24 квітня 2018 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція Валерія Лисенка «Від рукописної книги до електронної».
Відкрила захід завідувач відділу соціокультурної діяльності ДНАББ ім. В.
Г. Заболотного Світлана Кирій, яка привітала присутніх з Всесвітнім
днем книги та авторського права та представила лектора - краєзнавця,
викладача Відкритого міжнародного університету розвитку людини
«Україна», члена правління Ліги екскурсоводів Києва, члена Української
асоціації гідів, автора приватного інтернет-проекту «1000-ліття
української культури» Валерія Лисенка. Вона ознайомила з книжковою
виставкою «Її величність - книга» та зазначила, що історія книги - це
дисципліна, яка зародилася в межах бібліографії і вивчає історію
рукописної та друкованої книги, знайомить з її виникненням та еволюцією.
Історія книги як наука входить у великий комплекс наук про книгу та
книжкову справу - книгознавство (бібліологію). Перші роботи, що
безпосередньо стосувалися історії книги, з"явилися в 1-й половині XVI
ст. Усі вони були присвячені історії книгодрукування. З кінця XVII ст.
француз Жан де ля Кейлем у своїй роботі «Історія друкарень та книжкової
справи» здійснив спробу вийти за межі друкарської тематики і розглянув
визначення комплексної дисципліни, що згодом отримала назву «історія
книги». У 2-й половині XVIII ст. у Німеччині та Франції виходять перші
роботи, які досліджують рукописну книгу, книгу як пам"ятку історії та
культури, її зовнішній вигляд, оправу і ремесло, що займалося її
виготовленням. Серед цих робіт праця австрійського бібліографа Міхаеля
Деніса «Введення в книгознавство» (1777-1778 р.), у якій вперше в
науковий обіг введено термін «книгознавство». Валерій Лисенко
розпочав лекцію ще з часів формування буквенної писемності, з рунічних
символів, глиняних табличок і появи перших манускриптів. Він розповів,
що манускриптами або кодексами називають рукописні книги XI-XVIII ст.,
які є феноменальним явищем світової та української культури. Вони
увібрали в себе духовні і матеріальні надбання багатьох поколінь,
пронесли їх крізь століття, зберегли до наших днів. До середини XIV ст.
книги на Україні писали на пергаменті. Назва походить від міста Пргама
(тепер Бергама, Мала Азія), де його широко використовували ще в 2 ст. до
н. е., тому слово «книга» має значення як зшиті в один блок аркуші
пергаменту чи паперу. Шедеврами українського книжкового мистецтва, що
увійшли до здобутків світової культури, стали Остромирове Євангеліє
1056-1057 рр., Ізборнік Святослава 1073 р., Київський Псалтир 1397 р.,
славнозвісне Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 рр. та ін. унікальні
книги. Валерій Лисенко приділив увагу друкарству, що виникло в
Європі у XV столітті. Розповсюдження друкованих видань сприяло
ідеологічному перевороту, з тих пір існує вислів, що «нації створені за
допомогою друкарського верстату». В Україні друкарська книга зявилась із
середини XVI до середини XVII ст. Це епоха Івана Федорóвича, так він
сам підписувався, проте відомий як Федоров (бл. 1525-1583 рр.) та
головного центру руського книговидання - друкарні Києво-Печерської лаври
(в архівах знайдено посилання на Лаврські першодруки від 1540 та 1608
рр.). Лектор розповів багато історичних фактів про формування традиційної книги та приділив увагу її електронній трансформації. Перевтілення
книг триває й нині, та слід пам"ятати, що новітні електронні розробки
віртуальних ресурсів беруть свій початок від давніх сакральних рукописів
та першодруків, що є джерелом мудрості, знань, духовних і матеріальних
надбань людства.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72