Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


К - М

Кульський Леонід Адольфович (1903-1993)

Леонід Адольфович Кульський - учений у галузі водопостачання і каналізації, заслужений діяч науки і техніки України (1968), лауреат Державної премії України (1976), лауреат ордену Трудового Червоного Прапора, академік Леонід, якому 10 квітня 2013 р. виповнилося б 110 років.

 

 





Леонід Адольфович Кульський народився 10 квітня (28 березня за старим стилем) 1903 р. в місті Новорадомську (нині Польща) в родині інженера. У 1925 р. він закінчив фізико-математичне відділення Київського інституту народної освіти, у 1928 р. - хімічний факультет Ленінградського університету.
У 1930 р. Леонід Адольфович заснував лабораторію хімії і санітарної техніки Київської філії Всесоюзного науково-дослідного інституту споруд. У цій лабораторії було розпочато розробку ефективних методів знезараження води, а також необхідного для цього обладнання.
З 1934 р. Л. А. Кульський працював у Академії наук УРСР (з 1938 р. (за іншими даними - з 1937 р.) - в Інституті хімії АН УРСР). Основною діяльністю інституту було дослідження процесів знебарвлення природних поверхневих вод. Леонід Адольфович був одним з основоположників наукового напряму хімічної технології - хімії і технології очищення води.
Під час роботи в Інститут хімії АН УРСР Л. А. Кульський захистив дисертацію й отримав учений ступінь кандидата технічних наук.
У зв"язку з Другою світовою війною у 1941 р. Інститут хімії АН УРСР евакуйований до м. Уфи, де його співробітники продовжували роботу щодо створення технології знезараження води в умовах війни. Зокрема, вони розробили конструкцію електролітних приладів для отримання гіпохлориту. Це дозволило налагодити знезараження води в тилових і прифронтових містах. За свою роботу вчений був нагороджений орденами «Знак пошани» (1944) і «Трудового Червоного Прапора» (1945).
У 1947 р. Л. А. Кульський захистив докторську дисертацію й отримав вчений ступінь доктора технічних наук.
Від 1948 р. протягом 40 років Леонід Адольфович викладав у Київському інженерно-будівельному інституті на посаді професора. Як науковий керівник Л. А. Кульський протягом життя виховав 95 науковців (кандидатів і докторів наук).
У 1949 р. до лабораторії хімії і технології води було приєднано дослідницький комплекс, розташований на території Дніпровської водопровідної станції. Відтоді співробітники лабораторії мали можливість апробувати результати власних лабораторних експериментів у напівпромислових і натурних умовах.
У 1961 р. Леоніда Адольфовича обрано членом-кореспондентом Академії наук УРСР.
У 1962 р. Л. А. Кульський став головою лабораторії процесів і апаратів обробки води Інституту загальної і неорганічної хімії АН УРСР.
Протягом 1965-1968 рр. працював керівником Сектора хімії та технології води АН УРСР. З 1968 р. - в Інституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР, де було створено відділи розробки теоретичних методів очистки природних вод і промислових стоків, моделювання процесів і апаратів та автоматизації технологічних процесів водоочищення промислових стічних вод.
У 1968 р. Л. П. Кульський запропонував систему класифікації домішок промислових і природних вод, яка вперше у світовій практиці дозволила узагальнити експериментальний матеріал, теоретично його обґрунтувати і на базі цього прогнозувати найперспективніші шляхи розвитку технологічних процесів обробки води. В основу такої класифікації було покладено характер зв"язку між фазово-дисперсним станом речовин - забруднювачів води і технологічними методами її обробки. У цьому ж році вчений видав монографію «Теоретическое обоснование технологии очистки воды» і йому було присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки УРСР.
У 1969 р. Л. А. Кульського обрано академіком АН УРСР.
У 1976 р. за цикл досліджень з розробки ефективних методів обробки води, їх теоретичне обґрунтування і впровадження він був відзначений Державною премією України з науки і техніки.
У 1982 р. Л. Кульський нагороджений орденом Леніна за широке впровадження високоефективної апаратури знезараження води.
Серед основних наукових робіт вченого: «Обезвреживание и очистка воды хлором» (1947), «Серебряная вода, ее свойства и применение» (1955), «Основы физико-химических методов обработки воды» (1962), «Химия и технология обработки воды» (1954), «Проектирование и расчет очистных сооружений водопроводов» (1972), «Активная кремнекислота и проблемы качества воды» (1969), «Технология очистки природных вод» (1986), «Химия воды» (1983), «Теоретические основы и технология кондиционирования воды» (1971), «Основы химии и технологии воды» (1991) та ін. У своїх роботах науковець визначив закономірності реагентної обробки води, вивчав механізми фізико-хімічних і біологічних процесів очистки води, розробив систему класифікації забруднень вод за їх фазово-дисперсним станом.
Л. А. Кульський був засновником школи українських вчених, які працюють у цій галузі. Як вчений, він зробив великий внесок у дослідження проблеми забруднення поверхневих водойм і водних джерел відходами промислового виробництва, а також забезпечення населення високоякісною питною водою.
Помер Л. А. Кульський 25 листопада 1993 р. Похований на Байковому кладовищі м. Києва.

Використана література:
1. Видатні українські вчені та інженери-будівельники. Вип. 6 / АБУ, Київ. нац. ун-т буд-ва і арх-ри, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного ; голов. ред. М.М. Жербін. - К. : КНУБА, 2003. - 93 с.
2. Водопостачання Києва, 1872-1997 рр. / П. І. Петімко [та ін.]. - К. : Логос, 1997. - 359 с.
3. Кобзар В.В. Водовідведення Києва від першого проекту до сьогодення, 1894-2010 / В. В. Кобзар ; голова ред. ради Я. О. Філатов ; ВАТ "АК "Київводоканал". - К. : Інтерпрес ЛТД, 2010. - 215 с.
4. Українська радянська енциклопедія. У 12 т. Т. 6. Куликів - Мікроклімат / голов. редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. - 2-е вид. - К. : УРЕ, 1981. - 552 с.



Прочитано: 3973 раз
Дополнительно на данную тему:
Новаківський Ярослав Олексійович (1920–1982)
Іполит Владиславович Моргилевський
Коллі Микола Джемсович (Якович) (1894–1966)
Каракіс Йосип Юлійович (1902 – 1988)
Меленський Андрій Іванович (1766-1833)
Кричевський Василь Григорович (1872-1952)
Коренєв Борис Григорович (1910-1998)
Кілессо Сергій Костьович (1931-2012)
Жаннере Грі Шарль Едуард (Ле Корбюзьє) (1887–1965)
Мілецький Авраам Мойсейович (1918–2004)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //