Луганська (тоді Ворошиловградська) область утворена в 1938 р. Адміністративний центр - м. Луганськ.
Є найсхіднішою адміністративно-територіальною одиницею України. Поверхня області в північній частині становить пологохвилясту лесову рівнину (абсолютні відмітки 120-240 м) - Донецька височина, де знаходиться найвища точка Лівобережної України - гора Могила-Мечетка висотою 367 м. Найхарактернішою рисою височини є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. У долині рік Міуса та Нагольної висота Донецької височини знижується, і східні схили переходять у Приазовську берегову рівнину.
Клімат помірно континентальний з холодною і малосніжною зимою з частими відлигами (середня температура січня -8оС) та спекотним з посухами літом (середня температура липня +22оС). Кількість опадів, 70% яких припадає на теплий період року, становить 400-550 мм на рік. Головні водні артерії - ріка Сіверський Донець та її ліві притоки Красна, Айдар, Деркул з високими правими крейдяними берегами.
Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Луганської області входило 18 районів, 37 міст, 109 селищ і 782 села. Населення області налічувало 2272,7 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1971,6 тис. осіб, сільське - 301,0 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Луганської області: Луганськ, Алчевськ, Зимогір'я, Краснодон, Лисичанськ, Сватове, Старобільськ.
На території Луганської області збереглося небагато різностильових православних культових споруд XVIII-XX ст. Архітектурна спадщина громадського призначення представлена переважно спорудами найбільш активного періоду освоєння регіону - ХІХ-ХХ ст. Це адміністративні і садибні будинки, комплекси споруд кінних заводів, численні пам'ятники часів СРСР, переважна більшість яких пов'язана з встановленням радянської влади, промисловим освоєнням краю і Другою світовою війною. Тут знаходиться природний заповідник, три відділення якого розкидані по території області.
Місто Зоринськ Луганської області
Місто Зоринськ (до 1963 р. - Оленівка) Луганської області - місто Перевальського району, розташоване за 18 км від районного центру м. Перевальська, 57 км від обласного центру м. Луганська та 721 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 8672 особи.
В основі сучасної назви лежить слово «зоря». На думку дослідників,
воно символізує підкорення зоряних просторів радянськими космонавтами. У 1930 р. було засноване робітнице поселення Никанор новозбудованих шахт № 24 і № 26. У 1934 р. Зоринську надано статус селища міського типу. У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашитськими загарбниками в період з липня 1942 р. до вересня 1943 р. У
1963 р. Зоринську надано статус міста районного підпорядкування. У
цьому ж році до нього приєднано селище залізничної станції Мануйлівка
(засноване в 1878 р.). У 1970-х рр. у місті працювали вугільні шахти. Діяли два клуби, одинадцять бібліотек. Наприкінці ХХ ст. у Зоринську працювали кам"яновугільні шахти, хлібозавод. Діяв музей бойової і трудової слави. На початку ХХІ ст. у місті працювала вугільна шахта. Діяли Будинок культури, бібліотека, музей.
Список використаної літератури: 1.
Зоринськ // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М.
Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. - Т. 2. - С. 60. 2. Зоринськ // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 44. 3. Зоринськ [Електронний ресурс] // Вікіпедія. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Зоринськ. - Назва з екрана. 4.
Козюберда М.І. Зоринськ / М. І. Козюберда // Енциклопедія Сучасної
України / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед.
дослідж. НАН України. - К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України,
2010. - Т. 10. - С. 698 : іл. 5. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста :
походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. :
Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72