Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Чернівецька область

Чернівецька область утворена 7 серпня 1940 р. з північної, заселеної переважно українцями, частини Буковини і частини Бессарабії. Адміністративний центр - м. Чернівці.

Розташована у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бессарабської височини.

Поверхня області підрозділяється на північну, рівнинну (Хотинська височина - підвищена хвиляста лесова рівнина, абсолютні висоти до 500 м), центральну, передгірну (Чернівецька передгірна височина, висоти до 500 м) і південно-західну, гірську (Покутсько-Буковинські Карпати, висоти від 800 до 1580 м) частини. Серед водних артерій області - річки Прут і Черемош.

Клімат помірно континентальний, м'який, вологий; зима в горах триваліша і більш сніжна (середня температура січня на рівнині -5оС, у передгір'ї -6оС, у горах -8оС), літо вологе і прохолодне (середня температура липня на рівнині +18оС, у передгір'ї +17оС, у горах +15оС). Середньорічна кількість опадів, більша частина яких припадає на теплий період, збільшується від 500-600 мм на рівнині до 700 мм у передгір'ї і до 800-1200 мм у горах.

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Чернівецької області входило 11 районів, 11 міст, 8 селищ і 398 сіл. Населення області налічувало 905,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 383,0 тис. осіб, сільське - 522,2 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Чернівецької області: Чернівці, Вижниця, Герца, Кіцмань, Новоселиця, Сторожинець, Хотин.

На території Чернівецької області знаходиться 836 пам'яток археології, з них 18 - національного значення; 586 пам'яток історії, з них 2 - національного значення; 779 пам'яток архітектури та містобудування, з них 112 - національного значення; 42 пам'ятки монументального мистецтва.

В населених пунктах Чернівецької області збереглися одиничні фортифікаційні споруди XV-XVIII ст., чимало культових споруд XVI-ХХ ст. різних конфесій, часів і стилів. Архітектура спадщина громадського призначення представлена рідкісними палацовими і садибними будівлями, адміністративними будинками та історичними пам'ятками XVIII-ХХ ст. На території області розташований національний природний парк і значна кількість пам'яток живої і неживої природи.


Місто Заставна Чернівецької області

Місто Заставна Чернівецької області - районний центр, розташований на правобережжі р. Дністра за 26 км від обласного центру м. Чернівців та 469 км від м. Києва. Згідно з даними останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), у місті мешкало 8 762 особи.

 

 



Походження назви пов"язують з торговельним шляхом у цій місцевості. Гадають, що біля переїзду через потік у східній частині поселення була застава, де з проїжджих збирали мито. Дехто виводить назву із словосполучення «за ставом».
Виникнення містечка, очевидно, відноситься до часів Галицько-Волинської держави, коли тут, при переправі через Совицю, існували три давньоруських селища-застави на торговельному шляху з Василіва до Чернівців. Натомість у документах уперше згадується в 1589 р. У тогочасній грамоті зазначалося, що одне з володінь стольника Врінчана межує із Заставною. Вона входила до складу Османської імперії як частина Молдовського князівства.
У 1637 р. одна половина Заставної належала Юрашковичу, інша - Матіяшу.
Від 1774 р. - у складі Австрійської імперії (з 1867 р. - Австро-Угорщина).
У 1782 р. Заставна стала власністю Туркула. Тоді вона складалася зі 196 дворів, у яких мешкало 1 035 чоловік.
У 1831 р. Заставну у спадкоємців Туркула купив Вартарасевич за 100 000 гульденів.
У 1836 р. у містечку був 331 двір.
У 1850 р. у Заставній відкрито олійню, пізніше - водяний млин.
З другої половини ХІХ ст. селище розбудовується, набуває торговельно-ремісничого характеру.
У 1866 р. у селищі мешкало 2622 чоловіка.
У 1905 р. Заставна стала повітовим центром, а в 1908 р. їй надано статус містечка.
На початку ХХ ст. тут функціонували філія товариства «Руська бесіда» та музично-хорове товариство «Застанівський Боян».
Розвитку економіки містечка сприяло будівництво залізниці Веренчанка - Вікно. Після розпаду Австро-Угорської імперії у складі Північної Буковини Заставна перейшла до Румунії.
Під час Першої світової війни у Заставній неодноразово змінювалася влада.
У 1918 р. була окупована румунськими військами. У цей час Заставна втратила статус повітового міста і вважалася муніципією (міською громадою). У лютому 1919 р. у містечку запроваджено стан облоги, який румунська влада не знімала протягом десяти років.
Наприкінці червня 1940 р. Заставна увійшла до складу УРСР. Протягом 1940-1962 рр. та з 1965 р. була центром району.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з початку липня 1941 р. до березня 1944 р.
У 1958 р. в Заставній збудовано маслозавод, у 1962 р. почав працювати хлібоприймальний пункт та кукурудзо-калібрувальний завод, з 1964 р. - фабрика побутових товарів і побутовий комбінат. У 1970-х рр. у селищі також працювали друкарня, млин, електростанція. Діяли Будинок культури, бібліотека для дорослих, 2 шкільні та колгоспна бібліотеки.
Наприкінці ХХ ст. у Заставній працювали маслоробний, комбікормовий і консервний заводи, хлібокомбінат, швейне виробниче об"єднання «Прут», фабрика художньої вишивки і ткацтва. Діяв Будинок природи.
На початку ХХІ ст. у місті працювали маслозавод, хлібозавод, комбікормовий завод. Діяли філія Тернопільського технічного університету, районний Палац культури, 2 бібліотеки, кінотеатр тощо.
На околицях Заставної виявлено кілька груп курганів. Один з них обстежений у 1965 р. Тут розкопано поховання доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.). В урочищах Базар і Вацький горб виявлено залишки ранньослов"янських поселень черняхівської культури II-VI ст. У центрі міста в урочищах Яма та Вербівський Потік виявлено залишки трьох давньоруських селищ ХІІ-ХІІІ ст.










Прочитано: 1927 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Хотин Чернівецької області
Місто Сторожинець Чернівецької області
Місто Вашківці Чернівецької області
Місто Вижниця Чернівецької області
Місто Герца Чернівецької області
Місто Сокиряни Чернівецької області
Місто Кіцмань Чернівецької області
Місто Новодністровськ Чернівецької області
Місто Новоселиця Чернівецької області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //