Закарпатська область утворена 22 січня 1946 р. після приєднання цієї території до складу Української РСР. Адміністративний центр - м. Ужгород.
Розташована в Західній Україні на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. Близько двох третин території області займають Карпатські гори, решту - Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат і України - гора Говерла (2061 м).
Клімат помірно континентальний, середня температура січня -4оС, липня +21оС.
Станом на 01.01.2012 р. до Закарпатської області входило 13 районів, 11 міст, 19 селищ і 579 сіл. Населення області налічувало 1250,8 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 465,3 тис. осіб, сільське - 785,5 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 9 міст Закарпатської області: Ужгород, Берегове, Виноградів, Іршава, Мукачеве, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст.
У Закарпатській області на державному обліку перебуває 137 пам'яток архітектури національного значення.
Місто Рахів Закарпатської області
Місто Рахів Закарпатської області - місто обласного значення, районний центр, розташований на р. Тисі (притока Дунаю) на схилах Свидівця і Рахівських гір за 194 км від обласного центру м. Ужгорода та 667 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 14969 осіб.
За легендою, назва міста походить від слова «рахувати», тому що в
цьому місці ремісники підраховували свій дохід. За іншою - від того, що
мешканці ходили пішки від одного краю до іншого та підраховували кроки,
щоб знати відстань. Також назву міста повĵязують з власним іменем Рах. Перша згадка про Рахів датується 1477 р. На початку XIV ст. із цією місцевістю був пов"язаний опришківський рух. З XVI ст. Рахів потрапляє в залежність від Великобичківської казенної домінії. На початку ХХ ст. Рахів став повітовим містечком Тисодолинського округу. У 1919 р. Рахів увійшов спочатку до складу Румунії, а потім - Чехословаччини. У 1939 р. Рахів перейшов під вплив Угорщини. У 1944 р. у Рахові встановлено радянську владу. У 1958 р. Рахову надано статус міста. Наприкінці
ХХ ст. у місті працювали: центральний офіс Карпатського біосферного
заповідника, лісогосподарські й туристичні підприємства; функціонував
Музей екології гір і історії природокористування Карпат. На території міста виявлено скарб бронзових предметів пізньобронзової доби (І тисячоліття до н.е.). Пам"яткою
архітектури є костел ХХ ст., що залишився з айстро-угорських часів та
греко-католицька церква (1991 р.). Природною пам"яткою є парк (ХІХ ст.).
У місті знаходиться пам"ятка садово-паркового мистецтва місцевого
значення - парк культури і відпочинку.
Список використаної літератури: 1.
Галицький В.І. Рахів / В. І. Галицький, С. В. Трохимчук // Географічна
енциклопедія України. У 3 т. / Відп. ред. О. М. Маринич. - К. : УРЕ ім.
М.П. Бажана, 1990. - Т. 2. - С. 11. 2. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. - К. : Либідь, 2001. - 302 с : іл. 3.
Мильчевич И.И. Рахов / И. И. Мильчевич, В. И. Худанич // История
городов и сел Украинской ССР. В 26 т. / Ин-т истории АН УССР. - К. :
УСЭ, 1982. - Закарпатская область. - С. 382-390 : іл. 4. Молдавчук В.С. Рахов : Путеводитель / В. С. Молдавчук, Н. И. Гафияк. - Ужгород : Карпати, 1983. - 61 с. : ил., 24 вкл. л. 5. Рахів // Закарпатська область : Стислий путівник / І. Пустиннікова. - Х. : Біблекс, 2008. - С. 316-321 : іл. 6.
Худанич В.І. Рахів / В. І. Худанич, І. Ф. Федурця // Історія міст і сіл
Української РСР. У 26 т. / Ред. кол.: В. І. Бєлоусов (голова), Г. М.
Коструб, Д. В. Чепур та ін. - К. : УРЕ, 1969. - Закарпатська обл. - С.
476-490 : іл.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72