Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

E-mail для повідомлень про корупційне правопорушення: korupciya_dnabb@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 До Всеукраїнського дня бібліотек


Урядова гаряча линія

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Заходи бібліотеки

Модерністки. "Насильство в архітектурі і міському просторі"

15-16 вересня 2017 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася Друга міжнародна конференціям "Модерністки. Насильство в архітектурі і міському просторі".



У першій чверті 20-го століття жінки отримали можливість оволодіння архітектурною спеціальністю у багатьох країнах. Разом з тим, архітектурна професія завжди була пов"язана з владою, політичними і соціально-економічними процесами у суспільстві. Досить часто наслідком архітектури, як форми влади, є певного роду насильство, адже рішення, що приймаються архітекторами передусім відповідають запитам замовника, в особі держави або бізнесу, і майже ніколи - запитам суспільства. Таким чином, жінки, що самі є дискримінованою групою, увійшли до професії, яка здатна суттєво дискримінувати інших і їх самих. Архітекторки є одночасно суб"єктом і об"єктом насильства в контексті архітектури. Об"єктом вивчення другої міжнародної наукової конференції стали самі архітекторки, їх шлях до влади в рамках архітектурної професії та вплив історичного контексту на їх кар"єру і результати їхньої професійної діяльності. Крім того, об"єктом вивчення також стало місто, через застосування до нього основних категорій феміністської теорії, таких як насильство, влада, дискримінація та ін.
Дослідження проявів насильства в архітектурі і міському просторі та шляхів запобігання цьому є особливо актуальними, адже в українських містах дискримінованими є різні соціальні групи. При цьому, поодинокі архітектурно-будівельні скандали лишаються без належного аналізу причин та факторів, що закріплює в суспільстві стереотипи щодо влади, ролі архітектора та призводить до травм і поступової стигматизації прагнення людей впливати на процес прийняття рішень в місті.
Відкрили конференцію Ольга Пацеля, в. о. директора Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки України імені В. Г. Заболотного, Євгенія Губкіна, головна координаторка конференції, співзасновниця Urban Forms Center і Юлія Попова, координаторка програми "Сприяння демократії", Представництво Фонду імені Генріха Бьолля в Україні. Вони зазначили, що це вже 2-га конференція, метою якої є висвітлення і дослідження феномену насильства в архітектурі і міському просторі, стимулювання активного та взаємного обміну досвідом у вирішенні проблем просторової дискримінації та забезпечення права різних соціальних груп на міський простір. Тому проведення конференції саме в єдиній в Україні архітектурно-будівельній бібліотеці є надзвичайно знаковим.
Секція 1 присвячена темі "Архітекторки і влада". На ній було розглянуто місце жінки у боротьбі за владу, а також в ієрархії архітектурної професії у контексті різних хвиль фемінізму. Модераторками секції виступили Тетяна Ісаєва, Центр гендерної культури (Україна) і Анна Шаригіна, ГО "Харківське Жіноче Об"єднання "Сфера" (Україна).
На секції було заслухано виступи: "Вплив державного тоталітаризму на духовну культуру (мистецтво та архітектуру)" Людмили Бачинської, Київський національний університет будівництва і архітектури (Україна); "Ніна Манучарова - лідерка спільноти радянських архітекторок. Закономірність чи випадковість?" Олени Мокроусової, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам"яток історії, культури і заповідних територій, ICOMOS (Україна); "Ландшафтна архітекторка Анна Маяк" Наталії Трипутіної, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (Україна); "Художниці, представниці школи "бойчукістів"" Людмили Соколюк, Харківська державна академія дизайну і мистецтв (Україна); "Відхилення від ідеологічної доктрини в творчості монументалісток в 60-80-х роках ХХ століття" Ксенія Моляр, Фонд ІЗОЛЯЦІЯ (Україна); "Кампанія піонерів архітектури: архітекторки-модерністки країн Центральної та Східної Європи (скайп-включення)" Бошт"яна Бугаріча, Architectuul, KUD C3 platform (Словенія); "Матеріальність архітектурних форм, спроектованих європейськими архітекторками періоду раннього модернізму" Наталії Лужнікової, Національний університет водного господарства та природокористування (Україна); "Різноманітні жіночі ролі в угорській соціалістичній утопії" Анни-Марії Нагі, Інститут сучасного мистецтва - Дунауйварош (Угорщина); "Архітектура партнерства та партнерство в архітектурі: роль архітекторок в становленні та розвитку модернізму" Марти Васевич, Національний університет водного господарства та природокористування (Україна) і "Жінки-піонерки модернізму в період Британського мандату у Палестині (1921-1948)" Сігала Давіді, Тель-Авівський університет (Ізраїль).
В межах першої панелі Мар"ян Гроот із Амстердамського вільного університету (Нідерланди) презентував проект "MOMOWO - Творчість жінок часів модерністичного руху".
На думку виступаючих Секції 1 співіснування фемінізму і архітектури охоплює більшу частину минулого століття, триває досі й далеке від завершення. Трансформація етичних норм та відповідальності в залежності від політичних та соціально-економічних умов, а також у контексті соціо-культурних змін всередині суспільства, впливала на місце жінки в архітектурній професії. Окрім вивчення творчого шляху архітекторок, були порушенні питання про те, як їх становище у професії впливало на їхні результати роботи, проекти, архітектурні і містобудівні об"єкти.
Продовжила роботу конференції Секція 2 на тему "Категорії феміністської теорії у застосуванні до міста". Модераторкою секції була Анна Хвиль, ГО "Феміністична майстерня" (Україна).
Завданням цієї панелі було проаналізувати проблеми архітектури, міського простору та муніципальної політики, застосовуючи категорії феміністської теорії.
На секції було заслухано виступи: "Розмірковуючи про насильство, жінок та архітектуру в Нідерландах" Мар"яни Гроот, Амстердамський вільний університет (Нідерланди);"Фемінізм і архітектура" Анни Петренко, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (Україна); "Феміністичні перспективи урбаністики (теоретико-методологічний аспект)" Галина Фесенко, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (Україна) і "Відображення ідентичності у середовищі: влада, простір та відмінність" Джанетти Зазельманн, Університет Баухауса у Веймарі (Німеччина).
Учасники другої панелі конференції розглянули теоретичні основи таких категорій, як влада, присвоєння, власність, ресурси, насильство, травма, дискримінація, привілеї, в контексті міста. Також говорили про міське середовище, що є продуктом патріархальної системи, продукує ієрархічні структури і, як наслідок, заохочує дискримінацію і насильство.
По завершенню засідання відбулася презентація українського видання книги "Як спроектувати справедливе місто?".
На Секції 3 "Архітектурне середовище і насильство" було розглянуто існуючі кейси в Україні та світі, які демонструють негативні аспекти міського простору, пов"язані з насильством, та позитивний досвід вирішення цих проблем і протидії насиллю засобами архітектури і міського планування. Рішення шукали разом з модераторами Юлією Поповою, Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та Наталією Неш, Центр візуальної культури (Україна). Були заслухані виступи: "Архітектурне середовище та насилля (скайп-включення)" Хосе Наза Родрігеса, Архитектор (Венесуела); "Дискримінація архітектурою та містобудуванням" Емілі Мофре, PLP architecture (Велика Британія); "Трансформація публічного простору у пост-радянських містах" Дарії Нагаївської, ГО "Сучасна жінка", Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця (Україна); "Війна з капелюхами: жінка у міському модерному просторі (на матеріалах м. Харкова)" Анастасії Боженко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Україна); "Лiтнi панi та дитячi майданчики: обмеження можливостей" Марії Борисової, Центр урбаністичних студій НаУКМА (Україна); "Маргіналізація та видимість: привласнення громадського простору через присутність" Анни Мішаріної, Architectural Studio CRIT (США); "Будівельні конфронтації: архітектурне вивчення наслідків збереження (скайп-включення)" Джессіки Раі, Міжнародний університет Кіпру (Кіпр); "Топ 10 випадків насильства в архітектурі Києва" Родіона Філатова, Міська громадська ініціатива "ЧИСТО: Замкова Гора" (Україна); "Шляхи і методи ідентифікації, моніторингу насилля зі сторони забудовників та можновладців у місті та як їм протидіяти на прикладі скандальної забудови на місці старого Сінного Ринку у Києві" Марії Полтораченко, архитекторки (Україна) і ""Муралізація" міського середовища: чому я маю на це дивитись?" Любові Апостолової-Сосса, Київський національний університет будівництва і архітектури, ICOMOS (Україна), Олени Мокроусової, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам"яток історії, культури і заповідних територій, ICOMOS (Україна); "Залучення громади до проектування міського простору на прикладі "Picasso Platz" у Мюнстері" Ребекки Честнат-Ніс, Штутґартська вища технічна школа (Німеччина) та "Захист історичної забудови Києва: публічний "акціонізм", непублічна боротьба" Владислави Осьмак, Центр урбаністичних студій НаУКМА (Україна).
Учасники 3-ї панелі конференції розглянули практичні і методологічні питання архітектурної діяльності, що стосуються феномену насильства у місті на конкретних прикладах. Вони говорили про шляхи і методи ідентифікації, моніторингу насильства, дискримінації і порушення прав людини у місті та як їм протидіяти, тому що повсякденна взаємодія жінок та інших дискримінованих груп з міським простором продовжує викликати багато проблем, пов"язаних із комфортом, безпекою та чуттєвим сприйняттям навіть у розвинутих країнах.
У межах конференції також відбувся воркшоп "Інклюзивне і гендерно-чутливе проектування", де було розглянуто міжнародний досвід застосування інклюзивного і гендерно-чутливого підходу до формування міського середовища і архітектури , зокрема, представлено ідеї та досвід вирішення проблем дискримінації та насильства в міському середовищі на прикладі Австрії. Тьютори воркшопу спробували проаналізувати разом з учасницями на конкретних прикладах, як гендерні питання та інклюзивність включені в процес проектування архітектурних об"єктів та простору міста і як вони впливають на методи проектування з використанням міждисциплінарних підходів.
Завершилась конференція презентацією результатів воркшопу "Інклюзивне і гендерно-чутливе проектування".
Впродовж 2-х днів активної роботи Другої міжнародної конференції "Насильство в архітектурі і міському просторі" відбулось широке обговорення проблем нерівності, безпеки та насильства у міському середовищі.
Організатори конференції і надалі вбачають важливість пошуку механізмів протидії насиллю у місті архітектурно-планувальними засобами задля розвитку демократії, різноманітності і рівності.

Фотогалерея:

Друга міжнародна конференція "Насильство в архітектурі і міському просторі"


Прочитано: 112 раз
Дополнительно на данную тему:
Зниклий світ Підкарпатської Русі

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.40 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //