Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

У 2013 р. виповнюється 1025 років від першої згадки про місто Володимир-Волинський Волинської області. Нині це історичне місто є містом обласного підпорядкування Волинської області, районним центром, розташованим на р. Лузі (притока Західного Бугу) за 76 км від обласного центру м. Луцька та 467 км від м. Києва. Відповідно до даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001) кількість населення становила 37 982 особи.

До 1795 р. місто мало назву Володимир, у 1795-1944 рр. - Володимир-Волинськ, а від 1944 р. носить сучасну назву. Назване за іменем засновника - князя Володимира Святославовича. Означення Волинський додано для розрізнення двох міст з однаковою назвою: Володимир на Волині та Володимир на Клязьмі, засноване князем Володимиром Мономахом у 1108 р.
Володимир вперше згадується в Іпатіївському літописі під 988 р. як місто-фортеця. Тоді князь Володимир віддав його в удільне володіння своєму синові Всеволоду. Місто стало центром удільного Володимирського князівства. У 992 р. князь Володимир також заснував у місті єпископію, до складу якої увійшли, окрім Західної Волині, Холмщини, Підляшшя й частини Галичини з містами Галичем і Перемишлем, утворені згодом 5 окремих єпископій.
В ХІ-ХІІ ст. в місті були розвинуті ремесла: виплавляння заліза з болотної руди і виробництво металевих речей (зброї, кольчуг, шоломів, мідних хрестів тощо), гончарство, будівництво (дерев"яне і цегляне).
У 1160 р. було завершено будівництво Успенського собору (інша назва - Мстиславів храм, зберігся до наших часів). У підземеллі собору в князівських усипальницях-аркосоліях поховані видатні князі: фундатор храму Мстислав Ізяславович, Василько Романович, Володимир Василькович).
На початку ХІІ ст. у Володимирі мешкало понад 20 000 жителів.
У 1199 р. Володимир увійшов до складу і став столицею Галицько-Волинського князівства, утвореного в результаті об"єднання волинських і галицьких земель князем Романом Мстиславовичем.
Вигідне географічне розташування на вигідному водному шляху (Балтійське море - Вісла - Західний Буг - Дністер - Чорне море) сприяло розвитку торгівлі. Через місто пролягав шлях, що з"єднував Русь з Польщею: Київ - Луцьк - Володимир - Краків - Битом - Ополе - Вроцлав. У ХІІ-ХІІІ ст. Володимир став одним із найбільших центрів торгівлі Русі з країнами Західної Європи.
У ХІІ ст. в місті утворилася власна архітектурно-мистецька школа, тісно пов"язана з Придніпров"ям. Про це свідчать Успенський собор, побудований в 1157-1160 рр. за часів князювання Мстислава Ізяславича, і розкопані в урочищі Федорівщині залишки великої церкви. В середині ХІІ ст. у місті також зведено три монументальні храми.
У часи Київської Русі Володимир був одним із центрів давньоруського літописання. Зберігся Галицько-Волинський літопис, який перероблявся і доповнювався при князеві Васильку Романовичу. Місто також сприяло поширенню православ"я в Південно-Західній Русі.
У 1240 р. селище захопили монголо-татарські війська, майже вщент його зруйнувавши. Протягом другої половини ХІІІ ст. Володимир неодноразово зазнавав нападів від золотоординських військ (1259, 1259, 1289 рр.).
У 1324 р. селищу було надане магдебурзьке право.
У 1340 р. литовський князь Любарт Гедимінович захопив Володимир, але в 1349 р. містом оволодів польський король Казимир ІІІ. Після його смерті в 1370 р. Західна Волинь з Володимиром відійшла до Литви. У 1431 р. польські війська захопили Володимир.
Після укладання мирного договору 26 серпня 1431 р. між Польщею та Литвою Володимир відійшов до складу Литовського князівства (до Люблінської унії 1569 р.).
У 1469 р. околиці міста були спустошені заволзькими татарами. В 1491 р. внаслідок їхнього ж нападу Володимир був спалений.
У 1495 і 1499 р. місто пережило напади кримських татар.
У XV ст. Володимиру було знову надане магдебурзьке право (підтверджене в 1509, 1570 і 1774 рр.).
Після пожежі 1563 р. відбудовано з дубового дерева замок, який поєднувався з містом «висячим» містком. Інша частина міста, крім передмість, була оточена подвійним рядом валів і ровів, дерев"яним «парканом». Місто зазнавало пожеж також у 1560, 1564, 1567, 1568, 1573, 1632, 1641 рр.
У 1577 р. князь Костянтин Острозький відкрив у Володимирі школу.
Після Брестської церковної унії 1596 р. у Володимирі засновано уніатську школу.
У XVI - першій половині XVII ст. місто було значним торговельним, ремісничим і культурним центром.
На початку XVII ст. у місті працювали 10 ремісничих цехів (кравці, кушніри, столяри, ковалі, шевці, лимарі, хлібники, гончарі, каменярі, м"ясники, теслярі, бондарі та ін.).
У XVII ст. в місті діяла друкарня.
Згідно з люстрацією 1648 р. на ринку у Володимирі було понад 200 хат (напередодні 1635 р. у подібному документі зазначено 523 хати).
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. селянські війська захопили Володимир, проте вже в 1653 р. польські жовніри відновили польське панування в місті.
За Андрусівським перемир"ям 1667 р. місто залишалося у складі Польщі. Згідно з люстрацією 1765 р. у Володимирі існували кушнірський, кравецький, пекарський, шевський, різницький і ковальський цехи. Люстрація 1789 р. засвідчила занепад економіки міста, тут мешкало 1 964 мешканці (українці, поляки та євреї).
У 1755 р. збудовано костел.
Після третього поділу Польщі (1795 р.) місто було приєднане до Російської імперії і перейменоване на Володимир-Волинський, стало центром новоутвореної Володимирської губернії.
Під час Французько-російської війни 1812 р. на нетривалий час Володимиром-Волинським заволоділи польські війська й приєднали його до герцогства Варшавського, проте восени 1812 р. російський генерал М. Булатов вибив їх з міста.
У 1896 р. відновлено св. Успенський собор.
Наприкінці ХІХ ст. у Володимирі-Волинському діяли нечисленні кустарні підприємства, проте місто славилося гончарним промислом (при магістраті в 1870-х рр. діяла цехова управа гончарів).
У 1908 р. через Володимир-Волинський прокладено залізницю, що з"єднала місто з Ковелем і сприяла його промисловому піднесенню.
У 1913 р. у місті діяли 2 цегельні заводи, 3 парові млини, пивоварний завод, завод сільськогосподарських машин.
Внаслідок воєнних дій Першої світової та Громадянської воєн у 1920 р. місто завойовували польські, радянські, петлюрівські, білополяцькі війська. За Ризьким мирним договором (1921 р.) місто залишилося під владою Польщі.
У 1939 р. в місті діяли 6 млинів, 2 тартаки, 5 цегелень, 7 бетоноробних, ливарна, механічна, столярна, шевська й кравецька майстерні, пекарня, деякі інші підприємства.
У вересні 1939 р. Володимир-Волинський відійшов до складу УРСР.
У 1940 р. внаслідок ліквідації повітів і утворення районів Володимир-Волинський став районним центром.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період 23 червня 1941 р. до 20 липня 1944 р. Під час окупації на території Володимира-Волинського діяли підпільні групи.
У повоєнні роки в місті відкрито шевську та кравецьку майстерні, почали працювати столярний і слюсарний цехи, шкіряний завод, олійниця, м"ясокомбінат, 2 млини, друкарня, електростанція. Було відремонтовано громадські будівлі (кінотеатр тощо).
У 1966 р. в місті споруджено один із цехів Луцького машинобудівного заводу.
Наприкінці ХХ ст. Володимир-Волинський був одним із центрів Нововолинського промислового вузла. Тут працювали цукровий, консервний, комбікормовий заводи, комбінат молоко- і хлібопродуктів, швейна та меблева фабрики, лісгоспзаг.
На початку ХХІ ст. у місті працювали комбінат молочних продуктів, консервний завод, хлібозавод, цукровий завод, друкарня та ін. Діяли Володимир-Волинський історичний музей, районний Будинок культури, міський культурно-мистецький центр тощо.
Під час археологічних розкопок на території міста виявлені залишки поселень доби міді (ІІІ тисячоліття до н. е.), раннього заліза (І тисячоліття до н. е.) і перших століть н. е.
Серед видатних особистостей, які народилися в м. Володимирі-Волинському, слід зазначити ім"я українського вченого, історика-сходознавця, академіка АН УРСР, перекладача, поета Агатангела Юхимовича Кримського; живописця Оксани Ядчук-Мачинської; заслуженого артиста УРСР Василя Романовича Лещика.

Використана література:
1. Владимир-Волынский // Украина: 100 замечательных мест : фотокнига / С. Л. Удовик. - 2-е изд., с изм. - К. : Ваклер, 2007. - С. 65 : фотогр. цв. - ISBN 978-966-543-111-4.
2. Владимир-Волынский, город // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. - К. : Будівельник, 1985. - Т. 2 : Винницкая область. Волынская область. Ворошиловградская область. Днепропетровская область. Донецкая область. Житомирская область. Закарпатская область. Запорожская область. Ивано-Франковская область. Кировоградская область. Крымская область. - С. 55-59 : ил.
3. Волинська область // Вся Україна : путівник / А. С. Івченко. - Вид. 3-тє, стер. - К. : Картографія, 2010. - С. 122-143 : іл. - ISBN 978-966-475-532-7.
4. Волинь туристська : путівник / упоряд. В. П. Колесник. - Львів : Каменяр, 1975. - 112, [13] с., 16 арк. іл.
5. Володимир-Волинський = Volodymyr-Volynskyi : місто, районний центр Волинської області // Герби міст України, (XIV - I пол. XX ст.) = The emblems of Ukrainian towns, (14-th - first half of 20-th century) : наук.-попул. вид. / А. Б. Гречило, Ю. К. Савчук, І. І. Сварник. - К. : Брама, 2001. - С. 112-113 : герби. - Бібліогр. в кінці ст.
6. Володимир-Волинський // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 24. - ISBN 978-966-96784-1-6.
7. Дверницкий Е.Н.
Владимир-Волынский / Е. Н. Дверницкий. - [Б. м. : б. и., 188-]. - С. 5-63 : ил. - Библиогр. в подстроч. примеч.
8. Івченко А.С. Україна. Фортеці, замки, палаци... : путівник / А. С. Івченко, О. Пархоменко. - К. : Картографія, 2010. - 598 с. : іл., мапи. - Бібліогр.: с. 596-598.
8. Ісаєвич Я.Д. Володимир-Волинський : іст.-краєзн. нарис / Я. Д. Ісаєвич, А. І. Мартинюк. - Львів : Каменяр, 1983. - 71 с. : іл., фотогр.
10. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. - К. : Либідь, 2001. - 302 с : іл. - Бібліогр.: с. 282.
11. Ковальський В.Л. Володимир-Волинський / В. Л. Ковальський, О. Г. Михайлюк // Історія міст і сіл Української РСР / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: І. С. Клімаш [та ін.]. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. - В 26 т. : Волинська область. - С. 91-110 : іл. - Бібліогр. в підрядк. прим.
12. Пам"ятки архітектури та містобудування України : довід. Держ. реєстру нац. культ. надбання / В. В. Вечерський [та ін.] ; за ред.: А. П. Мардера, В. В. Вечерського. - К. : Техніка, 2000. - ХV, 327, 319 с. : іл.
13. Панченко В.О. Гербівник міст України / В. О. Панченко ; Музей гетьманства, Східноєвроп. дослід. ін-т ім. В. К. Липинського. - К. ; Нью-Йорк : М.П. Коць, 1996. - 179 с. : герби.
14. Ричков П.А. Сакральне мистецтво Володимира-Волинського / П. А. Ричков, В.Д. Луц. - К. : Техніка, 2004. - 190 с. : іл. - (Національні святині України). - Бібліогр.: с. 184-189.

Фотогалерея:

Місто Володимир-Волинський Волинської області