Закарпатська область утворена 22 січня 1946 р. після приєднання цієї території до складу Української РСР. Адміністративний центр - м. Ужгород.
Розташована в Західній Україні на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. Близько двох третин території області займають Карпатські гори, решту - Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат і України - гора Говерла (2061 м).
Клімат помірно континентальний, середня температура січня -4оС, липня +21оС.
Станом на 01.01.2012 р. до Закарпатської області входило 13 районів, 11 міст, 19 селищ і 579 сіл. Населення області налічувало 1250,8 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 465,3 тис. осіб, сільське - 785,5 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 9 міст Закарпатської області: Ужгород, Берегове, Виноградів, Іршава, Мукачеве, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст.
У Закарпатській області на державному обліку перебуває 137 пам'яток архітектури національного значення.
Місто Перечин Закарпатської області
Місто Перечин Закарпатської області - місто обласного підпорядкування, районний центр Закарпатської обл. Знаходиться на р. Уж (притока Лабірця, басейн Дунаю). Розташоване за 19 км від обласного центру м. Ужгорода, за 783 км від м. Києва. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 7020 осіб.
Назва міста, ймовірно, походить від слов"янського слова «перетинати». За іншою версією – від імені магната Переча. Перша згадка про село Перечин датується 1427 р., як про володіння графів Другетів. Під час національно-визвольної війни угорського народу 1703–1711 рр. Перечин потрапив у залежність від Ужгородської казенної домінії. У 1789 р. в Перечині збудовано Свято-Миколаївський храм, що збережений до наших часів. На початку ХХ ст. через місто була побудована залізниця. Також було побудовано лісохімічний завод. У 1900 р. збудовано костел, збережений донині. У 1919 р. Перечин відійшов до Чехословаччини, у 1944 р. – до радянської влади. Наприкінці ХХ ст. у міста діяли лісокомбінат, деревопереробне підприємство, швейна фабрика; функціонували районний центр культури та дозвілля, бібліотека для дорослих і дітей. У 2004 р. Перечин отримав статус міста. На території міста знайдено сліди перших поселень доби неоліту. Список використаної літератури: 1. Перечин // Закарпатська область : стис. путівник / І. Пустиннікова. – Х. : Біблекс, 2008. – С. 36-38 : іл. 2. Перечин // Закарпаття туристичне : путівник по регіону / І. С. Пустиннікова. – Х. : Біблекс, 2008. – С. 46-48 : іл. 3. Перечин // Західна Україна : путівник / С. Л. Удовік. – К. : Ваклер, 2007. – С. 58. 4. Перечин // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 80. 5. Перечин // Український радянський енциклопедичний словник. У 3 т. / Редкол.: М. П. Бажан [та ін.]. – К. : УРЕ, 1967. – Т. 2 : Кабарда-Полюддя. – С. 769.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72