Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Заболотнівські читання

Інформація про заходи


Четверті Заболотнівські читання “Архітектурна і будівельна книга в Україні”

Тема “Українські краєзнавчі видання: проблеми, здобутки, перспективи”



У засіданні, що відбулося 29 березня 2007 р., взяли участь представники районних держадміністрацій м. Києва, співробітники науково-дослідних установ, корпорацій та громадських організацій, музеїв, національних заповідників, викладачі навчальних закладів, бібліотечні працівники підприємств, установ та організацій будівельного комплексу України, представники засобів масової інформації, видавництв, Науково-видавничої ради НАН України.

У вступному слові Г.А. Войцехівська, директор ДНАББ ім. В.Г. Заболотного, сказала: “Темою Четвертих Заболотнівських читань визначено питання краєзнавчих видань, які мають прикладний характер, тому що нас цікавить історія і майбутнє книги, в якій досліджується архітектурно-будівельний аспект краєзнавства та суміжні з ним галузі. Сьогодні ми звертаємося до книги, яку можна назвати феноменальним явищем, унікальним винаходом людства, якому ми присвячуємо своє життя, як автори, які створюють твори, як бібліотекарі, які їх зберігають і доносять до читачів, і як читачі, які їх використовують. Ми вважаємо, що це дуже важлива складова нашого життя – книга, її видання, використання та збереження.

Необхідно зазначити, що важливим напрямком творчості В.Г. Заболотного також була книга як кінцевий результат будь-якого дослідження. Сьогодні ми високо оцінюємо величезні зусилля науковців Академії архітектури УРСР 1940-х – 1950-х рр., які проводили фундаментальні дослідження пам"яток вітчизняної архітектури, образотворчого і декоративно-вжиткового мистецтва, культури, археології, документально їх фіксували, видавали результати своїх досліджень у вигляді монографій чи інших видів і типів видань. Було б доречно зауважити, що сучасне покоління фахівців активно використовує наукові академічні напрацювання того часу.

На початку 1960-х рр. В.Г. Заболотний був ініціатором створення шеститомної «Історії українського мистецтва», примірник за редакцією В.Г. Заболотного експонується на виставці «Краєзнавча книга у фондах ДНАББ ім. В.Г. Заболотного», підготовленій працівниками бібліотеки. У 2007 р. виповнюється 45 років пам"яті Володимира Гнатовича. Заболотнівські читання – це також данина пам"яті архітектора”.
Тему «Володимир Заболотний та «Історія українського мистецтва»: факти з особистої роботи» продовжила Л.М. Набок, старший науковий співробітник Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», завідувач Меморіального музею академіка В.Г. Заболотного в м. Переяслав-Хмельницький. Вона розповіла присутнім про деякі сторінки з життя Володимира Гнатовича. Вона, зокрема, сказала: «Я вирішила ввести до наукового обігу повідомлення про існування фактичного архівного матеріалу відносно того, як проходила робота над шеститомним виданням «Історія українського мистецтва», тому що наразі більшість повідомлень стосується переказів, усних історій тих людей, які брали участь у написанні «Історії», але документального матеріалу, на жаль, до цього часу не було введено до наукового обігу. Зокрема, Центральний архів вищих органів влади зберігає такі документи, як звіти за певні періоди роботи відділу, очолюваного В.Г. Заболотним, зі створення «Історії українського мистецтва».

Провівши дослідження створення видання, маємо констатувати, що займатися цією проблемою належало тільки В.Г. Заболотному, тому що, перебуваючи під час евакуації в Уфі в 1941 р., він очолив відділ образотворчого мистецтва з відома АН України. Саме тоді зародилася думка про окреме фундаментальне видання, до якого Володимир Гнатович підійшов у 1940-х рр., очолюючи Академію архітектури УРСР. Співробітники академії постійно проводили дослідження української спадщини, але офіційно цю роботу було розпочато в 1956 р., коли В.Г. Заболотний пішов з посади президента Академії архітектури УРСР і очолив відділ народного мистецтва при Академії будівництва і архітектури УРСР. Відомо, що за редакцією В.Г. Заболотного на правах рукопису була видана «Программа истории украинского искусства», що складається з шести частин. Цю програму закрили і сказали Заболотному, що у такому вигляді «Історію» видавати не можна. Пізніше за редакцією М.П. Бажана була видана «Історія українського мистецтва» в іншому методологічному викладі.

У 1958 р. сам В.Г. Заболотний, що підтверджується документально, підготував у співавторстві методологічну розробку «Історія українського мистецтва» за новою структурою, на основі якої було заплановано не шеститомне, а п"ятитомне видання. Головні методологічні положення для цієї розробки повністю розроблені В.Г. Заболотним, що підтверджує машинопис з особистими помітками і завізований підписом В.Г. Заболотного – все це зберігається в архіві. Окрім того, саме в цей період В.Г. Заболотний займається рецензуванням робіт окремих московських дослідників. Зокрема, з Московської академії мистецтв йому на рецензію були надіслані «Очерки по изобразительному искусству народов СССР» (1957 р.), складанням методологічної будови яких займалася В.В. Курільцева. В архіві міститься рецензія В.Г. Заболотного на цей матеріал з його помітками, де він виступає як рецензент-мистецтвознавець, а не тільки архітектор, і він констатує, що хронологічне викладення тем, ідентичне до того, що будується в «Нарисах з історії українського мистецтва».

В.Г. Заболотний приділяв багато часу підготовці видання та діяльності свого відділу, зокрема писав листи про те, щоб продовжили фінансування. Він обґрунтовував необхідність видання “Історії українського мистецтва". В одному з листів 1958 р. В.Г. Заболотний звертається до ЦК КП УРСР і Голови Ради Міністрів УРСР про важливість створення «Нарисів українського мистецтва» і просить про прискорення видання. На той час робота вже отримала позитивні рецензії (1957 р.). Зокрема, рецензія відомого мистецтвознавця М.В. Алпатова, хоч і рясніє зауваженнями, але все ж таки робить висновок, що “научной истории украинского искусства до сих пор не существует, поэтому работа эта должна быть напечатана”. Чому вона не була надрукована при житті В.Г. Заболотного – залишається таємницею».

Талановитий дослідник архітектурної спадщини, автор багатьох фундаментальних праць з історії архітектури та містобудування В.В. Вечерський виступив з темою «Актуальні проблеми видання книг історико-архітектурної тематики». Зокрема, він сказав про те, що допоки в Україні в цілому книговидання не стало нормальним бізнесом, доти всі видавничі зусилля будуть здійснюватися на ентузіазмі авторів і видавців і не дадуть вмерти повністю цій справі. Але така непевна ситуація негативно впливає також і на вітчизняну історико-архітектурну науку, бо для того, щоб наука розвивалася, потрібне потужне книговидання. У Росії є перспективна видавнича тема – шикарне багатотомне видання “История русского градостроительства”. В Україні назріла практична необхідність у виданні аналогічного українського дослідження, хоча б однотомної «Історії українського містобудування», що є наразі дуже актуальною темою».

Завідувач лабораторії мистецтва новітніх технологій Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України (АМУ), кандидат архітектури, заступник головного редактора журналу «А+С» А.О. Пучков у своїй доповіді «Семитомная «Биобиблиография крымоведения» под редакцией А.А. Непомнящего» зазначив: “Нет ничего более сложного в книжном деле, чем составление библиографий и биобиблиографий. Я хочу представить почтенной публике необычный многотомник – «Биобиблиографию крымоведения», которая с 2004 г. выпускается под общей редакцией профессора Таврического национального университета имени В.И. Вернадского, доктора исторических наук Андрея Анатольевича Непомнящего.

Среди работ самого профессора А.А. Непомнящего назову, пожалуй, три главные книги, которые не входят в редактируемую им серию: «Музейное дело в Крыму и его старатели (XIX – начало ХХ века)» (2000), «История и этнография народов Крыма: Библиография и архивы (конец XVIII – начало XX века)» (2001), «Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок ХХ століття)» (2003). В обсуждаемой ныне серии Андрей Анатольевич издал две монографические работы: «Арсений Маркевич: Страницы истории крымского краеведения» (2005) и «Подвижники крымоведения» (2006).
В 2007 г. готовятся к изданию монографии О.М. Бобковой «Андрей Яковлевич Фабр: Портрет администратора на фоне эпохи» и Э.М. Кангиевой «Крымоведение на страницах периодической печати крымско-татарской диаспоры».
Ценность этой серии повышает наличие указателей – именных, хронологических, географических – по территориям, названию местности. Это один из характерных признаков краеведческой литературы».
У роботі Заболотнівських читань взяла участь Н.М. Кондель-Пермінова, кандидат архітектури, старший науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ, яка виступила з темою «Дніпропетровськ. Архітектори»: новий підхід до краєзнавчої книги». Наталія Миколаївна презентувала нову книгу «Дніпропетровськ. Архітектори», що вийшла в 2006 р. у співавторстві з провідними вітчизняними дослідниками історії міста Катеринослава-Дніпропетровська за ініціативою Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міськради (на чолі з головним архітектором міста 2004-2006 рр. І.Г. Підорваном) та Дніпропетровської обласної організації НСАУ.

Учасники заходу з задоволенням заслухали виступ заступника голови Українського геральдичного товариства, голову товариства імені братів Вацлава та Едварда Руліковських С.М. Лисенка, який виступив з темою «Архітектурні споруди в історії міста Боярки». Сергій Миколайович є автором дослідження «Боярка: Історико-краєзнавчий нарис», він розповів про історичне минуле міста Боярки Київської області, маловідомі факти розбудови міста. Детально виклав історію про походження назви міста. Він сказав: «Вивчення історії рідного краю – справа цікава та потрібна. Це перша спроба дослідити історію міста від найдавніших поселень на її території до сучасності.
Про роль особистостей у діяльності архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) йшлося в доповіді Л.Г. Бачинської, кандидата архітектури, професора кафедри основ архітектури і архітектурного проектування, заступника декана архітектурного факультету КНУБА – «Славетні імена архітектурного факультету КНУБА: М.О. Гусєв, Я.А. Штейнберг, В.В. Чепелик». Людмила Георгіївна розповіла про діяльність визначних особистостей, які зробили вагомий внесок у розвиток архітектурного факультету другої половини ХХ ст., поділилася своїми спогадами з життя колег-педагогів.

О.В. Пшонківський, директор видавництва «Яніна» з м. Біла Церква, у своєму виступі «Краєзнавство як пріоритетна тема видавництва «Яніна» розповів про плани видавництва, що мають безпосереднє відношення до теми Заболотнівських читань – дослідження краєзнавчих аспектів історії населених пунктів. Олександр Володимирович сказав: «У видавництві «Яніна» вийшла з друку друга книга із серії «Бібліотека української краєзнавчої класики» «Похилевич Л.І. Краєзнавчі праці» (2007). Першою книгою у цій серії було перевидання книги Л.І. Похилевича «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864). На адресу видавців цієї книги надійшло багато захоплених відгуків і навіть з врахуванням очевидних недоліків, вона була і залишається книгою № 1 в краєзнавчому світі Київщини. Мабуть саме через це та у зв"язку з відсутністю донедавна детальніших відомостей про біографію самого Л.І. Похилевича, доробок краєзнавця асоціювався виключно з виданими в 1864 р. «Сказаниями…». Ця точка зору підтверджується також і написом на надгробку краєзнавця.
До енциклопедичних та словникових типів видань необхідно віднести другу значну книгу знаменитого українського краєзнавця – «Уезды Киевский и Радомысльский». Проте ця книга є справжньою бібліографічною рідкістю і малодосяжна для широкого кола користувачів. Зрештою, лише одиниці знали про існування інших публікацій Л.І. Похилевича, що виходили окремими виданнями, – це «Церкви и монастыри Киева» та «Город Чернобыль в его прошлом и настоящем». Ці три дуже важливі, але маловідомі публікації і ввійшли до другої книги серії «Бібліотека української краєзнавчої класики».

Наразі продовжуємо серію «Духовна спадщина», у якій видано близько 50 брошур з історії храмів Білоцерківщини – це невеликі брошури, але вони дають можливість донести до нащадків історію приходів і сіл Білоцерківщини.
Крім того, започатковано інший проект, що стосується краєзнавства, – рік тому вийшла книга Л. Войтовича «Княжа доба на Русі: портрети еліти» (2006), що двічі відзначена найвищими видавничими нагородами і визнана книгою року. У нинішньому році ми продовжуємо видання книг із цієї серії і готуємо до друку книгу «Європейські династії» з обширним довідково-пошуковим аппаратом».

На Заболотнівських читаннях виступила В.А. Осьмак, автор захоплюючих розповідей у телепередачі «Київські мініатюри», редактор відділу культури «Парафіяльної газети». Владислава Анатоліївна розкрила тему «Микола Макаренко: моральні уроки життя і творчості». Вона сказала: «4 лютого 2007 р. минуло 130 років від дня народження М.О. Макаренка – видатного українського археолога, історика мистецтв, художника. Він належав до діячів українського «розстріляного Відродження» 1920–1930-х рр., знищених сталінською репресивною машиною разом з культурними цінностями, які вони обстоювали й захищали. Ім"я вченого десятиліттями замовчували, твори не перевидавали. І зараз ще залишається багато невідомого, інколи важко зрозуміти, що факт, а що легенда. Та кілька років тому в Києві, на стіні відродженого Михайлівського Золотоверхого монастиря з"явився пам"ятний барельєф вченого, який боронив собор від нищення ціною власного життя. Ми поступово виліковуємося від спричиненої страхом амнезії...»

Питання історіографії пам"яток української культури прозвучало у виступі Ю.Ю. Костриці, директора видавництва «Техніка», який виступив з темою «Пам"ятки української культури і духовності в серії «Національні святині України» видавництва «Техніка». У своєму виступі Юрій Юхимович, зокрема, розповів про започаткування серії «Національні святині України», у якій протягом 10 років видано 28 назв книг. Серед авторів цієї серії досить відомі науковці: Л.М. Прибєга, В.В. Вечерський, П.П. Толочко, М.Г. Дегтярьов, С.К. Кілессо та ін. Зараз в редакційному портфелі знаходяться книжки про Батурин, Аскольдову могилу та ін.
Питанням реалій вітчизняного книговидання з краєзнавчої тематики було присвячено виступ доктора мистецтвознавства, завідувача відділу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського В.І. Тимофієнка – «Історія українського мистецтва. Т. 4» та недоліки в системі книговидання». Володимир Іванович розповів про те, що Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського у рамках державного замовлення розпочав видання сучасної редакції «Історії українського мистецтва». Наразі вийшов четвертий том, присвячений мистецтву ХІХ століття (2006). У виданні досліджено архітектуру (стильові тенденції та передумови розвитку архітектури; містобудівна культура; садибна архітектура; публічні споруди; храми; житлові та виробничі будівлі), образотворче мистецтво, живопис (станковий живопис; монументально-декоративне мистецтво; релігійний живопис), графіку (діяльність друкарень, літографських майстерень; роль і місце гравюри в українському мистецтві), скульптуру (жанрова, монументально-декоративна скульптура, стилі), народне мистецтво та художні промисли (художній текстиль; гончарство та гутництво; деревообробництво й лозоплетення; стінописи, декоративне малювання, витинанки, писанки). У четвертому томі значну увагу приділено творчості Т.Г. Шевченка. Автори тому В. Рубан, В. Тимофієнко та М. Селівачов. Видання містить словник термінів (автор В. Тимофієнко), покажчик імен та бібліографічні джерела. Видання дуже актуальне для розвитку української національної ідеї, для вивчення краєзнавчих аспектів в українському мистецтві. Завершуючи виступ, В.І. Тимофієнко сказав: «Недоліки системи вітчизняного книговидання, перш за все, спричинені відсутністю державницького підходу до видання українських видань, що стало результатом занепаду української науки, мінімізацією проведення мистецтвознавчих та прикладних досліджень, відсутністю коштів на видання результатів досліджень, а також відсутністю можливості їх реалізації».
Тема Четвертих Заболотнівських читань продемонструвала активну краєзнавчу діяльність українських фахівців – істориків, архітекторів, мистецтвознавців, працівників пам"яткоохоронної справи, бібліотекарів, музейних працівників, підняла видавничі проблеми краєзнавчих видань.





Прочитано: 3841 раз
Дополнительно на данную тему:
Заболотнівські читання-2002
П’яті Заболотнівські читання - Архітектурна і будівельна книга в Україні
Треті Заболотнівські читання
Другі Заболотнівські читання
Перші Заболотнівські читання « Архітектурна і будівельна книга в Україні»
ХVІІ Заболотнівські читання
Шості Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Сьомі Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Восьмі Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
Дев”яті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» Тема засідання: «Роль особистості в архітектурі України: Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941)»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //