Косаревський Іван Олександрович (1912–1989)
Іван Олександрович Косаревський - один з основоположників української ландшафтної архітектури, який своє життя присвятив дослідженню українського спадку садово-паркового мистецтва [1].
Іван Олександрович Косаревський народився 9 лютого [2] 1912 р. в
Голубовському руднику Кадіївського р-ну Ворошиловградської обл. (нині м.
Голубівка Луганської обл.) в родині шахтаря. В документальних джерелах
існує інша версія дати народження: Ю. Нельговський зазначає дату 9
листопада 1912 р. [3], в україномовній Вікіпедії вказані дві дати - 6
листопада 1918 р. і 9 лютого 1912 р. [4], а в журналі «АНТ» - 6
листопада 1918 р. [5]. У чотирнадцятирічному віці І. Косаревський
почав працювати машиністом врубової машини на шахті № 22
гірничопромислової школи в рідному місті. Тут він пропрацював до вступу у
виш. Майбутню професію визначила любов юнака до малювання, яким він
захоплювався з дитинства [6]. Отже, в 1930 р. І. Косаревський приїхав до
Києва для отримання вищої художньої освіти. Протягом 1930-1934 рр.
навчався на живописному факультеті Київського художнього інституту,
проте не закінчив його. В 1934-1940 рр. навчався на архітектурному
факультеті того ж інституту, закінчивши який отримав диплом
архітектора-художника. Серед його викладачів були В. Г. Заболотний і В.
Г. Кричевський . Між
навчанням на живописному та архітектурному факультетах І. Косаревський
відвідав рідне місто, де працював кіномеханіком Голубівського
шахтоуправління. Навчаючись в інституті, І. Косаревський встиг
попрацювати помічником головного інженера на облицюванні будівлі
універмагу на вул. Хрещатик у м. Києві (1936), а також виконував
оздоблювальні роботи будівлі Ленради в м. Ленінграді (1936). У
студентські роки виконав проект гідроелектростанції на р. Дніпрі та
проект великоблочного житлового будинку на 28 квартир (обидва - 1940
р.). Після завершення інституту молодий фахівець викладав у Дніпропетровському художньому технікумі. У
1943-1944 рр. був архітектором Київського відділення Військпроекту, що
розташовувалося на вул. Великій Житомирській у м. Києві. Тут І.
Косаревський розробив проект склоробного заводу та клубу, які, втім, не
були виконані в натурі [7]. У 1944-1947 рр. навчався в Інституті
аспірантури при Академії архітектури УРСР. За керівництва академіка АА
УРСР О. Власова в 1950
р. він захистив кандидатську дисертацію на тему «Уманский заповедник
Софиевка» [8]. Захистившись, І. Косаревський залишився працювати
науковим співробітником сектору озеленення міст і промислових територій
Інституту містобудування Академії архітектури УРСР (далі - АА УРСР). У
1955 р. переведений на ту ж посаду до Інституту історії та теорії
архітектури Академії архітектури УРСР [9]. В Інституті містобудування
АА УРСР керівником молодого дослідника став відомий ботанік, професор
О. Липа. Це, ймовірно, й визначило коло наукових інтересів І.
Косаревського - садово-паркове мистецтво. У 1952 р. результатом їх
спільної діяльності стало видання «Альбом партерной зелени
(цветочно-декоративные композиции и их элементы)» (1952). Про її
популярність свідчить перевидання в наступному році. Із цього часу
він працював над розробкою проектів парків і дослідженням історії та
теорії садово-паркової архітектури. Серед проектів, що не були
реалізовані, зазначимо проект озеленення колгоспного міста (1949-1950) і
проект колгоспного парку (1950). У 1954 р. І. Косаревський був
науковим керівником Інституту аспірантури АА УРСР. Зокрема, за його
керівництва кандидатську дисертацію на тему «Архитектурно-планировочное
решение и ландшафтная композиция лесопарка» захистив І. Родічкін [10]. Брав
участь І. Косаревський і в конкурсах на проекти: пам"ятника К.
Хетагурову (1940); пам"ятника воїнам та мирним жителям, які загинули
(1943; третя премія за відсутності першої та другої); пам"ятника воїнам
та мирним жителям, які загинули (1944; 2-й тур; третя премія за
відсутності першої та другої); індивідуального надгробку (1946;
заохочувальна премія); пам"ятника на честь визволення Донбасу (1946). І.
Косаревський відомий як теоретик і практик ландшафтної архітектури.
Лебединою піснею і результатом тривалих досліджень найкращих зразків
палацово-паркової архітектури України стала видана Державним
видавництвом літератури з будівництва і архітектури УРСР книга «Парки
України» (1961) [11]. У ній описані визначні парки України, вперше в
історії ландшафтної архітектури проаналізовано прийоми створення
високохудожніх паркових комплексів. Важливими в науковому аспекті стали
вперше опубліковані плани найбільш цінних в художньому,
історико-архітектурному й дендрологічному відношеннях садибних парків,
наведені матеріали з історії їх формування. Ще однією подією в галузі
ландшафтної архітектури стала видана «Стройиздатом» фундаментальна
монографія «Искусство паркового пейзажа» (1977) [12]. Видання містить
значну кількість інформації, що розкриває досвід і практичну діяльність
зодчих в галузі паркового будівництва в Україні. Наведено історичні
відомості з оцінкою композиційних рішень паркових комплексів, які
розглядаються у виданні. Іншим знаковим виданням І. Косаревського,
яке вийшло в цьому ж році у київському видавництві «Будівельник», стало
друге, доповнене і перероблене, видання «Композиция городского парка»
(перше видання вийшло друком у 1971 р.). У книжці наведено науково
обґрунтовані рекомендації щодо принципів і раціональних прийомів
проектування, будівництва і подальшого формування сучасних міських
паркових комплексів [13]. І. Косаревський протягом життя видав низку
книг, присвячених історії та теорії садово-паркового будівництва,
зокрема: «Государственный парк-заповедник - Софиевка» (1950);
«Озеленение городов» (1951); «Альбом партерной зелени» (1951),
«Софиевка» (1956, 1957, 1960, 1961), «Садиба в Сокиринцях» (1959),
«Алупкинский парк» (1961), «Сокиринский парк» (1961), «Ландшафтная
архитектура» (1963, збірник), «Як створити сільський парк» (1965; 1969,
1972); «Озеленення водоймищ» (1965, 1969, 1972), «Міські парки» (1967,
1976), «Композиция городского парка» (1971, 1977) та ін. Крім
монографій, збірників і путівників, протягом життя І. Косаревський
опублікував значну кількість тематичних статей у галузевих журналах. Після виходу на пенсію продовжував консультувати спеціалістів, а також займався живописом, малюючи квіти аквареллю [14]. Зазначимо,
що в ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, окрім виданих у друкарнях видань,
зберігаються й рукописи книг І. Косаревського, що містять відмінності й
будуть цікавими дослідникам діяльності І. Косаревського [15, 16]. Помер І. Косаревський 22 лютого 1989 р. в м. Києві.
Список використаної літератури: 1.
Нельговский Ю. Ю. Пионер украинской ландшафтной архитектуры / Ю. Ю.
Нельговский // Строительство и архитектура. - 1989. - № 9. - С. 26. 2. Косаревский Иван Александрович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - 1956. - Л. 1. 3.
Нельговский Ю. Ю. Пионер украинской ландшафтной архитектуры / Ю. Ю.
Нельговский // Строительство и архитектура. - 1989. - № 9. - С. 26. 4.
Косаревський Іван Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія.
Вільна енциклопедія. - Електронні текстові дані. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Косаревський_Іван_Олександрович (дата
звернення: 18.08.2016). - Назва з екрана. 5. Іван Косаревський // АНТ. - 1999. - № 1. - С. 36. 6.
Нельговский Ю. Ю. Пионер украинской ландшафтной архитектуры / Ю. Ю.
Нельговский // Строительство и архитектура. - 1989. - № 9. - С. 26. 7. Косаревский Иван Александрович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - 1956. - Л. 4. 8.
Косаревский И. А. Уманский заповедник Софиевка : дис. ... канд.
архитектуры / И. А. Косаревский ; Акад. архитектуры УССР, Ин-т
градостроительства. - 1949. - 183 л. : рис. + 1 пап. (170 л. ил.). -
Библиогр.: л. 170-173. 9. Косаревский Иван Александрович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - 1956. - Л. 2. 10.
Родичкин И. Д. Архитектурно-планировочное решение и ландшафтная
композиция лесопарка : автореф. дис. ... канд. архитектуры / И. Д.
Родичкин ; науч. рук.: Л. И. Рубцов, И. А. Косаревский ; НИИ
градостр-ва. - К., 1959. - 23 с. - Библиогр.: с. 23. 11. Косаревський
І. О. Парки України (прийоми створення паркового пейзажу) / І. О.
Косаревський ; Акад. буд-ва і архітектури УРСР, Ін-т теорії, історії
архітектури та буд. техніки. - К. : Держбудвидав УРСР, 1961. - 116, [58]
с. : іл. 12. Косаревский И. А. Искусство паркового пейзажа / И. А.
Косаревский ; Гос. ком. по гражд. стр-ву и архитектуре при Госстрое
СССР, КиевНИИТИ. - М. : Стройиздат, 1977. - 246 с. : рис. - Библиогр.:
с. 243-245. 13. Северин С. И. Крупный вклад в развитие ландшафтной
архитектуры / С. И. Северин // Строительство и архитектура. - 1978. - №
10. - С. 32-33 : ил. 14. Нельговский Ю. Ю. Пионер украинской
ландшафтной архитектуры / Ю. Ю. Нельговский // Строительство и
архитектура. - 1989. - № 9. - С. 27. 15. Косаревский И. А. Композиция
городского парка / И. А. Косаревский ; НИИ теории, истории и перспект.
проблем совет. архитектуры в г. Киеве. - К., 1976. - 195 л. 16.
Косаревский И. А. Основы композиции садов и парков. К вопросу
формирования пейзажа. Тема Г-53 «б» / И. А. Косаревский ; КиевНИИТИ. -
К., 1975.- 50 л. Прочитано: 2997 раз Дополнительно на данную тему:
Новаківський Ярослав Олексійович (1920–1982)
Іполит Владиславович Моргилевський
Коллі Микола Джемсович (Якович) (1894–1966)
Каракіс Йосип Юлійович (1902 – 1988)
Меленський Андрій Іванович (1766-1833)
Кричевський Василь Григорович (1872-1952)
Коренєв Борис Григорович (1910-1998)
Кілессо Сергій Костьович (1931-2012)
Жаннере Грі Шарль Едуард (Ле Корбюзьє) (1887–1965)
Мілецький Авраам Мойсейович (1918–2004)
|