Сумська область утворена в 10 січня 1939 р. Адміністративний центр - м. Суми.
Розташована у північно-східній частині України. Західна частина території Сумщини розташована у межах Придніпровської низовини, східна - відрогів Середньоруської височини (абсолютні висоти 110-240 м над рівнем моря). Плоскій, пологохвилястій поверхні області особливої привабливості додають мальовничі, витіюваті врізані долини річок Ворскли, Десни, Псела, Сейма та Сули.
Клімат помірно континентальний, з порівняно м'якою зимою (середня температура січня -7оС, -8оС) і теплим (середня температура липня +19оС) вологим літом (510-590 мм опадів на рік).
Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Сумської області входило 18 районів, 15 міст, в тому числі 12 малих, 20 селищ і 1466 сіл. Населення області налічувало 1152,3 тис осіб, у т. ч. міське населення становить 779,2 тис. осіб, сільське - 373,1 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 12 міст Сумської області: Суми, Білопілля, Ворожба, Глухів, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Тростянець.
На території Сумської області розташовано 687 пам'яток археології, з них 17 - національного значення; 1451 пам'ятка історії, з них 3 - національного значення; 515 пам'яток архітектури та містобудування, з них 127 - національного значення; 95 пам'яток монументального мистецтва.
На території області збереглися православні культові споруди XVII-ХІХ ст. у стилі українського бароко і класицизму, що зустрічаються переважно в Північній Україні. Світська архітектурна спадщина XVII-ХІХ ст. представлена різноманітними зразками цивільних будівель, серед яких палаци, маєтки з парками, адміністративні будинки, пам'ятники.
Місто Середина-Буда Сумської області
Місто Середина-Буда Сумської області - районний центр, розташований на р. Бобрику (притока Улиці, басейн Десни) за 207 км від обласного центру м. Сум і 351 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 7526 осіб.
Назву пов"язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово «буда»
означало «підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ». За
переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з
козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма. Місто засноване у другій половині XVII ст. старообрядцями, які оселилися на території Стародубського полку. Наприкінці
XVII ст. гетьман І. Мазепа віддав поселення А. Гамалію. На початку
XVIII ст. Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл. Протягом
1663-1781 рр. входила до складу Новгород-Сіверської сотні Стародубського
полку. У другій половині 1780-х рр. Середина-Буда стала містечком. На початку XVIII ст. певний час у містечку з військами перебував Петро І. У другій половині XVIII ст. у Середині-Буді було розвинуте винокуріння. Після ліквідації Новгород-Сіверського намісництва містечко увійшло до складу Малоросійської, з 1802 р. - Чернігівської губернії. Станом на 1858 р. у містечку налічувалося 473 двори, а кількість мешканців становила 4674 особи. У
другій половині ХІХ ст. в Середині-Буді працювало три миловарні
підприємства, чотири олійні, шкіряний завод, паровий вальцьовий млин. У
1895 р. засновано коноплетіпальний завод. На початку ХХ ст. тут діяло
20 невеликих підприємств. Розвинуті були ковальське, шевське,
кравецьке, бондарське, слюсарне та інші ремесла. У 1895 р. споруджено
вузькоколійну залізницю Ворожба - Середина-Буда, у 1905-1907 рр. -
ділянки Навля - Конотоп ширококолійної залізниці Москва - Київ. У 1912 р. в Середині-Буді збудовано завод деревних плит. У
роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у
місті змінювалася влада. На початку травня 1918 р., відповідно до умов
перемир"я між Радянською Росією і німецьким командуванням, Середина-Буда
зосталася за демаркаційною лінією, в «нейтральній зоні». У 1923 р. Середина-Буда стала районним центром у складі Новгород-Сіверського, з 1925 р. - Глухівського округу. Наприкінці
1925 р. у селищі працювали шкірзавод, два млини з просорушкою, два
цегельні заводи, хлібопекарня, дві невеликі електростанції тощо. У 1926
р. тут мешкало 7257 осіб. У 1934 р. створено промислову артіль (на базі заводу «Зоря»). У січні 1939 р. Середина-Буда відійшла до складу Сумської обл. У
роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими
загарбниками в період з 10 жовтня 1941 р. до 3 вересня 1943 р. Під час
окупації на території Середини-Буди та району діяли підпільні
організації та партизанські загони. У повоєнні роки відновлено роботу
електростанції, залізничної станції, цегельного заводу, шкірзаводу,
маслозаводу, млина, відбудовано господарські приміщення колгоспів. У
1944 р. почав працювати райпромкомбінат. Протягом 1945-1950 рр. у Середині-Буді збудовано маслозавод, новий залізничний вокзал, відновлено діяльність «Котломосбуду». У 1964 р. Середині-Буді надано статус міста районного підпорядкування. У 1970-х рр. тут діяли Будинок культури, районна й дитяча бібліотеки тощо. Наприкінці
ХХ ст. у Середині-Буді працювали завод металургійного обладнання,
маслоробний і цегельний заводи, завод продовольчих товарів, лісгоспзаг.
Діяв краєзнавчий музей.
Список використаної літератури: 1.
Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ.
типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. -
Бібліогр.: с. 148-151. 2. Середина-Буда // Географічна енциклопедія
України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П.
Бажана, 1993. - Т. 3. - С. 176. 3. Середина-Буда // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 91-92. 4.
Сумская область // Города Украины : (экон.-геогр. справ.) / В. В.
Ковтун, А. В. Степаненко. - К. : Выща шк., 1990. - С. 198-207 : карты. 5.
Томчук О.Д. Середина-Буда / О. Д. Томчук // Історія міст і сіл
Української РСР / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому:
І. Я. Макухін [та ін.]. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. - В 26 т.
: Сумська область. - С. 524-534 : іл. - Бібліогр. в підрядк. прим.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72