Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Конференції, семінари

Конференції та семінари, що проводяться Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В.Г. Заболотного


Круглий стіл на тему «Сучасна будівля бібліотеки України через призму архітектурно-проектувальних вирішень та нових функціональних бібліотечних особливостей»

 

«Именно ГНАСБ в начале 2000-х годов инициировала
процесс разработки модели современной библиотеки Украины
и, выйдя за пределы «традиционной» библиотеки,
вводит новые формы работы с информацией
и информационного обслуживания».

Н. Кондель-Пермінова, архітектор

 

23 вересня 2010 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного було проведено круглий стіл на тему «Сучасна будівля бібліотеки України через призму архітектурно-проектувальних вирішень та нових функціональних бібліотечних особливостей». Організаторами круглого столу стали Міністерство регіонального розвитку та будівництва України і Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного.

 



Відкрила захід Галина Войцехівська, директор ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, яка акцентувала увагу присутніх на тому, що напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначається щорічно 30 вересня, виноситься на обговорення проблема проектування бібліотек в Україні. У сучасному світі важливу роль відіграють нові інформаційні технології, а бібліотеки є акумулятором інформації, накопиченої століттями. Наголосила, що сучасні технології зобов"язані послужити на благо бібліотек та їх користувачів, на тлі чого і виникає питання про необхідність будівництва для бібліотек сучасних високотехнологічних будівель. Констатувала факт невідповідності більшості існуючих будівель бібліотек сучасним нормам обслуговування читачів, зберігання і обробки літератури, які вимагають кардинальної реконструкції або будівництва нових приміщень.

Звернула увагу на те, що з метою залучення уваги громадськості до проблеми будівництва бібліотечних будинків нового типу в Україну ДНАББ ім. В. Г. Заболотного протягом останнього десятиліття виступає ініціатором заходів, спрямованих на вирішення цієї проблеми. На круглий стіл винесено обговорення питання експериментального будівництва бібліотечної будівлі для галузевої бібліотеки - Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного.

Для учасників круглого столу завдяки «Фонду Бориса Колеснікова» було створено унікальну можливість ознайомитися з конкурсними проектами на ескіз-ідею будівлі бібліотеки ім. Є. П. Кушнарьова, що посіли перші три місця у відкритому архітектурному конкурсі, який відбувся у м. Харкові у 2010 р., а також студентськими проектами провідних українських галузевих вищих навчальних закладів, наданими адміністраціями Київського національного університету будівництва і архітектури, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Київського національного авіаційного університету».

На засіданні виступила Тетяна Румілець, аспірант Одеської державної академії будівництва та архітектури (факультет будівель і споруд Архітектурно-художнього інституту), яка підняла питання сучасного стану та перспектив розвитку бібліотек України і, зокрема, сказала, що бібліотеки з найдавніших часів вирішують питання доступності знань для широкого кола користувачів, є найбільшим компонентом у сфері інформації, але вони в змозі відповідати цьому твердженню тільки за умови постійного вдосконалення своєї діяльності, адекватно реагуючи на зміни, що відбуваються у суспільстві. Виступаюча наголосила: «Непременными условиями современного этапа развития библиотек являются автоматизация, совершенствование средств реализации библиотечно-библиографических процессов и операций, внедрение новых информационных технологий и средств телекоммуникации, соответствующая подготовка персонала и пользователей. Решающей является автоматизация библиотечных технологий. В настоящее время она непосредственно связана с перспективами и важнейшими задачами развития библиотек и является определяющим фактором и гарантом их поступательного движения». Акцентувала увагу на вислові Білла Гейтса, який сказав: «Мы на пороге новой революции и сейчас пересекаем технологический барьер, за которым все станет иначе: мы будем по-другому покупать, по-другому работать, по-другому учиться, по-другому общаться». Зробила висновок, що бібліотека перестає бути пасивним інформаційним посередником, вона перетворюється в одну з найпродуктивніших і масових систем управління знаннями.

Продовжила обговорення теми Євгенія Бевз, аспірант КиївЗНДІЕП, яка розповіла про те, що в березні 2010 р. в ДНАББ ім. В. Г. Заболотного проведено анкетування серед користувачів бібліотеки, які представляють різні спеціальності будівельної галузі. Уточнила, що анкета включала питання, спрямовані на розкриття нового образу бібліотеки в сучасних умовах, питання про необхідність нової будівлі для бібліотеки і місце її розташування, повноцінне виконання традиційних і сучасних функцій бібліотечно-інформаційного характеру. Євгенія Бевз підвела підсумки анкетування і повідомила учасникам круглого столу його результати: будівля повинна бути розташована поблизу транспортної розв"язки у парковій зоні; бібліотека повинна розвиватись як багатофункціональний культурно-інформаційний комплекс з цілодобовою віртуальною бібліотекою; у зонах користування має бути присутня сучасна цифрова техніка, кафетерій, книжковий магазин; у зонах користування - вільне розташування робочих місць, наявні індивідуальні робочі місця. Дала позитивну оцінку студентським проектам будівель бібліотек, що експонувалися в бібліотеці.

