Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Р - Т

Тутученко Семен Павлович (1913–1994)

Семен Павлович Тутученко - український архітектор, кандидат архітектури (1963), член Спілки архітекторів СРСР (1955), Герой Радянського Союзу (1944), лауреат орденів «Леніна», «Червоної зірки», «Золотої зірки», медалей «І ступеня партизану Великої Вітчизняної війни», «За перемогу над Німеччиною».

 

 



Семен Павлович Тутученко народився 2 лютого 1913 р. в с. Решети (нині Кочківський район Новосибірської області, РФ) у родині вихідців із с. Юшки поблизу м. Ржищева Київської області. Його батько - сибірський партизан - загинув у 1919 р. у боях з колчаківськими білогвардійцями.
Протягом 1930-1932 рр. С. Тутученко працював муляром на будівництві вапнякового заводу № 2 Наркомбуду Узбекистанської РСР в м. Джизак.
У 1932 р. С. Тутученко закінчив сільську семирічку й за комсомольською путівкою був відправлений на навчання в м. Москву. Щоб заробити на навчання, він працював у «Мостотеплосільбуді» підсобним робітником, згодом - муляром. З 1934 р. навчався на робітничому факультеті Архітектурно-будівельного інституту, де відвідував майстерні А. Бурова та І. Соболєва. У 1940 р. С. Тутученко захистив дипломний проект «Музей В. Маяковського» і отримав спеціальність архітектора.
У 1940 р. С. Тутученко розробив проект павільйону рибного господарства на Всесоюзній сільськогосподарській виставці, за який отримав премію.
У зв"язку з початком Другої світової війни його у 1940 р. мобілізовано до 137-ї стрілецької дивізії в м. Горький. З лютого 1942 р. С. Тутученко був командиром відділення кавалерійського ескадрону в партизанському об"єднанні С. Ковпака. У 1944 р. його поранено. У цьому ж році С. Тутученку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У 1944 р. С. Тутученко почав працювати старшим архітектором Державних архітектурних майстерень м. Києва. Зокрема, він розробив проект планування та забудови вулиць м. Свердловська.
Протягом 1945-1947 рр. С. Тутученко працював автором-архітектором «Київпроекту».
Протягом 1947-1954 рр. працював керівником майстерні, а згодом головним архітектором «Діпроцивільпромбуду». На цій посаді проектував заводи нових будівельних матеріалів на Теличці (мікрорайон Києва), а згодом і нові будівельні вироби.
У 1948-1949 рр. за проектом С. Тутученка (у співавторстві з архітектором Н. Луговим та інженером Л. Кожушко) збудовано житловий комплекс на Солом"янці в м. Києві, до складу якого увійшли житлові будинки, гуртожитки, дит"ясла, клуб, бібліотека, їдальня, магазини тощо. За цей комплекс авторський колектив у 1950 р. отримав першу премію на республіканському конкурсі.
Протягом 1950-1957 рр. було збудовано Чернігівський музично-драматичний театр, запроектований С. Тутученком у співпраці з архітекторами С. Фрідманом і М. Ліберманом.
У 1954 р. С. Тутученка призначено головним архітектором м. Севастополя, на посаді якого він пропрацював до 1956 р.
У 1955 р. його прийнято до Спілки архітекторів СРСР. З 1956 р. до 1960 р. він був секретарем правління Спілки архітекторів СРСР у м. Москві.
З 1961 р. С. Тутученко працював керівником сектора теорії та перспективних проблем архітектури «КиївНДІТІ».
У березні 1963 р. після захисту дисертації на тему «Прогрессивные черты советской архитектуры» йому присвоєно науковий ступінь кандидата архітектури.
У 1966 р. у співавторстві зі скульптором Б. Нікончуком він створив меморіал-заповідник Партизанської Слави у Спадщанському лісі поблизу м. Путивля Сумської області. У наступному році у співпраці з тим самим скульптором С. Тутученком зведено пам"ятник Героям Сумщини на Привокзальній площі в м. Сумах. У 1969 р. в м. Яремчі Івано-Франківської області за проектом архітекторів С. Тутученка, А. Ігнащенка та скульптора В. Бородая споруджено пам"ятник партизанам-ковпаківцям (за цей проект авторський колектив отримав золоту медаль імені М. Грекова - нагорода, яку з 1966 р. щорічно до Дня перемоги присуджували за найкращі твори на військово-патріотичну тематику). Також за його проектами споруджено понад 20 монументів, пам"ятників на шляху партизанів-ковпаківців.
У 1969 р. на IV Всесоюзному симпозіумі, що відбувався в м. Москві, було створено постійну секцію «Прогнозирование в архитектуре», керівником якої обрано С. Тутученка.
У 1972 р. С. Тутученко з архітекторами Г. Головком, М. Коломійцем та М. Сирківним отримали першу премію на архітектурному конкурсі на проект музею «Україна у Великій Вітчизняній війні».
За його проектами побудовано понад 100 споруд. Серед найбільших проектів архітектора: театр у м. Запоріжжі (1947-1952), житлові будинки у м. Макіївці (1949-1953), житлові будинки на вул. Свердлова, 2-4-6 у м. Києві (1953-1956), особняк на вул. Осіївській (нині вул. О. Герцена) у м. Києві (1948), житлові будинки в м. Сталіно (нині Донецьк; 1952-1953), житлові будинки в м. Одесі (1952-1954), Палац культури у м. Красноармійську (1952), житлові будинки в м. Севастополі (1955-1956), Будинок уряду Молдавської РСР в м. Кишиневі (у співпраці з архітекторами С. Фрідліним, М. Лібманом, Н. Набережних, І. Кисельовим; 1953-1955) та ін.
Як науковець С. Тутученко видав книжки «Жилищное строительство в СССР» (1960), «Архитектура премированных зданий и комплексов УССР» (у співавторстві), а також опублікував понад 80 наукових робіт.
Крім наукових праць, С. Тутученко написав книжки про партизанський рух часів Другої світової війни: «Во имя мира» (1951), «Рухомий плацдарм» (1968), «Лесные всадники» (1977), численні статті.
Помер С. Тутученко 4 січня 1994 р. у м. Києві. Похований на Байковому кладовищі столиці.







Список використаної літератури:
1. Всесоюзный симпозиум прогнозистов // Строительство и архитектура. - 1969. - № 9. - C. 40.
2. Творчество архитекторов Украинской ССР. Вып. 1. : науч.-техн. отчет за 1977 год. Тема № 4.2 / НИИ теории, истории и перспект. проблем совет. арх-ры в г. Киеве ; исполн.: С. К. Килессо [и др.]. - 1977. - 298 л.
3. Тутученко Семен Павлович : лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. и.], 1956. - 9 л.
4. Тутученко С.П. Будинок уряду Молдавської РСР // Архітектура і будівництво. - 1954. - № 2. - C. 28-29: фото.


Прочитано: 2921 раз
Дополнительно на данную тему:
Тацій Олексій Олександрович (1903–1967)
Троупянський Федір Абрамович (1874–1947)
Троценко Віктор Карпович (1888–1978)
Риков Валеріян Микитович (1874–1942)
Сластьон (Сластіон) Опанас Георгійович (1855–1933)
Струве Аманд Єгорович (1835–1898)
Растреллі Франческо Бартоломео (1700–1771)
Тукалевський Ігор Миколайович (1916–1995)
Сиркін Михайло Маркович (1922–?)
Олександр Іванович Таманян (1878–1936)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //