Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Презентації, лекції

Презентація книги В.П. Ієвлевої «Пам’ятки індустріального розвитку Києва кінця ХІХ – першої третини ХХ століття»

У читальному залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного 17 вересня 2008 р. відбулася презентація монографії В.П. Ієвлевої «Пам»ятки індустріального розвитку Києва кінця ХІХ - першої третини ХХ століття».



Відкриваючи презентацію, Г.А. Войцехівська, директор бібліотеки, представила автора монографії, Валерію Павлівну Ієвлеву, завідувача відділу досліджень об»єктів науки і техніки та автоматизованих баз даних НДІ пам»яткоохоронних досліджень, та її книгу, присвячену історії індустріальної архітектури Києва кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. і зауважила, що видана монографія - привід підняти важливе питання збереження промислових споруд Києва, які є пам»ятками індустріальної архітектури.

Автор монографії, В.П. Ієвлева, висловила подяку тим інституціям та приватним особам, які сприяли виходу цього видання: НДІ пам»яткоохоронних досліджень, ДНАББ ім. В.Г. Заболотного, іншим бібліотечним та архівним установам м. Києва, кандидату архітектури Т.О. Трегубовій. Валерія Павлівна розповіла, що ця книга була задумана в стінах НДІТІАМ як проект колективної монографії. Інституту вже немає, але напрацювання інституту є і вони ввійшли до книги. Книга писалася довго - протягом 7 років, а останній рік був присвячений макетуванню, редагуванню та підготовці до друку

У презентації взяла участь О.М. Сердюк, директор НДІ пам»яткоохоронних досліджень, яка підкреслила: «Сьогодні презентується монографія, в якій досліджена індустріальна спадщина. Це саме ті пам»ятки науки і техніки, які вперше згадані в законі України як вид пам»яток. Це ті пам»ятки, яким Валерія Павлівна присвятила своє життя. Вона - високопрофесійний дослідник у цій справі. В.П. Ієвлева захищалася на основі цього доробку, одержала міжнародний диплом у Варшаві. Нею популяризується і вивчається індустріальна спадщина Києва. На жаль, сьогодні індустріальна спадщина належним чином не поцінована, хоч вона займає один щабель з архітектурними та містобудівними шедеврами. Індустріальна спадщина знаходиться в зоні стихійного лиха, особливо це стосується київського Подолу. Міністерство культури і туризму, Державна служба з питань національної культурної спадщини та НДІ пам»яткоохоронних досліджень, під грифом яких вийшло в світ це видання, започаткували спеціальну видавничу програму і будемо крок за кроком втілювати її в життя заради збереження пам»яток України».

На презентації виступила Т.О. Трегубова, канд. архітектури, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії ім. М.Т. Рильського, яка зазначила, що монографія В.П. Ієвлевої - перше видання Незалежної України, у якому досліджено багатовіковий пласт індустріальної архітектури Києва, зокрема період виникнення та удосконалення сучасного виробничого та інженерно-транспортного комплексу Києва з зародженням нового способу життя (остання третина ХІХ - перші три десятиліття ХХ ст.), індустріальну архітектуру радянського періоду, особливо, періоду перших п»ятирічок. Ця архітектура дала поштовх для подальшого розвитку індустріальної архітектури Києва. Цей досвід вперше узагальнений Валерією Павлівною, яка вивчила досвід В.П. Петренка і перша, після нього, звернула увагу на цю галузь архітектури. Книга вийшла дуже вдала, цікава й корисна. Зважаючи на цілеспрямованість характеру Валерії Павлівни, хочеться думати, що вона продовжить роботу в масштабах всієї України або хоча б якогось її регіону. В Україні є великий пласт індустріальної архітектури для проведення досліджень, наприклад, цукрові заводи, зернові склади Білої Церкви тощо».

Д.В. Малаков, заступник директора Музею історії міста Києва, оцінюючи монографію В.П. Ієвлевої, зокрема, зазначив: «У монографії відображено сплеск інтелектуальної величі архітекторів кінця 1920-1930-х рр., які вже були відсторонені від тих настанов класицизму, та, навіть, модернізму, і творили такі об»єкти, як Залізничний вокзал (О.М. Вербицький), ТЕЦ-3 (П.Ф. Костирко) - все це створювалося не тільки свідомо, але й з глибоким знанням технології виробництва, відчуттям архітектурної та інженерної естетики, враховуючи призначення споруди. На жаль, сьогодні абсолютно втрачена естетика інженерних споруд. У своїй книзі Валерія Павлівна це дуже вміло підкреслила - саме цей естетизм інженерних споруд притаманний архітектурі ХІХ - початку ХХ ст.».

У презентації взяв участь В.В. Вечерський,кандидат архітектури, заступник директора НДІ пам»яткоохоронних досліджень, лауреат Державних премій України в галузі архітектури, Заслужений працівник культури України, дійсний член ICOMOS, який відзначив високу поліграфічну культуру видання, прекрасно підібраний ілюстративний матеріал - надзвичайно ефектні чорно-білі ілюстрації. Він сказав, що у назві «немає слова «архітектура», але архітектура пронизує це видання, тому що ці індустріальні будівлі проектували не прості архітектори, а кращі фахівці міста Києва, і будівлі стали повноцінними пам»ятками архітектури, науки і техніки».

На заході виступив В.В. Кобзар, начальник відділу «Київводоканалу», директор Музею каналізації міста Києва, який зазначив: «Мене дуже зацікавило естетичне навантаження індустріальної спадщини, що розглядається в цій книзі. Коли до мене в музей приходять студенти інженерно-будівельного інституту, а також інших навчальних закладів, я, в першу чергу, звертаю увагу на естетичне навантаження в промислових спорудах. Розповідаю про те, які були огорожі на індустріальних об»єктах: це витвір мистецтва - чавунні литі стійки огорожі з мідними трубками. Чому ми любимо промислову архітектуру? Ми її любимо, перш за все, за естетичне навантаження. Ми схиляємо голову перед архітекторами, які причетні до індустріальної архітектури. Ми схиляємо голову перед автором цієї роботи, яка зібрала індустріальні пам»ятки Києва. В Україні 192 цукрові заводи, працює тільки 22, решта підуть на металобрухт, а споруди - на знесення. Необхідно хоча б встигнути зафіксувати їх зовнішній вигляд, зробити обміри. Бо через деякий час ми не знайдемо в архівах і креслень цих споруд, які проектували великі люди».

Автор присвятила монографію своєму чоловікові - Є.Є. Водзинському, який працює керівником сектора НДПІ містобудування, є дійсним членом ICOMOS. Є.Є. Водзинський, присутній на презентації, зокрема, відзначив: «Валерія Павлівна ще в аспірантурі обрала тему «Архітектура інженерних споруд». Тоді цей вибір вразив багатьох колег: тендітна жінка-архітектор обрала тему індустріальних територій міста, що в більшості своїй символізують пил, бруд, отруйні викиди тощо. Вона взялася за цю тему й поступово, цілеспрямовано її опрацьовувала. Захистила дисертацію, пізніше брала участь у роботі над історико-архітектурним опорним планом міста Києва: була автором розділів з індустріальної архітектури інженерних споруд міста. Матеріал почала збирати в 2001 р. Робота велася цілеспрямовано, поступово досліджувалися об»єкти: перший електричний трамвай, перші електростанції, перші електричні мережі, які зробили Київ європейським містом. Паралельно Валерія Павлівна брала участь у наукових заходах, на яких доносила до громадськості результати своїх досліджень. Зокрема, її доповіді звучали на заходах з охорони пам»яток науки і техніки. Цю тему досить довго обходили, наука мало нею займалася, мало приділялося уваги. Зараз дослідження промислової архітектури розширюються - цьому також сприятиме книга, що сьогодні презентується. І я сподіваюся, що у Валерії Павлівни будуть послідовники у цій важливій справі».

На презентації виступив С.Ю. Карамаш, старший науковий співробітник Державного архіву міста Києва, президент клубу «Скарбниця документальної пам»яті», ведучий рубрики «З архівної скрині» радіопередачі «Варіації на міські теми» на радіостанції «Голос Києва», який сказав, що Валерія Павлівна є автором багатьох наукових розвідок, опублікованих у збірнику «Актуальні питання науки і техніки», є учасником багатьох наукових конференцій, які організовує Асоціація працівників музеїв технічного профілю. Роботи Валерії Павлівни мають широкий розголос не лише в Україні, а також і за кордоном, бо Валерія Павлівна бере участь і в міжнародних конференціях. Він відзначив велику джерельну базу, опрацьовану авторкою в бібліотеках та архівах, та велику кількість авторського фактографічного матеріалу.

Обговорюючи монографію, М.Г. Дегтярьов, мистецтвознавець, член Спілки художників України, зокрема, відзначив: «В прошлом году мы отмечали 20-летие заповедника «Стародавній Київ». Валерия Павловна выступила на юбилее с ярким докладом, показала слайды. Её доклад произвел на меня неизгладимое впечатление, вдохновил на написание ряда статей в защиту зданий старого киевского водопровода, находящихся между мостом на Труханов остров и Почтовой площадью. Сегодня промышленная архитектура киевского Подола приходит в упадок: часть памятников сгорела, часть стоит и разрушается под открытым небом, часть фасадов закрыта рекламными щитами, у некоторых зданий ветхая крыша - и это ценнейшие памятники архитектуры. За границей такие памятники охраняют, восстанавливают, окружают цветами. Неужели у городских властей нет финансовой возможности сделать хотя бы крышу, чтобы они дальше не разрушались, если уж нет денег на их реставрацию. Я уверен, что при желании можно найти меценатов или спонсоров, которые будут спасать Подольскую набережную. У жителей и гостей города складывается впечатление, что защита памятников отсутствует, их умышленно разрушают, а ведь это зона исторического охраняемого ландшафта, это летописные склоны! Валерия Павловна и на юбилее поднимала проблему водопровода, пишет о нем в своей книге, информирует, как эту проблему решают за границей, как памятники охраняются специальными законами. Считаю, что каждый из нас должен внести свою лепту в защиту Подольской набережной и охрану памятников старины. В этом плане книга Валерии Павловны очень нужная и своевременная».

Л.О. Гріффін, доктор технічних наук, професор, президент Асоціації працівників музеїв технічного профілю зазначив: «Вперше в одній книзі зібрано матеріал, який ілюструє різноманітні аспекти індустріального розвитку та виробничої забудови Києва у найбільш визначальний історичний період - на зламі двох століть - ХІХ та ХХ. Роблячи акцент на архітектурній спадщині, у виданні проаналізовано архітектурні форми, стилістичні напрямки, конструкції та будівельні матеріали, що використовувалися у промисловій архітектурі зазначеного періоду. Не залишилися поза увагою й основні архітектурні конкурси та окремі пропозиції стосовно загального індустріального розвитку міста та окремих галузей міського господарства, ті інженерні досягнення та основні містобудівні рішення, які залишили після себе значний слід на теренах сучасного міста. Хочу сказати, що це унікальна робота. Це, практично, перша монографія з промислової архітектури в Україні. Вважаю, що тему, розпочату Валерією Павлівною, необхідно розвивати ширше, а книгу необхідно пропагувати, щоб про неї знала громадськість. Я, як головний редактор журналу «Питання історії науки і техніки», на його сторінках обов»язково опублікую рецензію на книгу».

На презентації також виступив В.О. Константинов, віце-президент Асоціації працівників музеїв технічного профілю, який дав високу оцінку презентованому виданню.

Всі учасники презентації відзначили актуальність піднятої В.П. Ієвлевою теми в своїй монографії та необхідність проведення реальних дій для збереження вітчизняної архітектурно-будівельної спадщини.


Прочитано: 6254 раз
Дополнительно на данную тему:
Презентація книжки Дмитра Антонюка «Римо-католицькі кляштори в Україні»
Презентація монографії «Архітектура, будівництво, дизайн в освітньому просторі»
«Невідомі периферії Києва. Північне Правобережжя»
ПРЕЗЕНТАЦІЯ електронних ресурсів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного
Презентація книги «Анисимов А. Мой Киев. Портрет в интерьере Вечности…»
Презентація книги «Віктор Вечерський: Біобібліографічний покажчик. Графіка»
Презентація книги українського архітектора Віктора Вечерського «Православні святині Сумщини»
Презентація книги Богуслава Сланського - Техніка живопису та реставрації
Презентація видань НДІ пам"яткоохоронних досліджень
Презентація книги «Хто є хто в будівництві та архітектурі. Вип. 4»(К., 2008)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.20 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //