Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Конференції, семінари

Конференції та семінари, що проводяться Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В.Г. Заболотного


Бібліотекарки України: Галина Яблонська

20 листопада 2018 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася наукова конференція «Бібліотекарки України: Галина Яблонська».



На початку конференції прозвучав музичний виступ у виконанні студента ІІ курсу Київського інституту музики імені Р. М. Глієра Наливайка Івана.
Захід розпочала Наталія Світла, заступник директора ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, яка зазначила, що вивчення внеску наших попередників - діячів бібліотечної справи, тих, хто доклав зусиль до збирання, поповнення та збереження унікального фонду, започаткувало основні напрями діяльності бібліотеки і стало поштовхом для проведення комплексу досліджень з опрацювання публікацій, архівних джерел, документальної спадщини в рамках наукового проекту «Бібліотекарки України». У своєму виступі вона розповіла про бібліотечну діяльність Галини Людвигівни Яблонської, яка понад 50 років присвятила себе бібліотечній справі, - досконало вивчивши такі ділянки роботи, як комплектування фондів, опрацювання літератури, організацію алфавітних і систематичних каталогів та картотек, обслуговування читачів. Г. Л. Яблонська володіла енциклопедичними знаннями, була висококваліфікованим знавцем не тільки архітектурно-будівельної, але й мистецькознавчої та історичної книги, що визначилося у складанні тематичних добірок літератури, які допомагали користувачам у їхній науково-дослідній роботі. Вона мала власні публікації, була ініціатором і активним учасником підготовки фундаментальних бібліографічних покажчиків з галузевих питань.

Становлення довідково-бібліографічної діяльності досліджуваного періоду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного пов"язано з роботою визначних бібліотекознавців та бібліографів, що стали невід"ємною частиною історії бібліотеки. Про Надію Семенівну Венгржановську, яка в бібліотеці працювала поза штатом у 1945-1947 рр., розповіла Надія Любовець, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, за архівними матеріалами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Зокрема, вона зазначила, що в архіві НБУВ, на жаль, не збереглася особова справа Н. С. Венгржановської, хоча вона очолювала Кабінет мистецтв бібліотеки АН УРСР (НБУВ, 1939-1941 рр., 1945-1955 рр.), але деякі факти з її біографії відомі. Вона мала гарну освіту, знала багато мов. Закінчивши гімназію у 1912 р., навчалась на історико-філологічному відділі Вищих (Бестужівських) жіночих курсах у Петрограді (1913-1917 рр.). Після закінчення курсів продовжила навчання у Київському археологічному інституті (КАІ) з 1920 р., а згодом на семінарі вищого типу з стародавньої історії у Вищому інституті народної освіти (ВІНО, 1924-1925 рр.) та у гуртку «Studio» при Кафедрі українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (ВУАН, 1926 р.). У 1936 р. закінчила Український бібліотечний інститут і отримала спеціальність бібліотечного працівника масових бібліотек. Як багато інших київських мистецтвознавців попала «під чистку» у Всеукраїнському державному культурно-історичному заповіднику «Всеукраїнський музейний городок» (ВМГ), коли працювала там у Відділі письма й друку Лаврського музею. Можливо цей факт пояснює відсутність деяких особових документів Н. С. Венгржановської, але постать її цікава і заслуговує більш детального вивчення. Надія Любовець передала до ДНАББ ім. В. Г. Заболотного копії архівних матеріалів, що зберігаються в НБУВ, це особовий листок, трудова угода щодо упорядкування колекції нот О. Г. Розумовського, диплом про закінчення Українського бібліотечного інституту, листи та групове фото, де зображена Н. С. Венгржановська.

Про бібліографа-енциклопедиста, книгознавця Федора Пилиповича Максименка та його внесок у розвиток бібліографії ДНАББ ім. В. Г. Заболотного на початку її створення виступила з повідомленням Наталія Світла. Вона зазначила, що багато бібліотек пишаються тим, що видатний український бібліограф Ф. П. Максименко працював з їх фондами. Не є виключенням і наша бібліотека. По запрошенню керівництва Академії архітектури УРСР в кінці 1940-х рр. він працював над складанням ілюстрованого покажчика літератури по архітектурним пам"яткам Києва, збирав разом з Н. С. Венгржановською матеріал з історії архітектурних пам"яток окремих міст України, у 1948 р. готував бібліографічні матеріали до покажчика «Монументальний живопис та скульптура України», у 1949 р. опрацьовував матеріали до наукової бібліографії «Монументальний живопис і скульптура в архітектурі та містобудуванні України» та «Історія архітектури України».

Про розвиток пошукових ресурсів бібліотеки у своєму виступі розкрила Раїса Дідик, завідувач відділу обробки документів та організації каталогів. Вона зазначила, що з моменту створення архітектурно-будівельної бібліотеки у 1944 р. при науковій обробці фонду використовувалась діюча «Схема бібліотечної класифікації для масових бібліотек», яку суттєво доопрацювала та адаптувала до потреб даної галузевої бібліотеки її перший директор Марія Іванівна Вязьмітіна. Протягом наступних 20 років фонд бібліотеки стрімко збільшувався, тому настала необхідність залучення до роботи таблиць УДК, які надавали більш широкі можливості для наукової обробки джерел інформації. З 1964 р. була розпочата робота по систематизації літератури за таблицями УДК. Для цього була проведена ґрунтовна робота по підготовці до такого важливого етапу. Був проаналізований та використаний досвід роботи бібліотек Києва. У зв"язку з обмеженими ресурсними можливостями роботу розпочали з рекаталогізації систематичного каталогу з розділу «Будівельні матеріали». Напрацювання були досить значними та популярними серед фахівців. Ними бібліотекарі користувались, коли надавали методичну допомогу видавництву «Будівельник» та науковим організаціям будівельної галузі при індексації їх галузевої літератури. Паралельно при запровадженні таблиць УДК до роботи залучалися авторські таблиці Л. Б. Хавкіної, тобто авторські знаки теж зазнали змін. Із абетково-предметних (за схемою М. І. Вязьмітіної) вони перешифровувалися в цифрово-абеткові (принцип присудження авторського знаку за відомими таблицями Л. Б. Хавкіної). Цю складну та вкрай необхідну роботу протягом років проводила ціла когорта досвідчених фахівців бібліотеки та спеціалістів будівельної галузі, але розпочали її директор бібліотеки Галина Людвігівна Яблонська та завідувач відділу Тіміна Клавдія Тимофіївна.

Про бібліографічну роботу бібліотеки та наукові тенденції 1960-1990 рр. розповів у своєму виступі завідувач відділу бібліографічної та довідково-інформаційної роботи Дмитро Мироненко. Він зазначив, що бібліотечна діяльність будувалася з огляду на плани Академії архітектури УРСР (згодом назви установи змінювалися). Одним з дієвих інструментів такої діяльності була бібліографічна робота. З початку створення бібліотеки було визначено основні напрямки бібліографічної роботи, які підтримувалися і в 1960-1990 рр. Зважаючи на поставлені Академією архітектури УРСР завдання, бібліографічна діяльність поділялася на такі основні види: створення поточної бібліографії журнальних статей; укладання робочих бібліографій для видачі довідок; опрацювання методичних питань, укладання робочих інструкцій бібліографічного опису матеріалів; підготовка метеріалів для бібліографічних покажчиків, призначених для видання.

Про фонди ДНАББ ім. В. Г. Заболотного як джерело історико-архітектурних досліджень пам"яток України розповіла в своєму виступі Ірина Абрамова, завідувач відділу «Музей "Будинок митрополита" Національного заповідника "Софія Київська"». Вона відзначила велику робота колективу досвідчених фахівців бібліотеки, що сприяли і сприяють науковому дослідженню фонду, систематичному аналізу творів друку для надання потрібної інформації читачам. Вона зазначила, що бібліографічні і архівні дослідження об"єктів - це перший і дуже важливий етап - від результатів яких в значній мірі залежать подальші кроки реставраторів і пам"яткоохоронців та заходи, які необхідно здійснити для збереження пам"ятки. Доповідач відзначила особливу цінність бібліотечних картотек з будівництва, архітектури та мистецтва населених пукнктів України - «Міста і села України», «Київ», який розділений на рубрики, що охоплюють не тільки визначні споруди, а й усі аспекти міського життя - фабрики, заводи, учбові заклади, театри, музеї, стадіони, парки, сквери тощо. Картотеку «Персоналії», де зібрані дані про зодчих, живописців, скульпторів. Завдяки титанічній праці колективу бібліотеки сформовано унікальний галузевий фонд, що став важливим інформаційним фундаментом для науковців.

Продовженням теми дослідження пам"яток став виступ Наталії Хлівненко, завідувача відділу рідкісної книги та краєзнавства, яка продемонструвала слайд-презентацію унікальних книжкових пам"яток ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Серед яких: книга італійського архітектора Себастьяно Серліо «Il primo libro d"architettura», що датується 1551 р. і перекладається як «Перша книга з архітектури»; книга «Мистецтво фортифікації» 1604 р., що існує в світі лише в 3-х примірниках; унікальне видання, зразок поліграфічного мистецтва «История и памятники Византийской эмали» 1892 р.; альбом малюнків білорусько-польського художника, скульптора Наполеона Орди; унікальні колекції, праці видатних італійських архітекторів: Винченцо Скамоцці, Андреа Палладіо, зібрання гравюр Джованні Піранезі тощо. Справжньою гордістю рідкісного фонду бібліотеки, як зауважила доповідач, є найдавніші ілюстративно-картографічні джерела, що дають уявлення про історію розвитку міста: найдавніші плани Києва та його околиць 1695 й 1865 рр., а також унікальні альбоми ілюстрацій по Києву та архітектурним пам"яткам України. Альбоми виготовляли працівники типографії Академії архітектури УРСР, а підбір та вивчення матеріалу ілюстрацій здійснювався працівниками бібліотеки за участю Галини Яблонської.

Друга секція наукової конференції була присвячена спогадам про Галину Яблонську. 
Про Галину Яблонську, як навігатора галузевої книги розкрив в своєму виступі Михайло Дегтярьов, мистецтвознавець, член Спілки художників України, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук. Він зауважив, що Г. Л. Яблонська особисто відбирала книги в книжкових, букіністичних магазинах, вела листування з комплектаторами, які працювали в різних містах колишнього Союзу і розшукували для бібліотеки профільну літературу. Особливу увагу приділяла поповненню фонду бібліотеки цінними та рідкісними виданнями, класичними зразками видавничої продукції, книжковими шедеврами архітектурно-будівельної думки та декоративно-прикладного мистецтва.

Кожне дослідження особистості не буде повним без вивчення витоків коріння, родини, сімейних зв"язків. Зворушливим закінченням конференції стала відео-презентація про родину Г. Л. Яблонської. Матеріали та фото із сімейного архіву надала бібліотеці племінниця Галини Людвігівни Олена Іващенко, на основі яких Людмила Рабчевська, бібліотекар І категорії ДНАББ ім. В. Г. Заболотного підготовила та продемонструвала презентацію.
У науковій конференції взяли участь Сидір Кіраль, доктор філологічних наук, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Лариса Гарбар, науковий співробітник Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, які відзначили титанічну бібліографічно-наукову роботу фахівців ДНАББ ім. В. Г. Заболотного та подякували, що бібліотека вшановує та досліджує постаті справжніх діячів бібліотечної справи.
Інформаційним доповненням до конференції стали підготовлені виставки «Бібліографічна спадщина Галини Яблонської» та «Матеріали з архіву Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного про діяльність Галини Яблонської», куди увійшли світлини, бібліографічні покажчики, довідки, науково-технічні звіти бібліотеки.

Фотогалерея:
Бібліотекарки України: Галина Яблонська

Відеозапис:
Бібліотекарки України: Галина Яблонська


Прочитано: 118 раз
Дополнительно на данную тему:
Науково-практична конференція «Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного в контексті розвитку будівельного комплексу України»
Науково-практична конференція «Будівництво бібліотек в сучасних умовах: проблеми і перспективи»
Круглий стіл на тему «Сучасна будівля бібліотеки України через призму архітектурно-проектувальних вирішень та нових функціональних бібліотечних особливостей»
Cемінар для працівників мережі галузевих бібліотек та органів науково-технічної інформації підприємств архітектурно-будівельної й житлово-комунальної галузі України
«Бібліотечна будівля в умовах інформаційного суспільства: погляд архітектора»
Прес-реліз
Учбово-методичний семінар з підведення підсумків роботи науково-технічних бібліотек та органів науково-технічної інформації
Бібліотека і час
Семінар в архітектурно-будівельній бібліотеці
Бібліотека і час

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.23 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //