Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Г - Е

Городецький Владислав Владиславович (1863-1930)

Одним із найвідоміших архітекторів у Києві кінця XIX - початку XX ст. був Владислав Владиславович Городецький.

 

 

 

 

 



Лєшек Дезидерій Владислав Городець­кий (таким було його повне ім"я) народився 23 травня (4 червня) 1863 р. в с. Шолудьки Брацлавського повіту Подільської губернії (тепер - Немирівський район Вінницької області), в маєтку батьків матері, Леопольдіни Глюзинської.

У 1885 р. закінчив реальне училище при євангелічній лютеранській церкві св. Павла в Одесі. Вже там було відзначено його успіхи в малюванні. У 1885-1890 рр. навчався в Імператорській академії мистецтв у С.-Петербурзі, яку закінчив зі званням класного художника III ступеня і правом на чин чотирнадцятого класу та з наданням права споруджувати будівлі.

Ще навчаючись в академії, Городецький спорудив двоповерховий будинок прогімназії в Умані (1889-1890 рр.), перебуваючи при Київському учбовому окрузі.

Життєвий і творчий шлях В. В. Городецького впродовж наступних тридцяти років (1891-1920) пов"язаний з Києвом, де він здійснив одні з кращих своїх проектів. Але починав з малого. Однією з перших робіт була усипальня баронів Штейнгейль на кладовищі Аскольдова могила (поч. 1890-х рр.).

1894 рік позначився для Києва вельми важливою подією: спорудженням системи міської каналізації. В. В. Городецький заснував тоді "Будівельну кон­тору домової каналізації", виконуючи, зокрема, нескладні, але численні, проекти влаштування дворових туалетів (ретирад) з прив"язкою їх до вулич­них каналізаційних мереж. До проектування міської каналізації звертався і в 1900-і рр. як фахівець широкого профілю.

Наступною великою роботою стало проектування і будівництво у 1895-1896 рр. шести корпусів Південноросійського машинобудівного заводу в Києві, на вул. Жилянській, 107.

Дуже важливою для професійного і ділового іміджу архітектора В. В. Горо­децького стала участь у Всеросійській сільськогосподарській та промисловій виставці 1897 р. в Києві. Загальну увагу привертали два кращі павільйони, спроектовані В. Городецьким для магнатів Юзефа та Костянтина Потоцьких.

Коли виникли проблеми зі спорудженням міського музею това­риства старовини і мистецтв, саме В. В. Городецький виявився тим зодчим, котрий без вагань зумів розробити на базі конкурсного ескізу архітектора П. С. Бойцова артистичний проект музею, датований лютим 1898 р. Будинок музею, розміщений на схилі Олександрівської вулиці (тепер - М. Грушевського, 6).

Протягом 1899-1909  рр. тривало будівництво римо-католицького костьолу св. Миколая (вул. В. Васильківська, 75). В. В. Городецький переробив конкурсний ескізний проект студента п"ятого курсу Інституту цивільних інженерів С. І. Воловського (1874-?), залишивши принципову схему й план, але значно збагативши зовнішній вигляд храму. Під час будівництва споруди вперше було застосовано бетонні набивні палі системи інженера А. Е. Страуса.

Будинок на Банковій, 10 («будинок з химерами») автор і власник В. В. Городецький почав зводити на дешевій, через стрімкий крутосхил, ділянці землі навесні 1901 р. Умови садиби змусили зробити будинок вельми оригінальним: на чоловий, вуличний фасад він дивиться трьома поверхами, а в бік двору - шістьма. Ті ж умови дозволили зробити будинок всефасадним, з вікнами на всі чотири боки, з вільним плануванням помешкань - по одному на поверх. Найбільшої оригінальності будинку надало саме насичення фасадів та інтер"єрів скульптурою, виконаною Е. Сала за кресленнями і шаблонами В. В. Городецького.

Владислав Городецький був одружений з дочкою київського 1-ої гільдії купця Корнелією Йосипівною Марр. У них було двоє дітей. Дочка Гелена вийшла заміж за юриста Володимира Олександровича Яценка (1883-?).

Яскрава особистість В. В. Городецького позначилася не тільки в царині архітектури і будівництва, але й в стрілецькому спорті та мисливстві. Він брав участь у міжнародних стрілецьких змаганнях та в діяльності Київського відділу Імператорського товариства розмноження мисливських і промис­лових тварин та правильного полювання. Значну частину своїх мисливських трофеїв він дарував музею товариства.

Світова війна, українська революція та визвольні змагання, а відтак, втрата всього майна й можливості працювати, змусили В. В. Городецького у 1920 р. залишити Київ і емігрувати до незалежної Польщі. Деякий час він працював в Міністерстві суспільних робіт як архітектор. Виконав проект курорту в Хелю, займався реставрацією старовинного палацу Вишневецьких у Вишнівцю на Тернопіллі.

У 1924 р. американська фірма "Генрі Улен і К°" надала Польщі інвестиції з позичкою на розбудову деяких міст. В. В. Городецький очолив архітектурне бюро. За його проектами у 1927-1928 рр. було споруджено торгові ряди (критий ринок) та водогінну вежу в Пьотркові Трибунальському, казино в Отвоцьку та басейн в Згіржу.

У 1928  р. компанія "Генрі Улен і К°" запросила В. В. Городецького на посаду головного архітектора Синдикату зі спорудження перських залізниць. За його проектами, виконаними у 1928-1929 рр., у Тегерані було побудовано сучасний залізничний вокзал.

У 1928  р. він здійснив тепер вже недалеку мисливську експедицію до іран­ського Мазендарану - південного узбережжя Каспійського моря. Як вия­вилося, останню.

З січня 1930 року Лєшек Дезидерій Владислав Городецький на 67-у році життя, не витримавши серцевого нападу, одійшов у вічність. Його поховали на римо-католицькому кладовищі Долаб у Тегерані, а на сірому камені-надгробку було зазначено польською мовою: "С.П. (Світлої пам"яті) Владислав Лєшек Городецький, професор архітектури, нар. 23 травня 1863, помер 3 січня 1930. Нехай Йому чужа земля буде легкою".




Прочитано: 8852 раз
Дополнительно на данную тему:
Гопкало Вадим Іванович (1917–1995)
Дмитро Михайлович Дяченко (1887–1942)
Гречина Михайло Гнатович (1902–1979)
Гінзбург Олександр Маркович (1876–1949)
Далі Сальвадор (1904–1989)
Григорович-Барський Іван Григорович (1713–1791)
Годованюк Олена Марківна
Гай Генріх Юліанович (1875–1936)
Ге Микола Миколайович (1831–1894)
Добровольський Анатолій Володимирович (1910–1988)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //