М.М. Дьомін (1903-1988): архітектор – містобудівник – реставратор
У 2003 р. було проведено засідання бібліотечного клубу „Національні святині”, присвячене 100-річчю від дня народження українського архітектора-реставратора, засновника династії архітекторів Мефодія Михайловича Дьоміна (24.05.1903-03.03.1988).
Із біографії. Початок професійної діяльності Мефодія Михайловича Дьоміна припав на 30-ті роки минулого сторіччя. 1931 р. закінчив навчання на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту у видатних педагогів – професорів П.Ф. Альошина, О.М. Вербицького, В.М. Рикова, М.П. Сакуліна і був відрядженний виконробом на будівництво верфі на Волзі, згодом працював у Воронізькій області, потім – на будівлях Києва. МефодійМихайлович, учасник другої світової війни, з перших днів визволення Києва від німецької окупації працював на відбудовах зруйнованого війною міста. Працюючи на посаді заступника головного архітектора міста, керівником майстерні № 5, державних архітектурних майстерень при Київському міськвиконкомі (згодом перетворених в інститут “Київпроект”), М.М. Дьомін брав активну участь у прийнятті відповідальних рішень з проектного забезпечення робіт відбудови міста, розчищення території від зруйнованих будівель, визначення червоних ліній, ліній забудови Хрещатика та прилеглих вулиць, планування лівобережних територій міста. З 1946 р. розпочав роботи в галузі реставрації пам’яток архітектури і присвятив цій справі все життя. Він був серед перших, хто віддано працював на розбудові нинішньої корпорації “Укрреставрація”. Під його керівництвом та при безпосередній участі було виконано науково-дослідні та проектно-вишукувальні роботи з реставрації типографії, Ковнірівського та Економічного корпусів Києво-Печерської Лаври, Андріївської та Троїцької церков, Володимирського Собору. Саме тут стали у нагоді його неабиякі організаторські здібності, ерудиція, професійні знання, глибока культура. Творча діяльність Мефодія Михайловича Дьоміна, його сумлінна праця живуть у врятованих ним шедеврах, серцях і діях його учнів і однодумців. За відгуками багатьох людей, які його близько знали, Мефодій Михайлович був не тільки високопрофесійною особистістю – він був доброю і привітною людиною, вельми приємною у спілкуванні, користувався повагою і авторитом навіть у тих людей, котрі не завжди поділяли його смаки, моральні принципи і спосіб життя. Особливості характеру і професійної діяльності М.М.Дьоміна, його життєві погляди сформувались під впливом родини і родинного кола. Батько, Михайло Миколайович, був державним чиновником – статським радником, юристом за освітою. Мати, Ніна Олексіївна – закінчила Інститут шляхетних дівчат, була високоосвіченою особистістю. А сам Мефодій Михайлович став родоначальником династії архітекторів у родині Дьоміних. Свої професійні захоплення зумів передати синові, Миколі Мефодійовичу, а згодом онуку, Володимиру Миколайовичу, і правнуку, Станіславу, які професію архітектора зробили головним змістом свого життя і продовжують справу славетного пращура. М.М. Дьомін похований на Байковому цвинтарі у Києві. У засіданні ббліотечного клубу взяли участь 78 осіб: родина Дьоміних, архітектори, мистецтвознавці, реставратори, журналісти, бібліотечні працівники. На засіданні виступили: А.Є. Антонюк, канд. техн. наук, директор інституту “УкрНДІпроектреставрація”, М.М. Говденко, архітектор, І.П. Дорофієнко, головний художник-реставратор корпорації “Укрреставрація”,Ю.В. Івашко, канд. архітектури, доцент КНУБА, Г.І. Корнільєва, старший викладач КНУБА, протоієрей о. Борис Табачек, настоятель Володимирського собору, М.М. Дьомін, син ювіляра, докт. архітектури, професор, завідувач кафедрою КНУБА та ін. Більшість виступаючих знали М.М. Дьоміна особисто, згадували його як людину освічену, високопрофесійну, просту, доступну, веселу і завжди привітну. Ю.В. Івашко фактично стала першим його біографом. Вона зуміла узагальнити всі матеріали, знайдені за допомогою його нащадків, колег, керівників установ, де він працював. Значення цього засідання полягає в тому, що про особистість М.М. Дьоміна говорили ті, хто безпосередньо мав можливість спілкуватись з ним, і висловити свої враження від співпраці з ним. Вперше про нього було зібрано цінний матеріал, який стане в нагоді майбутнім поколінням фахівців при проведенні наукових досліджень з галузевих проблем. Проведене засідання бібліотечного клубу – своєрідний внесок у відродження вітчизняної культурної, архітектурної та реставраційної спадщини, досягнення історичної справедливості стосовно людини, яка була причетна до збереження багатьох українських пам’яток, зокрема Володимирського собору у Києві. На завершення засідання Микола Мефодійович Дьомін передав до фондів бібліотеки один з альбомів, що був складений при реставрації Володимирського собору за участю Мефодія Михайловича. Під час засідання працювали виставки, що дало можливість ознайомити широке коло відвідувачів бібліотеки з творчим доробком людини, яка своєю благородною працею зробила значний внесок у збереження культурної спадщини України. Це “Фотовиставка із сімейного архіву” та книжкова виставка “М.М. Дьомін: архітектор – містобудівник – реставратор” із фонду ДНАББ.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72
