Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Богуслав Київської області - районний центр, розташований на р. Рось (притока Дніпра) на південному сході за 116 км від м. Києва. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 16 911 осіб.

Фортеця з назвою Богуславль вперше згадується в літописі під 1195 р. як один із трьох найукріпленіших прикордонних форпостів Київської Русі. Назва міста походить від давньоруського «буй-слав», що значить «мужній, хоробрий».
Богуслав - одне з найдавніших міст України, що веде свою історію з XI ст. Місто було засноване в 1032 р. князем Ярославом Мудрим як один з оборонних пунктів на південному кордоні Київської Русі.
У 1240 р. Богуслав був зруйнований монголо-татарською ордою. У 1362 р. він опинився під владою Литви, а після Люблінської унії був захоплений Польщею.
У 1591 р. король Сигізмунд ІІІ віддав місто у володіння волинського князя Я. Острозького. Богуслав став центром староства, а в 1620 р. йому надано Магдебурзьке право і корогву із зображенням герба.
У 1594 р. населення Богуслава брало активну участь у селянсько-козацьких повстаннях під проводом С. Наливайка, П. Павлюка та К. Скидана (1637 р.).
Під час Національно-визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. Богуслав стає сотенним містечком Білоцерківського полку, а територія Богуславщини входить до складу Росії.
У 1667 р. Богуслав знову відійшов до Польщі. Місто не раз зазнавало нападів кримських татар та турків. У 1678 р. містечко було зруйновано Юрієм Хмельницьким.
З 1685 р. Богуслав став полковим містом під проводом Самійла Самуся, який в 1693-1704 рр. укріпив Богуславський замок, відновив монастир та звільнив населення від панщини.
У 1712 р. місто знову підпало під владу Польщі.
У 1740-1750 рр. населення Богуслава брало участь у гайдамацькому русі. Тут діяли загони за керівництва Деркача, Лоба, Шуленка, Гриви та ін.
У 1777 р. польський король Станіслав Август подарував Богуславське староство князю С. Понятовському, який продав його графу К. Браницькому в 1785 р.
У 1793 р. після другого поділу Польщі Богуслав увійшов до складу Росії.
З 1796 р. Богуслав стає центром однойменного повіту та, внаслідок пожежі 1846 р., втрачає статус міста і входить до складу Канівського повіту як волость. Проте в другій половині XIX ст. Богуслав залишається одним із значних торговельних центрів.
На початку ХХ ст. в Богуславі продовжувала зростати промисловість і торгівля. У 1910 р. у місті налічувалось 6 підприємств фабрично-заводського типу.
У 1913 р. тут діяли 3 суконні фабрики, машинобудівний, пивоварно-медоварний і цегельний заводи. У 1916 р. були відкриті жіноча і чоловіча гімназії.
У липні 1921 р. Богуслав став повітовим центром, а в 1938 р. отримав статус міста.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 26 липня 1941 р. до 26 січня 1944 р. Під час окупації тут діяли партизанські загони.
Почалась важка відбудова міста та його господарства. У наступні роки було реконструйовано та розширено ряд підприємств. Стрімкого розвитку набули харчова та легка промисловості міста. У 1956 р. було створено «Взутшкірпромкомбінат», меблеву фабрику та фабрику художніх виробів «Богуславка».
У 1954-1955 рр. була введена в дію Богуславська ГЕС.
В урочищі Богуслава археологами знайдено три римські монети ІІ ст. н. е., збереглися залишки давньоруського городища ХІ-ХІІІ ст.

Список використаної літератури:
1. Богуслав : Фотоальбом / упоряд. та текст А. Т. Ткалича ; фото В. П. Хмари ; худож. С. В. Бондаренко. - К. : Мистецтво, 1983. - [96] с. : іл. - Текст укр. та рос. мовами.
2. Богуслав // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. - Т. 1 : А-Ж. - С. 112 : фото кольор.
3. Богуслав // Міста України : інформ.-стат. довід. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 16.
4. Боковий С.І. Богуслав / С. І. Боковий // Енциклопедія Сучасної України. У 25-ти т. / НАН України, Координаційне бюро ЕСУ. - К., 2004. - Т. 3 : Біо[гео]-Бя. - С. 152-153 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
5. Дванадцять маршрутів Київщиною : путівник / авт. тексту і фотогр.: Р. Маленков, О. Година. - К. : Грані-Т, 2008. - 104 с. : іл.
6. Жук А.К. Богуслав / А. К. Жук // Мистецтво України : енцикл. В 5 т. / відп. ред. А. В. Кудрицький. - К. : Вид-во "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1995. - Т. 1 : А-В. - С. 221 : іл.
7. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. - К. : Либідь, 2001. - 302 с : іл.
8. Памятники истории и культуры Украинской ССР : кат.-справ. / гл. ред. П. Тронько ; зам. гл. ред.: Г. К. Злобин, Ю. А. Олененко ; секретарь В. И. Тимофеенко. - К. : Наук. думка, 1987. - 736 с. : ил., 44 вкл. л. - Имен. указ.: с. 714-736.