Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Бібліотечний клуб

Історія малих міст України: місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області

10 грудня 2009 в читальному залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного відбулося чергове засідання бібліотечного клубу «Національні святині», присвячене Корсунь-Шевченківському Черкаської області в рамках проекту «Історія малих міст України».

 



У засіданні клубу, взяли участь науковці, архітектори, художники, бібліотекарі з міст Києва та Корсунь-Шевченківського та відомі діячі, малою батьківщиною яких є Корсунь. Відкриваючи засідання клубу, заступник директора бібліотеки Ольга Пацеля дала коротку характеристику бібліотечного проекту «Історія малих міст України».


Міську владу Корсунь-Шевченківського представляв мер міста, Михайло Самойленко, який на засіданні поінформував присутніх про географічне положення та демографічний стан, промисловість та економічне становище міста, навів історичні дані та сучасні факти стану принципів самоврядування в Корсуні.

Мер розповів про європейські міста-побратими, визначні пам”ятки, якими є річка Рось і заповідник з прекрасним ландшафтним парком, а саме головне – про мешканців міста, які бережуть цей унікальний край. Мер повідомив, що не зважаючи на кризу та досить обмежені фінансові можливості, 2010 рік міська влада оголосила роком Державного Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника і планує власним коштом і зусиллями відновити цю перлину культурної спадщини.

Парасковія Степенькіна, директор Державного Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук представила присутнім доповідь «Корсунь-Шевченківський: ретроспектива забудови», в якій описала періоди забудови з моменту першої згадки про Корсунь в літописах 1032 року у зв”язку із заснуванням міста великим князем київським Ярославом Мудрим до сучасності. Виступаюча розповіла про археологічні знахідки стародавніх культур і їхні поселення на території сучасного міста: це знахідки слідів верхнього палеоліту і поселень трипільської культури, доби бронзи, скіфських часів і поселень черняхівської культури. Було підкреслено, що заселення територій сучасного міста розпочалося тридцять тисяч років тому.
Варто звернути увагу на те, що місто стояло на південному кордоні Київської Русі, а за річкою Россю був Дикий Степ. Є припущення, що місто було зруйноване монголо-татарами у 1240 році.

Більш повніше про місто відомо з 1580-х років, коли за наказом польського короля Стефана Баторія, біля яру, де протікала річка Корсунка, була побудована потужна фортеця. Місто відновлювалося швидкими темпами, бо вже в 1585 році йому було надане Магдебурзьке право. Корсунь став центром Корсунського староства. За люстрацією 1616 року у місті було 1200 будинків. У 1648 році Корсунь став центром Корсунського полку. У фортеці знаходилася тимчасова гетьманська резиденція.

У ХVІІ столітті серед відомих будівель міста були також культові споруди: побудований на острові Петро-Павлівський монастир, Іллінська церква, вірогідно, освячена київським митрополитом Йовом Борецьким, в якій, можливо, вінчалися Богдан Хмельницький з Ганною Золотаренко у липні 1651 року та Іван Мазепа з вдовою Фридрикевича у 1670-х роках. Безпосереднім підтвердженням цього може бути те, що в краєзнавчому музеї міста Корсуня, відкритому при окружному архіві в 1924 році, зберігався хрест з Іллінської церкви, до якої прикладався Іван Мазепа.

Не менш відома Спаська церква, спалена поляками і невдовзі відбудована. 21 листопада 1659 року на козацькій Чорній раді, що проходила на площі перед церквою, козаки склали присягу польському королю. На цій площі 22-23 грудня 1660 року двадцять тисяч козаків у присутності комісара Станіслава Беньовського, який вручив гетьманську булаву Павлові Тетері, присягнули Польщі.

Необхідно згадати про церкву Різдва Христового, а також Миколаївську церкву, яка в 1655 році, під час відспівування Івана Золотаренка, згоріла разом з 430 корсуньчанами.
У ХVІІІ столітті, за часів власника Корсунського староства, польського князя Станіслава Понятовського, був розроблений план забудови міста 1789 року. Планування проводилося за європейськими зразками. Центром міста стала площа, яку з трьох сторін оточували кам”яні будинки, з південного боку стояла церква, вірогідно, Воскресіння Хрестового, а з північного – костел. Ще раніше на островах Росі князь Станіслав Понятовський започаткував будівництво палацово-паркового ансамблю. У ті часи місто мало два передмістя – Закорсунку і Манжари, де знаходилися поодинокі дерев”яні забудови.

У ХІХ столітті, за часів володіння садибою князів Лопухіних і Лопухіних-Демидових, забудовувалась, переважно, стара частина Корсуня. Прикрасила місто і кам”
яна Спасо-Преображенська церква, про надзвичайну красу якої повідомляли «Киевские губернские ведомости» від 15 травня 1848 року. Також, у старій міській смузі були побудовані заводи – чавуноливарний, винокурний, пивоварний, цегельний, цукровий та хлоритових фарб, а також серветкова, суконна та тютюнова фабрики. Межі міста розширювалися. На півдні почалася забудова Заросся.

У 1950 році станція Корсунь увійшла до складу міста. У центрі міста побудовано багатоповерхівки. У 1970 році виріс новий сучасний мікрорайон. Було побудовано нові та реконструйовано старі заводи і фабрики.
На жаль, сьогодні у місті збережені одиниці будівель, збудовані на початку ХХ століття. У старій частині міста зведено багато новобудов, які знищили вигляд Корсуня, як старовинного міста. Історичне середовище у межах Корсуня збережено лише на території палацово-паркового ансамблю. Тут відчувається дух старовинного міста, відчувається подих століть.

Детально про палацово-парковий ансамбль міста розповіла завідувач Музею історії Корсунь-Шевченківської битви Тетяна Полякова, яка акцентувала увагу присутніх на тому, що у 1782-1789 роках, всього за вісім років, у Корсуні, на островах річки Рось, з”явився дивовижний витвір палацово-паркового мистецтва – садиба князя Станіслава Понятовського. Будівельні роботи починалися під наглядом архітектора Ж. А. Мюнца, але в 1785 році посаду придворного архітектора посів Я. Д. Ліндсей. За люстрацією 1789 року, Корсунський палац князя та його чудовий сад були завершені. До складу ансамблю входив палац з 26 кімнат та залою заввишки у два поверхи, ордерна галерея, три цегляні флігелі та дві стайні. Це була улюблена літня резиденція князя з надзвичайними колекціями китайських та італійських речей, рідкісних різьблених каменів – гемм (інталій та камей), колекція яких була однією з найвідоміших у Європі та налічувала понад дві тисячі предметів. Але після другого поділу Польщі (1795) Понятовський у 1797 році змушений був продати свій корсуньський маєток російській імператорській скарбниці.

16 січня 1799 року імператор Павло І подарував Корсуньське староство у вічне й спадкоємне володіння представнику стародавнього російського дворянського роду, Петру Васильовичу Лопухіну. Родина Лопухіна в маєтку не жила. Цим і пояснюється те, що вигляд палацово-паркового ансамблю залишився майже без змін. Зоряним часом садиби стало володарювання нею, в 1827-1873 роках, князя Павла Петровича Лопухіна, сина Петра Васильовича, блискучого військового, предки якого майже 400 років віддано служили російському престолу.

Перебудова маєтку в 1835-1840-х роках надала палацово-парковому ансамблю модних тоді в Росії рис російського романтизму. Існував проект перебудови. Після закінчення всіх робіт садиба була визнана однією з кращих у Європі.

Після смерті князя-романтика Павла Лопухіна, у 1873 році, титул і маєток у Корсуні перейшли до Миколи Петровича Демидова. Це був період, коли у власників ледве вистачало коштів на поточний ремонт споруд маєтку. Доглянуті парки займали незначну територію.
На початку ХХ століття садиба князів Лопухіних-Демидових втрачає свою колишню багату життєрадісність. У жовтні 1918 року була перегорнута остання сторінка князівської епохи Корсунського палацово-паркового ансамблю. Подальша його історія –це історія руйнації, знищення дерев, скульптур тощо. Після Жовтневої революції тут розміщувалися різноманітні радянські заклади.

28 липня 1945 року постанова РНК УРСР та ЦК ВКП(б) «Про організацію історичного музею в місті Корсунь-Шевченківський» поклала початок нової епохи князівського палацу – епохи музею. Вже 2 червня 1946 року музеєм були отримані перші 189 експонатів, а 16 лютого 1947 року у трьох залах відкрито виставку «Велика Вітчизняна війна», яка стала постійно діючою. Після капітального ремонту, 1 січня 1952 року, в десяти залах палацу було відкрито першу експозицію, яка з 1954 року мала два відділи – «Корсунь-Шевченківська битва» та «Історія краю». У 1977 році, як продовження експозиції музею історії Корсунь-Шевченківської битви, було відкрито відділ «Художня галерея», який представляв батальний живопис.

Сьогодні в експозиції галереї представлено полотна українських художників, але і збережено дві зали батального живопису. Палацово-парковий ансамбль в Корсунь-Шевченківському, без сумніву, можна поставити в один ряд з найвідомішими архітектурними ансамблями не лише України, але й всієї Європи. Навіть у сучасному вигляді він вражає своєю пишністю та красою.

Про сучасні реставраційні роботи, проведені на території історико-культурного заповідника Корсунь-Шевченківського, наміри відтворення втрачених пам”яток історії та архітектури розповіла архітектор Ірина Малакова.

На природну красу Корсунь-Шевченківського та його околиць звернула увагу творча група українських художників «Рось». Відомі і молоді художники, які увійшли до складу групи, провели дослідження цього краю, яке відобразилося на їх полотнах. Вони пройшли знаменитими місцями Корсуньщини, пов”язаними з іменем Тараса Шевченка, і назвали його «Тарасовими шляхами». Ліна Стебловська, заслужений художник України, представила творчу групу «Рось» на засіданні бібліотечного клубу. Вона розповіла про величезну пошуково-художню роботу, проведену їх творчим колективом, ознайомила з картинами художників, що передають красу і неповторність Корсуня і його околиць. У цих роботах зображено не тільки Корсунь, але і Сидорівку, Моринці, де народився Тарас, село Шевченкове, де він провів дитинство і де зберігся знаменитий дуб Шевченка. Творча група «Рось» працювала у стилі реалізму. Лише невелика частина полотен художників групи, таких як Микола Лихошва, Едуард Ревенко, Борис Федоренко (керівник творчої групи «Рось»), Тамара Недошовенко, Ліна Стебловська, Микола Прокопенко, Василь Бурда, була представлена на засіданні бібліотечного клубу. Представлені картини, серед яких пейзажі, портрети, історичні полотна на тему визвольної війни в Україні, вразили учасників засідання своїм теплом і майстерністю художнього виконання.

Продовжив розмову гість клубу, доктор економічних наук, професор, член Спілки журналістів України, Борис Кириченко, який розповів про дослідження ним історичної теми Визвольної війни Богдана Хмельницького, створення своїх книг, окреслив сучасні проблеми, що турбують мешканців Корсуня, серед яких збереження історичної спадщини та можливості її використання для розвитку міста.

У заході взяв участь відомий діяч культури, поет-пісняр Владлен Ковтун. Він акцентував увагу на необхідності збереження історико-культурної спадщини, розповів про співочий фестиваль "Мости над Россю", його учасників, які вразили багатогранністю свого таланту і патріотизмом, що, зокрема, проявився у словах пісні дівчинки з Кагарлика: «Приїжджайте, і Вас радо зустріне сивий Корсунь і лагідна Рось». Виступаючий також відзначив процеси активного становлення громадянського суспільства, які відбуваються в Корсуні, та реалізацію Магдебурзького права самоврядування в сучасних умовах.

До уваги присутніх на засіданні бібліотечного клубу була представлена книжкова виставка, підготовлена співробітниками Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного на основі наявних книжкових фондів. До неї увійшли книги, що розповідають про місто і його визначні пам”ятки.

Про свою малу батьківщину з теплом і любов»ю сказав відомий співак Олесь Харченко. Він згадав у своєму виступі про унікальну залу Корсунського палацу з неперевершеною акустикою, де мав можливість виступати акапельно, без музичного супроводу. На прохання учасників клубу виконав пісню Владлена Ковтуна «Однієї долі два крила».
На цій ліричній ноті завершився захід, присвячений малому місту Корсунь-Шевченківський, одному із 349 малих міст, які потребують уваги і любові держави.



Фотогалерея:


«Історія малих міст України: місто Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.»





Прочитано: 6581 раз
Дополнительно на данную тему:
Історія малих міст України: місто Кодима Одеської області
М.М. Жербін: будівельник і композитор
Історія малих міст України: місто Збараж Тернопільської області
Творча зустріч з українським кінорежисером В.І.Соколовським
Видатні українські будівельники ХХ століття: М.Д. Плєхов (1902-1968), Г.Я. Слободяник (1902-1972), Б.В.Стєфанов (1902-1986)
М.М. Дьомін (1903-1988): архітектор – містобудівник – реставратор
Засідання Вченої ради Академії будівництва України, присвячене 100-річчю від дня народження українського будівельника Михайла Сергійовича Буднікова
Історія малих міст України: місто Бар Вінницької області
Історія малих міст України: місто Хотин Чернівецької області
Історія малих міст України: місто Глухів Сумської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh --
Warning: include_once(/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php) [function.include-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Warning: include_once() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Fatal error: Class 'MLClient' not found in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 7