Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Сумська область

Сумська область утворена в 10 січня 1939 р. Адміністративний центр - м. Суми.

Розташована у північно-східній частині України. Західна частина території Сумщини розташована у межах Придніпровської низовини, східна - відрогів Середньоруської височини (абсолютні висоти 110-240 м над рівнем моря). Плоскій, пологохвилястій поверхні області особливої привабливості додають мальовничі, витіюваті врізані долини річок Ворскли, Десни, Псела, Сейма та Сули.

Клімат помірно континентальний, з порівняно м'якою зимою (середня температура січня -7оС, -8оС) і теплим (середня температура липня +19оС) вологим літом (510-590 мм опадів на рік).

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Сумської області входило 18 районів, 15 міст, в тому числі 12 малих, 20 селищ і 1466 сіл. Населення області налічувало 1152,3 тис осіб, у т. ч. міське населення становить 779,2 тис. осіб, сільське - 373,1 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 12 міст Сумської області: Суми, Білопілля, Ворожба, Глухів, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Тростянець.

На території Сумської області розташовано 687 пам'яток археології, з них 17 - національного значення; 1451 пам'ятка історії, з них 3 - національного значення; 515 пам'яток архітектури та містобудування, з них 127 - національного значення; 95 пам'яток монументального мистецтва.

На території області збереглися православні культові споруди XVII-ХІХ ст. у стилі українського бароко і класицизму, що зустрічаються переважно в Північній Україні. Світська архітектурна спадщина XVII-ХІХ ст. представлена різноманітними зразками цивільних будівель, серед яких палаци, маєтки з парками, адміністративні будинки, пам'ятники.


Місто Глухів Сумської області

Неповторний у своїй суворій і в той же час мальовничій красі Глухів. Він розкинувся на високому пагорбі в долині Есмань, приток Клевені. Нині місто є районним центром обласного підпорядкування.

 

 

 



Тисячолітній Глухів багатий пам"ятниками історичної минувшини, літературно-мистецьким надбанням. Строгий силует місця відкривається здалеку, де злилися докупи сива стародавність і сьогодення, де поруч із старовинними церквами піднялися сучасні багатоповерхові будинки.

Глухів - одне з найстаровинніших міст нашої країни, час заснування його невідомий. Перша згадка про Глухів зустрічається в Іпатіївському літописі за 1152 рік. У ХІІІ - ХVІ ст. існувало удільне князівство. Чума, яка прийшла на землі князівства влітку 1352 року, призвела до запустіння міста. Глухів у різні часи знаходився у складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Московської держави. Вигідне географічне розташування на перехресті торговельних шляхів сприяло економічному розвитку краю. У результаті Національно-визвольної війни під керівництвом Б.Хмельницького Глухів, звільнений від іноземного гніту, отримав статус сотенного міста Ніжинського полку.

У другій половині ХVІІ - на початку ХVІІІ ст. Глухів став центром різних ремесел та торгівлі. Гармати та дзвони глухівських майстрів людвисарської справи  Балашевичів відомі далеко за межами України. Глухівська сотня стала однією з найбільших та найзаможніших у Ніжинському полку. Розвивалося кам"яне будівництво. Духовними центрами були Успенський дівочий та Петропавлівський чоловічий монастирі. Місто по праву вважалося одним із кращих міст Лівобережжя. Рішенням російського імператора Петра І столицею гетьманської України став Глухів.  У 1708 році на раді гетьманом Лівобережної України був обраний полковник Іван Скоропадський. Новим гетьманом у 1727 році стає миргородський полковник Данило Апостол якому вдалося упорядкувати порушені російським урядом державні, земельні, торговельні та військові справи. Його стараннями було відкрито першу в Росії співочу школу, в якій навчалися М.Березовський, Д.Бортнянський, Г.Сковорода. Після його правління влада переходить до колегіального органу - Гетьманського уряду, підпорядкованого російському Сенату.

«Золотою осінню» української автономії став період правління Кирила Розумовського, якого було обрано на  посаду гетьмана  в 1750 році згідно указу імператриці Єлизавети Петрівни. Піднесення державницьких ідей, посилення ролі гетьмана, шляхти та старшини занепокоїли російський уряд. Реалізація імперських дій Санкт-Петербурга привела до відставки гетьмана К. Розумовського та скасування інституту  гетьманства, яке відбулося у 1764 році. За ці роки Глухів швидко розбудувався, став одним із найбільших міст Лівобережжя. Архітектор Андрій Квасов, який був автором багатьох проектів, сформував першу українську архітектурну школу, котру можна назвати Глухівською. Центр міста прикрашали Миколаївська, Спасо-Преображенська та Анастасіївська церкви, Успенський собор Дівочого монастиря. До чудового архітектурного ансамблю входили і дерев"яні Еллінська і Варваринська церкви. Гостей міста захоплювали кам"яні Московська та Київські брами. Палац гетьмана К. Розумовського було побудовано за зразком палацу у Перові, авторство якого належало великому Растреллі. Приміщення Малоросійської колегії вважалося восьмим дивом світу. З"явився перший професійний театр західного зразка. З Глуховим періоду ХVІІІ ст. пов"язані життя та діяльність просвітителя-демократа Я.П. Ковельського, письменника та історика Ф.О. Туманського, історика Я.М. Марковича, художника А.П. Лосенка, державного канцлера О. Безбородька.

У ХІХ ст., незважаючи на втрату статусу столиці та наслідки руйнівної пожежі, Глухів залишився економічним та культурним центром. Чотири щорічні ярмарки, експорт хліба, вироби майстрів Волокитинського порцелянового заводу, полошківський каолін - показники економічного розвитку краю. Глухів відвідували Т.Шевченко, Марко Вовчок, М. Костомаров. Значний внесок у розвиток культури зробили уродженці краю В. Туманський, П. Куліш, М.Глінка М. Маркевич, М. Мурашко. Історик Ф. Уманець тривалий час очолював повітову управу. Видатний хірург, вчений і педагог М.І. Пирогов відкрив у Глухові першу в  Чернігівській губернії недільну школу, почав підготовку фахівців перший в  Україні Глухівський вчительський інститут. Освіту також можна було здобути в чоловічій та жіночій гімназіях, ремісничому училищі вищого типу, міському трикласному училищі ім. Ф.Терещенка.

Важко переоцінити внесок у розвиток Глухова другої половини ХІХ - початку ХХ століття родини Терещенків. Саме завдяки їхній активній громадянській позиції, доброчинним справам, фінансовій підтримці багатьох проектів Глухів став незвичайним провінційним містом, залишившись осередком культури, зберігши роль економічного центру краю. Тільки Никола Артемович Терещенко витратив на доброчинні справи в місті близько 1,5 мільйони рублів. Саме Терещенкам завдячує нині існуванню таких архітектурних перлин, як Трьох-Анастасіївська церква, гуманітарно-просвітницький комплекс, садиба Терещенків.

Буремні події ХХ ст. не оминули місто. Героїчною сторінкою в історії Глухова стали роки Великої Вітчизняної війни. Назавжди в пам"яті народній залишаться подвиги Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, партизан з"єднання С.А. Ковпака, підпільників молодіжної організації під керівництвом О. Бойка та О. Мостипана, всіх, хто захистив Вітчизну від фашизму.

З 1998 року в місті створено історико-культурний заповідник. На сьогодні Глухів - єдине в  Україні мале історичне місто, в центральній частині якого зберігаються споруди ХVІІІ - початку ХХ століття різних архітектурних стилів, включаючи храми, садибні будинки, залишки земляних укріплень Глухівської фортеці. Сучасний Глухів свято береже свою історію з глибини століть. Зацікавить і міський краєзнавчий музей, один з десяти кращих музеїв, відкритих за часів незалежності України.


"Історія малих міст України: місто Глухів Сумської області"



Прочитано: 2413 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Охтирка Сумської області
Місто Лебедин Сумської області
Місто Путивль Сумської області
Місто Дружба Сумської області
Місто Білопілля Сумської області
Місто Буринь Сумської області
Місто Ворожба Сумської області
Місто Кролевець Сумської області
Місто Ромни Сумської області
Місто Середина-Буда Сумської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //