Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


А - В

Власов Олександр Васильович (1900–1962)

Олександр Васильович Власов - академік архітектури, головний архітектор м. Києва (1944-1949), головний архітектор м. Москви (1950-1955), президент Академії архітектури СРСР (1955-1956), перший секретар правління Спілки архітекторів СРСР (1960-1962).

 

 



Олександр Васильович Власов народився 1(13) листопада 1900 р. в с. Велика Коша Тверської губернії (нині РФ) у родині лісівника (фахівця з лісництва), яка походила з дворян. У 1918 р. закінчив 8-у гімназію в м. Москві.
Протягом 1920-1928 рр. О. Власов навчався на архітектурному відділенні інженерного факультету Московського інституту цивільних інженерів (нині - Московське вище технічне училище) й брав активну участь в архітектурному житті.
Ще в часи навчання в інституті О. Власов часто зі співавторами пропонував на конкурс декілька варіантів проектів за різними назвами. Журі присуджувало премії і вже після відкриття конвертів, які відкривають імена, виявлялося, що, наприклад, у 1925 р. О. Власов з архітектором С. Андреєвським отримав дві перші, три другі і дві треті премії за проекти типових житлових будинків для робітників у м. Ростові-на-Дону. У 1926 р. він разом з архітекторами В. Кратюком і М. Поляковим взяли участь у конкурсі на житлові будинки для м. Ярославля. З п"яти запропонованих варіантів вони отримали дві перші і три другі премії. Під час навчання О. Власов виконав 18 робіт, що були відзначені преміями на конкурсах. Дипломним проектом О. Власова був Палац Праці для м. Дніпропетровська
У 1928 р. керівництво інституту цивільних інженерів вирішило залишити його на викладацькій роботі. Через два роки архітектурне та фабрично-заводське відділення інженерно-будівельного факультету інституту було об"єднане з архітектурним факультетом ВХУТЕІН в Архітектурно-будівельний інститут, де О. Власов викладав на кафедрі архітектурного проектування до 1936 р.
У серпні 1929 р. разом з іншими молодими архітекторами О. Власов заснував Всеросійське об"єднання пролетарських архітекторів (ВОПРА), які намагалися створити новий стиль в архітектурі. Основними критеріями роботи ВОПРА були економічність і раціоналізм.
У 1930 р. архітектор разом з М. Поляковим і Д. Бабенковим розробляли планування м. Новосибірська. З цими ж архітекторами вони розробили два варіанти проектів театру в м. Ростові-на-Дону, що отримали на конкурсі другу та четверту премії.
Протягом 1930-1935 рр. О. Власов працював над проектом Комуністичного вузу імені В. І. Леніна в м. Москві. Через початок Другої світової війни будівництво було завершене в 1959 р.
О. Власов взяв участь у міжнародному конкурсі, оголошеному Виконкомом Харківського округу на проект «Театру масової музичної дії» і отримав першу премію. Проте проект залишився нереалізованим.
У 1931 р. О. Власов розробив проект драматичного театру на 1500 глядачів у м. Іваново (у співавторстві з М. Кадніковим). Проект був реалізований у 1932-1940 рр.
У цьому ж році архітектор разом зі студентами П. Гришиним, В. Желтіковим, В. Новосадовим, Р. Троцьким та інженером Г. Кузнєцовим взяли участь у Міжнародному конкурсі на проект Палацу Рад, де отримали другу премію.
У 1932 р. було утворено майстерню № 2 Моспроекту, яку очолив О. Власов. Під час роботи в майстерні, він разом з М. Поляковим і В. Кратюком розробили планування Москви (1932), самостійно архітектор запроектував трибуни й набережну Центрального парку культури та відпочинку (1933), у співавторстві з В. Москвіним, А. Натальченком, Н. Шмідтом розробив генплан Центрального парку культури та відпочинку (1934), а також проекти окремих споруд парку (1934).
У 1935 р. О. Власов став головним архітектором Центрального парку культури та відпочинку в м. Москві. У 1937 р. на міжнародній виставці в м. Парижі за роботу над плануванням і розбудовою парку О. Власов отримав «Гран прі».
Наприкінці 1930-х рр. його призначили керівником 8-ї архітектурної майстерні та магістральним архітектором південно-західного напряму.
У 1940 р. О. Власова обрано членом-кореспондентом Всесоюзної академії архітектури.
У 1941 р. О. Власов розробив проекти сільських житлових будинків.
Під час Другої світової війни О. Власов разом з Академією архітектури евакуйований в Чімкент, де вирішував проблеми з відновлення зруйнованих міст. Там він створив проект генплану центрального міського парку культури й відпочинку для Чімкента, працював над проектами малих архітектурних форм для цього парку.
Навесні 1944 р., після звільнення м. Києва від німецько-фашистських загарбників, О. Власов призначений його головним архітектором. Проект відновлення Хрещатика, розроблений головним архітектором у співавторстві з архітекторами А. Добровольським, Б. Приймаком, О. Заваровим, В. Єлізаровим  і О. Малиновським, переміг на конкурсі й був реалізованим.
Працював О. Власов над генеральним планом всього м. Києва. За його проектом було створено Ботанічний сад, що плавно переходив у Парк відпочинку.
У 1946-1948 рр. він керував кафедрою архітектурного проектування Інституту аспірантури Академії архітектури УРСР.
З 1947 р. архітектора О. Власова обрано дійсним членом Академії архітектури УРСР, а також депутатом Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
У своїй творчості Олександр Васильович поєднував увагу й любов до найдрібніших деталей, створюючи філігранне мереживо в камені (Білий зал Центрального Будинку архітектора), з розмахом містобудівельних композицій, що перетворювалися в прекрасні міські парки. Крім того, він був прекрасним графіком, віддаючи перевагу техніці офорту.
У 1950 р. О. Власова призначено головним архітектором м. Москви. Він одразу приступив до розробки генерального плану, який був затверджений у 1952 р.
У 1959 р. за його проектом завершено будівництво Центрального стадіону в Лужниках (м. Москва).
У 1960 р. О. Власова обрали першим секретарем Спілки архітекторів СРСР.
О. Власов - лауреат Ленінської премії (1959) і Державної премії СРСР (1950). Нагороджений численними медалями.
О. Власов помер у вересні 1962 р. у м. Москві, похований на Новодівочому кладовищі. Іменем О. Власова названо вулицю в Нових Черемушках (РФ).














Список використаної літератури:
1. Власов А. Проект застройки Крещатика. Некоторые итоги конкурса // Архитектура и строительство. - 1946. - № 1. - C. 6-7 : ил.
2. Власов А. Центральный парк культуры и отдыха им. Горького // Архитектура СССР. - 1934. - № 7. - C. 44-49 : ил.
3. Власов А.В. [Творческий отчет] // Архитектура СССР. - 1935. - № 4. - C. 55-58 : портр., ил.
4. Власов А. Здание ленинского комвуза (опыт одной работы) // Архитектура СССР. - 1934. - № 7. - C. 36-37 : ил.
5. Крашенинников А.Ф. Архитектор Александр Власов: К выставке работ, посвященной 100-летию со дня рождения // Строительство и бизнес. - 2002. - № 4. - C. 24-25.
6. Овсянникова Е.Б. Роль А.В. Власова в поиске новых архитектурных образов общественных зданий. Противостояние и взаимодействие зодчих в 1930-е годы // Известия вузов. Строительство. - 2004. - № 6. - C. 104-108.


Прочитано: 3602 раз
Дополнительно на данную тему:
Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941)
Асєєв Юрій Сергійович (1917–2005)
Вайнгорт Арій-Леон Семенович (1912-1994)
Будиловський Михайло Пейсахович (Петрович) (1928 р.н.)
Агуф Марк Михайлович (1919–1986)
Вербицький Олександр Матвійович (1875–1958)
Альошин Павло Федотович (1881–1961)
Вязьмітіна Марія Іванівна (1896–1994)
Безсонов Сергій Васильович (1885–1955)
Бурка Михайло Йосипович (1914–1988)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //