Михайло Йосипович Бурка - український державний діяч, голова виконавчого комітету Київського міської ради депутатів трудящих (1963-1968), голова Держбуду УРСР (1968-1975).
Михайло Йосипович Бурка народився 6 вересня 1914 р. на станції
Сентянівці (нині селище Фрунзе) Слов"яносербського району Луганської
області. У 1928 р. закінчив семирічну школу. У 1928-1931 рр. навчався у
Ворошиловградському (Луганському) будівельному технікумі. Закінчивши
технікум, працював старшим техніком, начальником планово-технічного
відділення, виконавцем робіт тресту «Донбасжитлобуду». Протягом 1936-1941 рр. М. Бурка навчався в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. У
зв"язку з початком воєнних дій Другої світової війни на території
України 15 липня 1941 р. був мобілізований до лав Червоної Армії. М.
Бурка брав участь в обороні Москви та Сталінградській битві. За роки
війни пройшов шлях від рядового сапера до командира гвардійського
технічного батальйону. За виконання бойових завдань його нагороджено
орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни І і ІІ ступенів,
Олександра Невського, Червоної Зірки, п"ятьма медалями. У 1947 р. був
демобілізований. Після закінчення військової служби працював головним
інженером, начальником управління капітального будівництва заводу
«Комунар», начальником будуправлінь № 114 і № 115, керівником тресту №
99 Міністерства будівництва підприємств машинобудування в м. Запоріжжі. У
1953 р. М. Бурку призначили керівником тресту «Запоріжбуд», а в 1957 р.
його обрано першим секретарем Запорізького міськкому партії, у 1958 р.
переведено в м. Київ на посаду завідувача відділення будівництва і
міського господарства ЦК КП України. У 1963 р. його обрано головою
виконкому міськради. Головним досягненням М. Бурки на цій посаді було
масове будівництво п"ятиповерхових житлових будинків, об"єктів
культурно-побутового призначення та стадіонів. За роботу на цій посаді
його було нагороджено двома орденами Леніна. За участі М Бурки
здійснювалося проектування та будівництво дільниці метрополітену «Завод
"Більшовик"» (нині «Шулявська») - «Святошин» (1963-1971). У 1968 р.
М. Бурку було звільнено від обов"язків голови виконкому й переведено на
посаду голови Державного комітету Ради Міністрів УРСР у справах
будівництва (Держбуду УРСР), де він пропрацював до 1975 р. (у зв"язку з
виходом на пенсію). За його керівництва було розроблено та реалізовано
низку заходів, спрямованих на підвищення якості та зниження собівартості
будівництва, розвиток його індустріальної бази, прискорення технічного
прогресу в будівництві, поліпшення планування та розвиток благоустрою
міст і селищ України. Помер М. Бурка після хвороби 26 лютого 1988 р.
в м. Києві. Похований на Байковому кладовищі. За спогадами старшої
доньки Лариси, він власноруч накреслив ескіз пам"ятника на власній
майбутній могилі.
Список використаної літератури: 1. Главное - качество строительства // Строительство и архитектура. - 1971. - № 8. - C. 40-41: ил. 2.
Градостроители Украины делятся опытом : (региональный семинар по
проблемам планировки городов и районов) // Строительство и архитектура. -
1971. - № 7. - C. 38-41: фото. 3. Расширенное заседание комитета // Строительство и архитектура. - 1972. - № 4. - C. 41. 4. Салій І.М. Обличчя столиці в долях її керівників [XV-XXI ст.] / І. М. Салій. - К. : Довіра, 2008. - 599 с. : іл. 5. Сегодня эксперимент - завтра норма // Строительство и архитектура. - 1971. - № 12. - C. 1-9: фото, планы.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72