Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Черкаська область

Черкаська область утворена 7 січня 1954 р. з південних районів Київської області і лівобережного Золотоніського району Полтавської області. Адміністративний центр - м. Черкаси.

Правобережна частина території області розташована в межах Придніпровської височини (абсолютні висоти 80-260 м), що вирізняється в цьому районі величезною кількістю розгалужених і глибоко врізаних (до 160 м) річкових долин, балок і ярів. Лівобережна частина розташована на Придніпровській низовині, що становить слабохвилясту терасовану рівнину з абсолютними висотами 80-150 м. На території області розташоване Кременчуцьке і Канівське водосховища. Основні водні артерії - річки Дніпро, Рось, Вільшанка, Тясмин, Гірський Тікич і Гнилий Тікич.

Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою з частими відлигами (середня температура січня -6оС) і теплим, трохи посушливим літом (середня температура липня +20оС). Кількість опадів, більша частина яких припадає на літній період, становить 450-520 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Черкаської області входило 20 районів, 16 міст, у т.ч. 13 малих міст, 15 селищ і 824 села. Населення області налічувало 1277,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становить 718,4 тис. осіб, сільське - 558,9 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 11 міст Черкаської області: Черкаси, Городище, Звенигородка, Золотоноша, Кам'янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Сміла, Тальне, Умань, Чигирин.

На обліку в Черкаській області знаходиться 2403 пам'ятки археології, з них 16 - національного значення; 1818 пам'яток історії, з них 4 - національного значення; 182 пам'ятки архітектури та містобудування, з них 56 - національного значення; 358 пам'яток монументального мистецтва, з них 1 - національного значення.

На території Черкаської області збереглися різностильові православні, католицькі, іудейські культові споруди ХІІ-ХХ ст. Від оборонних будівель в основному залишилися фрагменти земляних валів і ровів, а цивільну архітектуру представлено палацами, адміністративними будинками, парковими спорудами і пам'ятками XVIII-ХХ ст.


Місто Тальне Черкаської області

Місто Тальне Черкаської області - районний центр, розташований на р. Гірському Тікичі (притока Синюхи, басейн Південного Бугу) за 134 км від обласного центру м. Черкас та 206 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 11757 осіб.



За однією із версій, назва міста походить від найменування р. Тальнянки. Гідронім виник від давнього слова «таль», спорідненого із сучасними «талий» і «танути». Місцеві краєзнавці виводять назву від старослов"янського слова «таль» - «залога», «укріплене місце».
Тальне виникло на перехресті численних шляхів, що йшли із Сміли, Черкас, Канева, Богуслава на південний захід - до Умані, Бара, Барцлава, Хотина в XVII ст.
У 1609 р. власником Уманських земель став магнат В.-О. Калиновський.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. козаки Тального з 1649 р. входили до Романівської сотні Уманського полку.
Відповідно до умов Андрусівського перемир"я (1667 р.) містечко підпорядковувалося Польщі.
Від 1725 р. Тальне належало магнату Ф. Потоцькому.
Після приєднання Правобережної України до складу Російської імперії (1793 р.), Тальне увійшло до Уманського повіту Київської губернії (1797 р.). Місто лишалося у власності Потоцьких. У 1823 р. власниками Тального стали графи Наришкіни.
У 1840-х рр. у місті працювала паперова фабрика. У 1853 р. почала діяти цегельня, згодом - пивоварний завод, два водяні млини, кінний завод, 11 кузень. Основним заняттям населення було землеробство, розвивалося ткацтво.
У 1891 р. введено в експлуатацію залізничну лінію Христинівка-Цвіткове, що пролягла неподалік від Тального.
У роки Першої світової (1914-1918 рр.) і Громадянської (1918-1920 рр.) воєн у містечку неодноразово змінювалася влада. У результаті воєнних дій у середині січня 1921 р. у Тальному остаточно встановлено радянську владу.
У 1923 р. було утворено Тальнівський район.
У 1926 р. Тальному надано статус селища міського типу. На той час тут мешкало 10652 особи.
У 1938 р. Тальному віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 29 липня 1941 р. до 9 березня 1944 р. Під час окупації на території міста діяла підпільно-диверсійна група.
У повоєнні роки відновили роботу щебеневий, цегельний, цукровий заводи, елеватор, залізнична станція, нафтобаза, харчокомбінат, промкомбінат, побут комбінат. Розпочали роботу районний Будинок культури, клуб цукрозавод, кінотеатр, районна бібліотека для дорослих.
У 1960 р. введено в експлуатацію теплоелектроцентраль, почав працювати молококонсервний комбінат, у 1959-1960 рр. реконструйовано щебеневий завод, у 1969 р. збудовано кукурудзокалібрувальний завод.
У 1960-1970х рр. споруджено комбінат хлібопродуктів, що об"єднав кукурудзокалібрувальний і комбікормовий завод та елеватор. При харчокомбінаті з 1968 р. діяв завод мінеральних вод.
У 1970-х рр. у Тальному працювало 10 промислових підприємств. Діяв Будинок культури.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали молококонсервний комбінат, комбінат хлібопродуктів, цукровий завод, заводи мінеральної води і м"ясокісткового борошна, комбікормовий, майоліковий і щебеневий заводи. Діяли краєзнавчий музей і музей історії хліборобства.
На території Тального та на його околицях виявлено залишки двох поселень трипільської культури, трьох - доби бронзи та трьох - черняхівської культури.

















Список використаної літератури:
1. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.
2. Тальне // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П.Бажана, 1993. - Т. 3. - С. 260.3. Тальне // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 99.
4. Тальне // Черкащина : універс. енцикл. : докум.-публіц. наук. фотоіл. іст. вид. / В. Жадько. - К. : Експрес-Поліграф, 2010. - С. 835-838 : іл.
5. Тальное, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Гос. ком. Укр. ССР по делам стр-ва, Укр. спец. науч.-реставрац. проект. ин-т, Науч.-исслед. ин-т теории, истории и перспект. проблем Совет. архитектуры в г. Киеве. - К. : Будівельник, 1986. - Т. 4. - С. 252-253 : ил.


Прочитано: 1942 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області
Місто Золотоноша Черкаської області
Місто Ватутіне Черкаської області
Місто Городище Черкаської області
Місто Жашків Черкаської області
Місто Кам’янка Черкаської області
Місто Шпола Черкаської області
Місто Канів Черкаської області
Місто Монастирище Черкаської області
Місто Христинівка Черкаської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //