Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Камінь-Каширський Волинської області - районний центр, розташований на р. Цир за 117 км від обласного центру м. Луцька та 451 км від м. Києва. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001 р.) кількість його мешканців складала 10 609 осіб.

У 1196 р. волинський князь Роман Мстиславович збудував на території сучасного міста фортецю, яка дістала назву Кошер або Коширськ. Після перебудови дерев"яного укріплення на кам"яне його почали називати Каменем. Згодом ці назви злилися в одну - Камінь-Каширський.
Перша згадка про Камінь-Каширський датується 1196 р., коли волинський Роман Мстиславович побудував на території сучасного міста фортецю.
У 1228 р. в Каширську було 22 дими і 72 жителі. Основним заняттям населення було землеробство.
У 1241 р. в результаті нападу золотоординців фортеця була зруйнована, а містечко спустошене.
У 1340 р. Каширськ захоплено військом Литовського князівства. Почалася відбудова фортеці, що завершилася в 1366 р. Фортеця була обнесена ровом, тут було зведено 12 бійниць і склади для боєприпасів та запасів продовольства.
У 1370 р. у Каширському було 29 димів і 122 жителі.
З початку XV ст. Каширський згадується в письмових джерелах як власність литовських князів Сангушків-Каширських. З 1420 р. власником міста був князь Г. Сангушко-Каширський. Але після збройного нападу Сангушка на сусідній замок Ратне великий литовський князь Казимир IV у 1441 р. позбавив його права на це володіння і продав містечко землевласнику Дериславу. Проте вже в 1442 р. великий литовський князь Казимир IV підтвердив за князем Г. Сангушком та його спадкоємцем права володіння ним.
У 1430 р. містечку надано магдебурзьке право.
У середині XVI ст. місто потерпало від частих міжусобних воєн.
Після Люблінської унії 1569 р. Каширськ було захоплено Польщею. У 1570 р. у містечку діяли 2 млини, 2 гуральні, кількість населення становила 288 осіб; у 1583 р. тут мешкало 456 осіб.
У 1595 р. Камінь-Каширський було передано в оренду А. Шмойловичу строком на 5 років.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. населення активно підтримувало повстанців.
Після третього поділу Польщі (1795 р.) містечко увійшло до складу Росії.
У 1859 р. в містечку мешкало 470 осіб. Діяли 3 церкви і костел.
Наприкінці ХІХ ст. кількість мешканців становила 1220 осіб. Діяли водяний млин, 12 магазинів тощо. Камінь-Каширський був центром повіту.
У 1913-1915 рр. через містечко прокладено залізницю.
Під час Першої світової війни, у вересні 1915 р., місто було окуповане кайзерівськими військами. Після укладання Ризького мирного договору (1921 р.) Камінь-Каширський переходить під владу Польщі.
У 1932-1935 рр. у містечку було збудовано вузькоколійну залізницю Камінь-Каширський - Любешів.
У 1939 р. Камінь-Каширський відійшов до складу УРСР, у 1940 р. він став центром однойменного району і містом районного підпорядкування. У цьому ж році в місті відкрито клуб, бібліотеку.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 29 червня 1941 р. до 16 квітня 1944 р. Під час окупації на території міста діяли партизанські загони. Внаслідок воєнних дій у місті були зруйновані приміщення залізничної станції, 50 житлових будинків, низка промислових підприємств, комунальне господарство, лікарня тощо.
У 1960-х рр. у Камені-Каширському діяли Будинок культури, кінотеатр, бібліотека.
У 1990-х рр. у місті працювали деревообробний, маслоробний, хлібний, консервний, льонопереробний, комбікормовий заводи, лісгоспзаг. Діяв краєзнавчий му