Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

E-mail для повідомлень про корупційне правопорушення: korupciya_dnabb@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 До Всеукраїнського дня бібліотек


Урядова гаряча линія

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Заболотнівські читання

Інформація про заходи


Треті Заболотнівські читання

Тема „Архітектурна і будівельна книга в Україні”




Заболотнівські читання „Архітектурна і будівельна книга в Україні” піднімають актуальні галузеві проблеми, серед яких, в першу чергу, видавничі питання, інформаційне забезпечення розвитку будівельної галузі, проблеми фіксації та збереження архітектурної спадщини. Позитивного значення набула тісна співпраця ДНАББ імені В.Г. Заболотного з авторами, фахівцями, видавцями, журналістами, що допомагає зосереджувати увагу на галузевих проблемах сьогодення, а також сприяє розповсюдженню галузевої інформації серед архітектурно-будівельної громадськості. Науковий аналіз літературних видань про архітектурну спадщину України, що проводиться працівниками ДНАББ імені В.Г. Заболотного, широке її розповсюдження сприяє збереженню пам"яток національної культури і архітектури.

Треті Заболотнівські читання за темою “Проблеми та досягнення у виданні архітектурно-будівельної книги та періодики” відбулись 19 квітня 2005 р.
У вступному слові директор ДНАББ імені В.Г. Заболотного Г.А. Войцехівська сказала: “Ім"я Володимира Гнатовича Заболотного впродовж десятиліть нерозривно пов"язано з діяльністю Наукової бібліотеки Академії архітектури України. Перший президент Академії, видатний вчений і громадський діяч був фундатором бібліотеки, особисто брав участь у вирішенні всіх організаційних питань: визначення структури, відбір кадрів, фінансування, виготовлення стелажів для розміщення книжкового фонду та ін. Завдяки йому і працівникам бібліотеки, які стояли біля її витоків – М.І. Вязьмітіній, М.Ф. Грідіній, Г.Л. Яблонській та багатьом іншим – у фонді зібрана та збережена унікальна галузева література. У 1998 р. до 100-ліття від дня народження Володимира Гнатовича бібліотеці присвоєно його ім"я. На честь першої річниці присвоєння бібліотеці імені академіка (1999) було організовано бібліотечний клуб “Національні святині”, на засіданнях якого розглядаються питання ролі і місця особистості у розвитку архітектури, будівництва, мистецтвознавства та суміжних галузей.

До 40-річчя пам"яті В.Г. Заболотного та 40-річчя створення Меморіального музею академіка у Переяслав-Хмельницькому у 2002 р. на його батьківщині за ініціативою ДНАББ, Національного заповідника “Переяслав”, адміністрації Переяслав-Хмельницької міської ради та КиївЗНДІЕП було проведено науковий захід “В.Г. Заболотний та культура України” в рамках започаткованих Заболотнівських читань. Неоціненну допомогу у проведенні читань та налагодженні зв"язків з музеєм надав доктор архітектури М.М. Дьомін.
З 2003 р. Заболотнівські читання отримали загальну назву “Архітектурна і будівельна книга в Україні” і проводяться у ДНАББ, щорічно змінюючи тему засідання. Нинішня тема підкреслює серйозність і важливість галузевої інформації для сучасних і майбутніх поколінь фахівців, науковців, студентів. Від якості інформаційного забезпечення залежить і розвиток архітектурно-будівельної справи сьогодення. На книжковій виставці “Архітектурно-будівельна справа у виданнях ХХІ ст.” переважна більшість експонованих книг є книжковою продукцією російських видавництв. З одного боку – це добрий знак, коли фахівці мають можливість ознайомитись із зарубіжним досвідом. З іншого боку, книжкова виставка – дзеркало галузевої видавничої справи в Україні, де виходить мізерна кількість монографічних видань, наукових збірників, довідників та періодичних видань. Не набагато краща ситуація з виданням підручників та посібників для студентів навчальних закладів. Видання нормативної літератури потребує серйозної фінансової підтримки з боку держави”.
Виступ головного спеціаліста Управління науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві Держбуду України Г.В.Панчук був присвячений темі “Основні напрямки науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві України”. У виступі розглянуто “чотири складові зазначеного питання:

1. Забезпечення розроблення національних нормативних документів у сферах містобудування, архітектури, будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі – у будівництві) на рівні вимог директив Євросоюзу, враховуючи євроінтеграційні тенденції в самій Україні, виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” та приведення у відповідність чинних регламентуючих документів до сучасних вимог як споживачів будівельних послуг, так і рівня розвитку самої будівельної галузі.
Нині в Україні чинними у будівництві є близько 2,5 тис. нормативних документів різних рівнів підпорядкування, більшість з яких – це нормативи колишнього СРСР, які за угодою 1992 року отримали статус міждержавних і є чинними в Україні лише в тих частинах, які не суперечать чинному законодавству, та до того часу, поки не будуть замінені національними. Таких документів нараховується близько 1,5 тис. В Україні ж протягом 1993-2005 років розроблено та затверджено лише 508 національних нормативних документів у будівництві (без врахування відомчих), що становить лише п"яту частину від загальної потреби щодо перегляду старої нормативної бази, проте з переходом до процедур підтвердження відповідності згідно з технічними регламентами, постає ще більш нагальна проблема – освоєння дуже великого масиву міжнародних нормативних документів (з обов"язковим виданням їх українською мовою) та гармонізація з ними  чинних нормативних документів у будівництві – тобто нинішній показник рівня нормування усіх сфер будівельної галузі є досить низьким, що пов"язано з кількома невирішеними на сьогодні питаннями – фінансування і кадрового забезпечення.

2. Питання фінансування сфери нормування та стандартизації у будівництві завше було проблемним для галузі, оскільки воно залежить від наповнення Державного бюджету країни. За тих обсягів фінансування, які галузь отримує та залучає до розроблення та перегляду нормативних документів у будівництві, за оцінками провідних фахівців галузі для повного оновлення нормативної бази потрібно буде близько 150 років. Отже, за таких темпів говорити про роботу на випередження, використання нормативів як сучасного засобу технічного регулювання розвитку галузі практично неможливо. Наприклад, у 2004 р. галузь отримала 764 тис. гривень на стандартизацію, у 2005 р. виділено 1 млн. гривень. За середньої вартості розроблення нормативного документа 50 тис. гривень можна визначити, скільки нормативів у середньому спроможний Держбуд профінансувати протягом року. Проте потрібно враховувати ту обставину, що це, зазвичай, середня вартість стандарту, а не будівельних норм, середня вартість яких удвічі більша. Це питання потребує вирішення.

3. Питання фінансування тісно пов"язане з кадровим забезпеченням сфери нормування у будівництві, яка фактично знаходиться в стадії становлення в Україні. Цьому є об"єктивні причини, оскільки національної школи нормування та стандартизації в галузі не було за часів СРСР, коли єдиним центром була Москва, звідкіля регламентуючі документи розсилались по республіках. Безперечно, до розроблення багатьох документів залучались окремі фахівці з України, проте це не були великі колективи в рамках однієї наукової установи, які б змогли закласти наукові традиції власної школи, як врешті і сформувати такі школи за певними напрямами. Тому за незалежності ми постали перед проблемою формування власних національних кадрів з питань нормування та стандартизації у будівництві, які б змогли створити власні школи та реалізувати ті завдання, які нагально постали перед галуззю у сфері нормування в контексті проблем, порушених у першому питанні виступу.

4. Питання інформаційних технологій якнайтісніше пов"язане з попередніми питаннями, оскільки поінформованість, доступність як споживача, так і управлінця до системи нормативно-правого забезпечення галузі, наукового доробку є важливою умовою розвитку конкурентноздатної галузі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2002 р. № 1395 Держбудом України розроблено Положення про фонд нормативних документів у сфері містобудування, будівництва та промисловості будівельних матеріалів, зареєстроване Мін"юстом 16.03.2005 р. за № 305/10585. Ведення фонду нормативних документів національного рівня покладено на ДП “Укрархбудінформ”, НВФ “Ін проект” (за напрямом ціноутворення) та УкрНДЦ “Екобуд” (за напрямами економіка, організація управління та нормування праці). Основним фондоутримувачем нормативних документів, безперечно, є ДП “Укрархбудінформ”, до відання якого віднесено видання “Каталогу нормативних документів, чинних в Україні у галузі будівництва” та “Вісника фонду нормативних документів”, і яке має картотеку на 2400 юридичних користувачів. У цьому плані ми надіємось на більш тісну співпрацю з Національним фондом нормативних документів та Держспоживстандартом України.