Виступ Євгенії Бевз викликав дискусію учасників круглого столу. У дискусії взяв участь Станіслав Дьомін, архітектор творчої архітектурної майстерні «ТАМ «М. Дьомін», який у своєму виступі порушив низку питань про категорію читачів, які мають дітей і потребують дитячої кімнати в приміщенні бібліотеки, про роль дитячої кімнати у вихованні майбутнього покоління користувачів бібліотеки, а також про можливості фінансової самостійності бібліотеки майбутнього.

До розмови приєднався Володимир Король, заступник декана архітектурного факультету КНУБА, який підняв питання визначення терміну «віртуальна бібліотека» та використання студентами цього поняття при розробці навчальних проектів бібліотек, а також питання, пов"язані з авторським правом.

Тетяна Румілець загострила питання відносно відсутності законодавчих та нормативних документів щодо віртуальної бібліотеки, підтримала ідеї щодо наявності дитячої кімнати в бібліотеці, «функцией которой может быть воспитание навыков пользования библиотекой у детей».


У роботі круглого столу взяв участь Михайло Сіленко, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Мінрегіонбуду України, начальник відділу планування та забудови територій на місцевому рівні, який загострив увагу присутніх на сучасному законодавстві, процедурі відновлення державних будівельних норм, їх відповідності європейським вимогам.

На засіданні круглого столу виступила Ірина Войцехівська, бібліограф ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, яка розкрила тему «Бібліотеки Стокгольма - український погляд». Виступ базувався на враженні від бібліотек Стокгольма: Королівської бібліотеки Швеції, Публічної бібліотеки Стокгольма, Університетської бібліотеки Стокгольма і Міжнародної бібліотеки Стокгольма. Виступаюча розглянула деталі інтер"єру, архітектурні особливості та методи роботи цих бібліотек, їх сучасне технічне оснащення. Відносно дитячих кімнат в бібліотеках Швеції сказала таке: «Наличие детских комнат в библиотеках Швеции - уже реальность. Детские комнаты работают, обучая детей пользованию библиотекой и ориентации в современном информационно-технологичном мире. Как сообщил директор Международной библиотеки Стокгольма, они воспитывают своих читателей, начиная, даже, не с детских комнат, а с будущих мам, которым создают комфортные условия пользования библиотекой».

В обговоренні теми проектування бібліотек взяв участь Максим Омельяненко, доктор технічних наук, головний редактор збірника наукових праць Київського національного авіаційного університету «Проблеми розвитку міського середовища», який акцентував увагу на інформаційно-бібліотечних медіацентрах, де можна було б повноцінно працювати з аудіо- і відеовиданнями, а також на необхідності комплектувати бібліотеки такими виданнями. Завершуючи виступ, розповів про підготовку студентів архітектурно-будівельного факультету КНАУ, виконання ними навчальних проектів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, зазначив, що досить непогані пропозиції були зроблені студентами з використання сучасних електронно-інформаційних технологій в нових приміщеннях бібліотеки.


На засіданні круглого столу був представлений проект, який брав участь у харківському конкурсі 2010 року, який коротко охарактеризував Дмитро Семироз, студент архітектурного факультету КНАУ, співавтор проекту. Він, зокрема, сказав: «Проект здания, который я представлял на конкурсе, выполнен в стиле минимализма. Современный фасад здания показывает уровень развития архитектуры за последнее столетие. Форма здания являет собой «врата знаний». Рабочая зона находится на верхних этажах».

На засіданні виступив Микола Дьомін, доктор архітектури, професор, завідувач кафедрою міського будівництва КНУБА, керівник «ТАМ «М. Дьомін», який дав позитивну оцінку винесеній на обговорення круглого столу ідеї - відпрацювати модель національної галузевої бібліотеки. Підкреслив, що вибір місця для бібліотечної будівлі має важливе значення з точки зору виконуваних бібліотекою функцій. Згадав про свою поїздку до Стокгольма і відзначив, що шведські бібліотеки володіють духом знань, бібліотечним духом, що забезпечується відкритим зберіганням книг і наданням відкритого доступу до фондів. В Україні, на жаль, цього немає: в основному, фонди зберігаються в закритому доступі.

У роботі круглого столу взяли участь лауреати харківського конкурсу проектів на ескіз-ідею бібліотеки ім. Є. П. Кушнарьова (2010), які отримали третю премію, - це київські архітектори з творчої архітектурної майстерні Миколи Дьоміна (перше місця зайняв проект дніпропетровських архітекторів, друге - харківських).


Станіслав Дьомін, член робочої групи проекту, повідомив,що одним з головних питань було визначення функціональності об"єкта. Дослідивши це питання, зробили висновок про те, що до функцій бібліотеки має відноситися забезпечення потреб користувачів не тільки професійною інформацією, а й інформацією, що може забезпечувати їх дозвілля. Тому в проекті бібліотеки має бути закладена певна кількість функціональних блоків в залежності від функцій бібліотеки. У процесі роботи над проектом членами робочої групи, до якої входили економісти, юристи, маркетологи, ІТ-фахівці при безпосередній співпраці з ДНАББ ім. В. Г. Заболотного та Інститутом проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, було проведено повний цикл економічних розрахунків. Зазначив, що у проекті, виконаному київськими фахівцями, розроблено технологічну схему бібліотечних процесів і схему технічного розвитку бібліотеки в залежності від кількості користувачів (від 100 до 5 000), якими продемонстровано взаємозв"язок економічних і розпланувальних вирішень проекту.

Костянтин Колесников, член робочої групи проекту, запропонував розглядати бібліотеку з точки зору маркетингу як комунікаційний центр і визначив основні функції напрями центру: освіта, професійна діяльність і відпочинок. Щодо конкурсу на проект бібліотеки, зазначив, що «может быть, целесообразно проводить не архитектурный конкурс, а архитектурно-инвестиционный, в котором для библиотеки уже будут заложены функции, возможности и условия работать, развиваться и зарабатывать средства абсолютно во всех направлениях». Навів голландський досвід будівництва «стійких» бібліотек, таких, в яких максимізується комфортне перебування користувачів і мінімізується споживання ресурсів.

Ірина Зайцева, архітектор «ТАМ «Н. Дьомін», член робочої групи проекту, висловила свою думку з приводу будівлі бібліотеки та бібліотечних функцій і запропонувала оптимізувати технологічні процеси бібліотеки, застосовуючи європейський досвід оцифрування фондів та створення власних ресурсів, а також створення привабливих можливостей використання цих ресурсів користувачами бібліотеки на основі новітніх комп"ютерних технологій.

Наталія Кондель-Пермінова, кандидат архітектури, старший науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, член робочої групи проекту, акцентувала увагу на тому, що засідання бібліотечного клубу зафіксувало історичний момент, коли матеріалізується ідея створення культурно-інформаційного бібліотечного центру, необхідного українському суспільству. На прикладі харківського архітектурного конкурсу на ескіз-ідею бібліотеки ім. Є. П. Кушнарьова висловила думку про те, що ізольованість архітектурної ідеї, вираженої в проекті завдання, і розташування об"єкта на невідповідному місці - це вчорашній день, що сьогодні архітектурно-будівельне майбутнє за роботою комплексних, зацікавлених в результаті команд. Наголосила, що найближча зона освоєння для них, це освоєння нової типології культурно-інформаційних бібліотечних центрів.


Тема круглого столу викликала інтерес працівників бібліотек різних відомств. На заході виступила Галина Семендяєва, провідний бібліограф Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Київський політехнічний інститут», та член редакції журналу «Шкільна бібліотека», кандидат педагогічних наук, доцент Оксана Матвійчук, яка досліджує соціокультурну діяльність бібліотек.

Підбиваючи підсумки засідання круглого столу, Галина Войцехівська, директор ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, зазначила, що на прикладі проекту нової будівлі архітектурно-будівельної бібліотеки має бути створений прецедент для технологічного розвитку бібліотек у новому сучасному напрямку, корисному державі та кожному громадянинові України.

Фотогалерея:

"Сучасна будівля бібліотеки України через призму архітектурно-планувальних вирішень та нових функціональних бібліотечних особоливостей"



Прочитано: 4401 раз
Дополнительно на данную тему:
Науково-практична конференція «Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного в контексті розвитку будівельного комплексу України»
Науково-практична конференція «Будівництво бібліотек в сучасних умовах: проблеми і перспективи»
Cемінар для працівників мережі галузевих бібліотек та органів науково-технічної інформації підприємств архітектурно-будівельної й житлово-комунальної галузі України
«Бібліотечна будівля в умовах інформаційного суспільства: погляд архітектора»
Прес-реліз
Учбово-методичний семінар з підведення підсумків роботи науково-технічних бібліотек та органів науково-технічної інформації
Бібліотека і час
Семінар в архітектурно-будівельній бібліотеці
Бібліотека і час
Зустріч з колегами

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.18 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //