Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

E-mail для повідомлень про корупційне правопорушення: korupciya_dnabb@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 До Всеукраїнського дня бібліотек


Урядова гаряча линія

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Заболотнівські читання

Інформація про заходи


Другі Заболотнівські читання

Тема „Архітектурна і будівельна книга в Україні”




28 жовтня 2004 р. проведено Другі Заболотнівські читання “Архітектурна і будівельна книга в Україні”. Темою засідання визначено актуальне інформаційне питання “Українські періодичні видання архітектурно-будівельної тематики: історія та сучасний стан”.
Відкрила засідання Г.А. Войцехівська, директор ДНАББ. Необхідно зазначити, що через ряд об"єктивних причин не всі автори виступів, заявлених у програмі, змогли виступити. Та виступи, що прозвучали, розкрили тему заходу.

Ведуча засідання, учений секретар ДНАББ С.С. Артамонова, співставляючи минуле і сучасне, відмітила, що в Україні сьогодні відбувається новий виток газетно-журнального буму. Історія свідчить, що перша газета у Києві – “Киевские объявления” – почала виходити у 1835 р. і була інформаційним органом Контрактового ярмарку. У 1838 р. замість неї почали виходити “Киевские губернские ведомости”. Пізніше з"явились газети “Киевский телеграф”, “Киевлянин”, “Киевское слово”. Перший журнал – щотижневик “Воскресное чтение” – почав виходити у 1837 р. і майже 23 роки був єдиним журналом.

Газетний бум у Києві припадає на роки першої російської революції та прийняття Жовтневого маніфесту. За два роки (1905-1906) кількість газет зросла вдвічі. Розширився їх політичний діапазон, спеціалізація, читацька аудиторія. Газети виходили російською, українською та польською мовами. Напередодні Першої світової війни виходило 15 газет різного читацького смаку та попиту. Напередодні Жовтневої революції у Києві виходило 9 газет.

На відміну від газет київські журнали виходили рідше і не встигали оперативно висвітлювати події, що відбувались, тому були непопулярними. Напередодні Першої світової війни у Києві намітилась еволюція у виданні журналів. Їх виходило вже більше 40, видавцями були громадські, наукові, спортивні організації або меценати. У 1882-1906 рр. виходив щомісячний історичний журнал “Кіевская старина”, який зберігається у фондах ДНАББ. Серед завдань журналу були такі: “Самостоятельные исследования по истории Южной России и разнообразные материалы…в виде особо ценных исторических документов, мемуаров, хроник, дневников, записок, воспоминаний, биографий, описаний вещественных памятников южно-русской древности – в зданиях, архивах, и всякого рода предметах древнего быта…”. З 1907 р. на його заміну виходить україномовний науковий та літературно-публіцистичний щомісячний журнал “Україна”. Через століття ці видання стали цінною скарбницею, з якої черпають інформацію сучасні науковці.

Про сучасний стан формування фонду періодичних видань у ДНАББ імені В.Г. Заболотного розповіла завідувач відділу комплектування Г.І. Пономаренко, яка підкреслила, що сьогодні діяльність ДНАББ побудована “за трьома напрямками: посилена інформаційна діяльність, комплексна автоматизація бібліотечних процесів та бібліотечна інноватика, центральним стрижнем яких є книжковий фонд та міцний арсенал періодичних видань. До послуг читачів надається більше 100,0 тис. прим. періодичних видань, зміст яких визначають 828 назв фахової періодики, зібраної протягом 60 років існування бібліотеки. Особистість користувача, його запити та професійні інтереси залишаються вирішальними в організації всієї системи інформаційно-бібліографічного обслуговування. Диференційо-вана орієнтація формування фондів за групами користувачів та задоволення типових запитів повністю себе виправдовує. Сьогодні бібліотека активно формує масив електронних інформаційних ресурсів – бібліографічних баз даних. Тільки БД бібліографії поточної періодики вже налічує більше 20,0 тис. записів. Забезпечити кожному користувачеві доступ до інформаційних ресурсів, навчити їх знаходити та використовувати в роботі сучасну інформацію – наше завдання”.

Детальний інформаційний огляд журналу “Соціалістичний Київ”, що виходив з 1933 по 1937 рр., зробив В.В. Ковалинський, завідувач відділу Музею історії міста Києва. У своєму виступі він зазначив, що журнал видавався накладом від 3,0 тис. до 6,0 тис. прим. За 5 років на шпальтах журналу надруковано 605 статей та заміток 329 авторів. У передмові до видання були визначені завдання, зокрема, розгляд питань міського господарства, висвітлення роботи промисло-вих підприємств, будівництва шкіл, професійне обговорення проектів та ін. Зміст журналу вирізнявся розмаїттям тематики, детально висвітлював процес переїзду нової столиці України з Харкова до Києва. Сьогодні журнал є важливим джерелом вивчення історії, архітектури та будівництва першої половини ХХ ст.

У своєму виступі “Видання КПІ початку ХХ ст.” В.О. Константинов, канд. техн. наук, науковий співробітник Центру охорони пам"яток НАНУ, відзначив цінність інформації, що закладена у періодичних виданнях початку минулого століття. Повідомив, що у КПІ, заснованому у 1898 р., виходить видання “Известия Киевского политехнического института”, в якому публікується інформація про доробок усіх структурних підрозділів інституту. Виступаючий поінформував про те, що протягом 1908-1911 рр. ректором КПІ був К.Г. Дементьєв, який у 1910 р. розпочав видання журналу “Вестник химических технологий строительных материалов”. Серед членів редакційної колегії та авторів були відомі діячі науки та техніки, професори, знані фахівці. Цінність видання полягає в тому, що у ньому містяться оригінальні статті з хімічної технології та будівельних матеріалів, статистико-економічних досліджень виробництва цементу, цегли в Росії, Україні та зарубіжних країнах, звіти науково-технічних товариств, з"їздів, огляди фабрично-заводської промисловості, екскурсій, патентів, бібліографічні матеріали. Детальний огляд виробництва фарфору та фаянсу, інформація про всі заводи України та Росії подано у статтях Б.С. Лисіна.

Ю.В. Івашко, кандидат архітектури, доцент КНУБА розповіла про відродження журналу “Стекло и керамика”, про його нову концепцію. Редакція ставить за мету показати різні аспекти життя та побуту людини, приділяючи особливу увагу мистецтву та архітектурі: від давньогрецьких амфор до сучасного посуду, вплив дизайну скляних і ювелірних виробів із застосуванням кришталю. На сторінках журналу проводиться екскурс в історію ювелірних виробів, розповідається про сучасний дизайн. Одна із останніх публікацій присвячена майоліці та італійській кераміці з колекції Б. і В. Ханенків. Розкривається історія німецького фарфору. Останнім часом розширена тематика: висвітлю-ються питання керамічної плитки, її дизайну та застосування, міцності скла. Знайшли місце й рубрики про подорожі до різних країн, архітектуру, будівництво, нормативи, премії, історію будівництва Києва, події, пов"язані з життям та творчістю архітекторів тощо. З часом журнал стає більш науково-популярним. Рецензенти, зокрема А.О. Пучков, відзначають, що журнал читається легко і задовольняє потреби не тільки науковців, але й пересічного читача завдяки різноманітності його тематики.

О.П. Пацеля, завідувач відділу рідкісної книги та краєзнавства ДНАББ, у своєму виступі розповіла про наукове дослідження українського галузевого періодичного ресурсу, що проводилось працівниками бібліотеки. “Результати дослідження стануть важливим інформаційним доробком бібліотечних працівників та важливим інформаційним підґрунтям для науковців галузі, які досліджують питання розвитку архітектури та будівництва України” – зазначила Ольга Петрівна.

І.Ф. Тоцька, заслужений працівник культури, яка з 1958 до 2003 рр. працювала у заповіднику “Софія Київська”, поділилась спогадами про діяльність Варвари Гнатівни Левицької, сестри академіка В.Г. Заболотного, яка з 1944 р. працювала у заповіднику, спочатку на посаді архітектора, заміщала директора, пізніше перейшла на посаду завідувача фондів, часто проводила екскурсії. Ірма Фантинівна зазначила, що пошук матеріалів про В.Г. Левицьку був нелегкий, тому що навіть у архівах матеріали не збереглися. Саме в той час у Софійському соборі розгорнулись масштабні науково-реставраційні роботи, яким передували архітектурні дослідження під керівництвом директора заповідника М.Й. Кресального. За участю архітекторів Ю.С. Асєєва, В.П. Волкова, О.М. Пшеничного та ін. проводилась реставрація настінного живопису собору. Варвара Гнатівна брала активну участь у роботах з вивчення давніх розписів заповідника. Великого значення у вивченні мозаїк і фресок собору набула фіксація розпису. Під безпосереднім керівництвом В.Г. Левицької мозаїчний розпис центральної апсиди був обмірений та нанесений на рисунок за допомогою способу фотографічного розгортання. В.Г. Левицька робила копії софійських мозаїк – як в натуральну величину, так і в масштабному зменшенні. Найкращі копії виконані нею – з софійської археологічної смальти – голови Діви Марії та архангела Гавриїла з композиції “Благовіщення”. Акварельні копії мозаїчної фігури архидиякона Лаврентія, мозаїчних орнаментів центральної апсиди, фрескового орнаменту башти, виконані В.Г. Левицькою, видані у праці С.Я. Грабовського та Ю.С. Асєєва  “Дослідження Софії Київської” (мал. 39, 40, 41, 47 у збірці Академії архітектури УРСР “Архітектурні пам"ятники” 1950 р.). В.Г. Левицька вивчала також склад смальтової маси, калібр кубиків залежно від характеру зображень, висоти і місця в наборі тощо. Результати досліджень Варвари Гнатівни опубліковані в декількох наукових збірках (В.И. Левицкая. О некоторых вопросах производства мозаик Софии Киевской // Византийский временник. Вып. XV. – М., 1959; В.И. Левицкая. Материалы исследований палитры мозаик Софии Киевской // Византийский временник. Вып. ХХІІІ. – М., 1963; В.И. Левицкая. О палитре мозаик Софии Киевской // София Киевская. Материалы исследований. – К., 1973. – С. 31-34). Дослідження В.Г Левицької покладені в основу монографії В.Н. Лазарєва “Мозаїки Софії Київської”, в якій автор виділив розділ В.Г. Левицької “О палитре Михайловских мозаик” (С. 103-134). Варвара Гнатівна організувала роботи з графічної фіксації мозаїк і фресок Софії, залучала до роботи архітекторів та мистецтвознавців. Величезний альбом обмірів зберігається у фондах собору. В.Г. Левицька у співпраці з К.І. Білоцерківською активно працювали над вивченням орнаментів фресок Софійського собору і підготували рукопис книги. Авторки запропонували І.Ф. Тоцькій, яка вже вела наукову роботу і вивчала розписи колишніх галерей Софії Київської, написати окремий розділ до майбутньої книги “Орнаменти галерей”. Та рукопис видано не було. На початку 1960-х рр. стан здоров"я Варвари Гнатівни погіршився, і у 1963 р. вона змушена була залишити роботу. Фонди від неї прийняв відомий дослідник собору С.О. Висоцький. Та Варвара Гнатівна, яка проживала у сусідньому із заповідником будинку по вул. Володимирській, 22, часто приходила на територію заповідника, спілкувалася зі співробітниками, цікавилась науковими новинами… Час визначає місце і роль кожної особистості в історії. Підтверджуючи цю тезу, сьогодні необхідно сказати, що В.Г. Левицька, яку сучасники пам"ятають як тендітну жінку, приємну у спілкуванні, залишила значний науковий слід у дослідженнях стінопису Софії Київської і Михайлівського Золотоверхого собору. Її ім"я історія поставила поряд з іменами видатних українських вчених. У своєму виступі І.Ф. Тоцька згадала й інших працівників заповідника, серед яких О.Д. Радченко, О.К. Масько, І.А. Головань, та працівників бібліотеки, що була розташована у Митрополичому будинку на території Софійського собору. У Митрополичому будинку знаходилась Академія архітектури УРСР, кабінет президента В.Г. Заболотного, Наукова бібліотека – і все це разом, ця наукова аура надихала на творчість. І.Ф. Тоцька відзначила активну співпрацю музею та бібліотеки. Вона сказала: “Низько вклоняюсь тим людям, які працювали і сьогодні працюють у бібліотеці. Це – рятівний оазис. Працівники освічені, завжди привітні і готові допомогти у підборі літератури. У книжковому фонді – перли з історії Києва, культури, мистецтв, яких не можна було знайти в інших бібліотеках. У мене сьогодні зберігається 27 томів конспектів, написаних на бібліотечному фонді. Це було таке поступове сходження до знань”. 

У результаті обговорення проблем збереження та використання періодичних видань на сучасному етапі було прийнято звернення до архітектурно-будівельної громадськості такого змісту:

“Шановні керівники установ, головні редактори періодичних видань, бібліотечні працівники! В Україні створена розгалужена система періодичних видань з питань архітектури, будівництва, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, житлово-комунального господарства та суміжних наук, які складають безцінне багатство бібліотечного фонду. У цих виданнях оперативно розглядаються наукові та виробничі проблеми в усіх сферах сучасної галузевої інфраструктури.

Фонд періодичних видань ДНАББ імені В.Г. Заболотного, у якому зберігається більше 100,0 тис. примірників, містить різнопланові матеріали різних хронологічних періодів, що уможливлює створення архітектурно-будівельного образу України різних епох, сприяє відродженню та відновленню вітчизняної архітектурно-будівельної спадщини. Орієнтація та диференційований підхід в інформаційному забезпеченні користувачів періодичними виданнями створює умови для оперативного обслуговування фахівців актуальною галузевою інформацією, спрямованою на впровадження новітніх технологій у виробничу практику підприємств будівельного комплексу України.

ДНАББ імені В.Г. Заболотного як головна галузева книгозбірня відповідно до Закону України “Про обов"язковий примірник документів” від 09.04.99 р. № 595-ХІV та постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок доставляння обов"язкових примірників документів” від 10.05.2002 р. № 608 отримує обов"язковий примірник всіх періодичних видань з питань архітектури та будівництва, що видаються на території України всіма видавничими організаціями, незалежно від відомчої підпорядкованості.

Співпраця ДНАББ імені В.Г. Заболотного з редакціями періодичних видань – головна умова оперативного розповсюдження інформації галузевого спрямування серед сучасних фахівців та збереження її для майбутніх поколінь. Тільки в бібліотеці такі видання стають суспільною власністю.

Ми звертаємось до керівників підприємств та видавничих організацій всіх рівнів з таким проханням:

- позитивно, оперативно і регулярно вирішувати питання щодо безоплатної передачі до фонду бібліотеки обoв"язкового примірника періодичних видань, враховуючи той факт, що від високого рівня відповідальності за виконання законодавчих актів залежить рівень забезпечення галузевою інформацією безпосередніх користувачів– фахівців будівельного комплексу України;

- сприяти створенню Зведеного каталогу періодичних видань, що передплачуються бібліотечно-інформаційними структурами будівельного комплексу, як гаранта повноти і оперативності забезпечення фахівців актуальною інформацією про новітній вітчизняний і зарубіжний досвід архітектурно-будівельної тематики;

- активніше використовувати у науковій і практичній діяльності – проведенні тематичних досліджень, підготовці монографій, дослідженні персоналій про видатних вітчизняних вчених, інженерів-будівельників, архітекторів, діячів всіх сфер архітектури та будівництва, відродженні та відновленні архітектурної спадщини, пам"яткоохоронній діяльності України – результати дослідження бібліографічного ресурсу періодичних видань з проблем архітектури та будівництва, що проводиться в ДНАББ імені В.Г. Заболотного”.
Присутні мали змогу оглянути книжкові виставки: “Періодичні видання архітектурно-будівельної тематики у бібліотечних фондах”, що підготовлена до Других Заболотнівських читань, “Передові будівельні технології та матеріали”, “Архітектори-поляки в Києві” та ін.



Прочитано: 3799 раз
Дополнительно на данную тему:
Заболотнівські читання-2002
П’яті Заболотнівські читання - Архітектурна і будівельна книга в Україні
Четверті Заболотнівські читання “Архітектурна і будівельна книга в Україні”
Треті Заболотнівські читання
Перші Заболотнівські читання « Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Шості Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Сьомі Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Восьмі Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
Дев”яті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» Тема засідання: «Роль особистості в архітектурі України: Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941)»
Десяті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //