Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Вашківці Чернівецької області підпорядковане Вижницькому району, розташоване на р. Черемоші (притока Пруту, басейн Дунаю) за 31 км від районного центру м. Вижниці, 35 км від обласного центру м. Чернівців та 511 км від м. Києва. Згідно з останнім Всеукраїнським переписом населення (2001) кількість його мешканців складала 5 918 осіб.

До другої половини ХІХ ст. існувала паралельна назва міста - Васківці. Назва походить від власного імені Васко, поширеного в Молдавії. Це ім"я мало й розмовний варіант - Вашко, який відбився в назві міста.
Перша згадка про Вашківці датується 1431 р. Тоді вони були придбані Купчичем у боярина Немирка.
У 1433 р. Вашківці передано молдавському воєводі Стефану.
Протягом 1433-1775 рр. містечко перебувало у складі Молдавської держави, з 1775 р. - входить до Габсбурзької імперії. Від 1782 р. власниками Вашківців були М. і Й. Русети. У 1805 р. Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волосні володіння Теодора Мустаце. У 1808 р. Вашківці дісталися барону Петрино.
У 1776 р. Вашківцям надано магдебурзьке право.
У XVIII ст. основним заняттям населення було сільське господарство. У 1775 р. тут мешкало 192 родини, а в 1784 р. - 282.
У 1848 р. мешканці містечка брали участь в антифеодальному русі під проводом Лук"яна Кобилиці. Унаслідок цього брати Петрино першими в Буковині скасували панщину саме в своєму маєтку у Вашківцях.
Станом на 1857 р. у містечку мешкала 2 501 особа, а в 1910 р. - 5 749 осіб.
У ХІХ ст. містечко стає центром судової округи. У 1903 р. Вашківці отримують статус повітового міста і стають центром новоутвореного Вашковецького району. Тут діяли філії товариств «Руська бесіда», «Руська школа», «Руський народний дім» та ін.
У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. у Вашківцях виникла низка підприємств. Зокрема, у 1873 р. відкрито гуральню Р. Фрейтага, у 1900 р. - гуральню Ш. Гросмана та вальцовий млин Григореску, у 1911-1912 рр. - завод для дистиляції спирту.
У роки Першої світової війни у Вашківцях неодноразово змінювалася влада. У листопаді 1918 р. внаслідок воєнних дій місто захопили румунські війська. Відповідно до рекомендацій «Ради десяти» Паризької мирної конференції про передачу Буковини Румунії, питання території вздовж р. Черемошу (територія Вашковецького повіту) передбачалося вирішити пізніше.
Станом на 1940 р. у Вашківцях було 1803 двори, з яких 1460 займалися землеробством, а решта - промисловістю, ремеслом і торгівлею.
Наприкінці червня 1940 р. місто відійшло до складу УРСР. На початку липня 1940 р. воно стало адміністративним центром Черемоської волості, а в листопаді цього ж року - центром однойменного району Чернівецької області (до 1962 р.).
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 5 липня 1941 р. до 8 квітня 1944 р. Під час окупації на території Вашківців діяли підпільні організації.
У повоєнні роки місто стало районним центром (район існував до 5 січня 1963 р.).
У 1945 р. відновлено роботу спиртозаводу, організовано райпромкомбінат, райхарчокомбінат, артіль «Жовтень» тощо.
Протягом 1959-1960 рр. реконструйовано колишній спиртовий завод поміщика Григореску й перетворено на спиртокрохмальний комбінат.
У 1970-х рр. працювали фабрика господарського інвентаря, хлібозавод. Діяв Будинок культури.
Наприкінці ХХ ст. у Вашківцях працювали спиртовий і консервний заводи, комбінат хлібопродуктів, цех Чернівецької фабрики художньо-сувенірних виробів «Буковина». Діяв музей українського художника-орнаменталіста Г. Гараса.
На початку ХХІ ст. у Вашківцях працювали спиртовий завод та хлібокомбінат. Діяли училище Буковинської медичної академії, 6 бібліотек тощо.
На території міста, в урочищах Монастирці, Руді й Білій Горі, виявлено залишки трьох поселень черняхівської культури (II-VI ст.). Рештки поселення XIV ст. виявлено в центрі міста, на лівому березі р. Глибочка.