Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Бахчисарай Автономної Республіки Крим - районний центр, розташований біля підніжжя південного схилу Внутрішнього пасма Кримських гір на р. Чурук-Су за 33 км від м. Сімферополя та 782 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001), кількість його мешканців становила 27 626 осіб.

У останній чверті XV ст. з м. Солхата (Старий Крим) на територію сучасного Бахчисараю було перенесено столицю Кримського ханства й побудовано ханський палац. «Бахчисарай» - означає «палац, оточений садами»: татарське «бахчи» - «сад», «сарай» - «палац».
У 1299 р. війська темника Золотої Орди Ногая захопили й пограбували селище Кирк-Єр. Землі долини були загарбані татарськими феодалами. У XIV ст. тут виникло поселення Ески-Юрт (старе селище). Через поселення в XIV-XV ст. проходив торговельний шлях, який поєднував Північне Причорномор"я з портами, розташованими на березі Чорного моря.
У другій половині XV ст. хан Хаджі-Гірей переніс резиденцію із Солхата (нині м. Старий Крим) у Кирк-Єр. У долині поблизу фортеці засновано нову столицю - Бахчисарай. Вперше місто згадується в документальних джерелах у 1502 р.
У другій половині XVI ст. відбулися перші походи козаків проти кримських татар. У 1628 р. гетьман Михайло Дорошенко здійснив похід у Крим, під час якого під Бахчисараєм було розгромлене військо хана Кан-Теміра.
На початку 1648 р. Бахчисарай приймав посольство на чолі з Богданом Хмельницьким, який готувався до Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. З ханом Іслам-Гіреєм ІІІ було укладено угоду, відповідно до якої гетьман отримав необхідний загін татарської кінноти. За цією угодою, у Бахчисараї залишилися заложники - Тиміш Хмельницький та кілька знатних козаків.
Наприкінці XVIII ст. у місті був 1 561 будинок, а кількість мешканців становила 5 776 чоловік. У Бахчисараї діяли 5 млинів, 20 пекарень, 13 чинбарень, 6 кузень. Працювали кравецькі, шевські, зброярні майстерні, майстерня з виготовлення срібних виробів.
У 1847 р. кількість мешканців міста становила 13 313 осіб. У місті діяли 7 млинів, 23 кустарні підприємства, працювало 113 шевців, 34 мідники й жерстяники, 38 ковалів. У 1848 р. у місті було 33 мечеті, 3 церкви, 3 медресе.
Станом на 1897 р., відповідно до першого загального перепису населення, у Бахчисараї мешкало 12 959 чоловік.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у Бахчисараї неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій в листопаді 1920 р. у місті встановлено радянську владу.
У 1921 р. було відкрито клуб, діяла районна бібліотека, у 1923 р. - кінотеатр.
У 1932 р. у Бахчисараї збудовано завод виготовлення ефірних олій, у 1933 р. - сокоекстрактний завод. На базі артілі було створено трикотажну фабрику «Узор».
У 1937 р. у місті діяли 3 державні та 12 відомчих бібліотек.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 2 листопада 1941 р. до 14 квітня 1944 р.
У 1944 р. було відновлено роботу сокоекстрактного заводу, райхарчокомбінату, артілей ім. О. Горького і «Трудова енергія», що виготовляли безалкогольні напої, фруктові консерви. У цьому ж році створено підприємство з виробництва будівельних матеріалів, виготовлення транспортних засобів, ремонту сільськогосподарського інвентарю.
У 1961 р. введено в експлуатацію завод залізобетонних виробів, а також консервний завод, у 1964 р. - винозавод. У 1965 р. почав працювати побуткомбінат.
На початку 1970-х рр. у Бахчисараї діяли 3 бібліотеки для дорослих, дитяча і 10 відомчих бібліотек, 2 широкоекранні кінотеатри, 2 кіномайданчики, Будинок культури тощо.
Наприкінці ХХ ст. Бахчисарай був промисловим центром, що входив до складу Сімферопольського промислового вузла. Зокрема, в місті працювали підприємства харчової (ефіроолійний, продтоварів, молочний і консервний заводи), будівельних матеріалів (комбінат «Будіндустрія», деревообробний завод та завод «Доріндустрія»), легкої (вовнопрядильна фабрика) промисловості.
На околицях міста виявлено 2 ранньопалеолітичні стоянки. На одній з них (на південно-східній околиці) - Старосіллі - знайдено рештки скелету дворічної дитини. На підставі знахідки вчені зробили реконструкції т. зв. старосільського хлопчика. Навколо міста розташовані кургани епохи ранньої бронзи (ІІІ тисячоліття до н. е.). На околицях Бахчисарая (в балці Ашлама-Дере) виявлено поселення - велике таврське з могильником (VIII-VII ст. до н. е.) і 2 пізньоскіфські перших століть н. е. У південно-східній частині міста в долині Майрам-Дере збереглися залишки середньовічного поселення, що виникло в IV-V ст. н. е. Його мешканцями були нащадки таврів, скіфів, сарматів, аланів і греків. Основним заняттям населення поселення було землеробство та виноградарство. Згодом поблизу поселення виник християнський монастир, що проіснував тут до початку ХХ ст. З середини ХІХ ст. він став називатися Успенським. Поруч, на високому плато, в Х ст. збудовано фортецю, відому з ХІІІ-XIV ст. як Кирк-Єр (згодом - Чуфут-Кале).

Список використаної літератури:
1. Акчокраклы О.А. Новое из истории Чуфут-Кале / О. А. Акчокраклы ; Гос. дворец-музей тюрко-татар. культуры в Бахчисарае. - Сімферополь : [б. и.], 1928. - 15 с. : рис., фот. - Библиогр. в подстроч. примеч.
2. Артемов А.О. Бахчисарайський ханський палац / А. О. Артемов // Мистецтво України : енциклопедія. В 5 т. / редкол.: А. В. Кудрицький [та ін.]. - К. : Вид-во "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1995. - Т. 1 : А-В. - С. 168 : іл. - ISBN 5-88500-026-3. - ISBN 5-88500-027-1.
3. Бахчисарай // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. - Т. 1 : А-Ж. - С. 74-75. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 5-88500-005-0. - ISBN 5-88500-015-8.
4. Бахчисарай // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 11. - ISBN 978-966-96784-1-6.
5. Бахчисарай : путеводитель / сост. Е. В. Нагаевская. - Изд. 2-е. - Симферополь : Крым, 1968. - 87 с. : ил.
6. Бахчисарай // Україна: 100 визначних місць : фотокнига / С. Л. Удовік. - 3-тє вид. - К. : Ваклер, 2008. - С. 153 : фотогр. кольор. - ISBN 978-966-543-113-8.
7. Енциклопедія архітектурної спадщини України : темат. слов. багатотом. вид. / Укр. акад. архіт. ; авт. В. Тимофієнко. - К. : УАА, 1995. - 365 с.
8. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.