Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Презентації, лекції

Межигір’я – український Єрусалим




20 лютого 2020 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація книги краєзнавців-дослідників Геннадія Ніколаєнка і Валентини Осипової «Межигір"я - український Єрусалим».

Один із авторів книги, Геннадій Ніколаєнко, почав свою розповідь про справжню цінність Межигір"я як туристичного об"єкта та його культурно-історичні пам"ятки - Києво-Межигірський Свято-Преображенський монастир, Дзвонкову криницю.

У своєму виступі автор наголосив, що Межигір"я - це культурний спадок української нації, унікальна археологічна пам"ятка, відома ще з трипільських часів, яка і донині приваблює своєю містичною загадковістю. Археологічні дослідження виявляли на цьому місці капіща язичників.

На відвідувачів заходу чекав цікавий історичний екскурс місцями зародження і розвитку православної віри в Україні.

Геннадій Ніколаєнко повідомив слухачів, що наприкінці першого тисячоліття між чотирма горами оселилися перші християни, архімандрит Михаїл із грецькими ченцями заснували православний монастир, утворивши печери в одній із гір, і саме тут була запалена перша свічка християнської віри.

Автор зазначив, що Межигірська обитель впродовж майже дев"яти століть була релігійним, культурним і політичним центром. Праведність життя і аскетичний дух насельників Межигірського Спасо-Преображенського монастиря приваблювали до себе найвидатніших діячів українського православ"я.

Велику шану мали межигірські ченці в українського козацтва. Доволі часто долі представників козацького війська перепліталися з Межигірським монастирем. Межигірська обитель у різні періоди історії була духовним центром для запорізьких козаків. З монастирем пов"язані імена таких визначних діячів українського козацтва, як Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро Дорошенко та багато інших. Відомі представники козацького війська Семен Палій, Євстафій Гоголь (один із предків М. В. Гоголя) прийняли чернечий постриг у Межигірському монастирі. Запорізька Січ перебувала під духовною опікою межигірських ченців. Старі козаки йшли до монастиря доживати віку, спокутуючи свої гріхи.

Після пожежі 1787 р. монастир припинив своє існування. Лише у 1860 р. обитель почала відновлюватися.

З 1798 р. на території монастиря за указом Павла I було вирішено облаштувати фарфоро-фаянсову фабрику. Саме Межигірська фарфоро-фаянсова фабрика однією з перших в Російській імперії ввела друкування малюнків на виробах. Асортимент виробів вражав своєю різноманітністю і якістю.

У 1874 р. багатостраждальне Межигір"я знову було передане у відання Київської єпархії для відродження Межигірської обителі. З 1894 р. за указом Синоду Межигірський монастир із чоловічого переводився на жіночий. Завдяки організаторським здібностям ігуменії та невтомній праці черниць і послушниць Межигірська обитель була відновлена. У цей час монастир відігравав роль значного благодійницького, виховного та культурно-просвітницького центру.

Слухачі заходу дізналися, що у Межигір"ї двічі перебував Тарас Шевченко. Він зобразив Києво-Межигірський монастир на своєму офорті, який правдиво передає вигляд архітектурної пам"ятки у XIX  ст. і має велику історичну цінність; а також відтворив краєвиди Межигір"я на живописних полотнах «Білий Спас», «Судна рада», «Вишгородська набережна». Тарас Шевченко згадував цю місцину так: «Якщо і є де рай на землі, то це в Межигір"ї з її Дзвонковою». Межигірська святиня оспівана поетом у поемах «Чернець» та «Невольник», у вірші «Заступила чорна хмара».

Межигірський Спас згадував в своїх творах Іван Франко. Під час зустрічі лунали уривки з поетичних творів Тараса Шевченка та Івана Франка.

Після жовтневого перевороту 1917 р. спеціальними декретами радянської влади були різко змінені взаємовідносини держави і релігійних організацій.

Автор розповів, що у 1920 р. за постановою Наркому освіти УРСР у Межигір"ї була створена державна художньо-виробнича керамічна майстерня Всеукраїнського комітету мистецтв, де група молодих художників, учнів М. Бойчука, вихованців академії мистецтв, розпочала творчу діяльність на засадах «сучасного революційного побуту». Обдаровані митці, у розпорядження яких було надане сучасне обладнання, досягли високих професійних успіхів. Їхні керамічні вироби були високо поціновані на багатьох міжнародних художніх виставках.

Геннадій Ніколаєнко зазначив, що на початку 1930-х рр. у Межигір"ї починають зводити дачі державні урядовці. Задля цього було прийняте рішення знести усі монастирські споруди. У 1934 р. прогриміли страшні руйнівні вибухи, які знищили вщент унікальну святиню.

Зокрема, автор сказав, що сучасна історія Межигір"я є не менш гіркою, ніж ранішня. Все, що не було знищене царським урядом та комуністичною владою, зруйнували нинішні можновладці, керуючись своїми власними корисними інтересами.

Наприкінці заходу Геннадій Ніколаєнко наголосив, що Межигір"я має символічне значення для України. Нашим предкам Межигір"я слугувало своєрідним Єрусалимом і наразі всі ми повинні розуміти, яким духовним багатством володіємо і що нам випала нелегка і свята місія - відродити славу Межигір"я і всієї України.

Потужним інформаційним супроводом презентації стала книжкова виставка «Сторінки історії Межигір"я», на якій були представлені унікальні матеріали з фонду бібліотеки.

Фотогалерея:

Межигір"я – український Єрусалим




Прочитано: 103 раз
Дополнительно на данную тему:
ПРЕЗЕНТАЦІЯ електронних ресурсів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного
Презентація книги «Анисимов А. Мой Киев. Портрет в интерьере Вечности…»
Презентація книги «Віктор Вечерський: Біобібліографічний покажчик. Графіка»
Презентація книги українського архітектора Віктора Вечерського «Православні святині Сумщини»
Презентація книги Богуслава Сланського - Техніка живопису та реставрації
Презентація книги В.П. Ієвлевої «Пам’ятки індустріального розвитку Києва кінця ХІХ – першої третини ХХ століття»
Презентація видань НДІ пам"яткоохоронних досліджень
Презентація книги «Хто є хто в будівництві та архітектурі. Вип. 4»(К., 2008)
Невідомі периферії Києва. Солом`янський район
Презентація нової книги Вікторії Порт «ЛАД»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.18 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh --
Warning: include_once(/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php) [function.include-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Warning: include_once() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Fatal error: Class 'MLClient' not found in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 7