Закарпатська область утворена 22 січня 1946 р. після приєднання цієї території до складу Української РСР. Адміністративний центр - м. Ужгород.
Розташована в Західній Україні на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. Близько двох третин території області займають Карпатські гори, решту - Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат і України - гора Говерла (2061 м).
Клімат помірно континентальний, середня температура січня -4оС, липня +21оС.
Станом на 01.01.2012 р. до Закарпатської області входило 13 районів, 11 міст, 19 селищ і 579 сіл. Населення області налічувало 1250,8 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 465,3 тис. осіб, сільське - 785,5 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 9 міст Закарпатської області: Ужгород, Берегове, Виноградів, Іршава, Мукачеве, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст.
У Закарпатській області на державному обліку перебуває 137 пам'яток архітектури національного значення.
Місто Іршава Закарпатської області
Місто Іршава Закарпатської області - місто обласного підпорядкування, районний центр, розташований на р. Іршавці (притока Боржави, басейн Дунаю) за 80 км від обласного центру м. Ужгорода та 797 км від м. Києва. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 9 512 осіб.
Назва міста, ймовірно, походить від назви р. Іршавки, на якій воно розташоване. Назва річки походить від слов"янського слова «ельха», що означає «вільха» – назва рослини, якої, мабуть, було багато на берегах річки. Від цього ж кореня походить і угорський варіант назви річки – Ілошава. За іншою версією назву міста пов"язують з ім"ям її власників – Ілошваїв. Перша згадка про місто як про маєтність дворянського роду Ілошваї датується 1341 р. У 1460 р. рід Ілошваї отримав від угорського короля грамоту на ці землі. У період Визвольної війни 1703-1711 рр. Іршава була центром бойових дій – мешканці міста приєднались до армії Ференца ІІ Ракоці. Після скасування в 1848 р. панщини землі Іршави залишились у власності Ілошваїв. У 1919 р. в місті встановлено радянську владу, але в тому ж році місто перейшло під вплив Чехословаччини. У 1939 р. в місті встановлено угорську владу. У 1944 р. в Іршаві знову встановлено радянську владу. У 1980 р. Іршава отримала статус міста районного значення. Навколо міста збереглися залишки земляних валів оборонної фортеці XIV–XV ст. Також було знайдено городище періоду ранньозалізного віку. На початку ХХІ ст. у місті працювали: комбікормовий, винодільний і станкоремонтний заводи, хлібопекарня, меблева фабрика, фабрика «Фактортойс» і завод побутової хімії. Через місто проходила вузькоколійка «Берегове-Іршава-Кушниця».
Список використаної літератури: 1. Івченко А. Міста України : довід. / А. Івченко. – К. : Картографія, 1999. – 135 с. : табл. – (Україна на межі тисячоліть). – Бібліогр.: с. 135. 2. Іршава // Географічна енциклопедія України. У 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2 : З-О. – С. 83. 3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл. 4. Памятники истории и культуры Украинской ССР : кат.-справ. / гл. ред. П. Тронько ; зам. гл. ред.: Г. К. Злобин, Ю. А. Олененко ; секретарь В. И. Тимофеенко. – К. : Наук. думка, 1987. – 736 с. : ил., 44 вкл. л. – Имен. указ.: с. 714-736. 5. Худанич В.І. Іршава / В. І. Худанич, Е. В. Ваш // Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. / Редкол.: В. І. Бєлоусов (голова), Г. М. Коструб, Д. В. Чепур та ін. – К. : УРЕ, 1969. – Закарпатська обл. – С. 288-299 : іл.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72
Місто Іршава Закарпатської області - місто обласного підпорядкування, районний центр, розташований на р. Іршавці (притока Боржави, басейн Дунаю) за 80 км від обласного центру м. Ужгорода та 797 км від м. Києва. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 9 512 осіб.
