Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941)
Бекетов Олексій Миколайович - академік архітектури, доктор архітектурних наук, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1941), який працював у стилях неоренесансу, неокласицизму, модерну, неросійського стилю й конструктивізму. Будинки, зведені за проектами архітектора, відзначаються високою культурою архітектурних деталей, що відповідають характеру, пропорціям і образу будинку.
Народився О. М. Бекетов 19.02(3.03) 1862 р. у родині вченого-хіміка, члена Російської Академії наук, професора Харківського університету М. М. Бекетова. Дитячі роки О. М. Бекетов провів у м. Харкові. У 1882 р. закінчив реальне училище і вступив на архітектурний факультет Петербурзької Академії художеств, яку закінчив у 1888 р. з золотою медаллю. У 1889 р. архітектор повертається до м. Харкова. У цьому ж році він взяв участь у закритому конкурсі, оголошеному міським купецьким товариством, на проект комерційного училища (нині - юридична академія). Проект О. М. Бекетова було визнано найкращим і йому було доручено здійснення проекту в натурі. І вже в 1891 р. комерційне училище було збудоване. Від 1889 р. архітектор почав працювати в Харківському технологічному інституті викладачем архітектурного проектування. Під час роботи підготував і видав курс лекцій «Архитектура». Від 1898 р. - професор харківських інститутів, серед яких Технологічний, Інженерно-будівельний, Комунального будівництва. Чимало сил віддав О. М. Бекетов і громадській роботі. Так, протягом 1892-1911 рр. був учасником усіх п"яти з"їздів російських зодчих у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург) і Москві. З початку утворення Спілки радянських архітекторів він входив до складу членів її оргкомітету. У 1894 р. вчена рада Академії художеств за архітектурну діяльність і виконаний проект на тему «Публічна бібліотека на 2 мільйона томів з галереєю видатних людей» присудила йому звання академіка архітектури і зарахувала його до числа дійсних членів Академії. У 1895 р. О. М. Бекетов розпочав роботу над проектом Харківського земельного банку. В 1898 р. проектує й будує будинок судових установ. Наступним проектом, над яким працював О. М. Бекетов, був будинок Гірничого інституту в стилі модерн у м. Дніпропетровську. Замовником виступала Спілка гірничопромисловців Донбасу. Це був комплекс споруд, що складався з головного корпусу з аудиторіями, кабінетами й гірничим музеєм, хімічний корпус з великою аудиторією та кабінетами, житловий професорський корпус, будинки для службового персоналу й служби. Проте реалізовано лише хімічний корпус і частину головного корпусу (без багатьох аудиторій та гірничого музею). У 1900 р. О. М. Бекетов виконав проект Будинку вчених у м. Харкові з використанням античних форм. У 1903 р. проектує народний театр на 2 400 місць у м. Сімферополі, фасад якого розв"язано з використанням античних грецьких форм. У стилі модерн запроектований і будинок Управління колишньої Катерининської залізниці в м. Дніпропетровську (1905-1907). У цьому ж періоді творчості О. М. Бекетов проектує й будує будинок Управління Донецької залізниці в м. Дніпропетровську, Волзько-Камський банк (згодом приміщення філармонії) у м. Харкові, судову палату в м. Новочеркаську, колишній особняк інженера Феніна у м. Харкові, будинок анатомічного театру при Харківському медичному товаристві й кілька дач у Криму. У 1911-1913 рр. О. М. Бекетов проектує й керує спорудженням будинку Харківського медичного товариства з бактеріологічним інститутом імені І. І. Мечнікова при ньому. У 1914 р. архітектор у класицистичному ключі проектує і споруджує будинок Комерційного інституту в м. Харкові (згодом - університет імені Артема).У цьому ж році спроектував і звів будинок поміщику Ігнащенку, в якому згодом розмістили музей Т. Г. Шевченка. На пропозицію Харківського медичного товариства в цьому ж році архітектор проектує будинок Жіночого медичного інституту (не реалізований у зв"язку з початком Першої світової війни). Згодом у стилі російського ампіру О. М. Бекетов проектує й споруджує у м. Харкові будинок Учительського інституту (згодом - Інститут зернових культур). З встановленням радянської влади академік О. М. Бекетов працював у Архітектурно-будівельному управлінні (згодом - Шахтобуд), розробляючи проекти масового житла для шахтарів (до цього працював у власному проектному бюро). З 1921 р. О. М. Бекетов розробляв проект будинку Електротехнічного інституту в м. Харкові. Протягом восьми років він створив три проекти. Працюючи над проектом, творча думка архітектора пройшла шлях від стилю російського класицизму до ідей конструктивізму. Роботу над проектом і, власне, будівництво електротехнічного факультету Харківського технологічного інституту завершено в 1929 р. Академік архітектури брав участь у конкурсі на проект комплексу будинків Українського інституту сільського господарства в м. Харкові й здобув першу премію. Так само першу премію проект О. М. Бекетова здобув і в конкурсі на проект Палацу техніки Південних залізниць (1933). За проектами О. М. Бекетова періоду 1933-1941 рр. збудовано декілька багатоповерхових житлових будинків у містах Києві, Харкові, Баку. Серед них будинок на 100 квартир у м. Харкові, розташований поблизу будинку Держпрому; колишній будинок працівників ЦК КП(б)У в м. Києві; проект оформлення фасадів житлового будинку для м. Баку та ін. Розробив О. М. Бекетов і ескізний проект комплексу будинків відпочинку працівників харчової промисловості поблизу м. Алушти. У селищі Південному Харківської обл. архітектор виконав ескізний проект спального корпусу на тридцять відпочивальників (добудова до корпусу будинку відпочинку наукових працівників). У 1935 р. за проектом розширення й загального художнього оформлення архітектора збудовано готель «Ріца» в Гаграх. У ці роки О. М. Бекетов брав участь у численних конкурсах (проект реконструкції та архітектурного розв"язання вул. Сумської у м. Харкові, проект архітектурного розв"язання будинку Червонозаводського театру, архітектурне розв"язання фасаду Будинку кооперації на площі Дзержинського в м. Харкові та ін.). Протягом життя О. М. Бекетов виховав достойних учнів, серед яких відомі архітектори В. Г. Кричевський, О. М. Душкін, О. О. Тацій, О. М. Касьянов. Крім архітектурної діяльності, О. М. Бекетов багато працював і як художник-аквареліст (пейзажі Криму, архітектурні мотиви). Нині його художня спадщина зберігається в Харківському художньому музеї, Будинку-музеї О. М. Бекетова в м. Алушті та приватних зібраннях. У 1939, 1946, 1969 та 1987 рр. у м. Харкові відбувалися виставки його графічних творів, у 1996 р. у м. Харкові, у 1997 р. у містах Харкові й Алушті - Бекетовські читання. Помер О. М. Бекетов 23 листопада 1941 р. Похований на Почесній ділянці 13-го міського цвинтаря у м. Харкові. Прочитано: 6465 раз Дополнительно на данную тему:
Асєєв Юрій Сергійович (1917–2005)
Вайнгорт Арій-Леон Семенович (1912-1994)
Будиловський Михайло Пейсахович (Петрович) (1928 р.н.)
Агуф Марк Михайлович (1919–1986)
Вербицький Олександр Матвійович (1875–1958)
Альошин Павло Федотович (1881–1961)
Власов Олександр Васильович (1900–1962)
Вязьмітіна Марія Іванівна (1896–1994)
Безсонов Сергій Васильович (1885–1955)
Бурка Михайло Йосипович (1914–1988)
|