувало 1080,4 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 474,9 тис. осіб, сільське - 605,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 17 міст Тернопільської області: Тернопіль, Бережани, Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Кременець, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хворостків, Чортків, Шумськ.

На території області знаходиться 426 пам'яток археології, з них 6 - національного значення; 1273 пам'ятки історії, з них 1 - національного значення; 1315 пам'яток архітектури та містобудування, з них 180 - національного значення; 164 пам'ятки монументального мистецтва.

На території Тернопільської області збереглася значна кількість об'єктів архітектурної спадщини середньовіччя, що складається з великої кількості фортечних і замкових оборонних споруд, котрі руйнуються і перебудовуються впродовж століть. Оборонний характер властивий також значній кількості культових споруд різних конфесій - костелам, церквам і синагогам, хоча з XVIII-ХІХ ст. ці споруди не виконували оборонних функцій. Із зразків цивільного будівництва минулого в області збереглися ратуші, палаци, маєтки та історичні пам'ятки.


Харківська область

Харківська область утворена 27 лютого 1932 р. Адміністративний центр - м. Харків.

Розташована на сході України в межах Придніпровської низовини та Середньоруської височини. Рельєф у більшій частині області рівнинний. Харківська область знаходиться в зонах лісостепу та степу. Луки та кущі займають 11% території області, знаходяться вони переважно у річищах річок. Степові райони характеризуються рівнинним ландшафтом, іноді зустрічаються глибокі ярі. Тут збудовано 57 водосховищ і 2 538 ставків. Місцевість у межиріччях хвиляста, з пологими підйомами та спусками.

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня -7,0оС, середня температура липня +21,0оС. Річна кількість опадів складає 500 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Харківської області входило 27 районів, 17 міст, 61 селище і 1680 сіл. Населення області налічувало 2742,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 2197,2 тис. осіб, сільське - 545,0 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 12 міст Харківської області: Харків, Балаклія, Богодухів, Валки, Вовчанськ, Зміїв, Ізюм, Красноград, Куп'янськ, Люботин, Мерефа, Чугуїв.

У Харківській області на державному обліку перебуває 73 пам'ятки архітектури та містобудування національного значення, 10 пам'яток історії, 14 пам'яток археології, 2 історико-культурні заповідники.


Херсонська область

Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Адміністративний центр - м. Херсон.

Розташована на півдні України у степовій зоні Східно-Європейської рівнини в нижній течії Дніпра. Із заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. На території області знаходиться найбільша в Європі пустеля - Олешківські піски.

Клімат помірно континентальний, посушливий. Середня температура січня -2,1оС, середня температура липня +22,4оС. Річна кількість опадів складає від 300 до 420 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Херсонської області входило 18 районів, 9 міст, 31 селище і 658 сіл. Населення області налічувало 1083,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 662,4 тис. осіб, сільське - 420,9 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Херсонської області: Херсон, Берислав, Генічеськ, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Цюрупинськ.

У Херсонській області на державному обліку перебуває 32 пам'ятки архітектури та містобудування національного значення, 3 пам'ятки історії, 30 пам'яток археології.


Хмельницька область

Хмельницька область утворена 22 вересня 1937 р. Адміністративний центр - м. Хмельницький.

Розташована на заході України. Більшу частину області займає Подільська височина (переважні висоти 270-370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра. На північному заході в межі області заходить Волинська височина (висоти до 329 м), а на півночі - Поліська низовина (висоти 200-250 м). Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області - гора Велика Бугаїха (409 м). Тут поширені карстові форми рельєфу, трапляються печери (Атлантида, Залучанська). Крайній південь має пасмоподібну поверхню, розчленовану крайньоподібними долинами приток Дністра. Рівень Дністровського водосховища (121 м) є найнижчою висотною відміткою. Поверхня області, в основному, становить пологохвилясту лесову рівнину.

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Річна кількість опадів складає 500-640 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Хмельницької області входило 20 районів, 13 міст, 24 селища і 1414 сіл. Населення області налічувало 1320,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 728,2 тис. осіб, сільське - 592,0 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 12 міст Хмельницької області: Хмельницький, Волочиськ, Городок, Деражня, Дунаївці, Ізяслав, Кам'янець-Подільський, Красилів, Полонне, Славута, Старокостянтинів, Шепетівка.

У Хмельницькій області на державному обліку перебуває 230 пам'яток архітектури та містобудування національного значення, 4 пам'ятки історії, 12 пам'яток археології, 3 історико-культурні заповідники.


Черкаська область

Черкаська область утворена 7 січня 1954 р. з південних районів Київської області і лівобережного Золотоніського району Полтавської області. Адміністративний центр - м. Черкаси.

Правобережна частина території області розташована в межах Придніпровської височини (абсолютні висоти 80-260 м), що вирізняється в цьому районі величезною кількістю розгалужених і глибоко врізаних (до 160 м) річкових долин, балок і ярів. Лівобережна частина розташована на Придніпровській низовині, що становить слабохвилясту терасовану рівнину з абсолютними висотами 80-150 м. На території області розташоване Кременчуцьке і Канівське водосховища. Основні водні артерії - річки Дніпро, Рось, Вільшанка, Тясмин, Гірський Тікич і Гнилий Тікич.

Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою з частими відлигами (середня температура січня -6оС) і теплим, трохи посушливим літом (середня температура липня +20оС). Кількість опадів, більша частина яких припадає на літній період, становить 450-520 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Черкаської області входило 20 районів, 16 міст, у т.ч. 13 малих міст, 15 селищ і 824 села. Населення області налічувало 1277,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становить 718,4 тис. осіб, сільське - 558,9 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 11 міст Черкаської області: Черкаси, Городище, Звенигородка, Золотоноша, Кам'янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Сміла, Тальне, Умань, Чигирин.

На обліку в Черкаській області знаходиться 2403 пам'ятки археології, з них 16 - національного значення; 1818 пам'яток історії, з них 4 - національного значення; 182 пам'ятки архітектури та містобудування, з них 56 - національного значення; 358 пам'яток монументального мистецтва, з них 1 - національного значення.

На території Черкаської області збереглися різностильові православні, католицькі, іудейські культові споруди ХІІ-ХХ ст. Від оборонних будівель в основному залишилися фрагменти земляних валів і ровів, а цивільну архітектуру представлено палацами, адміністративними будинками, парковими спорудами і пам'ятками XVIII-ХХ ст.


Чернівецька область

Чернівецька область утворена 7 серпня 1940 р. з північної, заселеної переважно українцями, частини Буковини і частини Бессарабії. Адміністративний центр - м. Чернівці.

Розташована у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бессарабської височини.

Поверхня області підрозділяється на північну, рівнинну (Хотинська височина - підвищена хвиляста лесова рівнина, абсолютні висоти до 500 м), центральну, передгірну (Чернівецька передгірна височина, висоти до 500 м) і південно-західну, гірську (Покутсько-Буковинські Карпати, висоти від 800 до 1580 м) частини. Серед водних артерій області - річки Прут і Черемош.

Клімат помірно континентальний, м'який, вологий; зима в горах триваліша і більш сніжна (середня температура січня на рівнині -5оС, у передгір'ї -6оС, у горах -8оС), літо вологе і прохолодне (середня температура липня на рівнині +18оС, у передгір'ї +17оС, у горах +15оС). Середньорічна кількість опадів, більша частина яких припадає на теплий період, збільшується від 500-600 мм на рівнині до 700 мм у передгір'ї і до 800-1200 мм у горах.

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Чернівецької області входило 11 районів, 11 міст, 8 селищ і 398 сіл. Населення області налічувало 905,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 383,0 тис. осіб, сільське - 522,2 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Чернівецької області: Чернівці, Вижниця, Герца, Кіцмань, Новоселиця, Сторожинець, Хотин.

На території Чернівецької області знаходиться 836 пам'яток археології, з них 18 - національного значення; 586 пам'яток історії, з них 2 - національного значення; 779 пам'яток архітектури та містобудування, з них 112 - національного значення; 42 пам'ятки монументального мистецтва.

В населених пунктах Чернівецької області збереглися одиничні фортифікаційні споруди XV-XVIII ст., чимало культових споруд XVI-ХХ ст. різних конфесій, часів і стилів. Архітектура спадщина громадського призначення представлена рідкісними палацовими і садибними будівлями, адміністративними будинками та історичними пам'ятками XVIII-ХХ ст. На території області розташований національний природний парк і значна кількість пам'яток живої і неживої природи.


Чернігівська область

Чернігівська область утворена 15 жовтня 1932 р. Адміністративний центр - м. Чернігів.

Розташована у північно-східній частині України на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини.

Клімат помірно континентальний, середня температура січня -7оС, середня температура липня +19оС. Річна кількість опадів складає 550-660 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Чернігівської області входило 22 райони, 16 міст, 525 селища і 1482 села. Населення області налічувало 1088,5 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 687,4 тис. осіб, сільське - 401,1 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Чернігівської області: Чернігів, Борзна, Ічня, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки.

У Чернігівській області на державному обліку перебуває 172 пам'ятки архітектури та містобудування національного значення, 8 пам'яток історії, 28 пам'яток археології, 4 історико-культурні заповідники.





Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.31 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //