Місто Переяслав-Хмельницький Київської області
Переяслав-Хмельницький (Переяславль, Переяслав до 1943 р.) - районний центр Київської області, місто обласного значення. Розташоване на річках Трубіж та Альта за 88 км від обласного центру м. Києва. Має статус малого міста, в якому станом на 01.01.2011 р. мешкало близько 32 000 осіб. Місто багате музеями, історичними подіями та пам"ятками, його землі насичені різноманітними артефактами археології, історії, мистецтва. Місцевих мешканців і туристів милує око мальовнича природа.
У дослідників міста немає єдиної думки щодо точної дати
заснування давнього Переяслава. Першу письмову згадку зустрічаємо в
«Повісті временних літ» під 907 р. у зв"язку з укладанням мирного
договору між Київською Руссю та Візантією після вдалого походу князя
Олега на Константинополь. Щодо початкових етапів існування міста
дослідники пропонують дві основні версії: раннього виникнення Переяслава
ще до початку Х ст. та пізнього - в кінці Х ст., коли в 993 р. на броді
через р. Трубіж князь Володимир Великий укріпив дитинець валами з
міцними стінами й вежами над трьома проїзними воротами (Княжими,
Єпископськими й Кузнечними), створивши міцну фортецю. Немає єдиної
версії і щодо походження назви міста. За однією із версій назва походить
від події: воїн князя Володимира переміг печенізького богатиря і
«перейняв у них славу». За іншою - від чоловічого імені Переяслав. Назва
вживалася як Переяславль, тобто вказувала на те, що місто належало
Переяславу або було засноване ним. У 1943 р. на відзнаку Переяславської
ради й великих заслуг Б. Хмельницького місто перейменували на
Переяслав-Хмельницький. Наприкінці Х ст. давній Переяслав складався з
двох частин: дитинця - центральної укріпленої частини міста, в якій
жила феодальна верхівка, а також розміщувалися князівський і
єпископський двори, та посаду (окольного граду), заселеного в основному
ремісниками й дрібними торговцями. На південь від Переяслава був ще один ряд укріплень - Змійові вали. З
ініціативи місцевого єпископа Єфрема в місті збудували три церкви -
Михайлівську соборну, Андріївську й Федорівську надбрамну. У 1098 р.
князь Володимир Мономах на княжому дворі спорудив Успенську церкву. В ХІ ст. збудовано Михайлівський храм, який розташовувався на території єпископського двору. З другої половини ХІІ ст. місто стало центром удільного князівства. У
1239 р. Переяслав був знищений татаро-монголами. Після цього
переяславські землі стали частиною Київського удільного князівства. У
1360-х рр. місто було розгромлене литовським князем Ольгердом і
Переяславщина увійшла до складу Литви. Ймовірно, тоді ж було створено
Переяславську волость з центром у Переяславі. Протягом 1441-1471 рр.
Переяслав входив до складу відновленого Київського удільного князівства,
а згодом - до Київського воєводства. У 1482 р. Переяслав був розорений
татарською ордою хана Менглі-Гірея. Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Переяславі, Каневі, Черкасах і на острові Хортиці формувалися перші козацькі загони. За Люблінською унією 1569 р. Переяслав відійшов до Польщі. Для
розвитку міста Переяславу в 1585 р. надане магдебурзьке право. У цьому ж
році князь К. Острозький отримав грамоту польського короля С. Баторія
на будівництво в місті укріпленого замку. Його спорудили на місці
колишнього дитинця і стали називати територію Верхнім містом (це була
підвищена частина), а рівнинну частину, де мешкала основна частина
населення, називали Нижнім містом. На початку XVII ст. власником
Переяславського староства став український магнат Я. Острозький, а з
1620 р. - волинський воєвода Я. Заславський. У 1620 р. було
затверджено герб Переяслава: у срібному полі посеред синього озера на
срібній землі червона башта із золотими воротами та срібними вікнами,
увінчана червоним хрестом. Герб був підтверджений 4 червня 1782 р. У 1635 р. переяславський староста Л. Жолкевський перетворив місто в резиденцію єзуїтів. У першій половині XVII ст. Переяслав був у центрі численних визвольних повстань українського народу. Під
час Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. під проводом Б.
Хмельницького Переяслав був центром адміністративно-територіальної,
військової та судової одиниці Лівобережної України - Переяславського
полку. У 1654 р. в місті відбулася історична Переяславська рада. Протягом
1695-1700 рр. збудовано Вознесенський собор, що входив до
архітектурного ансамблю Вознесенського монастиря. У 1707-1776 рр.
поблизу собору зведено триповерхову дзвіницю. У першій половині XVIII ст. Переяслав став розвинутим ремісничим центром. У
1738 р. на території Вознесенського монастиря відкрито колегіум. У
1880-х рр. колегіум перетворено на духовну семінарію, яку в 1862 р.
переведено до Полтави. У 1766 р. в Переяславі відкрито однокласну
школу у фортеці при Замковій Успенській церкві, у 1804 р. - ще одну
школу при Покровській церкві. У 1781 р. Переяслав стає повітовим
містечком Київського намісництва, з 1796 р. - Малоросійської, з 1802 р. -
Полтавської губерній. На початку ХІХ ст. у Переяславі працювали 2 цегельні, 8 водяних млинів і 30 вітряків. У 1865 р. в місті працювали 4 салотопні і лойові заводи, завод виробництва воскових свічок, тютюнова фабрика, 5 цегелень. На початку ХХ ст. у Переяславі діяло 4 фабрики й заводи, 18 ремісничих підприємств. Переяслав був повітовим містом. Після Громадянської війни 1918-1920 рр. у місті встановлено радянську владу. У 1920 р. у місті відкрито бібліотеку. У 1921 р. Переяслав увійшов до складу Київської губернії, у 1923 р. став її районним центром. У 1939 р. було створено генеральний план реконструкції Переяслава. У
роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими
загарбниками в період з 17 вересня 1941 р. до 21 вересня 1943 р. Під час
окупації на території Переяслава діяли партизанський загін і підпільні
організації. У 1943 р. відновлено роботу лісопильні, цегельного і шкіряного заводів, маслозаводу, двох хлібопекарень. 12 жовтня 1943 р. місто отримало сучасну назву - Переяслав-Хмельницький. У 1954 р. місто реконструювали за проектом, розробленим за керівництва архітектора В. Г. Заболотного. У
1960-1970-х рр. у Переяславі працювали швейна фабрика, фабрика художніх
виробів, кукуродзокалібрувальний, плодоконсервний, м"ятний і
асфальтовий заводи. З 1975 р. Переяслав-Хмельницький - місто обласного значення. Наприкінці
ХХ ст. в Переяславі-Хмельницькому були розвинуті машинобудівна,
харчова, легка промисловість і промисловість будівельних матеріалів,
зокрема, завод приладобудування, хлібний, цегельний, сироробний і
плодоконсервний заводи, завод продовольчих товарів, ефіроолійний
радгосп-завод, фабрика ім. Б. Хмельницького, швейна фабрика, фабрика
«Спорт». Діяли філія Київського педагогічного інституту, турбаза
«Переяславська». На початку ХХІ ст. у місті розташовано 26 музеїв,
які входять до складу Національного історико-етнографічного заповідника
«Переяслав». Найбільший із них - Музей народної архітектури і побуту
Середньої Наддніпрянщини. На його території знаходяться такі музеї, як
Музей історії української православної церкви, Музей історії
бджільництва, Музей українського рушника, Меморіальний музей ім.
Шолом-Алейхема, Музей декоративно-прикладного мистецтва, Музей хліба,
Музей «Поштова станція», Музей чорнобильського району. Серед інших
музеїв міста варто назвати Меморіальний музей архітектора В. Г.
Заболотного, Археологічний музей, Меморіальний музей Г. С. Сковороди,
Музей кобзарства, Музей архітектури Переяслава часів Київської Русі. Поблизу
Переяслава-Хмельницького виявлені залишки поселення доби бронзи (ІІ
тисячоліття до н.е.) та скіфського часу (V-III ст. до н.е.), в різних
місцях знайдено 12 срібних римських монет (ІІ ст. н.е.). На території
міста у 1952 і 1954 рр. було досліджено могильник ранньослов"янської
черняхівської культури (III-IV ст. н.е.), в якому розкопано 40 поховань,
в одному з яких виявлено скляні шашки. В районі злиття Альти та Трубежа
збереглося городище Х-ХІІІ ст. - залишки літописного міста
Переяславля-Руського.
Прочитано: 3528 раз Дополнительно на данную тему:
Місто Богуслав Київської області
Місто Вишгород Київської області
Місто Тетіїв Київської області
Місто Ірпінь Київської області
Місто Березань Київської області
Місто Бориспіль Київської області
Місто Боярка Київської області
Місто Буча Київської області
Місто Вишневе Київської області
Місто Васильків Київської області
|