Держбудом України підготовлено довідник “Перелік базових організацій Держбуду України з науково-технічної діяльності у сфері будівництва, промисловості будівельних матеріалів, архітектури і містобудування”. Однією є основних функцій цих організацій є супровід і співсупровід нормативних документів за визначеним напрямом, що створює умови оперативного управління системою нормативного забезпечення будівництва та формування осередків з питань нормування і стандартизації у наукових установах.
Давно назріло питання щодо запровадження відповідного курсу з актуальних питань розвитку нормативної бази будівництва в навчальні курси підготовки та підвищення кваліфікації працівників будівельної галузі, оскільки запити, які надходять до Держбуду з проектних та будівельних організацій, особливо це стосується приватних фірм, свідчать про низьку поінформованість у цьому питанні молодих фахівців.

Наразі дуже актуальною видається ідея академіка Г.К. Злобіна про створення національної енциклопедії будівництва України, реалізація якої сприяла б вирішенню багатьох порушених на сьогоднішньому зібранні питань”.

Начальник Головного фонду нормативних документів Держспоживстандарту України В.М. Сліпко виголосив доповідь “Нормативні видання Держспоживстандарту України”, що була присвячена діяльності Держспоживстандарту України, завданням якого є забезпечення робіт із стандартизації, сертифікації, оцінки відповідності, акредитації та метрології. Володимир Макарович сказав: “У фонді понад 18,5 тис. стандартів колишнього Радянського Союзу, з них – понад 4,0 тис. національних стандартів України, 14,0 тис. міжнародних стандартів ІСО, понад 5,0 тис. стандартів з електротехніки. Підписуються угоди з європейськими організаціями з стандартизації на отримання стандартів. Планується отримання європейських стандартів, яких сьогодні існує вже понад 10,0 тис., а у сфері електротехніки – 3,0 тис. У фонді сьогодні понад 7,0 тис. європейських стандартів. Комітет зберігає документи Міжнародної законодавчої організації з метрології (понад 22,0 тис.), стандарти Німеччини (понад 22,0 тис.), стандарти Японії (понад 8,0 тис.), приблизно 50% стандартів Франції, Великобританії та ін. країн (всього понад 60,0 тис. зарубіжних нормативів). Фонд складає 150,0 тис. найменувань нормативних документів (приблизно 180,0 тис. прим.). Щомісячно науково-видавничий відділ видає близько 50 стандартів, а протягом року – до 600. З метою ефективного використання нормативних документів видаються такі видання: “Покажчик міждержавних стандартів”, щорічний національний “Каталог нормативних документів”, щомісячний ”Бланк-замовлення” всіх тих стандартів, що завершені і готуються до видання (розповсюджується через Київський та Харківський магазини стандартів), щомісячний “Інформаційний покажчик стандартів”, де подається інформація про затверджені стандарти, прийняті зміни, відмінені стандарти, отримані стандарти з їх назвами; ротапринтне довідкове видання інформаційного покажчика додатків до міжнародних стандартів, про зміни до них, Бюлетень інформаційних матеріалів із стандартизації, метрології та сертифікації, де подається технічна інформація щодо переліку нормативних документів, що готуються розробниками, основні документи, що регламентують роботу, вміщені в збірниках “Національна стандартизація” (наводяться
матеріали про порядок розробки стандартів та технічних документів України)”.

Традиційно один із виступів було присвячено В.Г. Заболотному. Тему “Академік В.Г. Заболотний – видатний український архітектор – практик, учений, педагог” розкрила сту-дентка ІІІ курсу архітектурного факультету КНУБА О.К. Тимошенко (керівник професор В.І. Соченко). У своєму виступі вона сказала: ”В.Г. Заболотний – архітектор-практик, доктор архітектури, майстер живопису, знавець історії зодчества і народного мистецтва, автор мистецтвознавчих праць, педагог (спочатку викладач, а потім професор Київського художнього інституту) і громадський діяч. З його ім"ям пов"язана діяльність Академії архітектури УРСР, він – ініціатор створення першої багатотомної “Історії українського мистецтва”. Вершиною творчості Володимира Гнатовича є будинок Верховної Ради УРСР. Головне в архітектурному обличчі цієї споруди – масштабність відносно навколишньої забудови, планова компактність, логічність конструктивного вирішення. У 1940 р. за цю споруду він був удостоєний Державної (Сталінської) премії першого ступеня.

Одночасно з творчою та викладацькою роботою В.Г. Заболотний вів значну громадську та наукову діяльність. У 1940-1941 рр. обіймав посаду головного архітектора Києва. Під його керівництвом проводилась робота з реконструкції 70 міських кварталів. У 1945 р. його обрано першим президентом створеної Академії архітектури УРСР. У 1953 р. йому присуджено вчений ступінь доктора архітектури. У 1956 р., очолюючи відділ історії українського мистецтва при Академії будівництва і архітектури УРСР, весь досвід і знання зодчий віддає створенню шеститомної “Історії українського мистецтва”. До останніх років свого життя проводив велику педагогічну роботу і очолював архітектурну майстерню в Київському художньому інституті. Був не тільки визначним українським архітектором, педагогом і громадським діячем, а й художником-живописцем, великим знавцем народного мистецтва, досконалим майстром різьблення по дереву і металу.

Діапазон його архітектурної діяльності дуже широкий: це і громадські споруди, і житло. Систематизація, об"єктивна оцінка творчої спадщини В.Г. Заболотного, введення до наукового обігу даних про досі не досліджені об"єкти є особливо важливим для розвитку архітектури України”.

Розповсюдженню галузевої видавничої продукції сприяє діяльність бібліотек будівельного комплексу України. У виступі директора бібліотеки КНУБА Н.І. Хілобоченко “Спільна діяльність бібліотеки і редакційно-видавничого відділу КНУБА з видання літератури будівельної та архітектурної тематики” розкрито напрямки роботи у визначенні тематики архітектурно-будівельної книги, “яка сьогодні необхідна студентам і фахівцям. Бібліотеки не можуть існувати, поки книжкова індустрія не видасть достатню кількість книг, з іншого боку – видавництва значно залежать від продажу бібліотекам видань і не можуть існувати без розвитку книгозбірень. Цей взаємозв"язок для будь-якого вищого навчального закладу набуває особливого значення саме в сучасних умовах, оскільки, через непросту соціально-економічну ситуацію одержання бібліотеками вищих навчальних закладів із зовнішніх джерел у достатній кількості і з достатньою регулярністю всієї необхідної навчально-методичної і наукової профільної літератури, не завжди можливо. Бібліотека КНУБА має фонд близько 1 млн. 300 тис. прим., кількість читачів перевищує 18 тис., працює 7 абонементів і 4 читальних зали на 440 місць. Фонд бібліотеки багатогалузевий. Гордістю є фонд рідкісної і цінної літератури, який налічує понад 6,0 тис. прим. Бібліотека має багату колекцію вітчизняних та іноземних журналів. У фонді зберігаються науково-технічні збірники й навчально-методичні видання, авторами яких є викладачі і співробітники університету з початку його створення. З впровадженням нових технологій, застосуванням автоматизованих програм у бібліотечних процесах поруч з традиційними формами обслуговування користувачів з"явилися й нові, розширився спектр послуг. З 2001 р. створюється Електронний каталог.

Для більш повного задоволення читацьких запитів бібліотека бере участь у загальнодержавних і міжнародних проектах, які пропонують бібліотекам безкоштовний доступ до повнотекстових баз даних. Зокрема, використовується інформація проекту “Интас”, що відкриває доступ до текстів таких видавництв, як “Шпрингер” (Німеччина), “Блеквел” (Англія), а також доступ до фондів бібліотеки технічного університету в Ганновері.

Оцінюючи загальний стан видавничої діяльності університету, варто акцентувати увагу на тому, що організаційно вона зосереджена в спеціалізованому редакційно-видавничому відділі. Основною метою функціонування цієї структури є видання навчально-методичної і наукової літератури, створюваної викладачами і співробітниками КНУБА. Крім того, на базі цього відділу виходять у світ спеціалізовані професійно-орієнтовані науково-технічні збірники, журнали, де авторами публікацій виступають провідні науковці, практики і педагоги багатьох інших навчальних, дослідних, проектних, експлуатаційних і будівельно-архітектурних організацій відповідного профільного напрямку, як вітчизняні, так і закордонні фахівці.

Університет офіційно внесено до Державного реєстру видавців, виробників і розповсюджувачів видавничої продукції України. Редакційно-видавничий відділ КНУБА складається із секторів редагування і комп"ютерного набору видавничої продукції.
Поліграфічна база відділу має системи комп"ютерних принтерів і два різографи. Але ця офісна техніка розрахована на випуск поліграфічної продукції дуже обмеженого тиражу. Відповідно до своїх реальних можливостей редакційно-видавничий відділ може задовольнити лише внутрішні потреби університету – переважно це поточна навчально-методична література для внутрішнього користування.

Визначення обсягів накладів видань і планування навчальної, наукової літератури й організаційно-методичної документації здійснюється відповідно до перспективних і щорічних планів, узгоджених між навчально-методичним і редакційно-видавничим відділами, а також бібліотекою.

Практично весь обсяг друкованої продукції, що випускається в КНУБА, накопичується, зберігається і використовується завдяки бібліотеці. Аналізуючи щорічний обсяг випуску видань в університеті, слід зазначити постійну тенденцію до його кількісного росту і якісного поліпшення і розмаїтості.

Найбільш широко в загальному переліку видань представлено навчально-методичну літературу (до 65% найменувань) і науково-технічні видання (до 20-25%). Серед навчальної літератури – підручники і навчальні посібники, що видаються згідно з перспективними планами Міносвіти України з відповідними грифами, тексти і конспекти лекцій за навчальними курсами і окремими розділами відповідно до щорічних планів видань, сформованих кафедрами, факультетами, науковими підрозділами КНУБА і погоджених з навчально-методичним відділом університету.

Як позитивну тенденцію в підготовці і випуску навчально-методичної і наукової літератури слід відзначити активну роль молодих авторів, роботи яких в останні роки стабільно складають від 15% до 25% від загальної кількості видань КНУБА.

Говорячи про місце бібліотеки у випуску поліграфічної продукції університету, мається на увазі, насамперед, обумовлення того факту, що, відповідно до Статуту КНУБА, бібліотека не є самостійним суб"єктом видавничої діяльності, а отже, не передбачається її забезпечення відповідною поліграфічною базою та цільовим бюджетним фінансуванням для вирішення таких завдань.

У той же час бібліотека не відмовляєтьсяється повністю від подібних функцій. Так, бібліотечні працівники власними силами складають вузівські покажчики навчально-методичних і наукових праць викладачів університету. На даний момент випущено 16 таких покажчиків. Щорічно випускається і поширюється серед навчальних і наукових підрозділів університету “Покажчик періодичних видань”, які одержує бібліотека.

У 2004 р. розпочата підготовка до створення спеціалізованої бібліографічної серії “Науковці КНУБА", перший випуск якої присвячено видатному вітчизняному вченому і педагогу в галузі будівельних матеріалів, заслуженому діячу науки і техніки України, професору В.Д. Глухівському.

Інформаційно-бібліографічний відділ бібліотеки регулярно готує на замовлення кафедр і окремих викладачів та надає в користування спеціалізовані тематичні списки для підготовки окремих навчальних курсів, виконання курсових робіт, проведення семінарських і практичних занять, що систематично поповнюються новими матеріалами і користуються великим попитом у викладачів та, особливо, студентів.

Хоча традиційно фонд бібліотеки поповнюється друкованими інформаційними виданнями (книги, періодичні видання тощо), але в останні роки ми все ширше й активніше включаємося в інноваційні процеси щодо створення, формування і поширення видань на електронних носіях. Бібліотека є постійним учасником і постачальником інформації на веб-сайті Національної бібліотеки АН України ім. В.І. Вернадського. У 2003-2005 рр. у цій програмі було задіяно 11 науково-технічних збірників КНУБА, у тому числі такі широко відомі і популярні серед фахівців архітектурно-будівельного профілю України і країн СНД як “Містобудування та територіальне планування”, “Теплопостачання і вентиляція”. Така сучасна форма поширення інформації про новітні науково-технічні розробки вітчизняних вчених-будівельників підтримана НАНУ і Міносвіти України, про що свідчить їх спільний наказ від 30.09.2004 р. “Про електронні наукові фахові видання”. Саме цю тенденцію до подальшого розширення й удосконалення електронних способів нагромадження і поширення навчальної і наукової інформації наша бібліотека має намір максимально використовувати як у внутрівузівському, так і загальнодержавному інформаційному просторі”.

“Архітектурно-будівельна книга та періодика початку ХХІ ст.: принципи формування фонду ДНАББ імені В.Г. Заболотного” – з такою темою виступила Г.І. Пономаренко, завідувач відділу ДНАББ. У своєму виступі Галина Іллівна зазначила: “На сучасному етапі комплектування бібліотеки здійснюється різним шляхами. Великого значення для бібліотеки як посередника між книгою та читачем набуває вміння знайти книгу, визначити її місце друкування. Доводиться працювати безпосередньо з видавництвами та індивідуальними авторами. Фактично держава усунулась від допомоги бібліотекам, здійснює мізерне фінансування. Тільки завдяки спонсорській допомозі прихильників та друзів ДНАББ маємо можливість комплектуватись. Важливе місце у комплектуванні займає обов"язковий примірник книжкової продукції, що надходить до бібліотеки протягом останніх років. Але цього замало. Далеко не всі видавці розуміють важливість передачі примірника своєї продукції до бібліотеки. Постійно доводиться відстежувати вихід нових видань. В Україні надзвичайно мало виходить книжкової продукції архітектурно-будівельної тематики. Набагато більше видань надходить з Росії, Білорусі. Особливий внесок видавництв “Техніка”, “А+С”, “Укрархбудінформ” та ін. Видання, що даруються бібліотеці, щорічно експонуються на виставці “Дари шанувальників бібліотеки”. Подарована література надходить з різних міст: Києва, Вінниці, Дніпропетровська, Донецька, Львова, Луцька, Харкова та ін. Цінний внесок у збагачення фонду бібліотеки роблять індивідуальні автори, які видають книги своїм коштом, але ніколи не забувають передати примірник до ДНАББ”.

Під час Заболотнівських читань наочною ілюстрацією стану видавничої продукції з галузевих проблем, а саме з питань охорони архітектурно-будівельної спадщини стала презентація нової книги кандидата архітектури В.В. Вечерського “Пам"ятки архітектури й містобудування Лівобережної України”, що вийшла у 2005 р.

Презентація проводилась спільно з Державною службою охорони культурної спадщини та Науково-дослідним інститутом пам"яткоохоронних досліджень і була приурочена до Міжнародного дня пам"яток і визначних місць, Дня пам"яток історії та культури України.
Вихід у світ унікального довідкового видання відомого українського науковця, дослідника – знакове явище, яке дає надію і сподівання на те, що всі події, що відбуваються в архітектурно-будівельній сфері, всі дослідження, що проводять науковці, будуть зафіксовані у різноманітних виданнях: наукових, популярних, нормативних та ін.

Монографію присвячено питанням виявлення, дослідження і наукової фіксації пам"яток архітектури й містобудування Лівобережної України. До видання ввійшли матеріали, напрацьовані автором протягом 30 років. У монографії простежено загальні процеси розвитку архітектури й містобудування, формування архітектурної спадщини в областях Лівобережної України. Автором досліджено 416 конкретних пам"яток Київської, Чернігівської, Полтавської, Сумської, Харківської, Донецької та Дніпропетровської областей. Книга містить 1336 чорно-білих ілюстрацій.

Учасники Заболотнівських читань висловили свою думку відносно унікального видання.
У своєму виступі В.В. Вечерський зазначив, що досліджувати пам"ятки необхідно, а результати обов"язково мають бути опубліковані.

Народний депутат України Г.П. Дашутін дав високу оцінку монографії В.В. Вечерського “Пам"ятки архітектури й містобудування Лівобережної України”, а також привітав усіх присутніх з виходом нового українського видання.

Голова Державної служби охорони культурної спадщини М.М. Кучерук зазначив, що видання презентованої книги є великою подією в умовах, коли питання видання галузевих книг, особливо з питань будівництва, останнім часом є дуже складними. Завдяки В.В. Вечерському протягом 4-х років виходять нові видання довідкового характеру, присвячені втраченим пам"яткам, архітектурній справі України. На думку виступаючого, “такий підхід відповідає останнім рішенням, національній програмі зі збереження та використання пам"яток та об"єктів культурної спадщини, що включає комплексну законодавчу базу правового та нормативного регулювання, виконання робіт, досліджень, у т.ч. популяризації, доведення знань про ці пам"ятки до широкого загалу і, особливо, до підростаючого покоління. Визначені певні процедури стосовно виховання у молоді поважного ставлення до української архітектурної спадщини. Обговорюються питання відносно долі гетьманських столиць. Матеріали виданої книги допоможуть реалізувати ці завдання”. Микола Максимович звернув увагу на те, що сьогодні немає видань щодо розвитку будівельної сфери, конструктивних систем будівельної галузі, серйозних наукових робіт, які б використовувались у практичній діяльності фахівців будівельної галузі, фундаментальних норм, що стосуються сфери містобудування й архітектури.

М.М. Дьомін, доктор архітектури, у своєму виступі звернув увагу присутніх на те, що завдяки ДНАББ імені В.Г. Заболотного підтримується визначений рівень обговорення галузевих проблем. Далі Микола Мефодійович зазначив: “З 1995 р. повністю припинилось фінансування видань з історичних проблем в галузі архітектури. У цей час науковцями проводився постійний пошук нових ідей щодо історичних видань архітектурно-будівельного спрямування. У результаті таких пошуків архітектурно-будівельна громадськість побачила унікальне видання “Архітектурна спадщина України”. В основному використовували фундамент, закладений В.Г. Заболотним, П.Г. Юрченком, Г.Н. Логвіном, Д.Н. Яблонським та ін., коли були видані “Історія українського мистецтва”, “Нариси з історії архітектури” та багато інших наукових видань. Сьогодні, коли наукова діяльність стала справою ініціативних людей, великого значення набула творчість наших сучасників, таких як В.В. Вечерський, В.І. Тимофієнко та ін. Сьогодні ми вітаємо результати 30-річної праці В.В. Вечерського, прекрасну роботу, безцінне надбання, яке узагальнює величезний досвід”. Далі Микола Мефодійович сказав: “Сьогодні маємо недостовірну інформацію про ті 15 тис. Пам"яток, що ввійшли до реєстру пам"яток багаторічної давнини. За цей час їх вже неодноразово перебудовували. Ніхто практично не знає, в якому стані вони знаходяться, немає охорони. З дозволу місцевих охоронних структур робляться надбудови мансард, перебудова інтер"єру та екстер"єру, що спотворює фасади будівель. На прикладі Києва ми можемо бачити, як він спотворюється з дозволу місцевої влади. Єдина можливість увіковічнення цих пам"яток – це шлях публікацій, введення у науковий обіг інформації про них. Якщо комусь колись забажається відновити пам"ятку, хоча б дуже віртуально, то достатньо мати обмірні креслення, навіть фотографії для відтворення цих шедеврів. Вони існують десь в конкретній локальній ситуації і лише невелика кількість людей може їх бачити. Інші ж сприймають їх тільки через літературу, засоби масової інформації. Тому сьогодні єдиний напрямок – пошук державних коштів на видання, а не на реставрацію. Потрібно вивчити та зафіксувати ту спадщину, що ще не зникла, бо сьогодні швидкими темпами зникає дерев"яна архітектура, сільські хати, деякі з них навіть обміряти ніхто не встигає”.

“Випуск літератури архітектурно-будівельної тематики у видавництві “Техніка” – тема виступу Ю.Ю. Костриці, директора цього видавництва, який сказав, що видавництво видає літературу різної тематики, у тому числі й архітектурно-будівельну. Юрій Юхимович звернув увагу на запис в книзі В.В. Вечерського на останній сторінці – “Сканування та оброблення ілюстрацій В.В. Вечерського”: “Виникає питання, чи повинен такий поважний вчений займатися скануванням і обробленням ілюстрацій в той час, коли він має творити науку. Але якщо він цього не зробить, ніхто інший цього не зробить. Такі реалії сьогоднішнього дня. І це проблема. Кожен має займатися своєю справою: держава повинна такі проекти фінансувати, книжкова торгівля доносити ці книги до читача, а вчений має творити”. Зауваживши, що в гості без подарунків не ходять, він подарував бібліотеці книги видавництва.

Архітектурну Сумщину представляв головний архітектор В.Б. Биков. Володимир Борисович підкреслив: “У Віктора Васильовича не тільки золоті руки і великий розум, у нього ще й щаслива рука. Тільки завдяки йому Глухів сьогодні став музеєм, отримав статус історичної зони. Своїми дослідженнями він знайшов церкву пустовойта П.І. Калнишевського. Вже є указ Президента про відродження цієї церкви. Вона реставрується А.І. Дейнекою, автором проекту реконструкції та реставрації об"єкту. Роботи В.В. Вечерського, пов"язані з монастирями Глухова та ін., мають реальне продовження. Він не тільки пише, але й дає якоюсь мірою поштовх до реалізації планів. У книзі багато інформації про Сумщину, і всі архітектори Сумщини вдячні за те, що автор підняв значення регіональної архітектури, яка втілила в собі поєднання різних стилів. Ця книга гідна уваги і шанування. Коли з"являються такі книги, то це перший захист, перший показник того, щоб показати людям на місцях значимість розвитку української національної архітектури. Хай це й невеличкі будівлі, незрозумілі на перший погляд комусь споруди, але їх треба зберігати. Завдяки таким книгам буде відновлена справедливість, надія на те, що країна збереже унікальну архітектуру, унікальні праці і унікальні діяння тих предків, які створювали надзвичайну українську архітектуру. У цьому виданні вбачається дійсний громадянський подвиг сучасного архітектора, який сміливо заявляє, що українська архітектура – це та спадщина, яка має право бути і жити, щоб з неї починали вивчення своєї професії молоді архітектори і робили відповідний внесок в майбутнє української архітектури. У цій книзі закладено той фундамент, без якого ми не зможемо прямувати до майбутнього. За цю сміливу громадянську позицію і за унікальну працю архітектори Сумщини кажуть – спасибі”.
А.І. Дейнека, який працював обласним архітектором Сумщини з 1969 по 1990 рр., виступив зі спогадами про давнє знайомство з В.В. Вечерським. Анатолій Іванович підкреслив, що значна частина книги присвячена Сумщині, над зводом пам"яток якої він працював з перших днів. Він зазначив, що В.В. Вечерський талановитий автор: спочатку видав путівник, далі – низку наукових видань і, нарешті, з"явилась така унікальна праця. Автор – справжній учений, справжній подвижник, справжній патріот, який, не жаліючи сил, створив таку працю. Анатолій Іванович висловив надію на те, що В.В. Вечерський, як молодий вчений, ще неодноразово порадує читачів новими виданнями.

Кандидат архітектури, заступник директора НДІТІАМ Б.В. Колосок сказав: “Видана книга, напевно, після “Історії української архітектури” за ред. В.І. Тимофієнка (2003) є другою подією в історії української архітектури. Поява її невипадкова, бо до формування Віктора Васильовича як вченого причетні такі достойники, як Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури, його вчителі А.П. Мардер, Г.Н. Логвин, Є.Є. Водзинський, Є.В. Тиманович. Праця, що готувалася протягом 30-ти років, описує більше 400 об"єктів, які власноруч обстежені автором та опрацьовані. Великого значення набуває колосальний доробок української архітектури доби гетьманщини, що знайшов відображення в цій книзі”.
Ю.В. Івашко, канд. архітектури, доцент КНУБА підкреслила духовний, просвітницький характер діяльності В.В. Вечерського. Вона сказала: “Твори В.В. Вечерського постійно використовуються студентами в їх курсових роботах, у науковій діяльності. Чудова доля будь-якої книжки, якщо вона живе, користується попитом, особливо у молоді. У китайців та японців є вислів про те, що кожен предмет несе в собі певну енергетику. Якщо річ лежить рік і ніхто її не торкався, її треба або викидати, або віддавати іншому, кому вона буде потрібна. Книги Віктора Васильовича постійно хтось читає, вони потрібні суспільству ще й тому, що несуть прекрасну, щиру енергетику свого автора”.

Підбиваючи підсумок заходу, необхідно сказати, що проведення Заболотнівських читань згуртовує навколо бібліотеки фахівців будівельного комплексу, констатує факт підтримки бібліотекою високого рівня обговорення галузевих проблем на базі поєднання книговидання і визначення галузевих проблем. Традиційне включення в програму виступів про першого президента Академії архітектури України В.Г. Заболотного сприяє дослідженню діяльності видатного архітектора України і залученню до участі в заході фахівців різного рівня, у тому числі молодого покоління архітекторів, мистецтвознавців, вихованню у них поважного ставлення до архітектурної спадщини.

На завершення учасники заходу мали нагоду оглянути книжкові виставки, підготовлені працівниками бібліотеки до Заболотнівських читань: “Видання архітектурно-будівельної тематики у бібліотечних фондах (2000-2004 рр.)”, “Дари шанувальників ДНАББ імені В.Г. Заболотного у 2004 році”, “Сучасні світлопрозорі огороджувальні конструкції фірми SCHÜCO”. Під час заходу демонструвалась художня виставка “Живописні картини В.Г. Заболотного”, надана працівниками Меморіального музею академіка (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.).



Прочитано: 4483 раз
Дополнительно на данную тему:
Заболотнівські читання-2002
П’яті Заболотнівські читання - Архітектурна і будівельна книга в Україні
Четверті Заболотнівські читання “Архітектурна і будівельна книга в Україні”
Другі Заболотнівські читання
Перші Заболотнівські читання « Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Шості Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Сьомі Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Восьмі Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
Дев”яті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» Тема засідання: «Роль особистості в архітектурі України: Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941)»
Десяті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //