Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Г - Е

Гречина Михайло Гнатович (1902–1979)

Михайло Гнатович Гречина - відомий український архітектор, кандидат архітектури, лауреат Державної премії УРСР у галузі архітектури, автор наукових праць з питань архітектури й будівництва. Більшість із зведених за його проектами споруд розташовані в м. Києві.

 

 

 



Народився М. Г. Гречина в с. Будищах (нині Черкаська обл.). У 1920-1922 рр. працював секретарем медично-санітарного відділу в м. Черкасах, у 1922-1923 рр. - секретарем Укоопспілки в м. Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.), у 1923-1924 рр. - секретарем Управління будинками м. Києва.

Протягом 1924-1930 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського художнього інституту (один з його викладачів - архітектор П. Ф. Альошин), закінчивши який отримав спеціальність архітектора-художника. Під час навчання працював старшим техніком Проектного бюро будівництва Київського вокзалу (1929).
Протягом 1929-1933 рр. працював архітектором у Київській філії проектно-консультаційного бюро НКВС (згодом - «Діпромісто). У 1933-1935 рр. - старший архітектор архітектурно-планувального управління в м. Києві.
З 1935 р. став членом Спілки радянських архітекторів УРСР.
У 1936-1941 рр. - головний архітектор будівництва стадіону ім. Хрущова (Центральний або Республіканський стадіон, нині - НСК «Олімпійський»), Управління будівництвом, Управління будівництвом будинків Уряду в м. Києві).
У 1936-1937 рр. виконував обов"язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського будівельного інституту, у 1937-1938 рр. - виконував обов"язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського художнього інституту, у 1949-1953 рр. - старший викладач Київського художнього інституту.
Брав участь у Другій світовій війні, потрапив в облогу та був узятий у полон. Після закінчення війни отримав медалі «За відвагу» та «За перемогу над Німеччиною».
У 1945-1958 рр. працював керівником сектора Науково-дослідного інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР.
У 1950 р. захистив кандидатську дисертацію.
З 1954 р. був керівником дисертаційних робіт в Інституті аспірантури та Інституті архітектури споруд Академії архітектури УРСР.
У 1958-1959 рр. був заступником директора з наукової роботи НДІАБ Академії будівництва та архітектури УРСР.
У 1959-1963 рр. працював заступником директора НДІЕП Академії будівництва та архітектури УРСР.
Від 1963 р. працював заступником директора КиївЗНДІЕП.
Разом з дружиною Людмилою Василівною виховував сина Вадима, який також став архітектором.
Автор книжок «Стадионы» (1957), «Экспериментальное проектирование и строительство в УССР» (у співавторстві; 1963); статей у періодичних виданнях: «5 тезисов архитектуры Корбюзье» («Зодчество», 1930), «Архитектурно-художественное оформление улиц и площадей Киева» («Радянський Київ», 1933), «Музей Ленина в Киеве» та «Реконструкция ул. Жертв Революции» («Архітектура Радянської України», 1936), «Дом Правительства в Киеве» («Архітектура Радянської України», 1938), «Эскизные проекты оформления моста через Днепр» («Архітектура Радянської України», 1939), «Конкурс на проект гостиницы в Киеве» та «Кирпичная архитектура Киева» («Архітектура Радянської України», 1940), «Украинский Республиканский стадион» («Архітектура Радянської України», 1951), «Основы типового проектирования общественных зданий» (зб. «Сельские общественные здания»), «Пространственные системы покрытия Дворца Спорта в г. Киеве» («Вестник Академии строительства и архитектуры УССР», № 3 за 1959 р.), «Новое в строительстве Дворца Спорта в г. Киеве» («Строительство и архитектура», № 4 за 1960 р.), «Экспериментальное строительство гостиницы в г. Каневе» («Архитектура СССР», № 8 за 1962 р.); автор статей для Української Радянської Енциклопедії (4 томи, 1957-1963 рр.) тощо.
М. Г. Гречина брав участь у конкурсах, зокрема на проект пам"ятника на могилі М. Коцюбинського (1929; премійований), проект будинку Уряду в Абхазії (1932; рекомендований), проект будинку Проектних організацій в м. Харкові (1931; замовлений) та ін.
Серед споруд, зведених за проектами архітектора М. Г. Гречини (включаючи ті, що зведені в співавторстві) - житловий будинок Мліївської станції (1930), житловий будинок «Науковий робітник» на вул. Енгельса в м. Києві (1932), житловий будинок на вул. Артема, 26-А в м. Києві (1935), житловий будинок на вул. Челюскінців, 5 у м. Києві (1936), стадіон «Динамо» (1937; реконструкція У 1956-1958, 1978-1979), Центральний стадіон (нині - НСК «Олімпійський»; будівництво й реконструкція 1937-1941, 1967, 1978), житловий будинок на вул. Малій Підвальній у м. Києві (1953), адміністративний будинок Укоопспілки на вул. Хрещатик, 7-9 (1956), тенісні корти та відкритий плавальний басейн Центрального стадіону в м. Києві (1957), громадський і торговельний центр с. Ксаверівки (1960), Палац спорту в м. Києві (1960), готель «Тарасова гора» в м. Каневі Черкаської обл., павільйон ансамблю на льоду в м. Києві (1961), експериментальний житловий район у Дарниці в м. Києві (1962), проект громадських будівель з використанням безригельних конструкцій (клініка грудної хірургії, 18-типоверховий готель, лабораторний корпус КиївЗНДІЕП) у м. Києві (1963), будівля Торговельно-промислової палати в м. Києві (1964), готель «Русь» у м. Києві (1964) та ін.

Використана література:
1. Гречина Михаил Игнатьевич : лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. и.], 1956. - 6 л.
2. Енциклопедія Сучасної України. Т. 6. Го-Гю / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. - К. : Ін-т енциклопед. Досліджень НАН України, 2006. - 711 с. : іл., портр.


Прочитано: 3908 раз
Дополнительно на данную тему:
Городецький Владислав Владиславович (1863-1930)
Гопкало Вадим Іванович (1917–1995)
Дмитро Михайлович Дяченко (1887–1942)
Гінзбург Олександр Маркович (1876–1949)
Далі Сальвадор (1904–1989)
Григорович-Барський Іван Григорович (1713–1791)
Годованюк Олена Марківна
Гай Генріх Юліанович (1875–1936)
Ге Микола Миколайович (1831–1894)
Добровольський Анатолій Володимирович (1910–1988)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //