Будиловський Михайло Пейсахович (Петрович) (1928 р.н.)
Михайло Пейсахович Будиловський - радянський і американський архітектор, автор проектів споруд у м. Києві, витриманих у формах сучасної архітектури. 25 років своєї творчої діяльності він присвятив роботі в «Київпроекті». Споруди, зведені за його проектами, і досі є фрагментами забудови столиці України.
Народився М. П. Будиловський 12 квітня 1928 р. в м. Радомишлі Житомирської області. У 1944-1947 рр. навчався у Київському училищі прикладних мистецтв. Протягом
1947-1953 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського
інженерно-будівельного інституту. Одним з учителів Михайла Пейсаховича
був відомий український архітектор Й. Ю. Каракіс. Протягом 1953-1978 рр. працював у проектній організації «Київпроект». У 1953 р. за його проектом збудовано склад і магазин у Конча-Заспі, розпочато забудову автостради в м. Києві. У
1954 і 1955 рр. архітектор розробив проекти житлового будинку на вул.
Чкалова, 49 і будівлю Міністерства м"ясо-молочної промисловості, проте
жоден з них не був реалізований. У 1956-1957 рр. за проектом М. П. Будиловського зведено будівлю Інституту суспільних наук Академії наук УРСР на вул. Кірова, 41. У 1956 р. за його проектом у с. Валки споруджено Будинок відпочинку. З 1957 р. - член Спілки архітекторів УРСР. М.
Будиловський є автором проектів: санаторія Ради Міністрів у м.
Трускавці (1958), житлового кварталу на бульварі Шевченка (1960),
музично-хореографічної школи (1960-1964), житлового масиву на вул.
Дорогожицькій (1963), забудови Брест-Литовського шосе (нині проспект
Перемоги; 1960-1964), надгробку Давидову (1964), музичної школи на пров.
Госпітальному, 5 (1964), проекту детального планування Святошино
(1964), будівлі музично-хореографічного училища на Сирці (1966; у
співаторстві з архітектором З. Хлєбніковою), будівлі фізичного
факультету Державного університету імені Т. Шевченка на просп. 40-річчя
Жовтня (1970-і рр., перша черга; у співавторстві з В. Ладним, Ю.
Москальцем), комплексу цього ж університету (навчальна,
науково-дослідна, навчально-підготовча, житлова, спортивна, комунальна,
адміністративно-господарська, громадська зони; 1970-і рр.; у
співаторстві з архітектором В. Ладним, Л. Коломійцем), універсам на
житловому масиві Микільська Борщагівка (1973; у співавторстві з
архітектором І. Веримовською), житлового комплексу Оболонь (1970-і рр.; у
співавторстві з архітектором Л. Коломійцем), будівлі Республіканської
дитячої бібліотеки на Нивках (нині Національна бібліотека України для
дітей; 1975-1978 рр.) та ін. Брав участь у конкурсах на проект
Тріумфальної арки на честь возз"єднання України з Росією (почесна
грамота), проект Пантеона в м. Москві (заохочувальна премія), проект
монументу пам"яті жертвам фашизму в Бабиному Яру (у співавторстві з
архітектором А. Мілецьким). У 1978 р. М. П. Будиловський емігрував у м. Чикаго (США), де протягом 1978-1999 рр. працював у фірмі «Murphy/Jahn architects». У 1982 р. був автором проекту НВ Центру в м. Чикаго.
Список використаної літератури: 1.
Будиловский М. Проект застройки микрорайона № 2 Оболони / М.
Будиловский // Строительство и архитектура. - 1974. - № 11. - С. 20-21 :
ил. 2. Будиловский Михаил Пейсахович : лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. и.], 1957. - 7 л. 3.
Ладный В. Новый комплекс Киевского государственного университета / В.
Д. Ладный // Строительство и архитектура. - 1974. - № 11. - С. 17-18 :
ил. 4. Маркман П. Будиловкость рук - и никакого мошенничества / Петр Маркман // A+C. - 2004. - № 3. - С. 90-91 : ил. 5. Махрин В.Д. Киевский универсам / В. Д. Махрин // Строительство и архитектура. - 1973. - № 9. - С. 26-31 : ил. 6. Совершенствовать застройку Киева // Строительство и архитектура. - 1973. - № 8. - С. 1-4 : ил.
Прочитано: 4319 раз Дополнительно на данную тему:
Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941)
Асєєв Юрій Сергійович (1917–2005)
Вайнгорт Арій-Леон Семенович (1912-1994)
Агуф Марк Михайлович (1919–1986)
Вербицький Олександр Матвійович (1875–1958)
Альошин Павло Федотович (1881–1961)
Власов Олександр Васильович (1900–1962)
Вязьмітіна Марія Іванівна (1896–1994)
Безсонов Сергій Васильович (1885–1955)
Бурка Михайло Йосипович (1914–1988)
|