Грідіна Марія Федорівна (1900–?)
Грідіна Марія Федорівна - директор Наукової бібліотеки Академії
архітектури УРСР (1948-1963), джерелознавець, фахівець бібліотечної
справи, автор і співавтор низки бібліографічних праць з питань
архітектури і містобудування. Грідіна Марія Федорівна народилася 18
січня 1900 р. в м. Санкт-Петербург, в родині міщан. Батько - Федір
Христофорович Лідле, мати - Євдокія Іванівна Дьякова. У 1919 р. зі
срібною медаллю закінчила жіночу гімназію у Петрограді. У 1920 р.
вступила на службу конторницею в Комітет державних споруд у м.
Миколаєві, де того ж року одружилася з архітектором-художником,
викладачем технікуму В. Грідіним (1884-1953), згодом кандидатом
архітектури. У 1926 р. вступила до Державного музичного технікуму
ім. М. І. Глінки на вокальне відділення Оперної студії при
Ленінградській консерваторії (нині - Санкт-Петербурзька консерваторія
імені М. А. Римського-Корсакова). Не змогла отримати диплом через те, що
на 4-му випускному курсі внаслідок тяжкої хвороби, що призвела до
часткової втрати слуху, не мала можливості здати підсумковий іспит. У
1930 р. вступила на заочне відділення курсів іноземних мов, досконало
володіла 5-ма мовами, які надалі активно використовувала в бібліотечній
роботі. З 1933 р. працювала в технічній бібліотеці при будинку
культури у м. Виборг Ленінградської обл., з 1939 р. - в Політехнічній
бібліотеці в м. Москва (належить до структури Політехнічного музею як
самостійний підрозділ), спочатку старшим інформатором з іноземної
технічної літератури, потім завідувачем відділу наукової бібліографії та
перекладів. Під час Другої світової війни М. Грідіна, залишившись у
Москві, займалася інформаційним обслуговуванням різних установ та
організацій, що працювали на оборону, забезпечуючи їх спеціальною
технічною літературою. Нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій
Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». У червні 1944 р. переїхала до
Києва, де розпочала працювати у структурі Академії архітектури УРСР -
спершу завідувачем книгосховища Наукової бібліотеки Академії архітектури
УРСР, згодом в Бюро наукових інформацій та сприяння реалізації наукових
пропозицій при Академії архітектури УРСР. З лютого 1948 р. по
травень 1963 р. обіймала посаду директора Наукової бібліотеки Академії
архітектури УРСР, гідно замінивши М. Вязьмітіну, яка перейшла на наукову
роботу до Інституту археології АН УРСР. Усвідомлюючи важливість завдань
спеціалізованої наукової бібліотеки для інформаційного забезпечення
післявоєнних стратегічних будівельних і проектних робіт, пріоритетом М.
Грідіної було невпинне наповнення бібліотечного фонду літературою з
питань будівництва і архітектури. Вона налагодила планомірне
комплектування профільними виданнями, які надходили з багатьох міст
СРСР. Домоглася права на отримання бібліотекою обов"язкового платного
примірника видань через Центральний колектор наукових бібліотек у Москві
(з 1957 р.). М. Грідіна також ініціювала створення Бібліотечної
ради Академії архітектури УРСР, яка опікувалася вирішенням найважливіших
питань діяльності бібліотеки (фондових, кадрових, фінансових та ін.).
До членства в Бібліотечній раді залучила багатьох видатних архітекторів
та інженерів - П. Альошина, Ю. Асєєва, М. Гречину, І. Ігнаткіна, В.
Таїрова, що дозволило більш ефективно вирішувати питання
бібліотечно-інформаційного забезпечення потреб будівельно-архітектурної
галузі. М. Грідіна керувала науковими дослідженнями з питань
тематичної бібліографії, що були складовою щорічних академічних планів
науково-дослідних робіт (НДР) Академії архітектури УРСР. Зокрема, у
1948-1950 рр. була керівником НДР «Загальна бібліографія»,
«Бібліографічні довідки», «Тематичні інформаційні списки і бюлетені»,
«Монументальний живопис і скульптура в архітектурі і містобудуванні
України», «Історія архітектури України (наукова бібліографія)», «Художня
промисловість і народна творчість України», «Архітектурні пам"ятники
Києва, Чернігова, Полтави». За її участю укладено низку бібліографічних
покажчиків: «Полтава: История. Архитектура. Памятники» (1951),
«Государственный архитектурный исторический заповедник "Софийский
музей"» (1951), «История планировки и застройки г. Киева» (1952),
«Переяслав-Хмельницкий: История. Архитектура. Памятники» (1954) та ін. Ініціювала випуск щоквартального бюлетеня Наукової бібліотеки «Новые поступления» (з 1948 р.). Завдяки
дружнім стосункам з видатними художниками і архітекторами (у молоді
роки товаришувала з сім"ями Бенуа, Лансерє, Щуко, а М. Реріх написав її
портрет), була глибоко обізнаною з історією мистецтв, визнаним фахівцем у
питаннях історії європейської гравюри. Стійкий інтерес М. Грідіної до
мистецтв мав суттєвий вплив і на активне комплектування Наукової
бібліотеки виданнями з цієї теми різними мовами, у т. ч. рідкісними, що
наразі складають фонд книжкових пам"яток. В умовах обмеженості валютних
коштів, завдяки знанню мов та особистим зв"язкам із зарубіжними
посередницькими фірмами, домоглася отримання для бібліотеки річних
комплектів іноземних періодичних видань із питань архітектури, яких не
мали інші бібліотеки України. Під керівництвом М. Грідіної Наукова
бібліотека Академії архітектури та будівництва УРСР стала важливою
інформаційною складовою архітектурно-будівельної галузі. У 1963 р. М. Грідіна звільнилася з посади і через деякий час повернулася до Ленінграда. З
метою вшанування пам"яті М. Грідіної та введення в науковий обіг
відомостей про неї проведено наукову конференцію «Бібліотекарки України:
Марія Грідіна».
Джерела: 1. Артамонова С. С. Личности в
деятельности Государственной научной архитектурно-строительной
библиотеки имени В. И. Заболотного / С. С. Артамонова // Библиотечное
дело - 2004: всеобщая доступность информации : материалы Девятой
междунар. науч. конф. (Москва, 22-24 апр. 2004 г.) / МГУКИ [и др.]. -
Москва, 2004. - С. 278-279. 2. Бердичевский Я. И. Бердичеевы сказы: о
книжниках и коллекционерах града стольного Кыева в середине ХХ века /
Я. И. Бердичевский. - Киев : Бутон, 2002. - С. 165. 3. Войцехівська
Г. А. Покликання - бібліотекар / Г. А. Войцехівська, С. С. Артамонова //
Будівництво України. - 1998. - № 6. - С. 47-48 : фот. 4.
Войцехівська Г. А. Історія ДНАББ імені В. Г. Заболотного в постатях / Г.
А. Войцехівська // Видатні українські вчені та інженери-будівельники /
АБУ, КНУБА, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного ; голов. ред. М. М. Жербін. -
Київ, 2005. - Вип. 7. - С. 14-24. 5. Войцехівська Г. З літопису
Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г.
Заболотного / Галина Войцехівська // Бібліотеки України
загальнодержавного значення: історія і сучасність : зб. ст. / НАН
України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України ;
редкол. : О. С. Онищенко (голова) [та ін.]. - Київ, 2007. - С. 154-156. 6. Ежов В. И. Полвека глазами архитектора / В. И. Ежов. - Киев : НИИТИАГ ; КНУСА, 2001. - С. 87, 106-108, 160. 7.
Перечень научных учреждений и организаций Академии строительства и
архитектуры УССР // Вестник Академии строительства и архитектуры УССР. -
1958. - № 1. - С. 102-104. 8. Пучков А. Главной архитектурной библиотеке страны - 60 лет / А. Пучков // Янус Нерухомість. - 2004. - № 9 (238). - С. 2: ил. 9.
Справочник Академии архитектуры Украинской ССР на 1952 год / сост. М.
Н. Кравцов ; Акад. архитектуры УССР. - Киев : Изд-во АА УССР, 1952. - С.
80-81, 244. 10. Структура Академії будівництва і архітектури УРСР // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. - 1960. - № 1. - С. 57. 11. Штейнберг А. Киеву нужен музей архитектуры / А. Штейнберг // Архитектура и престиж. - 2000. - № 2. - С. 107. 12.
Штейнберг А. Я. Take it easy, или Хроники лысого архитектора /
Александр Штейнберг & Елена Мищенко. - 2-е изд., доп. - Фастов :
КуПол, 2007. - С. 63, 64, 67, 223.
За матеріалами статті
Наталії Світлої «Бібліотекарки України: Марія Грідіна», опублікованої в
журналі «Будівництво України» (2017, №5).
Прочитано: 2062 раз Дополнительно на данную тему:
Городецький Владислав Владиславович (1863-1930)
Гопкало Вадим Іванович (1917–1995)
Дмитро Михайлович Дяченко (1887–1942)
Гречина Михайло Гнатович (1902–1979)
Гінзбург Олександр Маркович (1876–1949)
Далі Сальвадор (1904–1989)
Григорович-Барський Іван Григорович (1713–1791)
Годованюк Олена Марківна
Гай Генріх Юліанович (1875–1936)
Ге Микола Миколайович (1831–1894)
|