Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 р. Адміністративний центр - м. Дніпро.
Розташована у південно-центральній частині Україні. Територія області знаходиться на Придніпровській височині (висота до 192 м), що поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайному півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області розташована на Придніпровській низовині, на крайному південному сході області - Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами.
Клімат помірно континентальний (середня температура січня від -15оС в південно-західній частині, до -17оС на північному сході; липня - відповідно +23оС та +31оС). Кількість опадів становить 450 мм на рік на півдні та до 400 мм на рік на півночі.
Станом на 01.01.2012 р. до Дніпропетровської області входило 22 райони, 20 міст, 46 селищ і 1435 сіл. Населення області налічувало 3320,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 2772,2 тис. осіб, сільське - 548,1 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 6 міст Дніпропетровської області: Дніпро, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Новомосковськ, Павлоград.
У Дніпропетровській області на державному обліку перебуває 35 пам'яток архітектури національного значення.
На території Дніпропетровської області збереглися палаци, адміністративні будинки, громадські заклади, церкви та собори, фортифікаційні споруди XVIII-XX ст.
Місто Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
Місто Верхньодніпровськ Дніпропетровської області (до 1785 р. - Григорівка, з 1785 р. - Новогригорівка, з 1806 р. - Верхньодніпровське) - районний центр, розташований на р. Дніпрі при впадінні в нього р. Самоткані за 68 км від обласного центру м. Дніпра та 376 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) у місті мешкало 26 200 осіб.
Перша назва походить від імені власника козацького зимівника, на
місці якого виникла слобода, - князя Григорія Потьомкіна. У 1785 р.
перейменоване в Новогригорівку, з 1806 р. - Верхньодніпровське. Назва
відповідає розташуванню вверх по Дніпру основних великих міст цього
району (за аналогією до Нижньодніпровська). У 1640-1655 рр. на
території сучасного міста був добре укріплений маєток польського
дозорця, в 1680-1680-х рр. виник запорізький зимівник. Поселення на
місці Верхньодніпровська заснували в XVII ст. запорізькі козаки як один
із численних зимівників козацької паланки над Дніпром. У 1780 р. князь
Г. Потьомкін, власник цих земель, заснував на місці зимівника слободу
Григорівку, яку в 1785 р. перейменували на Новогригорівку. У цьому ж
році її передано до казенного відомства й призначено для поселення
відставних сімейних та осілих солдатів. У 1782 р. у селі мешкало 415 осіб. У 1806 р. Новогригорівці надали статус повітового міста Катеринославської губернії й перейменували на Верхньодніпровськ. Основним
заняттям мешканців було землеробство й скотарство. На початку ХІХ ст. у
Верхньодніпровську розвивалися ремесла й торгівля. Виникли майстерні з
обробки шкіри, салотопні підприємства, лісопильний завод, млини. У
1860 р. у Верхньодніпровську працювали цегельний завод, тютюнова
фабрика, водяний млин, лісопильня. У 1899 р. діяли 29 невеликих
підприємств, серед яких спиртоочисний завод, 2 парові млини, парова
лісопильня. У січні 1899 р. неподалік від міста почав діяти
Верхньодніпровський металургійний завод, на якому була невелика доменна
піч, чавуноливарний цех з двома вагранками. У 1913 р. у селищі відкрито 3 початкові загальноосвітні училища, жіноча та чоловіча гімназії. Внаслідок подій Громадянської війни 1918-1920 рр. у Верхньодніпровську встановлено радянську владу. У 1921 р. в селищі відкрито Центральний робітничий клуб. У
1923 р. тут працювало 13 дрібних металообробних підприємств, 2
маслозаводи, 3 шкіряних заводи, 7 парових млинів і крупорушок, друкарня. У
роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими
загарбниками в період з 21 серпня 1941 р. до 22 жовтня 1943 р. Під час
окупації на території міста діяли підпільні групи. У 1944 р. у селищі
відкрито спеціальний дитячий будинок для дітей-сиріт червоноармійців,
командирів та червоних партизанів. Було відновлено роботу лікарні,
Будинку культури, школи, бібліотеки. У 1956 р. Верхньодніпровськ отримав статус міста. У 1965 р. завершено будівництво високовольтної лінії електропередач. У 1960-х рр. у місті діяли Будинок культури, 8 бібліотек, клуб машинобудівного заводу тощо. Наприкінці
ХХ ст. у місті працювали чавуноливарний, авторемонтний, маслоробний,
хлібний і комбікормовий заводи, взуттєва фабрика, промисловий комбінат.
Діяв історико-революційний музей. На початку ХХІ ст. у місті
працювали чавуноливарний, машинобудівний і авторемонтний заводи,
взуттєва фабрика, підприємство з виробництва комбікормів, друкарня,
маслосирзавод. Діяли Палац культури, Палац дитячої творчості,
історико-краєзнавчий музей. На території міста та на його околицях виявлено рештки поселень і курганів епохи міді-бронзи (ІІІ-ІІ тисячоліття до н. е.).
Список використаної літератури: 1.
Верхньодніпровськ // Географічна енциклопедія України : в 3 т. / відп.
ред. О. М. Маринич. - К., 1989. - Т. 1 : А-Ж. -
С. 162. 2. Верхньодніпровськ // Міста України : інформ.-стат. довід. - К., 2007. - С. 21-22. 3.
Воропай І.К. Верхньодніпровськ / І. К. Воропай, І. І. Озерний //
Історія міст і сіл Української РСР : [в 26 т.]. / голов. редкол.: П. Т.
Тронько [та ін.] ; редкол.: А. Я. Пащенко [та ін.]. - К., 1969. - Дніпропетровська область. - С. 172-186 : іл. 4. Кругляк
Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр.
РСР / Ю. М. Кругляк ; відп. ред. І. О. Варченко. - К. : Наук. думка,
1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151. 5. Памятники истории и
культуры Украинской ССР : каталог-справочник / гл. ред. П. Тронько ;
зам. гл. ред.: Г. К. Злобин, Ю. А. Олененко ; секретарь В. И.
Тимофеенко. - К. : Наук. думка, 1987. - 780 с. : ил.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72