Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Автономна Республіка Крим

Автономна Республіка Крим утворена в лютому 1991 р. Адміністративний центр - м. Сімферополь.

Розташована на півдні України на Кримському півострові, який відрізняється різноманітністю природних ландшафтів. Північну частину півострова займає степ, південні райони - покриті лісами Кримські гори. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти - у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова - гора Роман-Кош (1545 м).

Клімат рівнинної частини помірно континентальний з відносно м'якою малосніжною зимою (середня температура січня -1оС) і помірно жарким посушливим літом (середня температура липня +23оС). Кількість опадів становить 320-470 мм на рік. Клімат Кримських гір має перехідний характер з м'якою (у передгір'ї), помірно холодною (у горах) зимою (середня температура січня 0о, -4оС), порівняно теплим (у горах) літом (середня температура липня +21о, +16оС). Кількість опадів змінюється від 500 мм (у передгір'ї) до 1100 мм (у горах) на рік. На Південному березі Криму клімат має риси середземноморського з м'якою зимою (середня температура лютого +3оС) і помірно теплим посушливим літом (середня температура серпня +24оС). Середньорічна кількість опадів становить 350-635 мм. Поверхня в північній і центральній частинах - низинна плоска лесова рівнина, на заході з пологими підвищеннями Тарханкутської височини; на сході - пагорбкуватість Керченського півострова. Південна (гірська) частина простирається у вигляді дуги шириною 60 км і довжиною 180 км.

Станом на 01.01.2012 р. до Автономної Республіки Крим входило 14 районів, 16 міст, 56 селищ і 948 сіл. Населення області налічувало 1963,0 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1232,2 тис. осіб, сільське - 730,8 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 28 міст і селищ міського типу Автономної Республіки Крим: Сімферополь, Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Сімеїз, Старий Крим, Судак, Феодосія, Форос, Чорноморськ, Щебетовка, Ялта.

На території Автономної Республіки Крим знаходиться 7 227 пам'яток археології, з них 21 - національного значення; 3861 пам'ятка історії, з них 13 - національного значення; 1004 пам'ятки архітектури та містобудування, з них 216 - національного значення; 520 пам'яток монументального мистецтва.

На території Автономної Республіки Крим збереглася значна кількість античних, середньовічних і більш «молодих» пам'яток печерного і наземного містобудування, які практично не зустрічаються в інших регіонах України. Тут збереглися численні православні, мусульманські і, рідше, іудейські культові споруди, починаючи з античних часів. У Криму також збереглися численні різностильові палацові, садибні й дачні будівлі, переважно ХІХ-ХХІ ст. Тут знаходяться 6 природних заповідників, значна кількість ландшафтних і геологічних пам'яток природи з різним природоохоронним статусом.


Місто Бахчисарай Автономної Республіки Крим

Місто Бахчисарай Автономної Республіки Крим - районний центр, розташований біля підніжжя південного схилу Внутрішнього пасма Кримських гір на р. Чурук-Су за 33 км від м. Сімферополя та 782 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001), кількість його мешканців становила 27 626 осіб.



У останній чверті XV ст. з м. Солхата (Старий Крим) на територію сучасного Бахчисараю було перенесено столицю Кримського ханства й побудовано ханський палац. «Бахчисарай» - означає «палац, оточений садами»: татарське «бахчи» - «сад», «сарай» - «палац».
У 1299 р. війська темника Золотої Орди Ногая захопили й пограбували селище Кирк-Єр. Землі долини були загарбані татарськими феодалами. У XIV ст. тут виникло поселення Ески-Юрт (старе селище). Через поселення в XIV-XV ст. проходив торговельний шлях, який поєднував Північне Причорномор"я з портами, розташованими на березі Чорного моря.
У другій половині XV ст. хан Хаджі-Гірей переніс резиденцію із Солхата (нині м. Старий Крим) у Кирк-Єр. У долині поблизу фортеці засновано нову столицю - Бахчисарай. Вперше місто згадується в документальних джерелах у 1502 р.
У другій половині XVI ст. відбулися перші походи козаків проти кримських татар. У 1628 р. гетьман Михайло Дорошенко здійснив похід у Крим, під час якого під Бахчисараєм було розгромлене військо хана Кан-Теміра.
На початку 1648 р. Бахчисарай приймав посольство на чолі з Богданом Хмельницьким, який готувався до Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. З ханом Іслам-Гіреєм ІІІ було укладено угоду, відповідно до якої гетьман отримав необхідний загін татарської кінноти. За цією угодою, у Бахчисараї залишилися заложники - Тиміш Хмельницький та кілька знатних козаків.
Наприкінці XVIII ст. у місті був 1 561 будинок, а кількість мешканців становила 5 776 чоловік. У Бахчисараї діяли 5 млинів, 20 пекарень, 13 чинбарень, 6 кузень. Працювали кравецькі, шевські, зброярні майстерні, майстерня з виготовлення срібних виробів.
У 1847 р. кількість мешканців міста становила 13 313 осіб. У місті діяли 7 млинів, 23 кустарні підприємства, працювало 113 шевців, 34 мідники й жерстяники, 38 ковалів. У 1848 р. у місті було 33 мечеті, 3 церкви, 3 медресе.
Станом на 1897 р., відповідно до першого загального перепису населення, у Бахчисараї мешкало 12 959 чоловік.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у Бахчисараї неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій в листопаді 1920 р. у місті встановлено радянську владу.
У 1921 р. було відкрито клуб, діяла районна бібліотека, у 1923 р. - кінотеатр.
У 1932 р. у Бахчисараї збудовано завод виготовлення ефірних олій, у 1933 р. - сокоекстрактний завод. На базі артілі було створено трикотажну фабрику «Узор».
У 1937 р. у місті діяли 3 державні та 12 відомчих бібліотек.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 2 листопада 1941 р. до 14 квітня 1944 р.
У 1944 р. було відновлено роботу сокоекстрактного заводу, райхарчокомбінату, артілей ім. О. Горького і «Трудова енергія», що виготовляли безалкогольні напої, фруктові консерви. У цьому ж році створено підприємство з виробництва будівельних матеріалів, виготовлення транспортних засобів, ремонту сільськогосподарського інвентарю.
У 1961 р. введено в експлуатацію завод залізобетонних виробів, а також консервний завод, у 1964 р. - винозавод. У 1965 р. почав працювати побуткомбінат.
На початку 1970-х рр. у Бахчисараї діяли 3 бібліотеки для дорослих, дитяча і 10 відомчих бібліотек, 2 широкоекранні кінотеатри, 2 кіномайданчики, Будинок культури тощо.
Наприкінці ХХ ст. Бахчисарай був промисловим центром, що входив до складу Сімферопольського промислового вузла. Зокрема, в місті працювали підприємства харчової (ефіроолійний, продтоварів, молочний і консервний заводи), будівельних матеріалів (комбінат «Будіндустрія», деревообробний завод та завод «Доріндустрія»), легкої (вовнопрядильна фабрика) промисловості.
На околицях міста виявлено 2 ранньопалеолітичні стоянки. На одній з них (на південно-східній околиці) - Старосіллі - знайдено рештки скелету дворічної дитини. На підставі знахідки вчені зробили реконструкції т. зв. старосільського хлопчика. Навколо міста розташовані кургани епохи ранньої бронзи (ІІІ тисячоліття до н. е.). На околицях Бахчисарая (в балці Ашлама-Дере) виявлено поселення - велике таврське з могильником (VIII-VII ст. до н. е.) і 2 пізньоскіфські перших століть н. е. У південно-східній частині міста в долині Майрам-Дере збереглися залишки середньовічного поселення, що виникло в IV-V ст. н. е. Його мешканцями були нащадки таврів, скіфів, сарматів, аланів і греків. Основним заняттям населення поселення було землеробство та виноградарство. Згодом поблизу поселення виник християнський монастир, що проіснував тут до початку ХХ ст. З середини ХІХ ст. він став називатися Успенським. Поруч, на високому плато, в Х ст. збудовано фортецю, відому з ХІІІ-XIV ст. як Кирк-Єр (згодом - Чуфут-Кале).














Список використаної літератури:
1. Акчокраклы О.А. Новое из истории Чуфут-Кале / О. А. Акчокраклы ; Гос. дворец-музей тюрко-татар. культуры в Бахчисарае. - Сімферополь : [б. и.], 1928. - 15 с. : рис., фот. - Библиогр. в подстроч. примеч.
2. Артемов А.О. Бахчисарайський ханський палац / А. О. Артемов // Мистецтво України : енциклопедія. В 5 т. / редкол.: А. В. Кудрицький [та ін.]. - К. : Вид-во "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1995. - Т. 1 : А-В. - С. 168 : іл. - ISBN 5-88500-026-3. - ISBN 5-88500-027-1.
3. Бахчисарай // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. - Т. 1 : А-Ж. - С. 74-75. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 5-88500-005-0. - ISBN 5-88500-015-8.
4. Бахчисарай // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 11. - ISBN 978-966-96784-1-6.
5. Бахчисарай : путеводитель / сост. Е. В. Нагаевская. - Изд. 2-е. - Симферополь : Крым, 1968. - 87 с. : ил.
6. Бахчисарай // Україна: 100 визначних місць : фотокнига / С. Л. Удовік. - 3-тє вид. - К. : Ваклер, 2008. - С. 153 : фотогр. кольор. - ISBN 978-966-543-113-8.
7. Енциклопедія архітектурної спадщини України : темат. слов. багатотом. вид. / Укр. акад. архіт. ; авт. В. Тимофієнко. - К. : УАА, 1995. - 365 с.
8. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.


Прочитано: 2256 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Судак Автономної Республіки Крим
Місто Старий Крим Автономної Республіки Крим
Місто Алупка Автономної Республіки Крим
Місто Білогірськ Автономної Республіки Крим
Місто Джанкой Автономної Республіки Крим
Місто Алушта Автономної Республіки Крим
Місто Армянськ Автономної Республіки Крим
Місто Красноперекопськ (Яни Капу) Автономної Республіки Крим
Місто Саки Автономної Республіки Крим
Місто Щолкіне Автономної Республіки Крим

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //