Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

E-mail для повідомлень про корупційне правопорушення: korupciya_dnabb@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 До Всеукраїнського дня бібліотек


Урядова гаряча линія

Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Черкаська область

Черкаська область утворена 7 січня 1954 р. з південних районів Київської області і лівобережного Золотоніського району Полтавської області. Адміністративний центр - м. Черкаси.

Правобережна частина території області розташована в межах Придніпровської височини (абсолютні висоти 80-260 м), що вирізняється в цьому районі величезною кількістю розгалужених і глибоко врізаних (до 160 м) річкових долин, балок і ярів. Лівобережна частина розташована на Придніпровській низовині, що становить слабохвилясту терасовану рівнину з абсолютними висотами 80-150 м. На території області розташоване Кременчуцьке і Канівське водосховища. Основні водні артерії - річки Дніпро, Рось, Вільшанка, Тясмин, Гірський Тікич і Гнилий Тікич.

Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою з частими відлигами (середня температура січня -6оС) і теплим, трохи посушливим літом (середня температура липня +20оС). Кількість опадів, більша частина яких припадає на літній період, становить 450-520 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Черкаської області входило 20 районів, 16 міст, у т.ч. 13 малих міст, 15 селищ і 824 села. Населення області налічувало 1277,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становить 718,4 тис. осіб, сільське - 558,9 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 11 міст Черкаської області: Черкаси, Городище, Звенигородка, Золотоноша, Кам'янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Сміла, Тальне, Умань, Чигирин.

На обліку в Черкаській області знаходиться 2403 пам'ятки археології, з них 16 - національного значення; 1818 пам'яток історії, з них 4 - національного значення; 182 пам'ятки архітектури та містобудування, з них 56 - національного значення; 358 пам'яток монументального мистецтва, з них 1 - національного значення.

На території Черкаської області збереглися різностильові православні, католицькі, іудейські культові споруди ХІІ-ХХ ст. Від оборонних будівель в основному залишилися фрагменти земляних валів і ровів, а цивільну архітектуру представлено палацами, адміністративними будинками, парковими спорудами і пам'ятками XVIII-ХХ ст.


Місто Канів Черкаської області

Місто Канів Черкаської області - місто обласного значення, районний центр, розташований на р. Дніпрі за 72 км від обласного центру м. Черкас та 118 км від м. Києва.
Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 15043 особи.



Про походження назви є кілька гіпотез. Одні тлумачать її з тюркської як «ханський перевіз», другі - як «місце крові» - від жорстоких кровопролитних битв у цій місцевості. Народний переказ пов"язує назву з птахом каня (хижак із родини яструбових, схожий на шуліку). На думку дослідників, назва походить від особового імені Кань або Кан з суфіксом належності «ів».
Канів відомий з ХІ-ХІІ ст. Перша літописна згадка про місто датується 1144 р. Тоді київський князь Всеволод збудував у місті церкву св. Георгія (згодом відома як Успенський собор). У середині ХІІ ст. Канів був великим містом і відігравав важливу роль у житті Київської Русі. У 1155 р. він був відомий як офіційне місце зустрічей (переговорів) руських князів з половецькими послами.
У 1240 р. монголо-татарська орда захопила Канів. У ньому перебували баскаки, ханські намісники і збирачі податі.
Близько 1362 р. Канів захопили польські феодали. Згодом у місті почала діяти переправа для караванів, які везли дорогоцінні товари зі Сходу до північних країн.
У 1600 р. місто отримало привілей на самоврядування за магдебурзьким правом.
У 1616 р. у Каневі було 1346 козацьких («непослушних») і 160 «послушних» дворів.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. мешканці Канева брали активну участь у воєнних діях. Канівський полк мав у своєму складі близько 3000 козаків.
Після укладання Андрусівського перемир"я (1667 р.) Канів увійшов до складу Польщі, а відповідно до умов Бучацького мирного договору (1672 р.) - до складу Туреччини.
У 1674 р. десять правобережних полків, серед яких Канівський, приєдналися до Російської імперії. Проте в 1683 р. Річ Посполита знову захопила Правобережну Україну.
У 1686 р. укладено «вічний мир», відповідно до якого Київщина визнана нейтральною зоною. Проте згодом Польща захопила цю територію.
У 1775 р. Канів став особистою власністю польського короля Станіслава Августа. У 1777 р. він подарував місто князю Станіславу Понятовському.
У 1793 р. Канів як повітове місто увійшов до складу Канівського намісництва Російської імперії, від 1837 р. - повітове місто Богуславського повіту. У 1844 р. Богуславський повіт перейменовано на Канівський.
У 1849 р. у Каневі мешкало 5138 осіб. У цьому ж році тут працювали цегельня, 16 водяних млинів, шість вітряків. Поширеними були чинбарство, шевство, кравецтво.
У 1861 р. на Чернечій горі в Каневі поховано Т. Г. Шевченка.
Наприкінці ХІХ ст. у місті працювали завод сальних свічок, два медоварних заводи, сукняна фабрика.
У роки Першої світової (1914-1918 рр.) і Громадянської (1918-1920 рр.) воєн у місті неодноразово змінювалася влада. У результаті воєнних дій на початку січня 1920 р. в Каневі встановлено радянську владу.
У 1923 р. Канів став районним центром Шевченківського округу.
Протягом 1921-1925 рр. відбудовано промислові підприємства, а також збудовано електростанцію, механізований млин, миловарний завод, кондитерську фабрику.
У 1933 р. через Канівський район пролягла залізниця Золотоноша-Миронівка. У місті збудовано залізничний вокзал, механічні майстерні, залізничний міст через Дніпро.
У 1939 р. лісопильний завод переобладнано на деревообробний комбінат, введено в експлуатацію олійницю і маслозавод.
Влітку 1939 р. на могилі Т. Шевченка встановлено пам"ятник (скульптор М. Манізер), а також відкрито літературно-меморіальний музей, збудований за проектом архітекторів В. Кричевського та П. Костирка.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 15 серпня 1941 р. до 31 січня 1944 р. Під час окупації на території Канева діяла підпільна група, на території району - партизанський загін.
У повоєнні роки відновлено роботу хлібопекарні, лісозаводу, механічного млину, побутових майстерень, промислових артілей.
У 1970-х рр. у місті працювали завод побутових виробів, завод переробки деревини, харчокомбінат, маслосирзавод, об"єднання «Сільгосптехніки», ГЕС, гідролісомеліоративна станція тощо. Діяли Будинок культури, п"ять бібліотек загального користування та ін.
Наприкінці ХХ ст. у Каневі працювали ГЕС, електромеханічний завод, заводи медичної техніки і побутових виробів, продовольчих товарів, сироробний завод, хлібокомбінат тощо.
На горах Княжій, Московці, Пилипенковій, на околицях Канева виявлено рештки поселення доби бронзи. Поблизу Канева існували скіфські городища Велике і Мале. Перед початком і на початку нової ери тут містилися ранньослов"янські поселення зарубинецької культури. Біля підніжжя Великого скіфського городища виявлено поховання черняхівської культури, неподалік Княжої гори - слов"янські поселення VII-IX ст. На цій горі розташовувалося літописне місто Родня. На території Канева виявлено три городища, на Тарасовій горі - три поселення, курганний могильник і 12 скарбів Х-ХІІІ ст.









Список використаної літератури:
1. Архипець Є. Канів : фотонарис / авт. тексту Є. Архипець ; фото: Я. Паволоцького, П. Чемериса. - К. : [б. в., 1960]. - [11] арк. : іл.
2. Береза В.П. Канів : путівник / В. П. Береза. - Дніпропетровськ : Промінь, 1988. - 158 с. : кольор. іл.
3. Бондар М.М. Минуле Канева та його околиць / М. М. Бондар. - К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1971. - 103 с. : іл. - Бібліогр.: с. 101-102.
4. Іщенко М.Є. Канів / М. Є. Іщенко. - Дніпропетровськ : Промінь, [1973]. - [12] с. : іл.
5. Кілессо С.К. Канів / С. К. Кілессо. - К. : Держбудвидав УРСР, 1964. - 33 с. : іл. - Бібліогр.: с. 33.
6. Канів тисячолітній : фотоальбом. - Канів : Канів. Прес-Група, 2008. - 102 с. : іл.
7. Канів // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. - Т. 2. - С. 99-100. - Бібліогр. в кінці ст.
8. Канів // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 49-50.
9. Канів // Черкащина : універс. енцикл. : докум.-публіц. наук. фотоіл. іст. вид. / В. Жадько. - К. : Експрес-Поліграф, 2010. - С. 380-386 : іл.
10. Канев, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Гос. ком. Укр. ССР по делам стр-ва, Укр. спец. науч.-реставрац. проект. ин-т, Науч.-исслед. ин-т теории, истории и перспект. проблем Совет. архитектуры в г. Киеве. - К. : Будівельник, 1986. - Т. 4. - С. 238 : ил.
11. Костюк В. Канів / авт. тексту В. Костюк. - К. : Мистецтво, 1964. - [35] с. : іл.
12. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.


Прочитано: 1493 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області
Місто Золотоноша Черкаської області
Місто Ватутіне Черкаської області
Місто Городище Черкаської області
Місто Жашків Черкаської області
Місто Кам’янка Черкаської області
Місто Шпола Черкаської області
Місто Монастирище Черкаської області
Місто Тальне Черкаської області
Місто Христинівка Черкаської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.25 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //