Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Г - Е

Гінзбург Олександр Маркович (1876–1949)

Олександр Маркович Гінзбург - різносторонній і багатоплановий архітектор, інженер, педагог і вчений, який поєднав високу технічну підготовку та раціоналізм мислення з емоційною творчою уявою, творчою винахідливістю. Він є автором понад 120 будівеaль, зведених у стилях модерн і конструктивізм.

 



Олександр Маркович Гінзбург (Гінсбург) народився 4 липня 1876 р. в м. Слов"янську Ізюмського повіту Харківської губернії (нині районний центр Донецької обл.). Його батько був спадковим почесним міщанином, доктором медицини, старшим консультантом Червоного хреста. У 1877 р. родина переїхала в м. Харків. З ранніх років батьки виховували в синові любов до музики та науки, навчали його іноземним мовам.
У 1886 р. О. Гінзбург вступив до Третьої Харківської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1894-1898 рр. навчався на математичному факультеті Харківського університету. У 1899 р. вдосконалював свої знання з математики на спеціальних курсах в Берлінському університеті.
У 1900-1903 рр. навчався на інженерному факультеті Харківського технологічного інституту, по завершенні якого отримав спеціальність інженера-механіка та будівельника. Зазначимо, що О. Гінзбург відвідував лекції академіка архітектури О. Бекетова.
Плідну практичну діяльність архітектор розпочав у 1903 р. Всього за роки його діяльності було реалізовано понад 80 складних будівель, 45 простих будівель і 60 проектів залишились нереалізованими. Крім того, ним було зроблено 7 винаходів з питань збірного будівництва.
О. Гінзбург відкрив власне архітектурно-будівельне бюро, запроектував і побудував низку великих житлових, громадських і промислових споруд у м. Харкові, колишній Харківській губернії, Сумах, Дніпропетровську, Полтаві, Великому Токмаку та інших містах. Він брав активну участь в архітектурних конкурсах, посідав призові місця.
У 1909 р. конкурсний проект театру-клубу в м. Катеринославі (нині Дніпропетровськ), розроблений О. Гінзбургом, прийнятий до будівництва у зв"язку зі своєю оригінальністю. Це виразилося передусім у просторовому підході до вирішення задачі. Головний глядацький зал театру, розрахований на 1400 місць, автор розмістив на 2-4-му поверхах, для чого використав монолітний залізобетон. По-новому вирішені також сходи - вони винесені в окремий простір з напівкруглими майданчиками.
Серед інших його конкурсних робіт - клуб і театр у м. Луганську (1910), літній театр у м. Ташкенті (1915), палац Пестерєва в Лівадії (1910), санаторій Вострянинова в м. Кисловодську (1913) Будинок приїжджих у м. Костянтинівці (1926), Опера в м. Харкові (1936), Палац правосуддя в м. Софії (1912-1913), музей у м. Архангельську (1909-1912) та ін.
З 1920 р. О. Гінзбург викладав будівельні дисципліни в Політехнікумі водного транспорту в м. Ростові-на-Дону, у 1925 р. - оптику на кольороведення в Харківському художньому інституті.
У 1923-1928 рр. О. Гінзбург працював на посадах головного інженера і головного архітектора у великих промислових трестах в містах Артемівську та Харкові. Серед них: «Донвугілля», «Транспортком», «Індубуд», «Хімвугілля», «Діпротранс» та ін.
Протягом 1928-1930 рр. працював директором дослідної станції Наркомбуду в м. Харкові, завідував науковим відділом Діпромезу та Діпротрансу (1931-1935).
У 1933-1945 рр. О. Гінзбург викладав у Індустріальному інституті Наркомвугілля архітектурну оптику та акустику, оздоблювальні матеріали, у 1933-1938 рр. читав курс будівництва в Промакадемії, на курсах підвищення кваліфікації Спілки архітекторів та в інших організаціях. У 1931 р. за наукові праці з будівництва та успішну практичну роботу як архітектора та будівельника йому присвоєно науковий ступінь професора.
У довоєнні роки архітектор розробив декілька великих архітектурних проектів, серед яких реалізовані: селище Костянтинівських заводів (1926), скляний і пляшковий заводи в м. Костянтинівці (1921-1927), реконструкція швейної фабрики Тинякова в м. Харкові.
Брав участь О. Гінзбург і в конкурсних проектах на будівлі Держпрому (1926), Опери в м. Харкові (1927). Багато проектів цього часу залишилися нереалізованими: елеватор в м. Артемівську (1923), скляні заводи в м. Лисичанську (1926-1927), проекти заводів у містах Часовому Яру, Артемівську, Амвросіївці, збірні будинки для «Індубуду», «Хімвугілля», «Донвугілля» (1927-1928), гуртожиток у м. Лисичанську (1926), Будинок відпочинку на Донбасі (1926), клуб-театр у містах Часовому Яру і Костянтинівці (1926-1927). Загалом нереалізованими були 67 великих проектів і понад 100 невеликих. Особистий архів О. Гінзбурга був знищений у роки Другої світової війни фашистсько-німецькими окупантами й не залишилося жодної світлини або копії цих проектів.
Важкі економічні умови тих років, складність реалізації проектів підштовхнули О. Гінзбурга до винахідницької та науково-технічної діяльності. В результаті ним були запроектовані та реалізовані в натурі рішення акустики в спорудах опери (1932), Будинку Червоної Армії (1935), Палацу піонерів (1935), Будинку техніки в Харкові, а також театру в м. Сталіно (нині Донецьк; 1938-1940).
Архітектор розробив низку винаходів, які були запатентовані та запроваджені на практиці: збірні будинки із залізобетону, дерева, скла, просторова дерев"яна фанера, поршневий первібратор. Крім них О. Гінзбург розробив винаходи, опубліковані для загального користування: заморожений бетон (1905), будівництво гребель без опалубки (1931), збірний залізобетон (1926), склепіння та куполи великих прогонів (1936), металізація поверхонь (1932), розвиток і генеалогія архітектурних стилів (1913-1918), архітектурна композиція та критика (1927-1930) та ін.
У 1936-1937 рр. О. Гінзбург викладав дипломне проектування в Силікатному та Хіміко-технологічному інститутах.
У 1941 р. архітектора прийнято до Спілки радянських архітекторів УРСР.
У роки Другої світової війни О. Гінзбург викладав у вищих навчальних закладах м. Тбілісі, з 1943 р. - у м. Харкові (Харківський інженерно-будівельний інститут, Інститут інженерів комунального господарства та ін.). У 1944-1945 рр. викладав музичну акустику в Консерваторії та техніку сцени в Драматичному інституті.
Серед проектів, виконаних майстром - театри в містах Дніпропетровську (1909-1911) і Сумах (1909), будівля жіночої гімназії в м. Таганрозі (1912), численні особняки та багатоповерхові житлові будинки в м. Харкові, реконструкції підприємств легкої промисловості в Харкові та області, театр та ін.
Опублікував понад 100 друкованих праць, у тому числі друковані курси з техніки обмірів у будівництві. У статтях він досліджував низку питань архітектурно-будівельної науки: давав конструктивні пропозиції, розробляв нові методи, ідеї та конструкції. Творчий діапазон архітектора характеризують також такі математичні роботи, як симетрія на площині та на шарі, заявки на винаходи кольорового стереокіно. Його наукові публікації можна умовно поділити на такі розділи: математика, будівельні роботи, будівельний облік і звітність, організація будівництва, будівельні матеріали, будівельні конструкції.
Помер Олександр Маркович Гінзбург в 1949 р. в м. Харкові.

Список використаної літератури:
1. Биографические справки о жизни и деятельности архитекторов : отчет за 1962 г. / НИИТИ ; исполн. Э. Я. Полонская. - 1962. - 33 л. - Библиогр. в конце ст.
2. Гинсбург Александр Маркович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - Х. : [б. и.], 1945. - 27 л.
3. Творчество архитекторов Украинской ССР. Вып. 1. : науч.-техн. отчет за 1977 год. Тема № 4.2 / НИИ теории, истории и перспект. проблем совет. арх-ры в г. Киеве ; исполн.: С. К. Килессо [и др.]. - 1977. - 298 л.


Прочитано: 1684 раз
Дополнительно на данную тему:
Городецький Владислав Владиславович (1863-1930)
Гопкало Вадим Іванович (1917–1995)
Дмитро Михайлович Дяченко (1887–1942)
Гречина Михайло Гнатович (1902–1979)
Далі Сальвадор (1904–1989)
Григорович-Барський Іван Григорович (1713–1791)
Гай Генріх Юліанович (1875–1936)
Ге Микола Миколайович (1831–1894)
Добровольський Анатолій Володимирович (1910–1988)
Головко Григорій Володимирович (1900–1982)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //