Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Автономна Республіка Крим

Автономна Республіка Крим утворена в лютому 1991 р. Адміністративний центр - м. Сімферополь.

Розташована на півдні України на Кримському півострові, який відрізняється різноманітністю природних ландшафтів. Північну частину півострова займає степ, південні райони - покриті лісами Кримські гори. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти - у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова - гора Роман-Кош (1545 м).

Клімат рівнинної частини помірно континентальний з відносно м'якою малосніжною зимою (середня температура січня -1оС) і помірно жарким посушливим літом (середня температура липня +23оС). Кількість опадів становить 320-470 мм на рік. Клімат Кримських гір має перехідний характер з м'якою (у передгір'ї), помірно холодною (у горах) зимою (середня температура січня 0о, -4оС), порівняно теплим (у горах) літом (середня температура липня +21о, +16оС). Кількість опадів змінюється від 500 мм (у передгір'ї) до 1100 мм (у горах) на рік. На Південному березі Криму клімат має риси середземноморського з м'якою зимою (середня температура лютого +3оС) і помірно теплим посушливим літом (середня температура серпня +24оС). Середньорічна кількість опадів становить 350-635 мм. Поверхня в північній і центральній частинах - низинна плоска лесова рівнина, на заході з пологими підвищеннями Тарханкутської височини; на сході - пагорбкуватість Керченського півострова. Південна (гірська) частина простирається у вигляді дуги шириною 60 км і довжиною 180 км.

Станом на 01.01.2012 р. до Автономної Республіки Крим входило 14 районів, 16 міст, 56 селищ і 948 сіл. Населення області налічувало 1963,0 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1232,2 тис. осіб, сільське - 730,8 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 28 міст і селищ міського типу Автономної Республіки Крим: Сімферополь, Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Сімеїз, Старий Крим, Судак, Феодосія, Форос, Чорноморськ, Щебетовка, Ялта.

На території Автономної Республіки Крим знаходиться 7 227 пам'яток археології, з них 21 - національного значення; 3861 пам'ятка історії, з них 13 - національного значення; 1004 пам'ятки архітектури та містобудування, з них 216 - національного значення; 520 пам'яток монументального мистецтва.

На території Автономної Республіки Крим збереглася значна кількість античних, середньовічних і більш «молодих» пам'яток печерного і наземного містобудування, які практично не зустрічаються в інших регіонах України. Тут збереглися численні православні, мусульманські і, рідше, іудейські культові споруди, починаючи з античних часів. У Криму також збереглися численні різностильові палацові, садибні й дачні будівлі, переважно ХІХ-ХХІ ст. Тут знаходяться 6 природних заповідників, значна кількість ландшафтних і геологічних пам'яток природи з різним природоохоронним статусом.


Місто Алушта Автономної Республіки Крим

Місто Алушта Автономної Республіки Крим - місто республіканського значення, розташоване на узбережжі Чорного моря, в долині річок Улу-Узень і Демерджі, за 45 км від республіканського центру м. Сімферополя та 795 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 29 781 особу.



Назва міста походить від найменування старовинної фортеці Алустон. На думку деяких дослідників, грецьке слово «алустон» означає «долина вітрів».
Перша писемна згадка про Алушту належить до VI ст., коли Південний Крим перебував під владою Візантійської імперії. Тоді на території сучасного міста було збудовано приморську фортецю Алустон для захисту узбережжя від кочівників. Алушта була одним із головних вузлів оборонної системи, створеної візантійцями в районі Ангарського перевалу, через який здавна проходив зручний шлях з рівнинної частини Криму на Південний берег.
Основним заняттям населення в добу Середньовіччя було землеробство, скотарство й рибальство. Розвивалися ремесла, зокрема ковальське, ювелірне, каменярське, гончарне, чинбарське, теслярське, шевське, мулярське. Провадилася торгівля з Близьким Сходом.
У 1239 р. монголо-татарські орди зруйнували фортецю Алустон. На початку 1480-х рр. місто було захоплене генуезькими купцями, які оселилися в Кафі (нині - м. Феодосія). В італійських документах і на мапах XV-XVII ст. Алушта позначалася як Алуста, Луста чи Луска.
У 1475 р. турецькі війська захопили Південне узбережжя Криму, в тому числі й Алушту. Певний час вона входила до Судацького кадилику. У 1757 р. Алушту віддано силяхтару (чиновникові другого розряду) Ісламу.
Після російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Алушта відійшла до складу Російської імперії. Проте турки 22 липня 1774 р. порушили Кючук-Кайнарджійський мирний договір і висадили в місті 50-тисячний десант, якому вдалося просунутися в бік Чатирдага і захопити села Шуми (тепер Верхня Кутузовка) і Демерджі (тепер Лучисте). Згодом російські війська розбили турків.
Після приєднання Криму до Росії (1783 р.) Алушта стала центром волості, до якої увійшли всі поселення узбережжя від Сімеїза на південному заході і до Ускута (село Привітне) на сході. Частина алуштинських земель перейшла у власність генерал-ад"ютанта Попова.
У 1838 р. Алуштинська волость увійшла до Ялтинського повіту.
У 1864 р. кількість мешканців Алушти складала 763 чоловіки. Основним заняттям населення було виноградарство, виноробство, плодівництво, тютюнництво, виготовлення простого сільськогосподарського реманенту з дерева і металу.
У другій половині ХІХ ст., після відкриття залізничного руху між Кримом і центральною Росією, землевласники почали будувати в Алушті дачі, будинки для приїжджих і ресторани. Наприкінці ХІХ ст. Алушта перетворюється на кліматичний курорт.
У 1902 р. Алушта стає заштатним містом.
На початку 1914 р. у місті мешкало 5 800 осіб, було 532 кам"яні будинки, з яких 378 житлових. Працювала телефонна станція, 2 великі й 50 дрібних готелів, нічліжний будинок, 32 трактири.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у місті неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій у листопаді 1920 р. у місті встановлено радянську владу.
25 грудня 1920 р. Алушту у складі Ялтинського району оголошено курортною місцевістю загальнодержавного значення.
У 1924 р. у місті працювали 3 школи першого ступеня, дитячий будинок, міська бібліотека. Населення міста на цей час складало 4 541 особу.
На початку 1929 р. в Алушті функціонували 3 сільськогосподарські товариства: кредитне, тютюнове і плодоовочеве.
2 жовтня 1930 р. Алушту з навколишніми селами виділено в національний район, що об"єднував 10 сільських рад (13 сіл) з населенням 20 000 чоловік. У місті на той час мешкало 4 800 чоловік.
У 1934 р. в Алуштинському районі було 17 курортних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку. Згодом збудовано нові здравниці.
У 1938 р. в районі працювало 20 державних підприємств, переважна більшість із яких розташовувалася в Алушті: взуттєві й кравецькі майстерні, завод безалкогольних напоїв, хлібопекарня, ремонтна контора, металообробні майстерні, друкарня, електростанція, водонапірна станція тощо. Діяло також 7 підприємств громадського харчування. У 1940 р. утворено промкомбінат.
Станом на 1939 р. кількість населення Алушти становило 9 817 чоловік. У місті діяли міський будинок культури, 3 профспілкові клуби, краєзнавчий музей, 2 кінотеатри, 13 звукових установок, міська, дитяча і 17 бібліотек здравниць.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 4 листопада 1941 р. до 15 квітня 1944 р. Під час окупації на території міста діяли партизанські загони й підпільна група.
У повоєнні роки відбудовано промкомбінат, хлібокомбінат, контору зв"язку, друкарню, чотири промартілі. Відновили роботу Алуштинська МТС, Алуштинський винорадгосп, радгосп «Лаванда», риболовецький колгосп.
У 1946 р. функціонувало 7 санаторіїв і будинків відпочинку.
У 1960-х рр. деревообробну артіль «Лісова праця» перетворено на меблеву фабрику. Міський комбінат побутового обслуговування перетворено на велике підприємство з добре устаткованими приймальними пунктами, численними філіями, пунктами прокату. У 1969 р. було механізовано хлібокомбінат, пральню, реконструйовано молокозавод і харчокомбінат.
У 1966 р. в місті почало працювати відділення Українського товариства охорони пам"ятників історії та культури.
На початку 1970-х рр. в Алушті функціонували турбази «Чайка», «Схід», «Мир», «Карабах», «Ангарський перевал», туристичний табір «Юність», 8 спортивно-оздоровчих таборів. Діяли Будинок культури, клуб будівельників, 3 широкоекранні й широкоформатний кінотеатри, 19 кіноустановок, курортний зал, 35 бібліотек тощо.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали завод залізобетонних конструкцій, фабрика іграшок, Шархинський кар"єр, молочний і хлібний комбінати, харчосмакова фабрика, виноградарський і ефіроолійний радгоспи-заводи. Діяла Кримська гірсько-лісова дослідна станція Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації тощо.
На околицях міста виявлено кілька мисливських стоянок епохи неоліту (V-IV тисячоліття до н.е.). Також збереглися сліди поселень доби бронзи, а також таврські поселення і могильники ІХ-VI ст. до н. е. - перших століть н. е.


























Прочитано: 1540 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Судак Автономної Республіки Крим
Місто Старий Крим Автономної Республіки Крим
Місто Алупка Автономної Республіки Крим
Місто Білогірськ Автономної Республіки Крим
Місто Джанкой Автономної Республіки Крим
Місто Армянськ Автономної Республіки Крим
Місто Бахчисарай Автономної Республіки Крим
Місто Красноперекопськ (Яни Капу) Автономної Республіки Крим
Місто Саки Автономної Республіки Крим
Місто Щолкіне Автономної Республіки Крим

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh --
Warning: include_once(/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php) [function.include-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Warning: include_once() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Fatal error: Class 'MLClient' not found in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 7