Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Одеська область

Одеська область утворена 27 лютого 1932 р. Адміністративний центр - м. Одеса.

Розташована на півдні України. Поверхня області, розташованої переважно у межах Причорноморської низовини, пологохвиляста і плоска лесова рівнина. Вона поступово знижується в південно-західному напрямку від 160 до 20 м і сильно розчленована глибоко врізаними (40-70 м) річковими долинами, балками і ярами. Велика рівнина Північного Причорномор'я дуже часто різко обривається до моря, утворюючи високий (до 40 м), ускладнений численними зсувами берег.

Клімат помірно континентальний з м'якою малосніжною нестійкою зимою (середня температура січня -3оС) і спекотним сухим літом (середня температура липня +22оС). Кількість опадів, більша частина яких припадає на літній період року (часто у вигляді злив), становить 380-500 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Одеської області входило 26 районів, 19 міст, у т.ч. 15 малих міст, 33 селища і 1125 сіл. Населення області налічувало 2388,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1595,0 тис. осіб, сільське - 793,3 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 10 міст Одеської області: Одеса, Ананьїв, Балта, Білгород-Дністровський, Болград, Вилкове, Ізмаїл, Кілія, Кодима, Рені.

На території Одеської області збереглася значна кількість православних, мусульманських, католицьких, іудейських та інших культових споруд ХІІІ-ХХ ст. Тут можна помилуватися унікальними одиничними оборонними (ХІІІ-XV ст.) і палацовими (ХІХ ст.) комплексами архітектурних споруд. До наших днів збереглися архітектурні пам'ятки громадського призначення (особняки, адміністративні будинки і будівлі навчальних і лікувальних закладів), часто зустрічаються військові й цивільні монументи XVIII-ХІХ ст. В області розташований Дунайський біосферний заповідник і різноманітні природні об'єкти з нижчим охоронним статусом.


Місто Ананьїв Одеської області

Місто Ананьїв Одеської області - районний центр, розташований на р. Тилігул за 154 км від обласного центру м. Одеси та 349 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 9355 осіб.

 



Поселення на території сучасного міста виникло як слобода Анані (Анань), у 1834 р. перейменоване на Ананьїв. За переказами, назва походить від імені першого поселенця - запорізького козака Ананія.
Уперше згадується в 1767 р. в донесенні полковника А. Кайнаша як слобода, заснована, за переказами, запорізьким козаком Ананієм на р. Тилігул. Деякі історики свідчать, що слобода існувала вже в 1753 р.
За Ясським мирним договором у 1791 р. ця територія була приєднана до Російської імперії. У 1792 р. слободу Анані передано в казенне відомство.
У 1834 р. Ананьїв отримав статус повітового міста Херсонської губернії.
У 1844 р. у містечку було 609 дворів, а кількість населення складала 2770 осіб.
У 1840-ві рр. у містечку працювала сукновальня і 3 винокурні, наприкінці ХІХ ст. - близько 20 напівкустарних підприємств з переробки сільськогосподарської сировини (свічно-салотопний і миловарний заводи, 3 фабрики фруктових і шипучих вод, 2 маслоробні та 5 цегельних заводів, тютюнова фабрика, 2 парові й 1 кінний млин тощо).
Станом на 1879 р. у Ананьєві мешкало 16684 чоловіки, у 1895 р. - 16670 чоловік. Основним заняттям населення було землеробство, скотарство, садівництво, торгівля.
Наприкінці ХІХ ст. у місті було близько 20 напівкустарних підприємств: свічково-салотопний і миловарний заводи, 3 фабрики фруктових та шипучих вод, 2 маслоробні та 5 цегельних заводів та ін.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у містечку неодноразово змінювалася влада. У результаті воєнних дій у березні 1919 р. Ананьїв перейшов під радянську владу.
Протягом 1921-1925 рр. у Ананьєві споруджено цегельний завод, бойню, млин, маслоробню, заводи фруктових та шипучих вод, пивоварний завод.
У 1923 р. Ананьїв став районним центром.
У передвоєнні роки у місті працювали цегельний, спиртовий і маслоробний заводи, 8 промислових артілей, райхарчокомбінат, міська електростанція.
У 1940 р. Ананьївський район увійшов до складу Одеської області.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 7 серпня 1941 р. до 31 березня 1944 р. Під час окупації у місті діяла підпільна організація.
Протягом 1945-1946 рр. відновлено роботу цегельного і маслозаводу, 8 промислових артілей, які об"єднали в райхарчокомбінат. У 1948 р. почала працювати міська електростанція.
У 1970-х рр. у Ананьєві діяли районний Будинок культури, 11 бібліотек, історико-краєзнавчий музей тощо.
Наприкінці ХХ ст. у Ананьєві працювали консервний і цегельний заводи, завод будівельних матеріалів, асфальтобетонний завод, швейна фабрика. Діяв історико-художній музей.
На початку ХХІ ст. у місті працювали завод будівельних матеріалів, хлібний і консервний заводи, завод продтоварів, маслоробний завод, швейна фабрика. Діяли Будинок культури, кінотеатр, 2 бібліотеки, історико-художній музей.
На околицях Ананьєва виявлено римські монети ІІ ст. н.е.

Список використаної літератури:
1. Ананьїв // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989. - Т. 1 : А-Ж. - С. 40. - ISBN 5-88500-005-0. - ISBN 5-88500-015-8.
2. Ананьїв // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 7.
3. Кириченко М.К. Одеська область / М. К. Кириченко // Українська радянська енциклопедія. У 12 т. / голов. редкол.: М. П. Бажан [та ін.]. - Вид. 2-ге. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1982. - Т. 7 : Мікроклін - Олеум. - С. 487-490 : іл.
4. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.
5. Лабуш В.І. Ананьїв / В. І. Лабуш, Г. О. Цуркіна // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. - К. : Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України, 2001. - Т. 1 : А. - С. 460 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.


Прочитано: 1636 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Роздільна Одеської області
Місто Кодима Одеської області
Місто Рені Одеської області
Місто Татарбунари Одеської області
Місто Арциз Одеської області
Місто Балта Одеської області
Місто Березівка Одеської області
Місто Подільськ Одеської області
Місто Болград Одеської області
Місто Теплодар Одеської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //