Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Заболотнівські читання

Інформація про заходи


ХV Заболотнівські читання




8 жовтня 2020 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулися ХV Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему «Династії зодчих України» в онлайн/офлайн-форматі.
На заході мова йшла про творчий шлях видатних династій зодчих та їхній внесок в історію української архітектури. З виступів спікерів дізналися про професійні здобутки та родинні традиції династій Геккерів, Добровольських, Дьоміних, Приймаків, Самойловичів, Яблонських. Модераторками заходу були науковиця й дослідниця архітектури Києва Олена Мокроусова та провідний бібліотекар ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Людмила Рабчевська.
Відкрила захід Галина Войцехівська, заслужений працівник культури України, директорка Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, яка подякувала представникам архітектурних династій за їхню допомогу у дослідженні й участь у ХV Заболотнівських читаннях та зазначила, що новий інформаційний проект, присвячений дослідженню творчого доробку династій зодчих, матиме продовження у бібліотечному клубі «Національні святині».
Першою династією, яка досліджувалася на читаннях, була одна з найдавніших серед представлених династій, започаткована ще у ХІХ ст., династія Геккерів. Про роль цієї династії в історії української архітектури розповіла Олена Мокроусова, к.і.н., фахівчиня Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам"яток історії, культури та заповідних територій. Вона зазначила, що її засновником був Адольф-Фрідріх Карлович Геккер, який відіграв значну роль у забудові Києва. Він 15 років обіймав посаду головного архітектора Києва та спроектував і спорудив кілька десятків житлових та адміністративних будівель. Справу його продовжили дві онуки: Геккер Ніна Олександрівна і Геккер Наталія Олександрівна – представниці першого покоління радянських жінок-архітекторок. У виступі науковиці йшлося про життєвий й творчий шлях засновника династії, його онучок та правнука Липовського Сергія Борисовича, який був будівельником, інженером-конструктором. Олена Мокроусова зазначила, що саме він зібрав матеріали для історії своєї родини, і зберіг пам"ять про багатьох предків. Доповнені вже архівними відомостями, вони дали змогу змалювати цікавий родинний життєпис цієї архітектурної династії, в якій поєдналося чимало відомих імен. На заході були присутні представники династії Геккерів, зокрема, донька Наталії Геккер, Олена Михайлівна Стрижалковська та онук Ніни Геккер, Олег Сергійович Липовський.
Про сторіччя київської архітектури у працях родини Дьоміних йшлося у виступі представників династії: Миколи Дьоміна, доктора архітектури, професора, завідувача кафедри міського будівництва Київського національного університету будівництва і архітектури та архітектора, та урбаніста Станіслава Дьоміна.
Микола Дьомін розповів про професійну діяльність Мефодія Михайловича, яка припадала на 1930-ті рр.. З розповіді Миколи Дьоміна учасники заходу дізналися, що у 1931 р. Мефодій Михайлович закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту та брав активну участь у прийнятті відповідальних рішень з проектного забезпечення робіт відбудови міста, розчищення території від зруйнованих будівель, визначення червоних ліній, ліній забудови Хрещатика та прилеглих вулиць, планування лівобережних територій міста.
З 1946 р. Мефодій Дьомін розпочав роботи в галузі реставрації пам"яток архітектури і присвятив цій справі все життя. Під його керівництвом та при безпосередній участі було виконано науково-дослідні та проектно-вишукувальні роботи з реставрації типографії, Ковнірівського та Економічного корпусів Києво-Печерської лаври, Андріївської та Троїцької церков, Володимирського собору.
Розповідаючи про свою архітектурну діяльність Микола Дьомін, зазначив, що питання вибору професії у нього ніколи не виникало. Він відразу, по закінченню школи, відніс документи на архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту, який успішно закінчив у 1957 р. Після закінчення інституту діяльність Миколи Дьоміна була пов"язана з містобудуванням, районним плануванням, проектуванням у Київпроекті. Микола Дьомін зазначив, що є автором більше 60 архітектурних і містобудівних проектів, зокрема, генеральних планів Києва (1986, 2002), проектів реконструкції готелю «Прем"єр-Палас» у м. Києві (1998–2004), житлових будинків і громадських центрів у м. Києві (1998–2005) та інших.
Архітектор Станіслав Дьомін розповів про діяльність свого батька Володимира Дьоміна, яка пов"язана з художнім ковальством, та про його роботи у м. Києві, Одесі, Кишеневі. Станіслав зазначив, що був час, після закінчення інституту, коли він працював разом з батьком, пізніше з дідом Миколою Мефодійовичем. Сьогодні він має своє архітектурне і дизайнерське бюро, займається об"ємною архітектурою, має близько 40 реалізованих проектів. Розповідаючи про свій вибір професії Станіслав зазначив, що генетика генетикою, а династія Дьоміних будується на спадковості цінностей. Своїм дітям, трьом синам Миколі, Павлу та Андрію, він передає ці цінності і вони також долучаються до династії, відвідуючи різні архітектурні курси та конкурси. На завершення свого виступу Станіслав Дьомін подякував працівникам бібліотеки, які організовуть заходи, що дають можливість представникам династій згадати своє минуле, розповісти про сучасне і сподіватися на майбутнє.
Модераторка Олена Мокроусова запропонувала Миколі Дьоміну видати книгу про архітектурну діяльність династії Дьоміних, якій сто років і яка сьогодні нараховує чотири покоління архітекторів та підростає п"яте, зазначивши при цьому, що це було б дуже цікаве видання, якщо додати мемуари, фото та матеріали з домашнього архіву.
Дослідження архітектурної династії Добровольських складалося з показу відеоролика та виступу архітекторки Тетяни Добровольської. Учасники заходу переглянули відеоролик під назвою «Анатолій Добровольський. Зодчий і його династія», у якому йшлося про засновника династії Анатолія Добровольського, його дружину, дітей, онуків, учнів, які продовжують справу зодчого, та їхній творчий доробок. Тетяна Добровольська розповіла про свої та доньчині (Дарини Гавась – онуки Анатолія Добровольського) архітектурні проекти, як реалізовані, так і нереалізовані. Тетяна Добровольська, яка багато свого часу віддавала громадській дяльності, спрямованій на збереження історичного середовища Києва та збереження творчої спадщини батька, зазначила, що не полишає надію створити музей, присвячений пам"яті засновнику архітектурної династії Добровольських – Анатолію Володимировичу Добровольському.
Про архітектурну династію Приймаків розповіла архітекторка, дизайнерка, художниця-постановниця телефільмів, експертиня Українського культурного фонду Анастасія Снісаренко-Єржиковська. У своїй доповіді під назвою «Доцільність, Міцність та Краса» вона розповіла про свого дідуся, засновника династії Приймаків – Бориса Івановича Приймака – відомого архітектора, який майже два десятиліття відповідав за архітектурне обличчя Києва на посаді головного архітектора столиці (1955–1973 рр.), чия архітектурна діяльність тісно перепліталася з педагогічною та була невіддільною від творчості художника.
Доповідачка відмітила, що характерними рисами педагогічної діяльності Бориса Івановича була вимогливість до кожної студентської роботи, показуючи власним прикладом ставлення до накресленої лінії чи мазка, а також турботливе ставлення до колег та студентів, що проявлялося у знаках уваги у вигляді подарунків. Як художник Борис Іванович залишив після себе творчий доробок у понад 1000 робіт, де представлені малюнки, офорти, живопис аквареллю та олією.
У виступі доповідачки йшлося про життєвий та творчий шлях доньки Бориса Івановича (мами Анастасії Снісаренко-Єржиковської) Марини Приймак, яка, закінчивши школу, обрала без сумнівів архітектуру своїм майбутнім. Марина Приймак працювала у КиївЗДНІЕПі у відділі монументально-декоративного мистецтва, секторі інтер"єру та оздоблення житлових та громадських будівель, займалася науковими питаннями в області індустріального оздоблення будівель з алюмінієвих сплавів, алюмінієвих стель, вікон та дверей, розробкою нормативних та конструктивних документів з питань конструкцій тощо.
Розповідаючи про власний творчий доробок, Анастасія Снісаренко-Єржиковська зазначила, що вона – авторка створення дизайну вітрин магазинів за допомогою використання техніки батик, оздоблення інтер"єрів дизайнерськими італійськими меблями групи «Укрітал», архітектурного проекту мережі «Пузата хата», циклу лекцій з етикету від компанії Августа Марія на «1+1», розробки та втілення архітектурно-дизайнерських рішень в оздобленні приміщень Kyiv-Mohyla Business School (KMBS), проектування, планування, перепланування, технічний супровід, дизайнерські рішення квартир, будинків, салонів краси, кафе, ресторанів, є експертом Українського культурного фонду в конкурсній програмі «Інноваційний культурний продукт».
На завершення свого виступу архітекторка зазначила, що вона завдячує своїй родині, що стала архітекторкою, і висока планка, закладена засновником династії, що складається з трьох складових – доцільність, міцність та краса – не втрачена, а передається наступним поколінням.
Про засновника династії Самойловичів видатного вченого, графіка Віктора Петровича Самойловича, який вмів, як ніхто інший, в своїх малюнках розкрити суть і неповторність української народної архітектури, та про те, що справу зодчого продовжував син Юрій, а сьогодні онука Наталія, розповідала дружина Юрія Вікторовича Самойловича, Марія Онищенко.
Доповідачка розповіла про творчу діяльність Віктора Самойловича, присвячену дослідженню народної архітектури, зазначивши, що при цьому він практично все творче життя ще й викладав у Київському інженерно-будівельному інституті (нині КНУБА) та Київському державному художньому інституті (нині НАОМА), випустивши десятки курсів архітекторів. Почули присутні і хвилюючу розповідь п. Марії про Юрія Вікторовича Самойловича (адже минуло лише два роки від дня його смерті), який спочатку мріяв стати фізиком, а не архітектором. Вона розповіла, що Юрій навчався на архітектурному факультеті Художнього інституту (нині НАОМА) в майстерні Н. Чмутіної, потім були роки навчання в аспірантурі, захист кандидатської, а у 1996 р. разом з партнером Юрієм Ржепішевським – заснування власної проектно-будівельної компанії «Аркада-Термодом», а потім компанії «Крок!». На завершення свого виступу Марія Онищенко зазначила, що династія Самойловичів продовжується і хоч ще невідомо, чи продовжить Іван (присутній у залі син Юрія Самойловича) справу батька, але вже сьогодні архітектурну династію продовжує його донька, архітекторка Наталія Онищенко, яка закінчила архітектурний факультет НАОМА і займається дизайном магазинів, ресторанів, банків та ін.
Модераторка заходу Людмила Рабчевська зазначила, що засновником архітектурної династії Яблонських (якою завершувалося дослідження ХV Заболотнівських читань), був Дмитро Нилович Яблонський. Його професійна діяльність розпочалася в Академії архітектури УРСР, коли він навчався в Інституті аспірантури. Тісні професійні зв"язки пов"язували Дмитра Ниловича з президентом Академії архітектури УРСР та фундатором бібліотеки, що нині має назву «Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного», Володимиром Гнатовичем Заболотним, який був науковим керівником його дисертаційної роботи «Портали української архітектури ХVII–ХVIII ст. ст.». Дмитро Нилович був одним з ініціаторів відроження Академії архітектури України на громадських засадах у 1992 р. Сьогодні справу архітектора продовжує його донька, архітекторка Ганна Яблонська та онук, архітектор, дизайнер Петро Тарновський.
Розповідала про архітектурну діяльність родини Дмитра Яблонського професорка Київського національного університету будівництва і архітектури, кандидатка архітектури Ганна Яблонська.
Вона, зокрема, зазначила, що архітектурна династія налічує сім архітекторів і розпочинається з дідуся, Анікіна Михайла Степановича, який закінчив Художній інститут та все життя працював інженером-архітектором. Його донька, Щепетова Інга Михайлівна, також була архітекторкою, яка одружилася з Яблонським Дмитром Ниловичем і започаткувалася архітектурна династія Ябонських. Сьогодні династія Яблонських, за словами архітекторки, нараховує чотири покоління. Справу Дмитра Ниловича продовжили донька Ганна Яблонська, з чоловіком, архітектором Олександром Тарновським, та сином Петром Тарновським і його дружиною, архітекторкою Анастасією Арзамасцевою. У виступі доповідачки також йшлося про творчий шлях представників династії: Інги Щепетової, Дмитра Яблонського, Олександра Тарновського, Петра Тарновського та її особистий. Підсумовуючи свій виступ, Ганна Яблонська зазначила, що свободи вибору у нащадків професії практично немає, а є проторений шлях, яким вони і йдуть. На продовжувачів справи засновника архітектурної династії лягає і «прокляття і слава цієї професії».
До ХV Заболотнівських читань «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему «Династії зодчих України» працівниками бібліотеки була підготовлена книжково-мистецька виставка «Архітектурні династії України». Експонатами виставки були матеріали про династії зодчих, як з фонду Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, так і надані родинами зодчих, зокрема художні роботи Бориса Приймака та Дмитра Яблонського. За матеріалами виставки готується відеоекскурсія, що буде презентована на YuoTube каналі бібліотеки і у соціальних мережах, зокрема facebook та twitter.
Матеріали ХV Заболотнівських читань «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему «Династії зодчих України» будуть опубліковані в інформаційно-аналітичному огляді «Діяльність Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного у 2020 році».

Пропонуємо переглянути відео, що відбувалося за лаштунками ХV Заболотнівських читань


Прочитано: 618 раз
Дополнительно на данную тему:
Заболотнівські читання-2002
П’яті Заболотнівські читання - Архітектурна і будівельна книга в Україні
Четверті Заболотнівські читання “Архітектурна і будівельна книга в Україні”
Треті Заболотнівські читання
Другі Заболотнівські читання
Перші Заболотнівські читання « Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Шості Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Сьомі Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Восьмі Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
Дев”яті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» Тема засідання: «Роль особистості в архітектурі України: Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941)»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.18 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh --
Warning: include_once(/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php) [function.include-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Warning: include_once() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Fatal error: Class 'MLClient' not found in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 7