Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Тернопільська область

Тернопільська область утворена 4 грудня 1939 р. (до 1944 р. - Тарнопільська область). Після приєднання території до складу УРСР. Адміністративний центр - м. Тернопіль.

Розташована у Західній Україні. Значна частина території області розташована у межах Подільської височини (250-400 м над рівне моря), і тільки крайня північно-західна частина - на рівнині Малого Полісся. В області розташовано чимало природних пам'яток, серед яких Товтрове пасмо (Медобори), Кременецькі гори, долини Дністра та його притоки, Дністровський каньйон, численні печери (найдовша в Європі карстова печера Оптимістична), водоспади, скелі та парки.

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Середньорічна кількість опадів, більша частина яких припадає на теплу пору року, становить 650-700 мм.

Станом на 01.01.2012 р. до Тернопільської області входило 17 районів, 18 міст, у т.ч. 17 малих міст, 17 селищ і 1023 сіл. Населення області налічувало 1080,4 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 474,9 тис. осіб, сільське - 605,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 17 міст Тернопільської області: Тернопіль, Бережани, Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Кременець, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хворостків, Чортків, Шумськ.

На території області знаходиться 426 пам'яток археології, з них 6 - національного значення; 1273 пам'ятки історії, з них 1 - національного значення; 1315 пам'яток архітектури та містобудування, з них 180 - національного значення; 164 пам'ятки монументального мистецтва.

На території Тернопільської області збереглася значна кількість об'єктів архітектурної спадщини середньовіччя, що складається з великої кількості фортечних і замкових оборонних споруд, котрі руйнуються і перебудовуються впродовж століть. Оборонний характер властивий також значній кількості культових споруд різних конфесій - костелам, церквам і синагогам, хоча з XVIII-ХІХ ст. ці споруди не виконували оборонних функцій. Із зразків цивільного будівництва минулого в області збереглися ратуші, палаци, маєтки та історичні пам'ятки.


Місто Бережани Тернопільської області

Місто Бережани Тернопільської області - районний центр, розташований на р. Золотій Липі (притока Дністра) за 56 км від обласного центру м. Тернополя та 459 км від м. Києва. Останній Всеукраїнський перепис населення (2001) засвідчив, що кількість його мешканців складала 17 130 осіб.

 

 



Назва міста походить від місця розселення його мешканців: селян, які оселилися на березі р. Золотої Липи, називали «бережанами».
Перша згадка про місто датується 1375 р. У XIV-XVIII ст. Бережани перебували під владою Польщі.
У 1530 р. польський король віддав шляхтичу Синявському містечко, одночасно надавши йому й магдебурзьке право.
У 1534 р. в Бережанах закладено замок-фортецю. У 1600 р. тут споруджено костел.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. мешканці міста підтримали війська Б. Хмельницького.
У 1695 р. у Бережанах було 404 будинки, а кількість мешканців складала 3 475 осіб.
Після першого поділу Польщі в 1772 р. Бережани відійшли до складу Австро-Угорщини. У 1781 р. Бережани стали центром циркулу (округу), до складу якого входило декілька повітів.
У 1811 р. на місті старої дерев"яної ратуші зведено кам"яну з баштовим годинником. На другому поверсі ратуші певний час розміщувалася міська гімназія.
У 1880-х рр. у Бережанах працювали сірникова фабрика і броварня. У 1906 р. тут вже діяли 3 цегельні заводи, 3 кар"єри для добування гравію, лісопильний завод, дві друкарні. Були також невеликі майстерні шевців, кравців та інших ремісників.
У 1918 р., після розпаду Австро-Угорщини, місто відійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки. У 1919 р. у Бережанах розташовувався штаб Української галицької армії.
Протягом 1919-1939 рр. місто знаходилося у складі Польщі.
У 1920-1930-х рр. у Бережанах працювали 2 цегельних і лісопильний заводи, 2 млини, друкарня, декілька кустарних майстерень.
У 1939 р. місто у складі Західної України увійшло до складу УРСР. Від 1940 р. - районний центр однойменного району.
У передвоєнні роки в Бережанах працювали педагогічна, торговельна, деревообробна школи, краєзнавчий музей, Будинок культури, бібліотеки.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 7 липня 1941 р. до 22 липня 1944 р.
У 1944 р. відновлено роботу цегельних заводів, деревообробної артілі, райхарчокомбінату, електростанції, МТС, побутових майстерень тощо. У Бережанах також діяли Будинок культури, бібліотека.
У 1960 р. деревообробну артіль перетворено на меблевий комбінат, що згодом став філією Тернопільської меблевої фабрики. Цех промкомбінату було перепрофільовано на завод з виготовлення скляного посуду.
Наприкінці ХХ ст. в Бережанах була розвинута харчова промисловість (овочесушильний і хлібний заводи, макаронна фабрика, Тернопільський рибокомбінат). Працювали завод будівельних матеріалів, склоробний завод, цех виробничого об"єднання «Ватра», меблева фабрика. Діяв Будинок природи, краєзнавчий музей.
У 2001 р. місту надано статус Державного історико-архітектурного заповідника, в якому зберігається комплекс споруд XVI-ХІХ ст., серед яких замок, ратуша, Троїцький собор, Миколаївський костел монастиря бернардинів, церква святого Миколая та ін.
На початку ХХІ ст. у Бережанах працювали 12 промислових підприємств (у тому числі склозавод, керамічний завод), 6 сільськогосподарських підприємств (у тому числі птахоферма). Діяли Агротехнічний інститут, Будинок культури, клуб, 4 музеї тощо.







































Прочитано: 3744 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Збараж Тернопільської області
Місто Підгайці Тернопільської області
Місто Шумськ Тернопільської області
Місто Бучач Тернопільської області
Місто Борщів Тернопільської області
Місто Заліщики Тернопільської області
Місто Чортків Тернопільської області
Місто Зборів Тернопільської області
Місто Копичинці Тернопільської області
Місто Кременець Тернопільської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //