Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Леонід Григорович Молодожанин - почесний докторант Вінніпезького, Манітобського й Альбертського університетів; автор пам"ятників Тарасові Шевченку в м. Вінніпезі (1961), Вашингтоні (1964), Буенос-Айресі (1971), Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011), Лесі Українці в Торонто. Він також є автором надгробного пам"ятника І. Багряному в м. Новому Ульмі (Німеччина).

Леонід Григорович Молодожанин (Лео Мол) народився 15 січня 1915 р. у м. Полонному Кам"янець-Подільської області (нині Хмельницька область) у родині народного гончара Григорія Кириловича. Родину Молодожанинів було депортовано до с. Мишоловки поблизу м. Іркутська, але в 1916 р. вони переїхали до м. Красноярська. Тут Л. Молодожанин почав ходити до школи. У красноярській школі майбутній скульптор почав малювати (учителем малювання був Рохлецький).
У 1928 р. у м. Красноярську відзначали 80-річчя від дня народження уродженця міста - художника В. І. Сурикова. До цієї події було організовано виставку учнівських малюнків, на якій експонувалися чотири малюнки Л. Молодожанина.
У 1929 р. родина Молодожанинів оселилася на станиці Прохладна в Кабардино-Балкарській Автономній Республіці (РФ).
Після закінчення семирічки Л. Молодожанин почав працювати маляром-декоратором в одному з «робітничих» палаців культури.
Згодом переїхав до м. Ленінграда (нині Санкт-Петербург), де влаштувався в клуб управління річкового судноплавства. Тут же він почав відвідувати клас скульптури вечірньої мистецької школи-студії.
У 1933 р. його було зараховано до числа учнів підготовчої школи при Академії мистецтв (т. зв. «школа юных дарований»).
Влітку та восени 1934 р., взимку 1934-1935 рр. Л. Молодожанин мешкав у батьків у м. Нальчику, а навесні 1935 р. повернувся в м. Ленінград.
У 1935 р. він вступив до Академії мистецтв, де навчався у відомого українського скульптора М. Манізера.
У 1937 р. Л. Молодожанин виготовив бюст П. Чайковського, який придбала Ленінградська консерваторія, а також замовила йому статую композитора О. Бородіна, яку в 1939 р. молодий скульптор завершив.
Працював він разом з М. Манізером над пам"ятником Т. Шевченку в м. Києві, який згодом встановили на Чернечій горі в м. Каневі.
У 1940 р. Л. Молодожанин переїхав до м. Нальчика для виконання дипломної роботи. Тут він співпрацював з архітекторами, виконуючи ліплення та різні декоративні композиції.
Протягом 1941-1947 рр. мешкав у різних містах Німеччини та Нідерландів.
У 1947 р. в м. Ейндховені вступив до «Клубу рисувальників» - професійного об"єднання митців міста. Згодом був вільним слухачем у Академії мистецтв у м. Гаазі.
У 1948 р. емігрував у м. Галіфакс (Канада) і влаштувався на роботу робітником на ферму Гадсон Бей Джанкшн, а потім малював ікони на замовлення в м. Вінніпезі.
У 1952 р. придбав нове помешкання в м. Вінніпезі, а в гаражі поблизу дому влаштував майстерню, де почав виготовляти майолікову скульптуру. Зразки статуеток запропонував великим універсальним крамницям. Фірма «Біркс» влаштувала виставку-продаж його скульптур.
Протягом 1952-1954 рр. Л. Молодожанин працював у царині порцелянової скульптури.
У 1954 р. він вирізьбив свою першу скульптуру з каменю - «Етюд голови» і з манітобського щільного вапняку скульптуру «Мойсей».
У 1956 р. виконав перший вітраж «Таємна вечеря» для Об"єднаної церкви Вестворс у м. Вінніпезі.
У цьому ж році Л. Молодожанина було визнано головою Манітобської асоціації митців.
Протягом 1957-1960 рр. відбувся конкурс на пам"ятник Т. Шевченку в м. Вінніпезі, у якому Л. Молодожанин брав участь. Перемогу в конкурсі отримав скульптор А. Дараган. Пам"ятник було встановлено в 1961 р.
У 1964 р. було встановлено пам"ятник Т. Шевченку, виконаний Л. Молодожанином.
У 1965 р. скульптор переїхав до США для виконання скульптурного портрету екс-президента Д. Ейзенхауера.
У цьому ж році він виконав портрет канадського маляра Я. Джексона, а також виліпив скульптуру Й. Сліпого. Його ж портрети він виконав у 1965, 1969, 1971 і 1973 рр.
У 1966 р. Л. Молодожанин виліпив портрет екс-прем"єр-міністра Великобританії В. Черчилля.
Й. Сліпий замовив Л. Молодожанину скульптурні портрети папи Івана XXIII й папи Павла VI, які він виконав у 1967 р.
У 1970 р. Лео Мол виготовив три скульптурні портрети: Д. Рітчі, А. Кессона та Я. Гніздовського.
У 1971 р. він виготовив пам"ятник Т. Шевченку в м. Буенос-Айросі (Аргентина).
У цьому ж році він виготовив ще одну скульптуру кардинала Й. Сліпого.
У 1972 р. Лео Мол виконав скульптури «Викрадення Європи», «Молода», портрети «Жанна», «Віка», «Саша».
У 1973 р. він створив скульптури, які були встановлені в громадських місцях: «Ведмеді, що граються» і «Міграція».
У цьому ж році його обрали членом Королівської Канадської академії мистецтв.
Крім названих, у 1970-х рр. митець створив серію скульптурних портретів: портрети кардинала Тіссеранта, доктора медицини П. Торлаксона (1973), мера м. Вінніпега С. Дзюби (1974), диригента і хормейстера О. Кошиця (1975), ученого Е. Лінднера (1976), скульптора А. Брекера (1977), композитора М. Лисенка (1979), папи Римського Івана-Павла ІІ (1979).
У 1981 р. Л. Молодожанин закінчив скульптурний портрет Вінніпезького митрополита Української греко-католицької церкви М. Германюка, у 1982 р. - черговий портрет патріарха Й. Сліпого.
Протягом 1986-1987 рр. Лео Мол виконав п"ять скульптур князя-хрестителя Київської Русі Володимира, чотири з яких встановлені в різних містах як пам"ятники.
У 1988 р. скульптор створив мозаїку «Свята Трійця» над головним входом до українського православного кафедрального собору св. Трійці в м. Вінніпезі та портрет Торонтського єпископа Української греко-католицької церкви І. Борецького.
У 1989 р. пам"ятник Т. Шевченку роботи Лео Мола встановлений у м. Прудентополісі (Бразилія).
Наприкінці 1980-1990-х рр. Л. Молодожанин часто приїжджав у Баварію.
У 1990 р. для центрального офісу Баварського земельного товариства пожежників скульптор виконав барельєф з образом святого Флоріана.
У 1992 р. у м. Вінніпезі відкрито музей «Сад скульптур Лео Мола».
Протягом 1991-1994 рр. Л. Молодожанин щороку відвідував Україну.
21 серпня 1992 р. в м. Києві Лео Молу було вручено Почесну відзнаку Президента України.
Помер Л. Молодожанин 4 липня 2009 р. в м. Вінніпезі (Канада).

Фотогалерея:

Молодожанин Леонід Григорович (1915–2009)

Список використаної літератури:

1. Степовик Д.В. Скульптор Лео Мол: життя і творчість / Д. В. Степовик. - К. : Мистецтво, 1995. - 222, [1] с. : іл.
2. Хижняк И. Жизнь, отлитая в метале / И. Хижняк // Мир техники и технологий. - 2011. - № 3. - С. 52-53.