Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Віртуальні виставки

Віртуальні виставки бібліотеки ім. В.Г. Заболотного


Ансамбль Круглої площі м. Полтави




У самому серці Полтави розташувався ансамбль Круглої площі, який є одним з найвизначніших архітектурних комплексів України в стилі класицизму. Автор містобудівного вирішення – полтавський губернський архітектор М. А. Амвросимов [14, c. 18]. «Жоден з провінціяльних городів, і не тільки України, не може дати нічого подібного до круглого Олександрівського пляцу (нині Кругла площа), від котрого розбігаються довгі і рівні (хоча й завузькі) вулиці… не може вказати в своїх межах остільки витриманої в смислі архитектурному частини, як Олександрівський пляц, одбудований в одному стилі» [17, c. 26].


Ансамбль Круглої площі, загальний вигляд.

Полтава вперше згадується в Іпатіївському літописі 1174 р. під назвою Лтава. Місто було форпостом Київської Русі в обороні від половців. У 1430 р. Полтава згадується під сучасною назвою. У XVII ст. місто отримує магдебурське право та будується полтавська фортеця [13, c. 690].
З 1802 р. м. Полтава стає центром Полтавської губернії. Це сприяло проведенню перепланування і перебудови міста. При губерському правлінні були створені будівельна експедиція і губернська креслярня, які очолював архітектор М. А. Амвросимов, запрошений на посаду генерал-губернатором князем О. Б. Куракіним [13, c. 692].
«Приїхавши до Полтави, князь О. Б. Куракин знайшов її, в смислі церков, цілком відбудованою. Полтава мала прекрасний собор із дзвінницею і три кам"яні парафіяльні церкви. Але Полтава не мала «домів». Се була ціла стихія хат, будиночків, домиків, стихія вуличок, возвозів, садочків і садків. А в той час перетворення Полтави в губерніяльний осередок з цілою низкою центральних інстітуцій вимагало негайного будування відповідних помешкань» [17, c. 24].
М. А. Амвросимов розробив проект планування міста, за яким Полтава мала стати «малим Петербургом» [13, c. 692]. «Базою, звідки князь Куракин намірявся вводити в Полтаву-містечко Полтаву-город, був окреслений ним круглий Олександрівський пляц (нині Кругла площа), біля застройки котрого він заходився відразу» [17, c. 27–28]. Було споруджено будинки губернських установ за зразковими проектами архітектора А. Д. Захарова в стилі класицизму [13, c. 693]. Так розпочалася історія забудови центральної частини міста – Круглої площі.
Кругла площа у м. Полтаві. 1805–1811 рр.

Забудова площі будівлями різноманітного призначення передбачалася відповідно до генерального плану 1803–1805 рр. У кожному з восьми кварталів мала розміститись одна чи група будівель певного розміру і конфігурації з конкретим цільовим призначенням [9, c. 24]. «Тут з 1804 по 1811 рік було побудовано сім адміністративних будинків, а у центрі встановлено монумент Слави» [5, c. 12].
Сучасний ансамбль Круглої площі – це відновлений і реставрований у 1945–1969 рр. архітектурний комплекс зруйнованої під час Другої світової війни колишньої Олександрівської площі середини XIX ст., реалізований за проектом архітектора Л. С. Вайнгорта. «Одним з найдосконаліших задумів, реалізованих Л. Вайнгортом під час відбудови міста, було відтворення зруйнованих історичних будинків ансамблю Круглої площі з його одночасним висококласним завершенням спорудами поштампу та адміністративного будинку (нині – будинку дитячої школи мистецтв)» [12, c. 7]. «Унаслідок перемоги концепції Л. Вайнгорта Полтава отримала завершений і цілісний унікальний ансамбль центральної адміністративної площі» [15, c. 207]. Протягом двох повоєнних десятиліть вулиця Жовтнева (нині Соборна) була забудована 4-5-поверховими житловими будинками, що за масштабом і архітектурними формами органічно увійшли у сформоване архітектурне середовище. Проміжки між будинками по червоних лініях заповнювалися вставками у вигляді модернізованих класицистичних аркад і колонад [7, с. 25].
Житловий будинок на 40 квартир по вул. Жовтневій (нині вул. Соборна), 41 у м. Полтаві. 1961 р.

У 1997–1999 рр. було здійснено реставрацію, реконструкцію та комплексний ремонт ансамблю Круглої площі в межах реалізації програми «Комплексна реконструкція історичного центру Полтави» [1, c. 189].
Кругла площа, що спершу мала чисто утилітарне призначення як базарна, в середині ХІХ ст. була обсаджена деревами і перетворена у міський Корпусний парк [6, c. 7]. Першими деревами парку були тополі. Сьогодні в парку близько 50-ти видів дерев і кущів [11, c. 185].
Кругла площа. Корпусний парк.

Монумент Слави є головним копозиційним ядром архітектурного ансамблю Круглої площі [3, c. 8]. «Монумент являє собою чавунну колону – обеліск у вигляді гарматного ствола, встановленого на гранітному бастіоні фортеці. Зверху колона увінчана позолоченим бронзовим орлом, який тримає у дзьобі лавровий вінок і стріли – символ перемоги. З гранітного бастіону наїжилися вісімнадцять гармат, десять з яких взято з Полтавської фортеці, а вісім привезено з Переволочної» [5, c. 13]. Авторами проекту монументу були архітектори М. А. Амвросимов і Тома де Томон. У 1950–1960 рр. монумент був реставрований [16, c. 76].
Монумент Слави на Круглій площі.

Одним із перших на Круглій площі зведено будинок Малоросійського поштампу (1809 р.) за проектом архітектора Є. Т. Соколова. Після 1877 р. будинок було перебудовано, фасад декоровано у формах неоренесансу. Майже через сто років його було відбудовано у формах, близьких до первісних, за проектом архітектора Л. С. Вайнгорта [13, c. 791]. Сьогодні в будівлі розміщується Полтавська академія мистецтв.
Будинок Малоросійського поштампу.

Будинок губернських присутствених місць (1810 р.) був основною адміністративною і громадською спорудою. «Будівля складається з двох поверхів і півпідвалу і має довжину близько 70 метрів. По осі будівлі на головному фасаді знаходиться шестиколонний портик, увінчаний фронтоном, і широкі відкриті сходи, які ведуть до просторого вестибюля першого поверху. Площини стін членуються ритмічним чергуванням однакових вікон і простінків. Карнизом на рівні перекрить будівля поділяється на поверхи. У 60-тих роках ХІХ ст. до основного будинку прибудували симетрично бокові крила, що порушило задум архітектора, бо шестиколонний портик став замалим» [5, c. 15–16]. Під час Другої світово
Будинок губернських присутствених місць.

Особняки цивільного губернатора, віце-губернатора, генерал-губернатора мають цокольні поверхи і два основних. Висота поверхів неоднакова, що пояснюється різним призначенням розташованих у них службових приміщень. Парадних входів тут не було. Спільною рисою в композиції фасадів є виділення крупнорустованого цокольного поверху і бельетажа [5, c. 17–18].
Особняк цивільного губернатора складається з центрального П-подібного в плані, триповерхового мурованого корпусу та двох одноповерхових Г-подібних флігелів, симетрично розташованих на кутах ділянки. Головний фасад центрального корпусу акцентовано ризалітом з пристінним шестиколонним портиком тосканського ордера, що спирається на цокольний поверх [13, c. 791].
Будинок Полтавського цивільного губернатора.

Особняк генерал-губернатора (1810 р.) має шестиколонний портик іонічного ордера висотою у два поверхи, що поставлений біля самої стіни і завершений парапетом. У 1950-х рр. особняк та інші споруди комплексу було відбудовано за проектом архітектора В. А. Пасічного [5, c. 22].
Будинок Полтавського генерал-губернатора.

На відміну від інших будинків ансамблю, будинок віце-губернатора (1810 р.) не має колонного портика. Замість нього на фасаді розмістилися по боках виступи – ризаліти, завершені парапетами. У 1957 р. за проектом архітектора М. Сморчука будівля була відбудована як житловий будинок [5, c. 18].
Будинок Полтавського віце-губернатора.

Повітові присутствені місця – найменший з класичних будинків ансамблю Круглої площі не мав портика і особливих прикрас. У роки Другої світової війни був повністю зруйнований. У 1957 р. на його місці за проектом архітекторів Д. С. Бойченка, Д. С. Віроцького і З. П. Марченка споруджено Будинок зв"язку в стилі класицизму [4, c. 27].
Будинок зв’язку.

Досить цікава історія спорудження одного з найбільших будинків Круглої площі – Кадетського корпусу (1840 р.). На ділянці кварталу було споруджено три будівлі: основна вздовж площі і дві другорядні по боках кварталу [9, c. 44]. Керівництво будівельними роботами здійснював архітектор М. І. Бонч-Бруєвич [5, c. 20]. Розміри основного корпусу значні, особливо це помітно при порівнянні з іншими будівлями Круглої площі. Об"єм Кадетського корпусу займає весь квартал і не повторює криву кола площі. Зовнішня архітектура будівлі, конструкція вікон та оздоблення фасаду також вирізняє її серед забудови площі [9, c. 46].
Будинок Полтавського Петровського кадетського корпусу.

Будинок Дворянського зібрання (1810 р.) за своєю композицією та оздобленням дещо відрізнявся від інших будівель ансамблю [5, c. 24]. Ця будівля стала першою після Другої світової війни відновленою спорудою за проектом архітекторів Л. С. Вайнгорта, Н. Ф. Онищенка, Д. Н. Литвинця і Д. М. Гольдинова. Після реконструкції будинок Дворянського зібрання став міським кінотеатром ім. І. П. Котляревського. [15, c. 122]. «Значительность успеха в реставрации и отделке кино-театра в г. Полтаве обусловлена тщательностью проработки обмеров и проекта отделки…» [2, c. 4].
Будинок Дворянського зібрання.

Нині ансамбль Круглої площі став зразком наукового підходу до вирішення завдань відновлення, збереження пам"яток архітектури, тактовного ставлення до історичного надбання й майстерного виконання робіт. У 2000 р. полтавські архітектори стали лауреатами Державної премії України в галузі архітектури 2000 року за розробку комплексної програми реконструкції історичного центру Полтави [1, c. 188].


Список використаних джерел:
1. Архітектура України у державних преміях : 1941 – 2007 / за заг. ред.:. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. – Київ : Центр іст.-містобудів. дослідж., 2008. – 364 с. : іл.
2. Вайнгорт А. С. Реставрация архитектурных памятников в г. Полтаве (кинотеатр) / А. С. Вайнгорт ; Акад. архитектуры УССР, Ин-т теории и истории архитектуры. – [Киев :б. и.], 1947. – 51 л. : фот.
3. Вайнгорт Л. С. Монумент Славы в Полтаве / Л. С. Вайнгорт. – Киев : Гос. изд-во лит. по стр-ву и архитектуре УССР, 1959. – 18 с. : ил.
4. Волосков В. Ф. Полтава. 100 памятных мест / В. Ф. Волосков. – Харьков : Прапор, 1987. – 183 с. : 12 вкл. л.
5. Гладиш К. В. Свідки давнини і сьогоденності. Пам"ятки архітектури Полтавщини : нарис-путівник / К. В. Гладиш ; ред. А. В. Ефименко ; фото Г. С. Дрюкова. – Харків : Прапор, 1972. – 107 с. : іл.
6. Доброго ранку, Полтаво! / авт. тексту І. Н. Гальчук ; редкол.: І. Ю. Горобець, Є. І. Сазонова, М. Д. Оніпко. – Харків : Прапор, 1974. – 32 с. : 48 вкл. л.
7. Історичні міста України : звіт про н.-д. роботу з підгот. довід. Ч. 1. / НДІТІАМ. – Київ, 2004. – 72 арк. : рис., плани.
8. Меморіальні місця і пам"ятники Полтави / Упр. культури Полтав. облдержадміністрації, Полтав. музей авіації та космонавтики ; авт.-упоряд.: Д. П. Кальний, І. О. Пістоленко. – Полтава : Полт. музей авіації та космонавтики, 2006. – 32 с. : іл.
9. Онищенко Н. Е. Архитектура Круглой площади в Полтаве. История строительства и анализ архитектуры сооружений городской площади Полтавы начала XIX-го века : дис. канд. архитектуры / Н. Е. Онищенко ; науч. рук. Н. П. Северов ; Акад. архитектуры Укр. ССР, Ин-т истории и теории архитектуры. – 1953. – 195 л. + 1 пап. (86 л. ил.). – Библиогр.: л. 187–195.
10. Полтава : історія та сьогодення. – [Полтава : б. в., 201-]. – 36 арк. : кольор. іл.
11. Полтава : кн. для туристов / авт. кол.: Г. А. Антипович [и др.]. – 2-е изд., дораб. и доп. – Харьков : Прапор, 1989. – 197 с., [14] вкл. л. ил.
12. Полтава: архітектура, історія, мистецтво : матеріали I наук. конф. "Вайнгортівські читання", 27 листоп. 2002 р. / Полтав. нац. техн. ун-т ім. Ю. Кондратюка, Полтав. регіон. від-ня Всеукр. фонду відтворення видатн. пам"яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара ; за ред. В. Трегубова. – Полтава : [б. в.], 2002 (Техсервіс). – 67 с. : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
13. Полтавщина : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1992. – 1022 с. : іл.
14. Полтавщина. Варто почути, побачити, відчути. – Полтава : [б. в.], 2018. – [36] с. : кольор. іл.
15. Провінційний архітектор : зб. матеріалів та фотодок., присвяч. 100-річчю від дня народження Л. С. Вайнгорта / уклад. Б. Ю. Тристанов. – Полтава : Дивосвіт, 2012. – 335 с. : фот.
16. Пустовіт П. М. Пам"ятники Полтави : нарис / П. М. Пустовіт. – Харків : Прапор, 1984. – 191 с. : іл.
17. Рудинський М. Архитектурне обличчя Полтави / М. Рудинський ; рис. Ф. Рожанковського. – Полтава : [б. в.], 1919. – 35 с

Прочитано: 730 раз
Дополнительно на данную тему:
Виставка однієї книги
Михайло Антончик – співець українського села
Іван Мазепа
Заболотний Володимир Гнатович (1898-1962): фотовиставка
Ковнір Степан Дем’янович (1695-1786)
Академія архітектури УРСР (1945-1956)
Видатний архітектор О. В. Кобелєв (1860-1942): до 150-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченко
Виставка-презентація студентських проектів «Бібліотека майбутнього»
“Українському архітектору А.Ф. Ігнащенко – 80 років”

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //