Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Н - П

Приймак Борис Іванович (1909–1996)

Борис Іванович Приймак - український архітектор, народний архітектор СРСР, член-кореспондент Академії архітектури УРСР, дійсний член Академії будівництва та архітектури УРСР, професор, нагороджений орденами, медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

 

 



Борис Іванович Приймак народився 11 червня (29 травня) 1909 р. в містечку Новочеркаську (нині на території РФ). У 1924-1926 рр. навчався на графічному факультеті Харківського художнього військового технікуму, у 1926-1930 рр. - на архітектурному факультеті Харківського художнього інституту, по закінченню якого отримав спеціальність архітектора. Ще в студентські роки почав працювати: у 1928-1929 рр. - креслярем в «Укрдіпромезі», у 1929-1930 рр. - помічником архітектора в «Індубуді» в м. Харкові.
У 1931-1933 рр. служив у лавах Червоної Армії в м. Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург) як однорічник.
У 1933 р. став членом Спілки архітекторів УРСР.
У 1933-1936 рр. Б. Приймак працював старшим архітектором у Харківському відділенні «Діпроміста», заступником керівника архітектурно-планувальної майстерні. У цей час Б. Приймак брав участь у розробці великих містобудівних проектів, серед яких проекти планування та реконструкції міст Маріуполя, Запоріжжя, Кривого Рогу, Тбілісі та ін.
У ці ж роки Б. Приймак працював керівником проектування в Харківському інституті комунального будівництва (1933-1936).
У 1936 р. Б. Приймак витримує конкурс і вступає в Інститут аспірантури Академії архітектури СРСР, закінчивши який у 1940 р. працював у архітектурній майстерні «Мосради».
У 1939 р., ще аспірантом Академії архітектури CРСР, запроектував туристичну базу, яку високо оцінила тодішня архітектурна критика.
Протягом 1940-1941 рр. Б. Приймак був архітектором-автором 7-ї архітектурної майстерні «Мосради», а в 1941-1942 рр. - старшим архітектором Центральної маскувальної майстерні Академії архітектури СРСР в м. Москві.
З 1942 р., у роки Другої світової війни, служив у лавах Червоної Армії старшим помічником начальника відділу маскування Головного управління МППО ПКВС СРСР (м. Москва).
Після завершення війни, у 1945-1946 рр. був дисертантом Академії архітектури СРСР.
У 1946 р. Б. Приймак повернувся в м. Київ, де до 1951 р. керував архітектурно-планувальною майстернею Державних архітектурних майстерень м. Києва (з 1949 р. - інститут «Київпроект»). Із січня 1952 р. його переведено на посаду заступника головного архітектора в Управління у справах архітектури м. Києва, а з грудня 1955 р. призначено головним архітектором м. Києва. Б. Приймак перебував на цій посаді до 1973 р.
У 1947-1948 рр. архітектор керував проектуванням у Київському будівельному інституті.
Після повернення до м. Києва Б. Приймак брав участь у розробці генерального плану міста, співпрацюючи з архітекторами О. Власовим , І. Малозьомовим, В. Поліщуком, інженером І. Козловим. Цей план був завтерджений Урядом УРСР у травні 1949 р., розрахований на період до 1969 р. Генпланом було передбачено забудову перших житлових масивів на Чоколівці, Відрадному, Нивках.
З 1948 р. Б. Приймак був науковим керівником в Інституті аспірантури Академії архітектури УРСР.
У 1949 р. за рішенням Раднаркому УРСР було проведено конкурс на проект забудови центру м. Києва. У ньому брали участь відомі архітектори з колишнього Радянського Союзу - К. Алабян, О. Власов , В. Гельфрейх, Г. Гольц, В. Заболотний , О. Касьянов, Є. Левінсон, І. Фомін, М. Парусніков, І. Соболєв, О. Тацій , М. Іванченко, Д. Чечулін, Я. Штейнберг , А. Добровольський та ін. У конкурсі на відбудову Хрещатика переміг проект, розроблений архітекторами А. Добровольським, В. Єлізаровим, Б. Приймаком, О. Заваровим та О. Малиновським за керівництва О. Власова .
У цьому ж році авторами проекту було запроектовано готель «Москва».
У 1950 р. Б. Приймака обрано членом-кореспондентом Академії архітектури УРСР.
У 1955 р. Б. Приймака прийнято до Спілки архітекторів СРСР.
У 1956 р. його обрано дійсним членом Академії будівництва та архітектури УРСР.
У 1965 р. Б. Приймаку присвоєно звання заслуженого будівельника УРСР.
З 1966 р. викладав архітектурне проектування в Київському художньому інституті. Також керував тут архітектурною майстернею.
У 1970 р. йому присвоєно звання народного архітектора СРСР.
У 1973 р. Б. Приймаку присуджено премію Ради Міністрів СРСР.
У 1993 р. його обрано почесним професором Української академії мистецтв.
Серед проектів Б. Приймака: бібліотека-читальня в парку в м. Харкові (1933), інтер"єри Палацу піонерів у м. Харкові (1934), проект парку і малих архітектурних форм у м. Кривому Розі (1934), виставковий зал Спілки радянських художників у м. Москві (1939), реконструкція та інтер"єри корпусу санаторія ім. Чкалова в м. Одесі (1949-1952), їдальня інституту ім. Мікояна, житловий будинок поблизу Пасажу на вул. Хрещатик у м. Києві, житловий будинок на розі Бесарабки та вул. Хрещатик у м. Києві, будівля поштамту на вул. Хрещатик у м. Києві, гуртожиток студентів інституту ім. Мікояна на вул. Тарасівській у м. Києві, проект станції метро «Спартаковская» в м. Москві (1940), проект залу засідань Ради Міністрів УРСР та ін.
За участі Б. Приймака збудовано станції Київського метро «Завод "Більшовик"» (нині «Шулявська»), «Нивки», «Жовтнева» (нині «Берестейська»).
Помер Б. Приймак 17 лютого 1996 р. у м. Києві.







Список використаної літератури:
1. Асеев Ю.С. Архитектор Борис Иванович Приймак // Строительство и архитектура. - 1979. - № 6. - C. 22-24 : фото, портр.
2. Колбин В. Проекты станций московского метро третьей очереди // Архитектура СССР. - 1938. - № 6. - C. 30-39 : ил.
3. Малаков Д. Головні архітектори Києва // Київ. - 1997. - № 5/6. - C. 179-184 : іл.
4. Приймак Б.І. Основні планувальні розв"язання м. Кривого Рогу // Індустріальне будівництво. - 1936. - № 10. - C. 12-15 : план, табл., рис.
5. Приймак Борис Иванович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. и.], 1956. - 10 л.
6. Салій І. Обличчя столиці в долях її керівників // Янус Нерухомість. - 2009. - № 6. - C. 24-25.
7. Творчество архитекторов Украинской ССР. Вып. 1. : науч.-техн. отчет за 1977 год. Тема № 4.2 / НИИ теории, истории и перспект. проблем совет. арх-ры в г. Киеве ; исполн.: С. К. Килессо [и др.]. - 1977. - 298 л.
8. Тутученко С.П. Зодчие в серых шинелях // Строительство и архитектура. - 1985. - № 5. - C. 1-3: фото, портр.


Прочитано: 4680 раз
Дополнительно на данную тему:
Пимоненко Микола Корнилович (1862–1912)
Плєхов Микола Дмитрович (1902–1969)
Ніколаєв Володимир Миколайович (1847–1911)
Неровецький Олександр Інокентійович (1884–1950)
Патон Євген Оскарович (1870–1953)
Осьмак Василь Олександрович (1870–1942)
Нарбут Данило Георгійович (1916–1998)
Прахов Адріан Вікторович (1846–1916)
Плотницька Наталія Антонівна
Пламеницька Ольга Анатоліївна

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //