Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного

Видання підготовлене за підтримки Українського культурного фонду у межах партнерської діяльності з видавництвом «Видавець Олександр Савчук». Стефан Андрійович Таранушенко – автор книжки, «один із тих свідомих українців, хто поклав усе своє життя на виконання надскладної та небезпечної місії і зумів залишитися живим, передавши неоціненні знання наступним поколінням. Як провідна постать в українському мистецтвознавстві ХХ сторіччя він ще замолоду, отримавши добрий вишкіл класичного університету, звернув свою дослідницьку увагу на пам"ятки національної церковної архітектури. Тоді більшість його колег, як на наших теренах, так і в Європі, воліли вивчати античну класику чи європейський ренесанс, зрідка – готику чи візантію. Таранушенкове захоплення будівничим мистецтвом свого краю – це велика удача для української архітектури. В іншому разі це визначне явище світової культури виявилося б знищеним тоталітарним режимом протягом 1920-х – 1940-х рр. майже безслідно, тобто без наукової фіксації. І тоді українцям важче було б доводити світу свою національно-культурну і творчу повноправність окремої культурної нації» (цитата з передмови В. Вечерського до видання Таранушенко С. А. «Знищені шедеври української дерев"яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю». С. 7). У виданні зібрано розвідки С. Таранушенка, зроблені ним у 1920–1930-х рр., про п"ять знищених шедеврів української сакральної архітектури: Троїцької церкви у с. Пакуль на Чернігівщині (1710 р.), Покровської церкви у м. Зіньків на Полтавщині (1759 р.), Вознесенської церкви у м. Березна на Чернігівщині (1759–1761 рр.), Введенської церкви у с. Артемівка на Харківщині (1761 р.) та Миколаївської церкви у с. Нові Млини на Чернігівщині (1760-ті рр.). Він зробив обміри та фотофіксацію цих церков перед їхнім тотальним знищенням.