Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Р - Т

Тукалевський Ігор Миколайович (1916–1995)

Ігор Миколайович Тукалевський - заслужений архітектор УРСР (з 1976 р.), автор проекту реконструкції Національного будинку органної і камерної музики.






І. Тукалевський народився 13 червня 1916 р. в м. Ніжині Чернігівської області.
У квітні-вересні 1932 р. працював учнем електромонтера в м. Москві, після чого повернувся до рідного Ніжина.
Влітку 1939 р. І. Тукалевський працював десятником на будівництві школи в районі Зелений Яр у м. Запоріжжі.
Протягом 1935-1941 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, по закінченні якого отримав спеціальність архітектора.
У 1940 р. він розробив проект трикімнатного будинку для індивідуального забудовника, який у червні цього ж року був реалізований. Паралельно з проектною роботою І. Тукалевський працював помічником виконробу на будівництві залізничної станції м. Ніжина.
У червні-вересні 1941 р. завершив трирічні курси при Військово-інженерній академії ім. В. В. Куйбишева в селищі Нахабіно Красногірського р-ну Московської обл., отримавши військову спеціальність. Молодого лейтенанта одразу перекинули на Південний і Південно-Східний фронти спочатку заступником, а з липня до вересня 1942 р. - командиром роти окремого саперного батальйону. З вересня цього ж року І. Тукалевський служив помічником начальника оперативного відділу штабу 43-ої окремої Червонозоряної бригади спецпризначення на Сталінградському фронті.
З початком відступу німецько-фашистських військ І. Тукалевського призначили начальником розвідвідділу штабу 23-ої окремої моторизованої штурмової інженерно-саперної Червонозоряної Перекопської орденів Суворова ІІ ступеня та Кутузова ІІ ступеня бригади резерву Головного командування на 4-му Українському фронті. Ця бригада брала участь у форсуванні Дніпра та визволенні Правобережної України. У червні 1944 - липні 1945 рр. І. Тукалевський служив старшим помічником начальника оперативно-розвідувального відділу штабу тої ж бригади на І-му Українському фронті.
У липні 1945 р. І. Тукалевського демобілізовано. Він повернувся на місяць до малої батьківщини - м. Ніжина, де відновлювався після страхіть війни.
За роки війни молодий архітектор був залучений до планування та керівництва будівництвом різних воєнних споруд: військового табору корпусного значення в районі Альмінського водосховища (Крим; 1944 р.; розробив просторові вирішення клубної частини: зелений театр, бібліотека, стадіон), військовий табір у Підмосков"ї (1944 р.; розробив просторові рішення клубної частини), військове містечко з використанням збірно-розбірних будинків фабричного виготовлення (1945 р.; у співавторстві).
Розпочавши війну лейтенантом І. Тукалевський дослужився до рангу майора [1]. Мужність військового-архітектора була відзначена: орденами: Леніна (1945), Червоного Прапора (1944), Червоної Зірки (1942), медалями «За відвагу» (1942), «За оборону Сталінграда» (1943), «За перемогу над Німеччиною» (1945).
У липні 1945 р. І. Тукалевський почав працювати в Управлінні у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР заступником начальника відділу житлових і цивільних споруд у м. Києві, де працював до 1952 р.
У 1947 р. архітектор розробив типові проекти надгробних пам"ятників воїнам, які полягли в роки Другої світової війни.
У 1947 р. І. Тукалевський проводив технагляд на будівництві житлового будинку на вул. Заньковецької, 5/2 у м. Києві. Згодом архітектор з родиною (а в нього в 1947 і 1960 рр. народилися відповідно син Владислав і донька Тетяна) оселиться в в цьому будинку.
У 1948 р. І. Тукалевський розробив типовий проект дитячого садка на 50 дітей.
У 1948 р. архітектор взяв участь у двох конкурсах, оголошених Спілкою архітекторів УРСР в м. Києві: на проект котеджу на 5 кімнат і на проект кінотеатру.
У цьому ж році почалася викладацька діяльність архітектора: він був учителем історії мистецтв Київської школи прикладного мистецтва (до 1952 р.).
У 1949 р. І. Тукалевського прийняли до Спілки архітекторів УРСР.
Протягом 1952-1953 рр. І. Тукалевський працював начальником архітектурно-будівельного відділу Укрдіпроводбавовни в м. Києві.
Як головний архітектор у 1952 р. він розробив проект Благовіщенської насосної станції, у 1953 р. - Серагоської насосної станції.
У 1952 р. І. Тукалевський був головним архітектором проекту гідровузла Молочанського водосховища Південноукраїнського каналу.
У цьому ж році архітектор розробив проект забудови автостради в м. Києві.
У 1953 р. І. Тукалевський запроектував приймальний басейн зрошувальної станції Південноукраїнського каналу.
У 1953-1960 рр. працював головним архітектором в інституті «Київпроект».
У 1954 р. І. Тукалевський розробив проект забудови вул. Набережно-Хрещатицької і житлового будинку на вул. Володимирській, 63 (у співавторстві) у м. Києві.
Цей рік ознаменувався також конкурсом на проект монументу на честь возз"єднання України з Росією. І. Тукалевський запропонував власне бачення тріумфальної арки. Його проект журі відзначило дипломом.
У 1955 р. архітектор у співавторстві розробив проект житлового будинку на вул. Тарасівській.
У 1956 р. працював над проектом нових корпусів Київського державного університету.
У 1957 р. розробив проект школи на 960 учнів на Брест-Литовському шосе (нині просп. Перемоги) в м. Києві.
У 1957-1958 р. І. Тукалевський розробив проект планування та забудови Чоколівського масиву.
У 1958 р. за його проектом споруджено Інститут хімії високомолекулярних сполук Академії наук УРСР [2].
У 1958-1962 рр. архітектор розробив проект пансіонату (літнього містечка) в урочищі Чорторий під м. Києвом.
У 1959 р. І. Тукалевський працював над проектом планування і забудови Печерської площі в м. Києві.
З 1960 р. - головний інженер управління проектування Держбуду УРСР.
У рамках допомоги відновленню м. Ташкента після потужного землетрусу (5,2 бали), який відбувся 26 квітня 1966 р. (рівно за 20 років до іншої, техногенної катастрофи - вибуху на Чорнобильській АЕС  ), І. Тукалевський у співавторстві з іншими архітекторами інституту Укрміськбудпроект і Держбуду УРСР підготували технічну документацію на 32 тисячі кв. м житлової площі для будівництва в районі Чіланзаре [3].
Протягом 1970-1978 рр. за проектом І. Тукалевського зведено будинок інституту Діпроцивільпромбуд у м. Києві (у співавторстві) [4].
У 1975 р. архітектор розробив проект будівлі інституту Укрдіпропромсільбуд у м. Києві (у співавторстві) [5], в якому він працював головним архітектором.
У 1976 р. І. Тукалевський разом з В. Скуратовським консультували комплексну серію 26 великопанельних житлових будинків і громадських будівель (архітектори Р. Книжник, І. Райхлін, Л. Шигимага, І. Зоріна, Л. Задков, С. Іноземцева) [6], розроблену інститутом Діпроцивільпромбудом.
У 1981 р. за проектом архітектора було реконструйовано будівлю костелу (архітектор В. Городецький) в м. Києві під зал органної і камерної музики.
І. Тукалевський, будучи головним редактором журналу «Строительство и архітектура», був постійним його дописувачем.
Серед інших споруд архітектора: пансіонат «Дніпровські хвилі» (1959), Палац урочистих подій (1976), житловий район «Південний» на 30 тисяч осіб із застосуванням методу фокусування та блок-секцій у м. Чернівцях (1979; за участю архітектора А. Збарзького [7]).
Помер І. Тукалевський у 1995 р. в м. Києві.

Список використаної літератури:
1. Тутученко С. П. Зодчие в серых шинелях / С. П. Тутученко // Строительство и архитектура. - 1985. - № 5. - С. 1.
2. Тукалевський Ігор Миколайович // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. - К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. - С. 589.
3. Тукалевский И. Ташкент восстанавливается / И. Тукалевский // Строительство и архитектура. - 1967. - № 1. - С. 41.
4. Тукалевський Ігор Миколайович // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. - К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. - С. 589.
5. Там само.
6. Тукалевский И. Н. Крупнопанельные дома для села / И. Н. Тукалевский // Строительство и архитектура. - 1976. - № 4. - С. 9.
7. Тукалевский И. Н. Жилой район "Южный" в Черновцах [Текст] / И. Н. Тукалевский // Строительство и архитектура. - 1970. - № 8. - С. 6.


Прочитано: 2411 раз
Дополнительно на данную тему:
Тацій Олексій Олександрович (1903–1967)
Троупянський Федір Абрамович (1874–1947)
Троценко Віктор Карпович (1888–1978)
Риков Валеріян Микитович (1874–1942)
Тутученко Семен Павлович (1913–1994)
Сластьон (Сластіон) Опанас Георгійович (1855–1933)
Струве Аманд Єгорович (1835–1898)
Растреллі Франческо Бартоломео (1700–1771)
Сиркін Михайло Маркович (1922–?)
Олександр Іванович Таманян (1878–1936)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //